Росія подарувала Качинському вагомий аргумент?

Коли лунали постріли, Качинський ішов у напрямку солдатів. Його взяли в щільне кільце грузинські охоронці. Президент знав, що йде до російського блок-посту...

Повідомлення про те, що президенти Польщі та Грузії були обстріляні під час візиту пана Качинського до кавказької республіки, було топ-новиною світових ЗМІ. Проте досі незрозуміло, як це все відбулося. Чому польський президент наражався на таку небезпеку і як Південна Осетія (читай Росія) наважилася на таке. Враховуючи резонанс цієї події, подаємо бачення цього інциденту очима свідків – польських журналістів TVN24, котрі супроводжували свого президента в поїздці по Грузії.

Кілька хвилин після 16.00 ми прибуваємо до Грузії. Президент сідає в свій лімузин, ми – журналісти – в автобус. Колона швидко рушає.

– Через скільки будемо в Президентському палаці? – питає один з журналістів.

– Ще невідомо, куди їдемо – відповідає наш провідник, молода працівниця посольства Польщі в Грузії

– Тобто?

– Змінився план.

За деякий час, однак, заїжджаємо вузькою вулицею в задній двір Президентського палацу. Немає офіційного вітання. Президент навіть не виходить з автомобіля, до якого сідає Саакашвілі.

Одноденний візит президента Леха Качинського мав бути присвячений урочистостям з нагоди п’ятої річниці Революції троянд, у результаті якої до влади прийшов Саакашвілі. Перед урочистим обідом президентів мала відбутись 15-хвилинна розмова. Потім – виїзд до Театру опери і балету в Тбілісі.

Це передбачає програма, але Саакашвілі пропонує поїздку в регіон, що межує з самопроголошеною Південною Осетією.

– Аби я побачив, що росіяни є в місцях, де не повинні бути, відповідно до мирного плану (узгодженого президентами Франції та Росії), – пояснював потім Лех Качинський.

Журналістам, котрі прибули з президентом, згідно з планом наданим польським посольством, мали показати табір біженців, створений за кошти міжнародної допомоги.

За дипломатичним протоколом кожен автомобіль у президентському кортежі має своє чітко визначене місце. На початку колони, зазвичай, міліцейське авто. Другий автомобіль везе голів дипломатичного протоколу. У третьому їде президент (у нашому випадку двоє президентів), за яким представники президентських канцелярій. Наступне авто везе представників Міністерства закордонних справ, за якими ще два автомобілі з іншими учасниками делегації. Замикає колону автбус із журналістами.

– Поїдемо наперед, аби ви могли побачити, як президенти виходять, – каже наш провідник після того, як ми проїхали кілька десятків кілометрів. Усім здається, що це жарт, але грузинський водій починає випереджати інші автомобілі в колоні.

Водій Бершан їде, як шалений, випереджаючи одне за одним автомобілі президентського кортежу. Обганяє також автомобіль з президентами. На крутій гірській дорозі він їде зі швидкістю понад 130 км на годину. Під час однієї зі спроб обігнати черговий автомобіль, водій ледве уникає зіткнення з машиною, що стоїть на узбіччі.

На хвилину з його обличчя зникає усмішка, та припиняються жарти журналістів.

Ми махаємо президенту, коли об’їжджаємо його авто й опиняємося на чолі колони.

Усі кричать “браво” водію. Через кілька хвилин автомобілі зупиняються.

Власне, тоді доходить до інциденту, про який напишуть провідні європейські та світові медіа. Усе бачив один і поважних представників делегації, який попросив не називати його ім’я.

– Ми різко зупинилися біля блок-посту. Президент Качинський виходить з авто та разом з Саакашвілі. Я теж вийшов з іншого автомобіля, – каже наш інформатор. – Президенти під охороною грузинських офіцерів прямують до блок-посту. Я здивувався, що охорона не поклала президентів на землю, коли з російської сторони почулися постріли. Охоронці тільки щільніше оточили президентів з усіх боків.

Наш інформатор сказав, що налякався, коли побачив налякані обличчя представників грузинської делегації.

– Як на мене, про зміну планів знав тільки президент Саакашвілі та його охорона, – сказав він.

І додає: президент Качинський погодився на запропоновану зміну траси. Він знав, що їдемо в місце, де стоїть нелегальний – на переконання грузинів – російський блок-пост.

– Стрілянина була, – сказав водій журналістського бусу Бершан, який мав відвезти спочатку журналістів у табір біженців, створений після серпневої російсько-грузинської війни.

Бершан живе близько 18 км від кордону з Південною Осетією, незалежність якої визнала Росія. Власне, там росіяни спорудили два контрольні пункти, на один з яких потрапив президентський кортеж.

– Усі знають, що тут є кордон і тут стоять росіяни, – каже Бершан. – Поставили загородження і так стоять з моменту закінчення війни. Це грузинська територія, але, незважаючи на це, вони займають її.

Згідно з мирним планом Медведєва–Саркозі, росіяни мали звільнити контрольні пункти на початку жовтня.

З журналістського автобуса, який на той момент уже був на чолі президентського кортежу, ситуація виглядала дещо іншою.

– Виглядає так, що ми вже в цьому селі, – кричить один з журналістів. Наш грузинський провідник поправляє, що це не село, а блок-пост.

Автобус затримується на узбіччі. Раптом чути серію пострілів з автомата.

– Усі на землю, – чути крик. Падаємо на підлогу. Чути другу чергу пострілів

Оператори намагаються підняти голови й зазняти все на відео. Я бачу грузинського охоронця, який стоїть на одному коліні перед автомобілем президентів і який цілиться в бік блок-посту.

Один з операторів запалює лампу, аби зняти репортерів на підлозі, але журналістки починають кричати: Гаси! Гаси! Стріляють!

Він гасить лампу і теж лягає на землю. Через декілька хвилин починаємо вставати.

Президентський кортеж повертається, журналісти починають дзвонити до редакцій. Інформація йде у світ.

Однак невідомо, куди ми їдемо. Через деякий час виявляється, що таки відвідаємо село Метехі. На місці всі вибігають з автобуса до Президента Качинського, який починає давати інтерв’ю.

Згодом виходить Михаїл Саакашвілі. Він усміхається та, поплескуючи президента Качинського по плечу, каже польським журналістам: Very brave president you have (маєте дуже відважного президента).

Постає дуже багато запитань: чи інцидент був детально спланований? чи подія була контрольована? ким? хто почав стріляти?

Обидва президенти назвали безпідставними будь-які спекуляції на цю тему. Президент Качинський сказав навіть, що подібні спекуляції можна назвати «звичайною брехнею» та що вони «шкодять Польщі».

“Ризик з мого боку був необхідний, такі є обов’язки президента Польщі. Прошу нікого не звинувачувати», – сказав Качинський журналістам у варшавському аеропорту після повернення додому.

Саакашвілі мав дві відповіді. Передусім сказав, що не бачить нічого в інциденті надзвичайного.

– Не думаю, що сталося щось надзвичайне. Такі речі відбуваються з місцевим населенням щодня, – сказав він польським журналістам.

Щоправда, пізніше він дещо змінив тональність.

– Я не очікував, що росіяни відкриють вогонь, – сказав він потім на прес-конференції, додавши, що цей блок-пост часто відвідують європейські спостерігачі.

Обидва президенти однозначно стверджували, що перші постріли пролунали з російської сторони. Про це також каже водій Бершан, який був найближчий до блок-посту.

– Коли ми під’їхали (росіяни) почали кричати: назад! – каже водій журналістського бусу. – Потім почали стріляти в повітря чи не знаю куди.

Тим часом глава КДБ Південної Осетії Борис Аттоєв сказав, що близько 17.40 місцевого часу був затриманий кортеж, що намагався проникнути на територію Ленінгорського району.

За його даними, прикордонники поінформували представників президентів, що кордон закритий, після чого колона автомобілів повернулась.

Поки багато запитань залишається без відповіді. Президент Саакашвілі використав цю подію, аби показати Європі, що російський окупант без кари створює загрозу для безпеки грузинів. Президент Качинський, у свою чергу, – аби сформулювати для Заходу заклик про «необхідність зробити висновки.

Юстина Баєр та Войчех Бояновський з Тбілісі (TVN24)

Переклав Роман Кисіль

УНІАН в Google News