Віхи тижня: Ющенко оскаржив 25 жовтня, Тимошенко стала економістом, ПР не знає, чого хоче, і всі чекають вердикту МВФ

Президент поніс в маси авторський проект конституційних змін...

Віктор Ющенко

Останнім часом у Президента Ющенка з`явився сенс політичного життя. Важко сказати напевне, чи вірить Віктор Андрійович у свою здатність добитися оперативного реформування Конституції, або активність в цьому питанні допомагає йому відволіктися від думок про закінчення каденції, але діяльність він розгорнув неабияку. До представників громадськості на місцях додалися і дипломати, які представляють у Києві держави «Великої вісімки» і країни, що є сусідами України. Їм глава держави не лише представив власне бачення модернізації Основного Закону, але й пообіцяв швидко прищепити прем`єру економічний реалізм.

Ющенко навіть злегка бравує своєю готовністю піти на одночасні вибори глави держави і парламенту, при цьому відзначаючи, що не виключає можливості відновлення коаліції. Правда, спроба видати дату 25 жовтня, визначену парламентом для проведення чергових президентських виборів, як «дострокову» Президенту і його Секретаріату не вдалася. Президент таки направив до Конституційного суду свої сумніви щодо законності цієї дати. Нагадаємо, що, голосуючи за неї, депутати проявили небувалу згуртованість (401 голос з 422 зареєстрованих у залі).

Анатолій Гриценко

Хоча зрозуміло, що чим ближче вибори, тим менше згоди в сесійному залі Верховної Ради. Найближчим часом ми спостерігатимемо не консолідацію депутатського корпусу, а його розшарування і загострення конкуренції між різними політичними командами. Не виключені і гучні переходи з одного табору в інший. У травні про свою участь у президентських перегонах заявить Арсеній Яценюк, а ось Анатолій Гриценко не став стримуватися і пообіцяв балотуватися на пост глави держави, оскільки «все дістало». Цю аргументацію екс-міністра оборони для власної політичної активізації можуть, за великим рахунком, використати мільйони українців.

Розрахунок Ющенка зрозумілий: він вже давно не демонструє скільки-небудь пристойної для його нинішньої посади популярності, тому вирішив піти на політичний таран. Місія Президента – тягнути на дно свого давнього соратника Юлію Тимошенко, яка виступає в ролі непримиренного критика Віктора Андрійовича. Прем`єр відчуває, що Президент пішов в «останній і рішучий бій», тому використовує перевірений спосіб: Тимошенко заявила, що їй ніколи реагувати на політичні ініціативи глави держави, оскільки вона переймається проблемами української економіки. Таке пояснення з вуст прем`єра бентежить будь-якого політичного аналітика на захід від українсько-польського кордону, але наші співгромадяни на нього відреагували спокійно. Їх у владні ігри не запрошують, а весняно-польові роботи поки ніхто не відміняв.

Володимир Литвин

Володимирові Литвину зі зрозумілих причин не хочеться перетворювати парламент на арену запеклої сутички, але іншого, схоже, не дано. Спікерові доведеться подбати про власне політичне майбутнє. Невипадково Володимир Михайлович не лише підкреслено холодно коментує можливість проведення дострокових виборів Верховної Ради, але й пропонує проголосувати за це питання у закритому режимі. Результат такого голосування легко спрогнозувати – в парламенті мало депутатів, позбавлених інстинкту самозбереження. До того ж Литвин запевняє, що поки не визначився щодо своєї участі в президентській кампанії, а це може означати його підготовку до повторного бенефісу в ролі загальнонаціонального миротворця.

Розчулює позиція Віктора Януковича. Лідер Партії регіонів відпрацював обов`язкову програму на мітингах в Сімферополі і Києві на початку квітня, після чого дав владі час до 14 квітня для розробки антикризової програми. Мабуть, як чесна людина Віктор Федорович вирішив не завдавати удару в спину Тимошенко і надав право критикувати її однопартійцям. Ось тільки Рінат Ахметов дещо несподівано заявив, що вважає за краще боротися з кризою, а не з урядом. Зате Микола Азаров не підвів, висловив упевненість, що парламентарії не настільки дурні, щоб підтримати запропоновану Кабміном антикризову програму.

Зате минулого тижня справдилася мрія української влади: до Києва повернулася місія МВФ, якій належить визначити, чи гідна Україна отримати другий транш кредиту. Натхенна Юлія Тимошенко готова просити про виділення відразу другої і третьої порції позик, але проблема міжнародних фінансових організацій у тому, що вони професійно недовірливі і вірять виключно прийнятим законам, а не обіцянкам.

Євген Магда