Сумний досвід Буратіно (на замітку спонсорам президентської кампанії)

Мессидж простий: обрання главою держави політика, який не носить прізвище Янукович або Тимошенко, приведе до відродження широкої коаліції...

За відчуттям глибокого задоволення, яке виникло в суспільстві після відмови Віктора Януковича і Юлії Тимошенко створювати широку коаліцію в парламенті і міняти Конституцію, якось загубився цікавий нюанс. І Віктор Федорович, і Юлія Володимирівна збираються повернутися до перспективної теми конституційних змін після президентських виборів.

Це дуже по-українськи: якщо щось не вийшло з першого разу, в умовах відносного паритету сил між партнерами, пообіцяти спробувати здійснити процедуру ще раз, коли становище буде максимально виграшним, а електоральна підтримка значною. Втім, будь-якому майбутньому переможцеві президентських перегонів не варто розраховувати на симпатії абсолютної більшості співгромадян, адже криза б`є не тільки по економіці, але й зменшує політичну активність українців.

Мабуть, слід нагадати, що перед новообраним главою держави прем`єр і уряд не складають свої повноваження, а Верховна Рада не припиняє свої повноваження з нагоди завершення президентської кампанії. До того ж і Янукович, і Тимошенко є вождями політичних сил, кожна з яких розраховує не менше ніж третину голосів у депутатському корпусі – без їх участі проводити конституційні зміни скрутно. Вибори Президента, про участь у яких заявили і вождь «регіоналів», і лідерка БЮТ, традиційно консолідують навколо кандидата групу підтримки, особливо якщо в ній є володарі депутатських мандатів. Зазвичай у таких випадках парламентаріям не до демонстрації власної позиції: або бере гору корпоративний дух, або припиняється політична кар`єра.

Юлія Тимошенко

Якщо виходити з посилу Юлії Тимошенко, що Віктор Янукович вийшов з переговорного процесу без попередження, то обидва потенційних власників контрольних пакетів акцій широкої коаліції, не змовляючись, дали сигнал своїм конкурентам на президентських виборах. Мессидж простий і страшний за своєю переконливістю: обрання главою держави політика, який не носить прізвище Янукович або Тимошенко, приведе до оперативного відродження широкої коаліції і створення парламентської республіки. Хай це буде не за 3-4 місяці, а за півроку або трохи більше, але новому Президентові малюють невтішну перспективу. Бажаючі зрозуміти повноту почуттів гаранта Конституції, у якого безсоромно віднімають значну частину тільки-тільки отриманих прав, можуть проконсультуватися з Віктором Ющенком.

Варто нагадати, що політичної консолідації навколо новообраного Президента в 1999 і 2004 роках (зазначте, що глави держав були різними) вистачило менш ніж на рік, після чого український політикум стрясали настільки гучні скандали, що хоч святих винось. Нагадаю, що сучасні переобраному на президентський пост Леоніду Кучмі і Вікторові Ющенку, який виграв у третьому турі, законодавчі органи формувалися на змішаній основі, що відкривало певну поліваріантність для політичних маневрів. Сьогодні ж у парламенті крок вправо-вліво від партійної лінії вважається втечею зі всіма наступними наслідками. Страждання нардепа Ігоря Рибакова, який порушив «сердечні обіцянки», переконливо це підтверджує.

Розрахунок доволі простий: після президентської кампанії, яку прогнозують жорстокою і брудною, більшість розсудливих українських громадян будуть гранично втомленими від політиків і будуть спокійно спостерігати за тим, як вчергове перерозподіляються повноваження у вищих ешелонах влади. Нового Майдану, певно, не трапиться, а непереможна і легендарна Верховна Рада шостого скликання залишається покірною не долі, а бажанням декількох партійно-блокових вождів. Адресатами послання Віктора Януковича і Юлії Тимошенко можна назвати не тільки майбутніх кандидатів у Президенти, але і їх потенційних спонсорів, яким прозоро дають зрозуміти, що вони ризикують уподібнитися Буратіно, якщо закопають свої золоті на Полі Чудес, яке підгортає «неправильний» кандидат. Вчорашніх партнерів по створенню широкої коаліції не зупиняє той факт, що вони можуть залишити за бортом політичного процесу багатьох потенційно активних гравців, заздалегідь відтоптавши їм хворі мозолі. Наприклад, тривожний сигнал звучить і для Володимира Литвина, адже президентське крісло в найближчому майбутньому не буде предметом кулуарних домовленостей.

Віктор Янукович

І якщо Віктор Янукович пропонує зосередитися ще до президентської кампанії на реформі судового устрою і передачі реальних повноважень місцевій владі, то Юлія Тимошенко планує витягнути на світло проект Конституції дворічної давності. Там є цікаві новації на зразок двотурових виборів у парламенті (це саме пропонувалося і «широкою коаліцією»), виборності суддів і отримання прем`єр-міністром функції «залізного канцлера». Чи зуміє «маленький українець», неабияк виснажений кризою, оцінити політ фантазії «сердечних» юристів? Адже в політиці часто потрібні прості та інтуїтивно зрозумілі рішення.

Провал переговорів про широку коаліцію має підштовхнути громадськість у напрямку оптимізації політичної системи, адже закриті списки, за якими обирається парламент, вождизм, і прірва між народними депутатами і власне народом, яка все збільшується, насправді перетворюються нашу країну в failed state, на радість недоброзичливцям. Оскільки нової «кольорової» революції на горизонті не передбачається, для громадян України є сенс легітимним шляхом визначити опорні точки для політиків, виписати наказ слугам народу. Чи вдасться це? Яким чином? Чи погодиться політична еліта, наприклад, не лише на проведення всеукраїнського референдуму, але й імплементацію його рішень? Питання поки залишаються без відповіді.  

Євген Магда