Кримські маяки: новий виток протистояння

22  навігаційно-гідрографічні об`єкти рішенням суду визнані власністю України. Реакція  сусідів не стала несподіванкою: рішення суду Росія не визнає... Думка експертів

Днями Севастопольський суд постановив вилучитиз незаконного володіння Міністерством оборони Російської Федерації 22 навігаційно-гідрографічні об`єкти, зокрема чотири маяки. 

На це відреагував помічник головнокомандуючого ВМФ Росії Ігор Дигало, який сказав, що подібні рішення приймаються спільними змішаними комісіями, і рішення суду Росія не визнає. Експерти прокоментували УНІАН ситуацію, що склалася: 

Борис Андресюк, екс-народний депутат, який очолював «військовий» комітет у Верховній Раді минулого скликання:

З 1997 року, з того часу, коли було укладено базовий договір про дружбу і співпрацю між Росією і Україною, відбулося дуже багато подій. Росія стала членом великої вісімки, вона намагається встановлювати прагматичні відносини з країнами, які були колись у складі її держави і диктувати ринкові ціни на енергоносії. Змінилася і Україна. У нас було забагато спільного майна, щоб поділити його швидко. Адже в 1993 році, коли йшлося про поділ флоту, ми навіть не могли припустити, що виникнуть такі питання. Ми поспішали прийняти Договір, відклавши всі деталі поділу флоту на потім. Так і вийшло, що параметри поділу,  доля навігаційно-гідрографічних об`єктів у 1997-му році не були прописані. Що потрібно зараз? Провести інвентаризацію флоту. Зрозуміло, ми хочемо зробити це разом з російською стороною шляхом роботи спільної комісії. Але остання працює «як море горить». Росія затягує вирішення питання. Інвентаризація флоту, вважаю, питання вирішене. Навряд чи воно буде аргументом в інших проблемних питаннях. Кожна з проблем, які знову виходять на перший план, чи то газ чи то ЄЕП, вирішуватиметься окремо, не у взя’язку з долею навігаційно-гідрографічних структур ЧФ.  От що цікаво: заяви  щодо флоту з’являються на рівні помічників, радників перших осіб. А самі перші особи утримуються від коментарів. А, отже, форми і терміни інвентаризації майна, можливість перегляду цін на оренду флоту ще не вирішені.  Остаточне політичне рішення про те, як це відбуватиметься, ще не ухвалене. Тому ми і є свідками суперечки, «локальних воєн» і обміну люб`язностями  других-третіх осіб.

Михайло Самусь, Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння:

Існує декілька міжнародних актів, згідно яких Україна гарантує безпеку судноплавства в територіальних водах. Тому всі споруди навігаційної системи фактично повинні знаходитися у власності України. У випадку якоїсь події, відповідати за безпеку судів і їх навігацію повинна Україна. Оскільки згаданими об`єктами володіє Чорноморський Флот, Україна хоч і несе відповідальність за безпеку судів, але реально не має інструментів для її забезпечення. Перший інцидент, як ви пам`ятаєте виник у січні. З боку України було цілком нормальне звернення, щоб віддали хоч би ялтинський маяк, але наші спроби зайняти його призвели до опору з боку росіян, і як наслідок -створення робочої групи, та ідеї проведення інвентаризації Чорноморського флоту. Інвентаризація досі ще не почалася, причому  виключно з вини російської сторони. При цьому засідання робочої групи в травні 2006 року показало, що російська сторона не хоче проводити інвентаризацію. І як заявляв представник українського МЗС, росіяни на засіданні робочої групи дві години обговорювали дефініцію слова «інвентаризація». Хоча в правовому полі України є чітке визначення поняття «Інвентаризація об`єкту». Майно, яке знаходиться на території України, згідно законодавства України є власністю України. Провівши аналіз законодавчої бази України, суд підтвердив, що це майно України. У базовому договорі між Росією і Україною, на який прийнято посилатися, сказано, що питання навігаційно-гідрографічної інфраструктури буде вирішено окремим договором. Розгляд питання російській стороні не вигідний, тому він затягується.

І.Дигало посилається на пункт договорів, згідно якого будь-які проблемні питання вирішуються на засіданнях спільних комісій. Але спільні комісії - це поняття широке, одна робоча група займається маяками, інша – переміщеннями озброєнь і техніки. Робоча група з інвентаризації засідала декілька разів, але цей процес блокується.

Ця ситуація призведе до чергового загострення наших відносин, до того, що, студентське братство знову буде моніторити, як використовуються маяки. Але оскільки ми декларуємо глобальне потепління з Росією, можливо, втрутиться прем`єр-міністр, який, зуміє у прямому діалозі, просунути це питання. Можливо, це навіть правильно, і це покаже, як можна поліпшити відносини і перевести їх у прагматичне русло. Тому що  російська позиція «ми згодні, маяки – ваші, але давайте проведемо ще одне засідання, на якому ми все одно не зможемо ухвалити рішення», - тупикова.

Микола Сунгуровський, директор військових програм центру Разумкова:

Ці об`єкти належать Україні, це не викликає сумнівів, це написано в основному договорі. Деталі передачі визначаються в ході переговорного процесу, і в результаті роботи спільної комісії. Але дії  української сторони і звернення до суду викликані тим, що комісія не працює, і гальмується російською стороною. У цих умовах Україна не мала іншого виходу, як звернутися до суду.  Гідрографічно-навігаційне устаткування, яке повинне гарантувати безпечне судноплавство, нам передадуть. Я думаю, що це затягування - це хворобливий процес звикання Росії до думки, що суверенна держава має право самостійно  інвентаризувати  і використовувати своє майно, яке колись було загальним.

Записала Маша Міщенко