Ну хай Президент, але що на свинофермі робив Стельмах?

Перебування Президента у свинокомплексі було цікавим не так його висловлюваннями щодо згубності імпорту м’яса, як наявністю серед його челяді голови правління НБУ та його першого заступника...

Перебування Президента на фермі було цікавим не так його висловлюваннями щодо згубності імпорту м’яса, як наявністю серед його челяді голови правління НБУ та його першого...

Цього тижня Ющенко відвідавЯготинський маслозавод, а заодно й свинокомплекс «Нива Переяславщини». Перебування одягнутого в білий халат Президента на молочарні було цікавим не так його висловлюваннями щодо згубності імпорту м’яса та партійно-корупційних схем у експорті олії, як наявністю серед його челяді імпозантного голови правління НБУ Володимира Стельмаха та його першого заступника Анатолія Шаповалова. Журналісти-телевізійники допитувалися в головного банкіра країни, що ж він робить на підприємствах АПК, на що Володимир Семенович віджартувався – щось на кшталт «збиваю масло». Оскільки на оглядинах разом із високопосадовцями центробанку був і голова правління “Райффайзен-Банк – Аваль” Лавренчук, ставало зрозуміліше, чому банкіри занурилися у виробництво молока та м’яса – тижнів зо два тому НБУ видав Райффайзену мільярд гривень рефінансування саме на кредитування сільського господарства.

Ще рік тому позування чиновників НБУ на тлі свиноматок та конвеєрів розливу молока виглядало б ну дуже неприродно. Однак часи змінилися настільки, що якби навіть голова Федеральної резервної системи США Бернанке відвідав птахоферму Tyson Foods десь у Техасі, ніхто б з наших колег з Wall Street Journal чи Financial Times особливо б не здивувався. Часи ортодоксальної економіки залишилися по той бік кризи, видавництва поспіхом розміщують замовлення на оновлення нових підручників з макроекономіки, а автори нинішніх дописують додаткові розділи.

Після того, як ФРС прийняла на свій баланс акції страхових та іпотечних компаній, викупила безнадійні борги інвестиційних фондів і надала кредити автомобільним гігантам, перебування Стельмаха на молочарні та свинокомплексі поруч із Президентом не ріже око. Ще недавно думка про те, що НБУ фінансуватиме галузі економіки (хай навіть і за посередництва комбанків), видавалася б крамольною і перекреслила б будь-які перспективи кредиту МВФ, якби на той час хтось про нього взагалі заїкнувся. Однак відтоді економічна теорія та практика зазнала тектонічних зсувів.

Скажімо, придбання – з метою збільшення ліквідності в системі – безпосередньо центробанками боргових зобов’язань урядів, не кажучи про корпоративні папери приватного сектора, було досі економічним святотатством. Сьогодні quantitative easing – монетарне послаблення – є вже швидше правилом, аніж винятком у практиці більшості центробанків світу.

Так само лайливим було поняття bail out – порятунок збанкрутілих приватних економічних агентів за рахунок платників податків. Домінував беззаперечний економічний постулат: перспектива рятівного кругу, кинутого казною, заохочує безвідповідальність і безпідставні ризики. З часу порятунку (березень 2008 року) Bear Stearns шляхом його примусового сватання з J.P. Morgan коштом ФРС уже й не перерахувати випадків, скільки ж компаній було втримано на плаву за рахунок бюджету і скільки мільярдів доларів бонусів було виплачено їхнім менеджерам.

Постліберальна грошово-монетарна та фіскальна політика країн, уражених кризою (а інших майже не лишилося), прямує в незвідані території. Там править бал державний капіталізм, а крок убік від регулятивно єдино правильної лінії – поки що не розстріл, однак позбавлення ліцензії. Якщо Тетчер у ті часи дотримувалася жорсткої лінії в стосунках з шахтарями, то нині гарним тоном є платити гірникам приватних шахт зарплату за кошт державного бюджету. То для інших ці території – незвідані, для нас вони – спогад про учорашнє...

Учорашня телевізійна картинка – немов знімок із тих часів. Головний банкір країни на фоні конвеєра молочних пляшок... Єдина відмінність – сьогоднішня тара з поліетилену, а вчорашня була скляна, з широкою шийкою, кришечкою з фольги та заставною вартістю в 15 радянських копійок.

Станіслав Голубенко

Фото УНІАН

УНІАН в Google News