Тимошенко у Москві оглянули, але не засватали

Компліменти Путіна – це спроба зіграти на протиріччях між Президентом та прем’єром... Тимошенко не наважилася говорити про графік виведення ЧФ... Експертні оцінки

На вихідних прем’єр-міністр Юлія Тимошенко з робочим візитом відвідала Російську Федерацію. Підсумки відвідин Тимошенко Росії коментують експерти.

Володимир Фесенко, політолог:

КОМПЛІМЕНТИ ПУТІНА – ЦЕ СПРОБА ЗІГРАТИ НА ПРОТИРІЧЧЯХ МІЖ ПРЕЗИДЕНТОМ ТА ПРЕМ’ЄРОМ

Гадаю, результати поїздки Тимошенко в Москву достатньо позитивні. Газове питання, яке непокоїло Тимошенко і яке використовує у своїх інтересах Росія у відносинах з Україною, не може бути розв’язане вже зараз, тим більше на якихось вигідних умовах для України.

Усі розуміють, що ціна на газ зростатиме, хоч би хто був зараз при владі: Тимошенко, Янукович чи хтось інший.

Головне питання – підготовка навої довгострокової угоди… У даному випадку позитивними є, як мінімум, дві новини. Те, що хоча б орієнтовно називаються дати такої угоди, –  осінь (жовтень чи листопад).

Якщо вдасться Тимошенко в ці терміни підписати газову угоду, то це буде достатньо серйозне її досягнення.

Інша проблема – на яких умовах… Судячи з усього, Росія шантажуватиме українську сторону, використовуючи газове питання щодо розв’язання інших проблем: і щодо вступу України в НАТО, і щодо розташування російського ЧФ на території України. Також є ще один чинник, про який згадав Путін, – позиція центральноазійських держав, наскільки вони підніматимуть ціну на газ.

Нам слід звертати увагу не лише на Росію, а й активно вести переговори з Туркменистаном, Казахстаном, Узбекистаном. Інакше ми програємо.

Щодо самої атмосфери переговорів… Судячи хоча б із зовнішніх вражень, Путіну було приємно спілкуватися з Тимошенко.

Здається, Тимошенко використовує свій чинник шарму у відносинах не лише з європейськими, а й з російськими політиками. Зокрема з Путіним.

Судячи навіть з компліментів, які зробив Путін Тимошенко, відносини між двома прем’єрами розвиваються не конфліктно. Тимошенко, на відміну від російської сторони, узагалі уникала конфліктних тем.

Другий важливий момент – схоже, що Росія гратиме на протиріччя між українськими державними діячами. І в даному випадку я не виключаю, що такі компліменти на адресу Тимошенко – це спроба зіграти на протиріччях між Президентом та прем’єром. Можливо, з розрахунку на те, що хтось із них піде на поступки.

Олесь Доній, народний депутат України (НС–НУ):

ТИМОШЕНКО НЕ НАВАЖИЛАСЯ ГОВОРИТИ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЧІТКОГО ГРАФІКА ВИВЕДЕННЯ ЧФ

Говорити зараз про якісь досягнення Тимошенко в Москві передчасно, тому що жодних реальних документів не підписано.

Можна говорити тільки про добру піарську роботу. І в цьому контексті варто відзначити, що візит до Росії відбувся одразу після візиту Тимошенко до Брюсселя. Тобто він урівноважив європейський вектор діяльності Юлії Тимошенко. Візит до Росії позитивно вплинув на частину електорату в південних та східних регіонах України, які традиційно звертають увагу на Володимира Путіна як на лідера Росії.

Щодо енергоносіїв ситуація дуже заплутана. По-перше – ми не почули жодної конкретної цифри зростання цін на газ по роках. З іншого боку, виглядало як погроза з боку Росії підняти ціну до чотирьохсот доларів. Бо для багатьох європейських країн ціни набагато нижчі.

Непокоїть те, що Тимошенко не наважилася говорити про необхідність чіткого графіка виведення Росією Чорноморського флоту з території України. Це питання національної безпеки України. І говорити зараз, що проблеми не існує – неправильно.

Тимошенко сказала, що порушення питання ЧФ надзвичайно шкодить українсько-російським відносинам… Насправді саме перебування російського ЧФ на території України надзвичайно шкодить добросусідським відносинам. І якщо його затягнути до 2017 року, Росія фізично просто не зможе вивести флот за один день. А позиція багатьох радикальних російських політиків – що, мовляв, це питання не можна порушувати і що саме обговорення його шкодить нашим відносним, – неприйнятна. Адже якщо флот іноземної держави перебуває на території іншої держави, то заборона обговорення цього питання – пряме втручання в суверенітет країни.

Путін сказав, що ЧФ – це спільне надбання двох країн… Можливо, колись ЧФ і був спільним надбанням, але зараз це флот Російської держави. Росія хоче якомога довше залишити його на території України й таким чином дестабілізувати ситуацію всередині країни, що, власне, і робиться...

Чому Путін наробив Тимошенко стільки компліментів? Це дуже серйозне питання! І відповіді на нього поки нема… Можливо, тому що Тимошенко забула говорити про російський флот на території України.

Андрій Єрмолаєв, політолог:

ТИМОШЕНКО ОГЛЯНУЛИ, АЛЕ НЕ ЗАСВАТАЛИ

З точки зору практичного вирішення питань – це був суто робочий візит, жодних інновацій у плані рішень він не приніс.

Усе що стосується майбутніх поставок газу, лунало від керівництва Газпрому й уряду ще два-три місяці тому. Путін ще раз підтвердив, що можливий варіант переходу на європейські ціни.

Пані Тимошенко виступила в суто формальних, риторичних позиціях. Наприклад, у питанні НАТО вона сказала лише половину того, про що говорить в Україні. Вона ще раз підтвердила про необхідність проведення референдуму. Але нагадаю, що в Україні Тимошенко завжди уточнювала, що членство в НАТО й ПДЧ – це різні речі, і вона підтримує участь України в ПДЧ. У Росії вона це все дещо змішала.

Як на мене, важливо було б оприлюднити месиджі щодо долі Договору про дружбу, який має бути подовжений або перероблений і підписаний. Але з якихось невідомих нам причин це питання відсунули.

З російської сторони, на мою думку, ця зустріч мала характер оглядин… Пані Тимошенко розглядається як політик контраверсійний у помаранчевому таборі, який може стати серйозним конкурентом нинішньому Президентові Ющенку.

Ющенко, як і був, так і залишається послідовним євроатлантистом. А це серйозний подразник для російської політики. Тому російська політеліта шукатиме серйозну альтернативу діючому Президентові.

Тимошенко цілком може розраховувати на підтримку Росії лише за умови, якщо вона справді позиціонуватиметься як альтернатива. Але визначення  щодо того, яка з політичних груп, крім тих сил, котрі постійно орієнтовані на співпрацю з Росією, отримає преференції Москви, буде визначено не раніше грудня-січня. Тому що для Росії економічний 2009 рік може бути надзвичайно сприятливий, ураховуючи ті виклики та ризики, які виникатимуть в українській економіці. І, відповідно, рівень торгів буде більш вигідний і сприятливий для Росії.

Чому лише оглядини, але не сватання? Тому що Тимошенко виглядає сильним політиком, який здатен грати у власні ігри, але вона, як на мене, не виглядає послідовним політиком. І певна кон’юнктурність стримує зовнішніх партнерів щодо неї.

Не секрет, що Тимошенко намагалася заручитися підтримкою і в середовищі еліт Західної Європи. Тому вона так активно опрацьовувала Брюссель.

Юлія Тимошенко неодноразово виступала з ідеєю формування єдиної європейської безпеки, але дуже часто це обмежувалося, так би мовити, суто внутрішнім споживанням... Для європейських еліт Тимошенко цікавий, але також поки що непослідовний політик.

Як на мене, і Росія, і ЄС визначатимуться щодо українських пріоритетів, і українських елітних розкладів наприкінці року.

Щодо компліментів… Це лише тенденція шукати сенсації. Насправді, крім політесу й дипломатичної позиції, у Путіна нічого не було. Адже ці компліменти не супроводжувалися серйозними проектними пропозиціями.

Тут, як і в інших царинах нашого життя критерій істини – практика. А практика поки що досить банальна й побутова: Путін не здав ні шматка геополітичної російської землі. Тобто при всіх компліментах Юлія Тимошенко не отримала жодної серйозної преференції.

Це був робочий візит, який не приніс якихось радикальних новацій.

Опитувала Оксана Климончук

УНІАН в Google News