Олександр Моцик: Приклад Польщі показує, що означає бути членом ЄС і НАТО
Олександр Моцик: Приклад Польщі показує, що означає бути членом ЄС і НАТО

Олександр Моцик: Приклад Польщі показує, що означає бути членом ЄС і НАТО

11:11, 18 лютого 2009
15 хв. 4891

Стартові можливості в Україні й Польщі були однакові. Тому легко порівняти, який шлях за останні кільканадцять років пройшла Польща, а який Україна... Інтерв’ю з послом України

Стартові можливості в Україні й Польщі були однакові. Тому легко порівняти, який шлях за останні кільканадцять років пройшла Польща, а який Україна...

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Олександр Моцик відповів на запитання УНІАН.

Пане посол, як змінилися українсько-польські відносини за час Вашої роботи на цій посаді?

Олександр Моцик Україна з Польщею має на сьогодні найвищий рівень двосторонніх відносин за весь час незалежності України. У деяких напрямках відносини є найбільш інтенсивними саме з Польщею, ніж з будь-якою іншою країною світу.

Візьмемо, наприклад, контакти на найвищому політичному рівні… Торік відбулося три візити Президента України Віктора Ющенка до Польщі, три візити Президента Польщі Леха Качинського до України. І ще чотири рази президенти зустрічалися в третіх країнах на різних форумах. Зокрема, у Вільнюсі та Баку на енергетичних самітах, у Тбілісі під час російсько-грузинського конфлікту як прояв солідарності з Грузією. А також у Нью-Йорку під час сесії Генасамблеї ООН. П’ять разів зустрічалися наші прем’єр-міністри. П’ять разів зустрічалися міністри закордонних справ. Було два візити секретарів РНБО.

Таке гроно візитів на найвищому політичному рівні ми маємо тільки з поляками. Кожен візит – це ж не тільки певна політична та протокольна частина, а й значний імпульс до співпраці в абсолютно всіх сферах.

В економічній співпраці Польща для нас є також досить важливим партнером. Торговельно-економічні відносини постійно розвиваються по висхідній. У 2008 році маємо рекордне зростання торгівлі — на 53%. Ще немає остаточних річних підсумків, проте вже можна сказати, що ми вийшли на рівень торгівлі майже в 7 мільярдів доларів США. Позаторік було 4,5 мільярда доларів.

Для України це досить серйозна сума. Сьогодні Польща є для нас четвертим економічним партнером у світі. Якщо взяти інвестиційну співпрацю, то найбільші українські інвестиції за кордоном – у Польщі – 1,2 мільярда доларів.

Нагадайте, будь ласка, хто ці наші інвестори...

Українські інвестори мають тут стратегічно важливі для Польщі підприємства – металургійний комбінат у Ченстохові, який належить ІСД, автомобільний завод ФСО у Варшаві (це інвестиції АвтоЗАЗа), а також суднобудівний завод у Гданську (теж ІСД). Це власне той завод, на якому починалася польська «Солідарність» і який став флагманом грандіозних змін у Польщі.

Ось це три найбільші підприємства, власниками яких є український капітал. Крім того, тут активно працює торговельна марка «Неміроф» і ще деякі українські підприємства.

Якщо говорити про польські інвестиції за рубежем, то, за словами наших партнерів, у нас вони найбільші. На сьогодні вони становлять майже 730 мільйонів доларів США. В Україні працює понад 1200 фірм із польським або змішаним капіталом. Найбільші з них – «Церсаніт» та «Барлінек».

...Польщі є чим поділитися з Україною. Шлях до ЄС вона проходила не досить легко, маючи чимало проблем і труднощів, проте зуміла це зробити. Тому в контексті нашої євроінтеграції дуже важливо знати досвід Польщі, особливо у сфері реформи місцевого самоврядування. Українці на прикладі Польщі можуть швидко зрозуміти, як працює європейська модель розвитку місцевого самоврядування, як розвивається бізнес на місцевому рівні, як люди на місцях дбають про збереження культурної спадщини й захист навколишнього середовища.

Польща вважає найбільш вдалою зі своїх реформ саме реформу місцевого самоврядування, яка була проведена ще на початку 90-их років. Місцеві громади отримали реальні права, фінанси, уся відповідальність перемістилася на місця. Тому зараз немає такого, щоб люди у провінції думали, що тільки Варшава може вирішити їхні проблеми.

Активними також є контакти у сфері культури. Ми в кінці 2006 року відкрили у Варшаві Культурно-інформаційний центр при посольстві України. Торік посольство провело понад 110-ти заходів. Не тільки у Варшаві, а й по всій Польщі.

Традиційно важливими подіями в культурному житті є Дні добросусідства на кордоні. Вони проводяться вже не перший рік… Минулого року Дні пройшли в районі пункту пропуску Угринів–Долгобичів. Прямо на кордоні з обох країн зібралося близько 20 тисяч молодих людей. Концерт тривав з вечора до ранку – за участю відомих українських та польських рок-гуртів.

У травні минулого року започатковано також важливий фестиваль у Познані – «Українська весна». На фестивалі було все: оперний спів, популярна музика, художні виставки, фотовиставки, футбольний матч у контексті Євро-2012. Тобто цілий тиждень мешканці Познаня могли насолоджуватися українською культурою. Україна була представлена на місцевих телеканалах і на шпальтах місцевих газет.

Такі заходи відбуваються за державної підтримки чи за приватні кошти?

Буває по-різному. Але в основному за рахунок коштів приватних спонсорів. Наприклад, фестиваль «Українська весна» робився за підтримки посольства України в Польщі та безпосередньо Почесного консула в Познані Луки Горовського. Він використав частково кошти польського МЗС, частково Європейського Союзу, а частину додав своїх і зробив величне свято української культури в Польщі.

Але ж на ці свята, якщо люди їдуть з України, то переважно з Західної України, які й без того непогано знайомі з Заходом…

Так, але ми працюємо над тим, аби більше залучати до всіх ініціатив колективи зі Сходу та Півдня України. На останніх заходах побільшало представників з інших регіонів України.

Це стосується також стажування. Наші польські партнери заохочують фахівців для стажування зі Сходу та Півдня України. Це важливо, в тому числі в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції нашої країни.

Польща – член ЄС і НАТО… Нехай люди приїжджають дивляться, чим вона живе, як розвивається, як тут почувається простий громадянин. Чи краще йому зараз живеться, ніж 15–17 років тому, чи ні...

Стартові можливості в Україні й Польщі на початку 90-их були практично однакові. Тому дуже легко порівняти, який шлях за останні кільканадцять років пройшла Польща, а який Україна. Важливо, аби люди приїжджали й дивилися власними очима на все. На прикладі Польщі, без будь-якої агітації, стане зрозуміло, що означає бути країною – членом ЄС і членом НАТО.

Не так давно Президент України знову відвідав Польщу. Як його зустрічала Польща цього разу – у контексті газових подій?

Як завжди, дуже добре.

Я вам скажу, що Польща доброзичливо ставиться до України загалом. Додатковим важливим фактором у цьому контексті була Помаранчева революція, після якої увесь світ і Польща, зокрема, по-новому відкрили для себе Україну.

Можу з цілковитою певністю сказати, що в Польщі є постійна і доброзичлива готовність нам сприяти, ділитися досвідом, особливо в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції. Польща справді зацікавлена, аби Україна стала і членом ЄС, і членом НАТО.

Якщо бути відвертим, то Польща почала більше дружити з Україною, коли в нас почали погіршуватися відносини з Росією, тобто після того, як до влади прийшла помаранчева команда. Що це означає, проти Росії краще дружити разом?

Сміється.

Ми не виходимо з того, що хтось повинен проти когось дружити.

Україна у своїй зовнішній політиці обрала свій стратегічний курс – шлях до Європи. З іншого боку, ми чітко заявили, що Україна зацікавлена в добросусідських, дружніх відносини з усіма нашими сусідами, і обов’язково з Росією. І ми активно працюємо над розбудовою таких відносин на практиці. Бо це теж є одним з елементів у просуванні до Європи.

Те, що в нас з Росією сьогодні ще не все виходить… Жаль, звичайно. Але ми продовжуватимемо активно працювати й надалі. Україна справді дуже зацікавлена у дружніх, добросусідських відносинах із Росією.

Наскільки, на Ваш погляд, була однорідною Європа в погляді на газовий конфлікт?

Не думаю, що Європа мала якусь спільну позицію.

Можу сказати про позицію Польщі… Вона була дуже об’єктивною і позитивною до України. Польща говорила про ті речі, про які говорили й ми. Тобто що енергетика не повинна бути політичним інструментом, що було б доцільно, аби в переговорному процесі брав участь і Європейський Союз. Що є логічним, оскільки мова йде про виробників, транзитерів і споживачів газу.

Російська сторона веде потужну інформаційну війну, аби дискредитувати Україну на міжнародній арені. Як посольствам України за кордоном доводиться її нівелювати?

Почну з газового конфлікту. Активну роботу над поширенням об’єктивної інформації у країнах перебування вели всі наші дипустанови. Скажу тільки на прикладі нашого посольства. Ми протягом усього конфлікту тісно працювали з польською стороною, щоденно роз’яснюючи принципові моменти нашої позиції. Щоразу ми надавали відповідну інформацію до канцелярії президента Польщі, уряду, міністерства економіки, закордонних справ і всім ЗМІ Польщі.

Аналогічним чином діємо і в інших випадках, коли необхідно довести до країни перебування об’єктивну інформацію про ту чи іншу подію.

З якими найчастіше проблемами звертаються до вас наші громадяни?

Здебільшого це проблеми консульського характеру, тобто життєвого, наприклад, з причини втрати паспорта, потреби в довідці для укладення чи розірвання шлюбу, реєстрації народження дитини… Когось затримала поліція... Часом представники фірм звертаються по допомогу з пошуку економічних партнерів.

Буває й таке, що людина втратила повністю всі гроші, то консульська служба надає невеликі кошти на разовій основі без їх повернення. Тоді громадянин може купити квиток і доїхати до України.

Захист прав та інтересів України за кордоном є одним із основних пріоритетів закордонних дипломатичних установ.

У бюджеті на 2009 рік, порівняно з 2008-м, значно врізали кошти на потреби МЗС, у тому числі й на дипломатичні установи за кордоном. На вас це вже якось позначилося?

В Україні ситуація справді непроста, з точки зору фінансів. Звичайно, що вона не може не відбитися на диппредставництвах, які є частиною дипломатичної системи МЗС. Так, нас поінформували про те, що ми повинні істотно обмежити свої видатки. І ми над цим працюємо. Звичайно, ми робитимемо це так, аби не зашкодити нашій роботі. Багато заходів, особливо щодо співпраці у сфері культури, мистецтва, проводимо за участю спонсорів...

З якими питаннями найчастіше звертається до вас польська сторона щодо Євро-2012? Чи все відбувається без вашої участі?

Євро-2012 – це спільна справа, і в рамках спільної підготовки до чемпіонату проводиться багато заходів. Це і зустрічі наших президентів, і засідання спільного комітету з підготовки до Євро-2012, співголовами якого є прем’єр-міністри обох країн, і зустрічі міністрів спорту, голів робочих груп у різних сферах, голів федерацій футболу тощо. Посольство задіяне практично в усіх цих заходах. Крім того, відбувається чимало двосторонніх семінарів, конференцій, у яких беруть участь керівники областей (воєводств) та міст – господарів чемпіонату, фахівці в різних сферах, наприклад, у галузі безпеки, тощо.

З іншого боку, на сьогодні дуже добре відпрацьовані безпосередні контакти передусім між міністерствами спорту й федераціями футболу обох країн, які спілкуються за потреби навіть щодня.

Чому польські ЗМІ часто публікують якісь провокаційні заяви, мовляв, вони готуються до Євро, а ми – ні?

Польські ЗМІ досить часто критично оцінюють підготовку і в самій Польщі. Загалом же критика з боку журналістів – як у Польщі, так і в Україні, – є корисною для справи. Якщо будуть якісь проблеми в підготовці, то ЗМІ не дадуть жити тим, хто за підготовку відповідає.

На сьогодні якихось особливо критичних матеріалів, що виходили в той час, коли була проблема зі стадіоном «Олімпійський», немає. Є розуміння, що обидві сторони зі своїми завданнями впораються.

Чи контактуєте Ви з Григорієм Суркісом?

Так, ми часто на зв’язку. Якщо я йому потрібен, він може мене знайти за 5–10 хвилин. І навпаки. Допомагає і те, що ми давно знайомі й маємо добрі стосунки.

З якого приводу востаннє пан Суркіс Вас шукав?

Останнього разу ми розмовляли, коли Кабінет Міністрів України реорганізував структуру, що відповідає за підготовку до Євро-2012.

В Україні одне з заявлених резервних міст – Харків – створює серйозну конкуренцію основним містам, намагаючись вибороти право прийняти матчі турніру. Чи можете відзначити схожу ситуацію з польськими резервними містами?

Жодне місто і в Україні, і в Польщі не втрачає надії, і тому всі належним чином стараються готуватися.

Які плани МЗС щодо покращення перетину українсько-польського кордону під час Євро-2012?

Олександр Моцик У цьому питанні є два аспекти… Перший – розбудова інфраструктури кордону. Кордон між Україною і Польщею є одночасно кордоном між Україною та ЄС. На цьому кордоні, завдовжки 542 кілометри, є 12 пунктів пропуску і з них тільки 6 автомобільних. Скажу для порівняння, до входження Польщі до Шенгенськї зони на польсько-німецькому кордоні, протяжність якого 500 кілометрів, було 38 пунктів пропуску, з них 19 автомобільних.

Тому ми з польською стороною попередньо домовилися побудувати ще 8 пунктів пропуску. Звичайно, бажано було б зробити це до Євро-2012. На сьогодні вже погоджено місця для будівництва двох пунктів – Угринів–Долгобичів, Будомеж–Грушів. Вони будуватимуться на польській стороні й використовуватимуться спільно. Щодо інших, ми зараз ведемо переговори.

Також ми хочемо запровадити спільний контроль, тобто щоб українські та польські митники й прикордонники разом здійснювали перевірку. Це б дало змогу удвічі зекономити час, потрібний для перетину кордону.

Важливим є також обмін інформацією між українськими та польськими прикордонниками в режимі он-лайн.

Реалізація цих заходів зняла б черги, взагалі суттєво покращила б ситуацію на кордоні. Від ситуації на кордоні страждають не тільки українські та польські громадяни, а й громадяни третіх країн. Тому сьогоднішня ситуація не влаштовує нікого.

По-друге… Україна підписала з ЄС угоду про взаємні поїздки громадян, якою передбачено, що громадяни ЄС мають право на в’їзд в Україну без віз із терміном перебування до 90 днів на півріччя. Українці ж їздять до країн ЄС за наявності візи, але для них плата за візи менша, ніж для інших країн, – 35 євро. Для багатьох категорій громадян візи взагалі безкоштовні й, відповідно до угоди, мають надаватися на довгострокові терміни з можливістю багаторазового в’їзду. На практиці, на жаль, є чимало труднощів, які ускладнюють життя наших громадян. Тому МЗС України, у тому числі дипустанови за кордоном, роблять усе можливе, щоби практика надання віз відповідала умовам угоди.

До речі, у преамбулі угоди прописано, що обидві сторони прагнутимуть до запровадження безвізового режиму для громадян України при поїздках до ЄС. Цей шлях не є коротким. Проте ми сподіваємося подолати його до Євро-2012.

Дивлюся на поляків, і мені здається, що їх зовсім не торкається криза…

Справді, ситуація в Польщі досить спокійна. Криза торкнулася її менше, ніж інших європейських країн. Але водночас уряд вживає всіх можливих заходів для скорочення бюджетних видатків на поточний рік.

Розмовляла Оксана Климончук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies