Повінь у західній Україні: кому війна, а кому мати рідна

Владі слід було б починати з причин, а не з наслідків...  Шкода, що жоден представник тіньового уряду так і не прибув на місце стихії... Думки експертів

Повінь на Західній Україні стала тестом на професійність рятувальних служб та зрілість українських політиків.  На прохання УНІАН політологи та експерти продовжують коментувати реакцію політиків, суспільства та ефективність дій служб, які несли професійну відповідальність за  долю людей в умовах надзвичайної ситуації.

Василь Дурдинець, голова Всеукраїнської організації “Чорнобиль” МВС та внутрішніх військ України

Українські політики в екстремальній ситуації виявились слабшими, ніж ті, хто виконував чорнову роботу з ліквідації наслідків повені, рятував людей. Центральний апарат МНС, співробітники місцевих і відряджених підрозділів в цій ситуації працювали на максимумі, показали себе професіоналами.  Але ситуація яскраво засвідчила, що до професійного ресурсу слід додати сучасне технічне забезпечення. 

Програми забезпечення сучасними техзасобами давно розроблені МНС і щороку подаються як пропозиції до держбюджету, але стабільно не фінансуються. Наприклад, ще у жовтні 2001 р. було затверджено програму «Тиса», розраховану на 2001-2015 роки (1,5 млрд. грн.), але, на жаль, її профінансовано лише наполовину.

МНС і місцева влада західних  областей також неодноразово зверталися до Кабміну з пропозицією про цільове фінансування протипаводкових проектів. Але вони ніколи не враховувалися і не фінансувалися в повному обсязі. Тож очевидно, що протягом  наступних років слід фінансувати протипаводкові програми по всій Україні, а не лише в Карпатах, а також фінансово забезпечувати високий рівень технічної озброєності підрозділів МНС.

Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Перша реакція на надзвичайну ситуацію виглядала обнадійливою, оскільки і Президент, і  прем’єр-міністр кинули все і негайно прибули на місце лиха. А далі, на жаль, відбулася політизація цього питання, коли будь-який захід чи законодавча ініціатива оцінювалася насамперед через призму політичних інтересів.

 

 

Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень «Софія» 

Добре спрацювали рятувальники на місцях, для кожного з них,  без перебільшень, знайшлось  місце для подвигу. Однак, водночас, лихо виявило традиційну неготовність політиків до чергової надзвичайної ситуації. Йдеться про дві складові неготовності: перше - неефективність виконавчої влади,  - адже політики піклуються про надзвичайні ситуації тоді, коли вже щось станеться, а, по-друге, повільне реагування, адже одразу після того, як сталося лихо, вони повинні були перервати свої відпустки. 

 Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Шкода, що жоден представник опозиції, наприклад, той же міністр від тіньового уряду, так і не прибув на місце стихії, аби на власні очі побачити як саме відбувається процес ліквідації наслідків повені. Натомість, обмежилися лише неаргументованими заявами. Важливо, аби зараз влада зосередилась не лише на ліквідації наслідків та виплаті компенсацій постраждалим, а і на розробці та фінансуванні комплексних запобіжних заходів, які унеможливлять масштабні повені в майбутньому.

Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень

Реагування МНС на стихію було достатньо адекватним.

Серед негативів, які виявила стихія, можна відзначити припинення фінансування державних програм з запобігання таким повеням. Гроші на дамби та інші протипаводкові споруди було переказано лише на 20-30%. Повинна бути також розроблена процедура реагування на подібні лиха і координації дій з сусідніми державами. Для вирішення цих проблем МНС повинен жорсткіше ставити завдання перед урядом. 

Тарас Кінько, автор низки досліджень та книжок про безпеку життєдіяльності

Владі, замість шукати крайнього для демонстрації своєї вимогливості й сердечності, слід було б починати з причин, а не з наслідків ланцюга подій. Причина полягає у злочинному знищенні лісів, які споконвіку стримували сходження опадів у річки й потічки, не даючи їм миттєво переповнюватися.  Наші ж політики традиційно взялись витискати  з ситуації по максимуму для власного піару,  і шукати “стрілочників”. Приміром, прем’єр  після першого перебування у зоні лиха оцінила роботу МНС незадовільно на тій підставі, що там було багато ненагодованих дітей. Але ж це компетенція не МНС, а місцевої влади - забезпечити життєдіяльність населення під час стихійного лиха.

Опитувала Марія Кузьо