Безнадія і сподівання зустрічі у "нормандському форматі"

У середу президентові України Петру Порошенку знадобиться все його красномовство. В рамках зустрічі у «нормандському форматі» Росію будуть спонукати до виконання Мінських домовленостей в частині безпеки. 

Порядок денний для українського сектору міжнародної політики 19 жовтня мав би бути більше, ніж насичений. У Брюсселі були заплановані політичні консультації високого рівня Україна-ЄС, а у Берліні – зустріч нормандської четвірки. Втім, якщо анонс міні-саміту у столиці Бельгії з’явився ще минулого тижня, то перспективи, що четверо президентів все-таки зберуться у «нормандському форматі», довгий час залишались нечіткими.

Попри повідомлення у ЗМІ, що канцлер Німеччини Ангела Меркель запросила лідерів країн «нормандського формату» на вечерю 19 жовтня, у Росії певний час не бачили у цьому необхідності, а прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляв, що рівень готовності для «нормандської четвірки» поки що не настав.

Про зустріч домовилися, зрештою, у середу. Перебуваючи з офіційним візитом у Норвегії, президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову у тристоронньому форматі за участі президента Франції Франсуа Олланда та канцлера ФРН Ангели Меркель. Участь Путіна невдовзі підтвердили у Кремлі. Натомість, політичні консультації Петра Порошенка з керівництвом Європейського Союзу було скасовано.

Інструменти тиску на Росію відсутні

У повідомленні прес-служби Порошенка зазначається, що зустріч у «нормандському форматі» буде проведено для спонукання Росії виконати частину Мінських домовленостей, які стосуються безпеки. Примітно, що про зустріч було домовлено напередодні саміту ЄС 20-21 жовтня, на якому, згідно повідомлень німецької преси, будуть обговорюватися питання про введення нових санкцій проти Росії.

Втім, Президент України особливого оптимізму щодо завтрашньої зустрічі не має. «Якщо Росія буде готова не тільки підписати («дорожню карту» виконання Мінських угод, – УНІАН), але і виконати, і імплементувати її, це буде дуже позитивно. Я дуже оптимістично налаштований щодо майбутнього України, та, на жаль, я не настільки оптимістичний щодо майбутньої зустрічі («нормандському форматі»). Але я був би дуже радий здивуватися», - заявив Порошенко.

Українські експерти у практичну ефективність Берліну також вірять не дуже. Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що швидких конкретних пропозицій щодо посилення санкцій проти Росії годі чекати. «На превеликий жаль, у багатьох європейських столицях все ще мріють «залучити» Росію до вирішення якихось глобальних проблем. Це величезна ілюзія і відсутність стратегічного мислення,  але це поки що – реальний факт», – пояснює Огризко.

Такої ж думки дотримується голова благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Він вважає, що посилити тиск на Росію та примусити її домовлятися, навряд чи вийде. «Очевидно, що європейці зараз на роздоріжжі. Коли розуміють, що не можуть довіряти Росії ні в Україні, ні в Сирії, та взагалі ні в чому, але знайти ефективний інструмент тиску на Росію не можуть», – заявляє Яременко.

Президент України особливого оптимізму щодо завтрашньої зустрічі не має / фото: УНІАН

Зауважимо, що певні європейські країни взагалі вважають за краще анулювати антиросійські санкції через які вони, нібито, зазнають економічних збитків. Нагадаємо, що близько місяця тому у ході виступу в Раді з міжнародних відносин в Нью-Йорку віце-президент США Джо Байден закликав президента Петра Порошенка активніше проводити політичні та економічні реформи, інакше є ризик, що деякі країни Євросоюзу знімуть санкції з РФ.

У свою чергу, в інтерв’ю УНІАН колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, позаштатний радник Петра Порошенка, заявив, що позиція європейських країн, які вимагають скасувати антиросійські санкції, є більш економічною, ніж політичною. За його словами, такі країни, як Італія та Греція, насправді найменше потерпають від санкцій, запроваджених для Росії.

І це – не новина. Богдан Яременко стверджує, що та ж Греція, за час дії антиросійських санкцій, навпаки, збільшила торгівлю з Росією. А економічно втратили такі країни як Польща, Латвія, Литва. Тобто країни, які не закликають скасувати санкції, а підтримують ідею їх посилення. «Заяви про їхні «неймовірні» втрати – це не більше, ніж спекуляція з боку певних європейських країн. В цій позиції є бажання нарощувати торгівлю. Вони не враховують політичні реалії, що Росія – країна-агресор, яка порушила міжнародне право. Але, звичайно, за цим стоять економічні мотиви, бажання розвивати торгівлю, збільшувати співпрацю», – каже Яременко.

«Це є свідченням того, що російська п’ята колонна дуже активно працювала. Якщо ми подивимося, то осередки путінолюбства присутні в багатьох країнах західної Європи, а причиною цього є давня робота російських спецслужб», – додає Володимир Огризко.

На його думку, ідея щодо продовження чинних санкцій до 12 місяців замість 6, та переслідувати тих, хто намагається їх обійти, озвучена Расмуссеном, є слушною пропозицією, яка дозволить уникати що півроку чергових дебатів про те, що робити з Росією. «Очевидних проявів змін у позиції Росії не спостерігається, і навряд чи ми їх побачимо. Тому ця пропозиція дуже слушна і правильна. Раз на рік зустрічатися і, в залежності від того, що відбувається в Москві, приймати відповідне рішення», – зазначає Огризко.

Втім, на його думку, на посилення санкцій у європейських лідерів не вистачає політичної волі.

Туманні перспективи

Раптову згоду Путіна все-таки взяти участь у зустрічі «нормандського формату» експерти також радять не вважати «проривом» для України. «Це означає лише те, що Путін не хоче виглядати ізольованим від світової дипломатії», – написав політолог Сергій Таран на своїй сторінці у Facebook. 

Політичний експерт Олеся Яхно-Бєлковская також переконана: російський правитель просто не міг відмовитися від зустрічі. «Росія і так досить довго затягувала зустріч. Остання така відмовка з боку РФ була, як ми пам'ятаємо, напередодні G20, нібито через «українських диверсантів» в Криму… В черговий раз відмовлятися від зустрічі «четвірки», навіть при всьому бажанні Путіна, означало б ще більше загнати Росію в логіку ізоляціонізму», – зазначає вона.

На думку Тарана, основним питанням берлінської зустрічі буде черговість виконання мінських домовленостей, де, як мінімум, безпека має бути першою, а політична частина – другою. «Чим далі, тим більше виглядає так, що позицію України визначатимуть принципи, закладені в останній проукраїнській резолюції ПАРЄ (РФ – агресор, відповідальність за окуповані території – на Кремлі), які не залишатимуть шансів Кремлю спекулювати підходами, ескізно окресленими на Мінську-2 у 2015-му», – пише Таран.

Нагадаємо, що на минулому тижні, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи більшістю голосів ухвалила дві резолюції на підтримку України: «Засоби правового захисту в разі порушення прав людини на українських територіях, що знаходяться поза контролем української влади» та «Політичні наслідки російської агресії в Україні». У першому документі ПАРЄ висловила глибоке занепокоєння ситуацією у сфері прав людини в окупованих Криму і на Донбасі та закликала російську владу гарантувати захист фундаментальних прав та свобод для всіх жителів цих територій. У другому – організація знову засудила незаконну анексію Криму Росією і закликала Москву вивести свої війська з України.

ПАСЄ закликала європейські країни зберігати санкції до відновлення суверенітету України / facebook.com/petroporoshenko

Крім того, ПАРЄ затвердила поправку до однієї з резолюцій щодо України, в якій закликала європейські країни зберігати санкції до відновлення суверенітету України.

Олеся Яхно-Бєлковская переконана, що, нехай Мінські домовленості і не ідеальні, в поточних умовах це краще, ніж гаряча фаза. «Може, Мінськ і не призведе до остаточного миру, але на цьому етапі він виконує функцію локалізації псевдосепаратистських утворень (а насправді інструментів Кремля по обвалу України), стримує активні бойові дії на Донбасі і дає можливість зміцнювати армію в усіх напрямках. Мінськ дозволив також відмовитися від мобілізації і перейти до формування контрактної армії. Навіть якщо ми маємо сьогодні «заморозку», в поточних умовах це краще, ніж гаряча фаза», – пояснює вона.

На її думку, повна відмова від Мінських угод означатиме ризик повномасштабної війни з Росією і втрату Україною союзників, адже санкції і спосіб дисциплінування Росії через переговорний процес прив'язані до Мінська.

У свою чергу, Богдан Яременко переконаний, що Мінські домовленості нічого не дадуть. «Мінські домовленості – це не план виходу з війни, не план повернення територій, це російська хитра політична та дипломатична провокація. Тому важливо лише те, чи будуть вестись розмови навколо нереалістичних мрій, чи планів, що дійсно можна зробити», – підкреслює експерт.

В цілому, всі погоджуються на одному: те, що обговорення поведінки Росії в ЄС взагалі ведеться, є позитивним сигналом для України. Адже це означає, що в ЄС нарешті почали розуміти, що Росія загрожує не тільки зовнішнім кордонам України, а становить небезпеку і для внутрішньої стабільності самої об’єднаної Європи. «Розхитати внутрішню єдність ЄС – в цьому була і залишається ключова мета Росії, адже з кожним по черзі впоратися легше, ніш з усіма разом. Я думаю, в Європі це вже зрозуміли. А раз так – будуть діяти», – каже Огризко.

Головне, щоб у європейських лідерів врешті-решт з’явилася політична воля робити це швидко.

Ірина Шевченко

УНІАН в Google News