Кадрові зачистки напередодні виборів вже почалися

Приклад Хорошковського буде показовим для тих, хто ще вірить в електоральні перспективи Віктора Ющенка. Валерій Іванович став фактично першим перебіжчиком з уряду....

Українську політику чекають серйозні кадрові потрясіння. Безумовно, обивателеві їх піднесуть під соусом зміцнення влади в умовах економічної кризи. Але дійсність куди прозаїчніша - кандидати в президенти збирають навколо себе соратників і володарів фінансових ресурсів.

Валерій Хорошковський

Приклад Валерія Хорошковського буде показовим для тих, хто ще вірить в електоральні перспективи Віктора Ющенка. Валерій Іванович став фактично першим перебіжчиком з уряду, який проміняв керівництво митарями на друге крісло в ієрархії Служби безпеки. Правда, у нього є й інший аргумент на підтвердження власної корисності - телеканал «Інтер», здатний стати артилерією головного калібру в майбутній інформаційній війні. Приклад Хорошковського може стати наукою іншим незадоволеним роботою в прем`єрському таборі. Втім, і лави соратників президента не безрозмірний, так що місце там доведеться заслужити.

Ймовірно, Хорошковський буде не останнім чиновником, якого уряд відторгне найближчим часом. І сама Юлія Тимошенко, і її найближчі соратники активно анонсують глобальні кадрові перестановки в Кабінеті міністрів. Задовольняти кадрові потреби блоку Литвина Юлія Володимирівна не поспішає, та й сам Володимир Михайлович якось не горить бажанням асоціюватися з владою. Зате проведення ревізії роботи міністрів може допомогти вирішити відразу декілька завдань.

Перша з них - зміцнення парламентської коаліції. Зрозуміло, що Тимошенко постарається роздати портфелі виключно тим членам фракції НУ-НС або їх протеже, для яких світло з прем`єрського вікна грає роль дороговказної зірки. Заразом - підриваючи президентські позиції і скорочуючи можливості глави держави для маневру. Друга - створення однорідного уряду, на засіданнях якого більше не буде антипрем`єрських демаршів. Самі розумієте – криза, президентська кампанія - не до цього. Сумнозвісний «лист Пинзеника», неохайно спростований урядовою прес-службою, став тривожним дзвінком, але не прискорив процес ухвалення антикризових рішень. Третє, можна сказати, традиційне завдання - перетворення уряду на передвиборчий штаб Юлії Володимирівни. І вона, і її соратники можуть невтомно кокетувати на тему участі лідера БЮТ в президентській кампанії, але участь Тимошенко в ній ніхто не ставить під сумнів.

Адам Мартинюк

Не виключене і деяке зміцнення коаліції на парламентському рівні. Правда, воно може пройти неформальним шляхом, через заміну в кріслі першого віце-спікера «регіонала» Олександра Лавриновича на комуніста Адама Мартинюка. Олександр Володимирович останнім часом аж надто різко критикує юридичні маневри коаліціантів. До того ж саме у фракції КПУ коаліція трьох фракцій незмінно черпає резерви для результативного голосування. Та й Адам Іванович, давно знайомий з Володимиром Литвиним, може якщо не додати тому рішучості, то взяти у разі потреби на себе проведення непростих рішень. Мартинюк, як відомо, не лише визнаний знавець регламенту, але й майстер крутити його у власних інтересах. Правда, Петрові Симоненку доведеться пояснювати, чому комуністи голосують разом з коаліцією, але ми впевнені - Петро Миколайович впорається із завданням.

Чим можуть відповісти на Банковій? В першу чергу, роботою з парламентаріями, чиє майбутнє не однозначне, а потреби ростуть. Основні політичні команди вже розкрили недоторканні запаси фінансових ресурсів і солодких обіцянок - тягнути далі просто немає сенсу. Крім того, президентський секретаріат продовжить вибудовування вертикалі виконавчої влади на місцях, щоб спробувати використати адміністративний ресурс у виборчій кампанії. До того ж Віктор Балога проводить інтенсивні консультації з лідерами «диванних» партій, щоб забезпечити створення блоку з умовною назвою «Ющенко - наш Президент». Цей рімейк «Злагоди» зразка 1999 року повинен буде, принаймні, створити ілюзію можливості переобрання Віктора Андрійовича на другий термін.

Віктор Янукович

Ситуативним союзником президентської команди є й Партія регіонів. Якщо команда Ахметова поки вважає за краще відмовчуватися, то «газовий департамент» «регіоналів» не приховує свого негативного ставлення до Юлії Тимошенко. Заради її приборкання вони готові укласти навіть угоду з дияволом, а не тільки з Віктором Ющенком. Плюс - мають у своєму розпорядженні реальні важелі впливу на Віктора Януковича. До того ж соратники Віктора Федоровича поступово розгортають виборчі штаби - в партійному середовищі обговорюється не лише президентська кампанія, але й можливість проведення дострокових парламентських виборів. Співпрацюючи з президентом, Янукович мало що втрачає - рейтинговий розрив між двома Вікторами дуже великий, зате недопущення Тимошенко до другого туру президентської кампанії - дуже перспективний варіант.

Провідним партіям і блокам в найближчі кілька років відпочивати не доведеться: переможець президентської кампанії, найімовірніше, захоче провести навздогін і дострокові парламентські вибори, щоб остаточно закріпити свою перевагу. Це означає, що Україна виходитиме з економічної кризи під акомпанемент популістських закликів і обіцянок поліпшити життя мільйонів людей наступного дня після голосування. Що ж, справа звична.

Євген Магда