Яка Україні користь від «Східного партнерства»?

"Це дозволить Україні стати лідером цих шести країн..." "Буде помилкою, якщо наш Президент поїде на саміт..." "Це компромісна ініціатива..." Думки експертів

7 травня в Празі відбудеться інавгураційний саміт «Східного партнерства» за участю керівників держав – членів ЄС і країн-партнерів.

«Східне партнерство» – польсько-шведська ініціатива, спрямована на поліпшення відносин з ЄС і яка має охопити 6 країн - сусідів Євросоюзу: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову, Україну і Білорусь. У грудні 2008 року Європейська Рада принципово погодилась розпочати цей проект. 20 березня лідери країн Європейського Союзу затвердили політику «Східного партнерства», виділивши на неї 600 млн. євро на 2009-2013 роки.

Що принципово нового пропонує «Східне партнерство» порівняно з попередніми інструментами та політичними курсами? Про це ми запитали українських та закордонних експертів

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Центру Разумкова, голова Громадської експертної ради при українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС:

БУДУТЬ КОНКРЕТНІ БЮРОКРАТИ, ЯКІ ЗАЙМАТИМУТЬСЯ ЦИМ ПИТАННЯМ У БРЮССЕЛІ 

За суттю ця ініціатива дає можливість Україні стати регіональним лідером саме в рамках «Східного партнерства», але це питання, можливості, ресурсів і стратегічного бачення для України.

Наскільки це наближає нас до вступу в ЄС? До вступу в ЄС нас наближають внутрішні реформи України, що базуються на національних інтересах. Усе інше – інструменти, які допоможуть розвинути чи зробити більш активним наше просування до ЄС.

Якщо раніше це були лиш якісь міркування, ініціативи окремих країн, то сьогодні СП є одною з політик ЄС, а значить, і це важливо, будуть конкретні бюрократи, люди, які займаються цим питанням у Брюсселі. У тому числі переглядатимуться, оптимізуватимуться форми технічної допомоги, фінансової допомоги.

Ініціатива, що пролунала від Польщі та Швеції була більш амбітна і, відповідно, звернення Єврокомісії до Ради ЄС були також більш амбітні. У фіналі, насправді, документ виявився дещо стриманішим, але тим не менше ключові позиції залишилися. Йдеться про два компоненти: двосторонній та багатосторонній. Якщо говорити про двосторонній компонент, то він концентрується на тих моментах, які вже в багато чому стали актуальними для України. Це угода про Асоціацію, економічну інтеграцію, питання мобільності й безпеки, які покривають такі питання як міграція, притулок, управління кордонами, боротьба з корупцією та організованою злочинністю та візову лібералізацію, енергетичну безпеку (поставка й транзит), підтримка економічного соціального розвитку.

Багатосторонній компонент включає чотири тематичні платформи. Це демократія належного управління і стабільності, економічна інтеграція і конвергенція з політиками ЄС, енергетична безпека та контакти між людьми. Тобто виділятимуться ініціативи- флагмани, на яких фактично фокусуватимуться ресурси.

Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України:

«СХІДНИМ ПАРТНЕРСТВОМ» ЄС ХОЧЕ СТВОРИТИ ДЛЯ СЕБЕ БЕЗПЕЧНИЙ ПОЯС НА СВОЇХ СХІДНИХ КОРДОНАХ

Саміт «Східного партнерства», який відбудеться 7 травня, пропонує більш конкретизовану й деталізовану політику сусідства.

Власне, як це прийнято Європейським Союзом, «Східне партнерство» (далі СП)– буде втілення політики сусідства на східному кордоні ЄС.

Звичайно, СП не дає перспективи членства в ЄС, проте воно дає певні інструменти, які можна використати в наближенні до стандартів ЄС.

Основна філософія СП полягає в тому, що ті програми, які запроваджуватимуться в рамках СП, мають сприяти проведенню реформ в Україні. Перш за все, у місцевому самоуправлінні, будуть запропоновані певні заходи в сфері безпеки, особливо, безпеки кордону, управління кордону, у боротьбі з кордонною злочинністю, також інструменти, що сприятимуть упровадженню безвізового режиму між Україною та ЄС. Тобто «Східним партнерством» ЄС хоче створити такий собі безпечний для нього пояс на його східних кордонах. Також зберегти, так би мовити, демократичний й проєвропейських тренд розвитку цих сусідніх країн.

Як це наближає нас до вступу в ЄС? У принципі, СП не вирішує нашої головної нашої мети – членства в Європейському Союзі – але його реалізація сприяє створенню передумов для наближення до стандартів членства в ЄС. Власне, ці передумови надалі дадуть нам підстави претендувати на членство в ЄС.

СП – це компромісна ініціатива в ситуації, коли ЄС не може нам надати навіть перспективи членства в Європейському Союзі, а Україні, звісно, через внутрішньополітичних причин не готова до такого членства.

Павел Воловські, експерт Центру східних досліджень у Варшаві:

НАЙБІЛЬША ЧАСТИНА КОШТІВ ПРИПАДЕ САМЕ УКРАЇНІ

Якщо хтось хоче знайти щось нове в «Східному партнерстві», то буде трохи розчарований. Ми всі добре знаємо, що там немає перспективи членства.

Ця нова ініціатива Європейського Союзу відкриває можливість реального заглиблення відносин між Україною та ЄС.

Тут є дуже, як на мене, цікавий момент – виходячи з того, що ця ініціатива розглядається як регіональна, це дозволить Україні стати лідером цих шести країн, які є адресатами «Східного партнерства». Тому що Україна вже зараз з тих шести країн найглибше співпрацює в усіх напрямках з ЄС.

Важливим є також те, що фінансові інструменти для СП є тими самими й що для європейської політики сусідства, але все-таки в рамках СП ці суми куди більші – 600 мільйонів євро на три роки. І найбільша частина цих коштів припаде саме Україні.

Що саме пропонує СП Україні? Як на мене не можна і не варто запитувати, що конкретно пропонує ЄС цією ініціативою. Важливо те, що «Східним партнерством» передбачено й дозволено цим шістьом країн пропонувати свої конкретні проекти. Тобто українська сторона може придумати певні проекти, на які б вона хотіла отримати гроші від ЄС. Українські міністерства та українські неурядові організації можуть шукати партнерів у країнах ЄС і звертатися до Єврокомісії, аби вона виділила гроші на ці проекти.

Анатолій Орел, директор Центру міжнародних і порівняльних досліджень:

“СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО” – ЦЕ ФАКТИЧНО САНІТАРНИЙ КОРИДОР НАВКОЛО РОСІЇ

Те, що називалося раніше Європейська політика сусідства, а нині назвали “Східне партнерство”… Але це фактично – санітарний коридор навколо Росії. Росія не розуміє навіщо робити цей кордон, а ми не розуміємо, що в нас спільного, скажімо з Вірменією, з якою нас поєднують у одну політику?

Я поважаю вірменів, але чому ми не можемо мати такі саме відносини з Європою, як їх має Росія, чи, скажімо, Туреччина? Чому українці обов’язково мають бути пов’язані з вірменами, білорусами, молдованами? Ми всі – різні люди. Тому переконаний, що нам потрібні прямі відносини: Україна-ЄС.

Якось в дискусії про “Східне партнерство” мене запитали, чому, скажімо,  така потужна країна, як Ізраїль, теж співпрацює з Брюсселем в рамках політики сусідства, а ми не могли б? Але тут вже  питання географіі. Ізраїль знаходиться, вибачте, на Близькому Сході, і не є сусідом ЄС. А у нас всі сусіди – країни ЄС. Саме тому, переконаний, нам потрібен новий рівень відносин з ЄС. Це була б чесна розмова. Якщо я хочу щось мати, то неправильно спілкуватися з вами через посередників. І я вважаю, буде помилкою, якщо наш Президент поїде на саміт “Східного партнерства”. Він не повинен їхати. Ми повинні поставити умови перед ЄС, щоб у нас були прямі відносини. І нічого страшного не станеться, повірте. 

Для мене, наприклад, взагалі принизливо, коли хтось за мене щось говорить. Мені неприємно, коли за мене говорять поляки, румуни, шведи чи росіяни. Я переконаний, що наша країна є достатньо зрілою для того, щоб говорити напряму. І тут я нікого не ображаю.  Просто нам теж потрібно мати гідність. І якщо наша еліта, МЗС матиме гідність, воно так говоритиме з усіма. 

Повністю інтерв`ю з Анатолієм Орлом читайте тут

Борис Тарасюк, голова Комітету з питань європейської інтеграції ВРУ:

«СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» НЕ ПОВИННО ЗАМІНЮВАТИ ДВОСТОРОННІЙ ФОРМАТ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

«Східне партнерство» справді може стати для нас додатковим чинником реалізації наших інтересів у взаєминах з Європейським Союзом, але ця політика не повинна заміняти собою ту мету, яку ми ставимо перед собою – членство в ЄС. Вона не повинна також замінювати двосторонній формат відносин між Україною та ЄС.

Щодо переваг, які отримує Україна від нової ініціативи, котра буде відображена й у базовому документі про співробітництво з ЄС – Угоді про Асоціацію – варто виділити запровадження безвізового режиму з ЄС для громадян України та створення зони вільної торгівлі.

Щодо інструментів у рамках СП, для України є особливо цікаві поліпшення в управлінні кордонами та підвищенні адміністративної спроможності інститутів влади.

Місія ЄС з надання допомоги на кордоні з Молдовою довела свою ефективність, для нас зараз це досить актуально, тому інструмент щодо управління кордонами є дуже цікавими для України. Щодо підвищення адміністративної спроможності інститутів влади, інструмент направлено як на місцеві органи влади, так і на недержавні інституції, що в підсумку поліпшить ситуацію у цій сфері.

Віталій Мартинюк, аналітик зовнішньої політики українського незалежного Центру політичних досліджень:

600 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАДЕКЛАРОВАНИХ ЗАВДАНЬ НЕДОСТАТНЬО

Хоча «Східне партнерство» й розвиватиметься в рамках європейської політики сусідства, але це є виокремлений напрямок політики Європейського Союзу на Сході. Якщо Україну раніше ображало те, що на неї поширюється європейська політика сусідства, то в новому вимірі Україна має назву країни-партнера ЄС, а не Європи.

Двосторонній формат у рамках СП не приніс для України щось нового, а швидше зафіксував уже ті напрямки інтеграції, які в нас є.

Багатосторонній рівень передбачає розвиток співпраці між цими шістьма країнами, а також між усіма країнами або групами цих країн з ЄС. І якраз цей вимір є новий, оскільки передбачається створення так званого «проєвропейського простору» на східних кордонах ЄС. Проте для цього виміру не вистачає дещо фінансування, бо передбачено тільки 600 мільйонів євро для реалізації задекларованих завдань, але цього явно буде недостатньо.

Водночас СП передбачає залучення фінансів з інших джерел: міжнародних фундацій, приватного сектору.

Павло Клімкін, директор департаменту Європейського Союзу МЗС України:

УКРАЇНА НА СЬОГОДНІ ХОЧЕ ВИКОРИСТАТИ ДОДАТКОВІ ІНІЦІАТИВИ

Цей саміт є дуже важливим, оскільки для України “Східне партнерство” представляє собою додаткову можливість, яку Україна використовуватиме в контексті європейської інтеграції. Звичайно, важливо, щоб ця ініціатива не впливала на розбудову двосторонніх відносин України та Євросоюзу.

Україна розбудовуватиме інтеграційні можливості, які закладені в цій ініціативі, а саме принципи політичної асоціації та економічної інтеграції.

Це ключові моменти, але є й інші, наприклад, можливість виділення додаткових коштів не тільки з фінансування ЄС, а наприклад, від Європейського інвестиційного банку, тобто інших інституцій, які теж можуть надавати кредити на пільгових умовах.

У рамках “Східного партнерства” є багато інтеграційних ідей, які Україна може використовувати як додаткові для своїх двосторонніх відносин.

Ми очікуємо реалізації всіх наших сподівань, але це залежить від ЄС і країн – партнерів, наскільки вони ефективно і послідовно працюватимуть над реалізацією цієї ініціативи.

Ситуація, яка є на сьогодні в країнах-партнерах не має впливати на реалізацію цієї ініціативи, оскільки ідеї, закладені до “Східного партнерства” є за своїм змістом інтеграційні. Кожна країна може їх використати, але це залежить від самої країни, наскільки вона хоче і спроможна це зробити. Україна на сьогодні хоче використати додаткові ініціативи.

Опитували Ксеня Лесів, Світлана Артеменко, Сергій Воропаєв