Валерій Пустовойтенко: Черновецький розцілував мене на прощання

"На жаль, у мене не склалися відносини з новим мером... Я зрозумів, що зробив помилку, погодившися на його пропозицію, і тепер мушу піти". Колишній заступник Черновецького відповідає на запитання УНІАН...

У четвер Валерій Пустовойтенко подав заяву про звільнення з посади заступника голови КМДА, а прем`єр-міністр Юрій Єхануров підписав відповідну згоду Кабміну.

Екс-прем`єр-міністр, екс-міністр транспорту, екс-голова парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту, зв`язку і ЖКГ, який 16 червня був запрошений новообраним мером Черновецьким на посаду заступника з питань житлово-комунальному господарству, пішов зі цієї посади, мотивувавши це Єханурову тим, що «його не влаштовують умови, які є в керівництві». Чому Валерій Павлович пішов від Черновецького, ми вирішили запитати в нього самого.

Валерію Павлович, чому Ви пішли з Київської міськадміністрації?

Житлово-комунальне господарство – добре знайома мені сфера діяльності. Адже, погодьтеся, мій досвід роботи в структурах виконавчої влади і в профільному комітеті Верховної Ради міг би мені допомогти вибудувати і стратегію, і тактику в розв`язанні проблем комунального господарства міста. На жаль, у мене не склалися відносини з новим мером з причин, про яких я не хотів би згадувати. Я зрозумів, що зробив помилку, погодившися на його пропозицію, і тепер мушу піти. Але попрощалися ми добре, він навіть обійняв мене і розцілував на прощання, тож ми не розлучилися з ним недоброзичливцями.

А як Ви оцінюєте стан комунального господарства міста?

Як катастрофічний. Важко сказати, яка з міських проблем найсерйозніша. У тяжкому стані п`ятий полігон, міське звалище. Якщо говорити просто: сміття вивозити просто нікуди. Колектор, очисні споруди, ліфтове господарство, під`їзди – все вимагає капітального ремонту, серйозної модернізації. Потрібно переглянути економічне обгрунтування бюджетів міських служб. Комунальні тарифи з 1999–2001 років практично не переглядалися, всі підприємства ЖКГ міста працюють у збиток, вартість за їх послуги навіть не перекриває собівартості. Структура управління ЖКГ вкрай неефективна, необхідно створити окрему систему управління міським господарством, розглянути питання про залучення приватного інвестора на окремі підприємства міста, зайнятися переглядом тарифів і підготовкою кадрової бази працівників комунальних служб. Маленький приклад: сьогодні в Академію муніципального господарства – недобір. Ректор каже, що вони будуть змушені проводити другий тур вступної кампанії. Про що це свідчить? Молодь не вважає цю професію хоч скількись перспективною і престижною. Адже в цій сфері теж потрібні молоді люди, свіжі ідеї, професіонали. І сама сфера ЖКГ і кадрові підходи – все вимагає серйозного реформування.

Які з невирішених завдань очолюваного вами парламентського комітету в минулому скликанні Ви вважаєте актуальними для нинішнього скликання Верховної Ради?

Нормативну-правову базу щодо функціонування ЖКГ, створено. Перед парламентом стоїть завдання – примусити центральні органи виконувати закони. Механізми тепер з`явилися, комітет може викликати на засідання міністра будівництва і ЖКГ, і той зобов`язаний з`явитися. І я вважаю як ніколи перспективним завдання забезпечення населення житлом. Цьому повинні передувати підготовчі кроки, але в змозі політиків зробити так, щоб в Україні будувалося житло не тільки для багатих, а й для вчителів, науковців, молоді. В Україні півтора мільйони «черговиків», у Києві 150 тисяч, 40 відсотків міської черги – це «пільговики», ті, кому держава зобов`язана видати квартири. І вирішувати цю проблему потрібно і можна.

Мені щиро шкода, що «завис» закон про реконструкцію хрущовок. Це завдання і просте, і складне водночас, але, безперечно, актуальне для столиці. У Києві залишається дедалі менше майданчиків для житлової забудови, питання реконструкції назріває. І інвесторів під таку реконструкцію, я певен, можна знайти. Але кияни завбачливо прописали туди по три-чотири сім`ї. А враховуючи, що згідно із законом, нове житло повинне бути ще і на 50 відсотків більшим, то завдання ускладнюється. Але, я думаю, все це піддається вирішенню. Треба провести реконструкцію цілого кварталу, що буде сигналом і для громадськості і для бізнесу. Знаю, що в Москві бізнесмени, які проводили таку реконструкцію, як бонус одержували від муніципалітету майданчики під будівництво комерційного житла і офісів. Можна вивчити цей досвід і подивитися, наскільки він прийнятний для Києва.

Як Ви оцінюєте політичну ситуацію в країні?

Складних періодів у нашій країні було багато. Скандальних політичних моментів теж було удосталь. Пригадайте, як Литвина спікером вибирали. Скільки було спочатку парламентських бійок, а пізніше політичних звинувачень. Але зараз, звичайно, важкий період.

Відомі люди, які не потрапили до цього парламенту, казали мені приблизно таке: добре, що ми не у Верховній Раді, все що відбувається – соромно…

Я колись очолював політичне об`єднання «Злагода». Завданням номер один зараз є «злагода» і стабільність у суспільстві. Не зовнішні проблеми, а, підкреслю – внутрішня політична і економічна стабільність. Зовнішня політика зараз вторинна, зовнішня політика – продовження політики внутрішньої. І це багато в чому залежить від рішучості Президента.

Думаєте, що Янукович-прем`єр допоможе впоратися йому з цим завданням?

Ну, вловивши вашу іронію, скажу, що за виступами Януковича можна судити про його настрій. Янукович, до речі, свого часу був членом «Злагоди»...

Він налаштований на об`єднання країни. І взагалі як колишній прем`єр-міністра скажу, що кожний з наших екс-прем`єрів працював на благо своєї країни. Кожний з них, працюючи в рамках Конституції і в межах, дозволених тоді Президентом, прагнув зробити все для її економічного становлення і зростання. І Янукович не виняток. У моєму уряді працювали люди різних політичних партій. Зараз є більшість і меншість. Раніше теж, хоча і умовно, був поділ, були «провладні фракції» і опозиція. В моєму уряді і в інших, як би нині сказали, «прокучмівських» кабінетах міністрів з успіхом працювали Головатий, Ємець, Костенко, Заєць, Таланчук, Суслов.

У тебе може бути яка завгодно політична орієнтація і ідеологія, але ти приходиш до виконавчої влади і ти маєш вирішувати конкретні завдання, які ставить перед тобою час і суспільство. І твоє завдання – вирішувати їх ефективно, а ефективних менеджерських рішень не так вже багато, навіть якщо шукати їх озираючись на ідеологію.

Але застережу, був в Україні один прем`єр-міністр, якого навряд можна вважати ефективним. Це Павло Іванович Лазаренко...

Ви, наскільки знаю, давній прихильник широкої коаліції...

Я завжди вважав, що широка коаліція це більше благо для країни. І вважав би великою мудрістю «Нашої України» делегувати своїх членів в Кабінет, навіть якщо його очолить Янукович. Як ділити потім відповідальність? Пам`ятайте, був запропонований так званий принцип «галузевого» розподілу посад в уряді. Тобто всі посади однієї галузі у всій вертикалі влади дістаються певній політичній силі. У «Нашій Україні» достатньо відповідальних і професійних політиків, здатних проявити себе і зміцнити імідж своєї політичної сили, працюючи на різних посадах нового Кабінету.

Нове керівництво бюджетного комітету висловило бажання повернути пільгове оподаткування вільним економічним зонам (ВЕЗ) і територіям пріоритетного розвитку. Наскільки я пам`ятаю, ви були автором перших законопроектів про ВЕЗи. Як ви оцінюєте цю пропозицію?

Звичайно, позитивно. Я знаю, що ведуться загальні розмови про шкоду і марність ВЕЗів, але є конкретні цифри, які підтверджують їх економічну доцільність. Скільки ми втратили інвестицій, відмінивши пільги в Закарпатті, Славутичі, Красноперекопську, Феодосії та Ялті? Здається 42 відсотки загальних інвестицій – це інвестиції у ВЕЗи. Тому повернення пільгового оподаткування я вважаю позитивним кроком.

Маша Міщенко

Довідка

Валерій Пустовойтенко в 1997–1999 роках очолював уряд України. У 2000 – 2002 рр. працював міністром транспорту України, з травня 2002-го до травня 2006 р. був депутатом Верховної Ради України четвертого скликання.