Конфлікт у Партії регіонів: ось приїде пан...

Провал спроби звільнити Тимошенко з посади прем`єра бумерангом ударив по Партії регіонів... Її члени звинувачують один одного в провалі голосування, з надією поглядаючи на Януковича...

Провал спроби звільнити Юлію Тимошенко з посади прем`єра бумерангом ударив по Партії регіонів. Далеко не останні в партійній ієрархії парламентарії звинувачують один одного в провалі голосування щодо недовіри урядові, з надією поглядаючи в бік Віктора Януковича.

Сергій Льовочкін

В українських умовах будь-який галасливий провал політичної акції супроводжується пошуком винних і спробою їх негайного покарання. «Регіонали» влаштували публічне, у дусі відвертості змагання «Хто кого швидше скомпрометує», причому в ньому беруть участь одразу кілька угруповань. Навіть якщо скандал вщухне, говорити про монолітність Партії регіонів не випадатиме ще довго. Поки ж Сергій Льовочкін прозоро натякає на «хлопчиків», готових здати партію під БЮТ, а Нестор Шуфрич у відповідь порівнює його із сміттям, яке необхідно вимести з великого і світлого будинку Партії регіонів. Борис Колесников зазначає, що партія в разі втрати Льовочкіна, який з пелюшок працює чиновником, і зовсім не помітить. Так і Борису Вікторовичу незабаром пригадають, що за президентства Ющенка він зміг і в СІЗО побувати, і орден з рук глави держави одержати. Правду кажуть, що вороги не потрібні, коли є такі друзі.

Цікаво зауважити, що основний конфлікт іде між партійцями «призову Януковича» - Льовочкін – Бойко, яких пов`язують з Дмитром Фірташем, протистоять Шуфричу. Той, хоч і є «надійним багнетом Януковича», але не забуває про тривалу і ефективну співпрацю з Віктором Медведчуком. Сам Віктор Володимирович вже якийсь час воліє дистанціюватися від партійних справ СДПУ(о) і проводити час то як довірена особа Юлії Тимошенко, то в компанії російського прем`єра Володимира Путіна. Льовочкіна часто звинувачують в узурпації доступу до тіла партійного вождя. Провал голосування за відставку Тимошенко став каталізатором задавненої проблеми, і, як видається, політтехнологи з штабу БЮТ залюбки користуються можливістю для рейдів у тил ворога. Деякі експерти вважають, що зв`язок між проблемами в бізнесі Дмитра Фірташа і суєтою навколо його політичних партнерів не випадковий.

Віктор Плакида

Тим часом конфлікт набирає обертів і вже виплеснувся за межі столиці: політрада Кримської організації ПР позбавила партійних квитків кримського прем`єра Віктора Плакиду і мера Сімферополя Геннадія Бабенка. Лідер «регіоналів» на півострові Василь Кисельов, схоже, вирішив скористатися слушним моментом, аби показати чиновникам, хто в хаті господар. Щоправда, питання доцільності вигнання ключових у Криму постатей ще розглянуть центральні органи партії, але криза у рядах «регіоналів» безумовно стає масштабнішою день у день.

Показовий момент – представники «старих донецьких» (Микола Азаров, Володимир Рибак, Юхим Звягільський) – не беруть участі в публічному з`ясуванні відносин. По-перше, це не солідно, по-друге, вони найімовірніше приєднаються до переможців цієї швидкоплинної, але напруженої дискусії. Її обмеженість в часі очевидна: «регіоналам» необхідно готуватися до президентської кампанії. Рейтингові показники Віктора Януковича сьогодні такі, що він просто зобов`язаний спробувати взяти реванш за поразку 2004 року. До того ж однопартійці не залишили Віктору Федоровичу простору для маневру: його неучасть в президентській гонці означатиме автоматичний захід політичної кар`єри.

Віктор Янукович

Наразі Янукович витримує паузу, не коментуючи публічно події усередині партії. Він подбав про духовне, відвідавши в Москві Патріарха Московського і Всієї Русі Кирила. З патріаршим благословенням чи без, але Віктору Федоровичеві доведеться ухвалювати непрості рішення. Напевно, логічно було б провести для всієї парламентської фракції обряд екзорцизму – вигнання злих духів, адже після сказаного за останній тиждень банальним освяченням штаб-квартири Партії регіонів не обійтися. Якщо це не допоможе, Януковичу треба ухвалювати кадрові рішення. І задачка в даному випадку буде дещо складнішою, ніж вигнання з партійних лав Раїси Богатирьової. Річ у тому, що за кожним з учасників конфлікту стоять фінансові й організаційні ресурси. Відмовитися від них напередодні президентської кампанії проблематично, але виступати в ролі «кота Леопольда» Віктору Федоровичеві амплуа не дозволить. Та й боротися за президентське крісло за відсутності надійного тилу – авантюра.

Янукович не витримав випробування опозиційною діяльністю, і це тільки підтверджує недосконалість вітчизняної політичної системи. Образ лідера найбільшої партії з найбільшим представництвом в парламенті дедалі частіше дисонує з ефективністю дій соратників Віктора Федоровича. Сьогодні вони розплачуються за експлуатацію тези «Янукович – це партія», а самому Лідерові, як його називають «регіонали», саме час подумати про ефективні дії. Як мінімум, задля порятунку власної кар`єри.

Євген Магда