Янукович повертається

Le Temps пише про те, що достатньо подивитися на повного ентузіазму посла Росії в Україні, щоб оцінити значення нинішнього повороту подій. Огляд зарубіжної преси...

У п`ятницю головною темою зарубіжних ЗМІ стала політична ситуація в Україні, де напередодні президент країни Віктор Ющенко вніс у Верховну Раду кандидатуру Віктора Януковича на затвердження як прем`єр-міністра.

Так, The Wall Street Journal у редакційній статті під заголовком "Українська перемога" цитує посла західної держави в Україні, який сказав одного разу, що Віктор Ющенко, можливо, недостатньо організований і нерішучий, але зрештою він робить все правильно.

Вчорашнє рішення було нелегким для символу української "помаранчевої революції" 2004 року, і мільйонам українців буде важко з ним примиритися. Всього півтора роки тому Янукович служив старому, корумпованому режиму, незграбні спроби якого підтасувати президентські вибори і зробити Януковича главою країни викликали бурю національного протесту і привели до повторного голосування, в якому тріумфально переміг Ющенко, нагадує видання.

При цьому газета відзначає, що партія Януковича виграла на парламентських виборах в березні, набравши 32% голосів, – більше за всіх інших. Завдяки демократичному перевороту 2004 року ці вибори були найживішими, найчеснішими і найвільнішими за всю історію України. Первинна "помаранчева коаліція" одержала достатню кількість голосів, щоб сформувати уряд, але на декілька місяців зав`язла в усобицях. В результаті невелика партія розкололася, залишивши Януковичу досить голосів в українській Раді, щоб він міг очолити кабінет міністрів. Відмовити йому в цьому праві, абсолютно чесному і заслуженому, було б справжньою зрадою ідей "помаранчевої революції".

Президент, чия позиція все ще сильна, ділитиме владу з прем`єр-міністром з супротивної партії. Могутня опозиція на чолі з Юлією Тимошенко, яка вчора різко засудила рішення Ющенка, ускладнить життя їм обом в Раді, що стала за останні 15 років незалежним інститутом. Жвава преса невсипущо стежитиме за тим, що відбувається. А на наступних виборах виборці знову скажуть своє слово. За всіма цими параметрами Україна має все, чого не вистачає путінській Росії, стверджує газета.

Le Temps пише про те, що достатньо подивитися на повного ентузіазму посла Росії в Україні, щоб оцінити значення нинішнього повороту подій. Погодившись з кандидатурою свого проросійського суперника Віктора Януковича на пост прем`єр-міністра, президент України Віктор Ющенко відкинув останні спогади про "помаранчеву революцію", яку так звеличають на Заході, вважає газета.

У глави держави був обмежений вибір: він міг розпустити Раду, парламент без міцної більшості, в якій після березневих виборів майже постійно відбувалися колотнечі, або змиритися з поверненням Януковича. Віддаючи перевагу другому сценарію, Ющенко зробив вибір на користь єдності країни. Нові вибори могли привести лише до різкого напруження пристрастей і підвищити ризик дестабілізації. Для лідера "помаранчевої революції", дискредитованому сьогодні в очах населення, нові вибори могли стати образою.

Повернення людини, близької до Володимира Путіна, на пост глави уряду в Києві не свідчить про зміну парадигми, що є видимим впродовж двох останніх років. Слідуючи автократичному курсу, Росія завдяки нафтодоларам знову знайшла статус енергетичної супердержави. Віктор Янукович, таким чином, з`явився в потрібний момент. На думку Москви, він може на якийсь час знизити загрозу вступу України в НАТО, оскільки, як і більшість українців, виступає проти цього кроку.

Frankfurter Allgemeine пише про те, що на Заході Янукович міг би давно поставити хрест на своїй політичній кар`єрі. Проте на Україні політик, оголошений таким, що відправився на той світ, може і воскреснути.

Теоретично, Ющенко і Тимошенко могли ще раз спробувати утворити коаліцію з соціалістами. Проте вибрана оточенням Януковича хитромудра тактика не підвела: була зроблена ставка на слабку ланку "помаранчевогоо" ланцюжка – лідера соціалістів Олександра Мороза. За можливість одержати місце спікера в парламенті він просто перекинувся на іншу сторону – недивно, якщо при цьому фігурували і величезні грошові суми.

Багато хто вважає, що Янукович – слабка фігура, повністю залежна від місцевих олігархів з багатого вугіллям Донецька на сході України. Найголовніший з них – мільярдер Рінат Ахметов, депутат Верховної Ради від Партії регіонів Януковича. Президент Ющенко, якого підтримує населення Центральної і Західної України, прокоментував "операцію" з Януковичем, використовуючи високопарні вислови, і назвав її кроком на шляху об`єднання України, оскільки оплотом його колишнього суперника є південні і східні області країни.

Der Tagesspiegel вважає, що призначення Януковича стане останнім актом трагедії, що демонструє, наскільки незрілими виявилися українські політики з погляду норм поведінки, прийнятих в демократичному суспільстві. Це стосується, перш за все, "помаранчевих", яких Європа поспішно прийняла за "реформаторів". Замість того щоб після парламентських виборів в березні сформувати дієздатний уряд, Ющенко і його колишня соратниця Тимошенко витрачали сили на вимотуючі інтриги.

Ющенко дотепер не може змиритися з вердиктом виборців, що відсунули його партію "Наша Україна" на третє місце. А партія програла вибори невипадково. Не в останню чергу через партнерів по коаліції, які безперервно сваряться, відбулося зниження темпів економічного зростання, умови життя населення стали різко погіршуватися, розцвів чорний ринок. Несприятливому збігу обставин "допомогли" такі моменти, як конфлікт з Росією навколо цін на газ, а також млява підтримка з Європи. Врешті-решт, Ющенко став більше схожим на кинутого всіма невдаху, справа життя якого загрожує піти під укіс, пише газета.

Інопреса

УНІАН в Google News