Що означає одностайність БЮТ і Партії регіонів

За пальчиком Тимошенко голосувало 350 штиків... Юля створює комфортні умови для виборчої кампанії... Шкіль відбиватиметься від націонал-демократів, Турчинов проводитиме спецоперації

Учора БЮТ і Партія Регіонів продемонстрували приклад показової одностайності в прийнятті чотирьох законів, які призвели до виходу з коаліції «Нашої України», фактичного розвалу коаліції та загрози дострокових виборів, про які сьогодні заявив Президент Ющенко.

На що вчора розраховувала Юлія Тимошенко, фактично вступаючи в змову з Партією регіонів? Чи справді БЮТ і ПР мали план усунення Віктора Ющенка чи просто хотіли його «підвісити»? Які подальші спільні коротко- та довгострокові плани цих двох політсил? Про це ми запитали експертів.

Дмитро Видрін, політолог:

ЗА ПАЛЬЧИКОМ ТИМОШЕНКО ГОЛОСУВАЛО ВЖЕ НЕ 150 ШТИКІВ, А 350

Учора Тимошенко розраховувала на все… Юлія Володимирівна – той політичний гравець, який не грає по дрібницях. Якщо вона грає, то на карту ставить усе. У даному випадку вона розраховувала, що не отримає нову коаліцію, а отримає в парламенті конституційну більшість. І фактично цю конституційну більшість вона отримала. Тимошенко зі своєї президентської ложі – ой, вибачте, обмовився – прем’єрської ложі диригувала пальчиками усією конституційною більшістю.

Бачите, у нас у політиці пальчик стає головним інструментом: спочатку пальчик Яценюка (насправді Яценюку. – Авт.), тепер пальчик Юлії Володимирівни...

Учора за пальчиком Тимошенко голосувало вже не 150 біло-червоних штиків, а 350 щтиків, так би мовити, пробютівського ополчення. І сьогодні вона отримала повний контроль не тільки над своїми урядом, а й над конституційною більшістю парламенту.

Тому зараз фактично всі головні ресурси на боці Юлії Володимирівни. На боці Президента головними ресурсами залишилася хіба що Генпрокуратура та армія. Завтра можуть спробувати забрати армію, тоді Президентові доведеться воювати лише за допомогою Генпрокуратури.

Чи хотіли вони усунути Президента? Розумієте, усунути Президента неможливо… В українській політиці завжди є декілька міфів, наприклад, “третя політсила", “партії повинні мати ідеологію”… Таким же міфом є імпічмент Президенту. І не тому, що це складна процедура, а тому, що ніхто не створюватиму такого прецеденту. Кожен мріє рано чи пізно стати Президентом, і ніхто не хоче мати за спиною прецедент, який тиснутиме на його підсвідомість. Тому тут справа не в імпічменті, а в тому, аби потихеньку відкушувати в Президента шматки влади.

Оскільки в нас усі події розвиваються в трикутнику, то головним планом БЮТ і Партії регіонів буде ослабити третього, тобто Президента. А коли вони ослаблять третього, то вже розбиратимуться між собою.

Що далі може бути? Ситуація очевидна – дострокові парламентські вибори, які у своїй кульмінаційній фазі збігатимуться з початком президентської кампанії. Тому парламентська кампанія переллється в президентську. Причому з усіма нюансами: війною на знищення політичних сил, переформатуванням політичного поля, звинувачуваннями одне одного, навіть можлива тимчасова посадка в слідчий ізолятор когось із трикутника.

Дмитро Корчинський, голова партії “Братство”:

ЮЛЯ СТВОРЮЄ ДЛЯ СЕБЕ НАЙБІЛЬШ КОМФОРТНІ УМОВИ ДЛЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ

Учора Тимошенко розраховувала на те, що залишиться до президентських виборів виконувачем обов’язків прем’єр-міністра, і уряд, відповідно, працюватиме до нових парламентських виборів і створення нової коаліції. І що сама Тимошенко водночас не буде зв’язана жодними зобов’язаннями і навіть формально не рахуватиметься з думкою Президента та “Нашої України”.

Гадаю, саме на це Тимошенко розраховувала.

Безумовно, у них є спроба послабити й підвісити Президента. Це також вигідно всім основним політичним гравцям, крім самого Президента.

Довгострокові й короткострокові плани БЮТ – це концентрація влади в собі, тобто Юлія Тимошенко хоче бути первинною і намагатиметься провести виборчу кампанію в найбільш комфортних для себе умовах. А це означає, що потрібно обмежити можливості Президента.

Щодо планів ПР… Тут важко сказати, бо всередині цієї партії кожен будує різні плани. Ми знаємо, що існує «ахметовсько-колесніковська» частина, є частина, яку можна назвати «клюєвською», є також «болото», тобто ті, хто не примкнув до жодної з цих груп і позиціонуються залежно від обставин.

У цих частин – “ахметовсько-колесніковської” і “клюєвської” – різні наміри, різні плани на майбутнє. Імовірно, до президентських виборів ми не побачимо розвалу Партії регіонів, проте пізніше він буде.

Щодо прогнозів… В Україні неможливо спрогнозувати політичну ситуацію, тому в нас завжди вирішальну роль грає несподіванка. Наприклад, ніхто не міг передбачити появу майора Миколи Мельниченка на політичному обрії України, ніхто не міг передбачити, що Кабмін за Президента Ющенка очолюватиме Янукович. Ніхто також не міг передбачити, що в Ющенка вистачить духу розігнати парламент, ніхто не міг передбачити, що ПР погодиться з розпуском парламенту. Тобто ми бачимо, що в найбільш кризові моменти з-під дивана вилазить чергове кризове чудо, і ситуація несподівано змінюється.

Тому я б не став робити якісь прогнози.

БЮТ і Партія регіонів не особливо й приховували свої переговори. Те, що БЮТ із клюєвською частиною домовляються, – знали всі.

Олег Покальчук, політолог, соціальний психолог:

ШКІЛЬ ВІДБИВАТИМЕТЬСЯ ВІД ОЗЛОБЛЕНИХ НАЦІОНАЛ-ДЕМОКРАТІВ, ТУРЧИНОВ ПРОВОДИТИМЕ СПЕЦОПЕРАЦІЇ

Те, що вчора відбулося, мабуть, було несподіванкою тільки для оточення Віктора Андрійовича. Бо якщо ми подивимося на історію питання, згадаємо голосування за подолання вето Президента в січні 2007 року, голосування за відставку уряду Юрія Єханурова, то все стає на свої місця.

Ми пам’ятаємо заяви Юлії Володимирівни про те, що вона готова була прати білизну в штабі Віктора Ющенка і так само пам’ятаємо коментарі тодішнього політолога в БЮТ Видріна, що вона так само має шанси прати білизну й у штабі Віктора Януковича.

Тому вчора нічого несподіваного не відбулося. Це прогнозовані речі, які мотивовані політичною доцільністю, якою завжди керувалася Юлія Володимирівна.

Надмірна емоційність у ветеранів Майдану з цього приводу свідчить про крайню наївність. А це лише політичний процес, який був легко передбачуваний. Градус цього процесу підігрівався обома сторонами в плані інформаційної, внутрішньої війни...

Щодо планів… Ну які ще можуть бути спільні плани в БЮТ і ПР, крім як перерозподілу влади. Звичайно, вони намагатимуться надалі працювати разом, оскільки в них є абсолютна більшість у парламенті. Вони легко можуть долати вето Президента й робити те, що Президент може назвати конституційним переворотом.

Тимошенко зараз виграє в усіх відношеннях, і, гадаю, вона й надалі виграватиме. Вона завжди мала добру юридичну службу, хороших експертів. У неї в запасі є всі… Якщо говорити символічно, то, наприклад, Портнов вестиме атаку в юридичному напрямку, Шкіль відбиватиметься від озлоблених націонал-демократів і заспокоюватиме їх, Турчинов проводитиме свої спецоперації.

Опитувала Ксеня Лесів

УНІАН в Google News