Частина Севастополя могла просто згоріти
Частина Севастополя могла просто згоріти

Частина Севастополя могла просто згоріти

03:44, 25.07.2009
15 хв.

Російські військові піддають місто небезпеці. Ракети перевозяться вулицями без якихось заходів безпеки... "Дружба слов`янських народів – смертельна", – заявив адмірал ЧФ РФ...

Російські військові піддають місто небезпеці. Ракети перевозяться вулицями без якихось заходів безпеки... "Дружба слов`янських народів – смертельна", – заявив адмірал ЧФ РФ...

Вулиці Челюскінців і Кряжева, а також узвіз Водоп’янова, що на Північній стороні Севастополя, за всю свою багаторічну історію так, як цього літа, мабуть, ще не славилися. Може, ніколи і не потрапили б вони на шпальти не тільки місцевих газет, на всілякі Інтернет-ресурси, якби, м`яко скажемо, не упертість моряків Чорноморського флоту Росії і не – скажемо з деяким перебільшенням – доскіпливість севастопольських міліціонерів. Саме на цих вулицях вже тричі за останній місяць працівники ДАІ зупиняли колони автомобільної техніки ЧФ РФ, що перевозили крилаті ракети з причалу бухти Куряча (тут, до речі, поряд з кораблями Військово-морських сил України, базуються малі ракетні кораблі та катери російського ЧФ) на ракетно-технічну базу, до військової частини ЧФ РФ №13189, розташованої в районі селища Цукрова Голівка (ще цю місцевість називають Кара-Коба – стара, кримсько-татарська назва).

Відео дня

Взагалі, практично всі мешканці зазначених вулиць Північної сторони народилися в сорочці, і вже тепер вони повинні уклінно дякувати Господові. За що, і чи не перебільшує автор?

Нагадаємо хронологію подій.

8 липня працівники відділу ДАІ УМВС України в місті Севастополі затримали на вул.Челюскінців колону вантажних автомашин Чорноморського флоту Росії, до складу якої входили три ракетовози на базі «КрАЗ» у супроводі озброєної охорони (її представляли військовослужбовці ЧФ РФ, озброєні автоматами, і один – пістолетом Макарова) та пожежного спецавтомобіля. Машини перевозили через територію регіону закритий тентом великогабаритний вантаж. Пославшись на спеціальний характер вантажу і відповідний наказ командування ЧФ, пред`явити вантаж для огляду російські військовослужбовці відмовилися. Проте українські правоохоронці наполягли на перевірці і встановили, що вулицями міста провозять – без будь-яких дозвільних документів... крилаті ракети.

Севастопольська міліція пізніше повідомила, що рух цієї колони був зупинений через відсутність узгодження з компетентними органами України її пересування за межами місць постійної дислокації, що є порушенням п. 5 ст. 15 угоди між РФ і Україною про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України. Як наголошувалося в повідомленні відділу зв`язків з громадськістю севастопольської міліції, «за перевезення без узгодження великогабаритного вантажу щодо старшого колони і трьох водіїв складені адміністративні протоколи за ст. 132 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на відсутність узгодження з компетентними органами України пересування колони за межами постійної дислокації складено акт, який підписали представники компетентних органів України та військової частини ЧФ РФ».

21 липня працівники ДАІ зупинили два ракетовози і автомобіль ГАЗ-66 з особовим складом караулу військової частини №13189, дислокованої в районі селища Цукрова Голівка. Здійснювалося перевезення до частини (на ракетно-технічної бази) двох крилатих ракет «Малахіт», у розібраному вигляді, в контейнерах. Теж з причалу «Куряча», де базуються малі ракетні кораблі ЧФ РФ. Офіційного коментаря з боку правоохоронних органів Севастополя тоді не було зроблено. Але напевно відомо, що українські силовики склали акт про правопорушення. У ньому акцентується порушення встановленого порядку пересування транспортних засобів територією України поза військовою частиною, тобто, порушена вимога про подання за 10 діб встановленим порядком (через Міністерство оборони України) заявки на пересування.

Нарешті, 23 липня, була зупинена автоколона з трьох вантажних автомобілів, які належать все тій самій військовій частині ЧФ РФ. Автоколона перевозила три крилаті протикорабельні ракети типу „Москит”. Як офіційно повідомило УМВС України в місті Севастополь, рух цієї колони був зупинений через відсутність узгодження з компетентними органами України про пересування її за межами місць постійної дислокації, що є порушенням п. 5 ст. 15 угоди між РФ і Україною «Про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України». Знову за перевезення великогабаритного вантажу без узгодження працівники міліції щодо старшого колони і трьох водіїв склали адміністративні протоколи за ст. 132 КУпАП України. Крім того, був складений акт про виявлене порушення встановленого порядку пересування.

Додамо, що за наявною інформацією, 22 липня російській «ракетній колоні» вдалося «проскочити» тими ж вулицями. Не сказати, що «непоміченою», але, принаймні, «не зупиненою». Українські силовики і спецслужби знали, але щось у них, мабуть, «не спрацювало».

Але навіть коли «спрацьовувало», представникам ДАІ – і це підтверджує оперативне відео – щоразу було непросто пояснити російським військовикам, чому їх зупинили. Особливо непростий діалог виникає, коли з боку ДАІ – сержант міліції, а з боку ЧФ РФ – командир частини в званні капітана 1 рангу (полковника), який оперативно прибув на місце події і не приховує своєї переваги. Пізніше, коли під`їжджають керівники ДАІ, представники СБУ, МНС, міграційної служби, українська сторона почувається вже значно впевненіше. Але – не завжди переконливо. Якщо помітили, російським військовим ставлять у провину то порушення п. 5 ст. 15 угоди між РФ і Україною про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України, то вимог Указу Президента України №705, який передбачає, зокрема, надання за 10 діб у встановленому порядку (через Міністерство оборони України в особі Військово-морських Сил України) заявки на пересування техніки.

Та й реакція МЗС України якась незрозуміла, нечітка. Офіційний представник МЗС Росії Андрій Нестеренко, відповідаючи на питання УНІАН, дозволяє собі заявляти, що 8 липня, під час перевезення військовослужбовцями ЧФ РФ ракет у Севастополі, не було порушено угоду про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України, тож, мовляв, заяви української сторони в російському зовнішньополітичному відомстві викликали подив. За словами дипломата перевезення боєзарядів, які належать російському флоту в Севастополі, було «традиційною дією» з їх передислокації з одного об`єкту ЧФ на іншій. Мовляв, «ніяких нових дій наші військові не здійснювали. Тому дії української сторони були для нас сюрпризом».

За кілька днів після першого «випадку затримання» колони російських військових, який стався, як уже зазначалося, 8 липня, ми розмовляли з капітаном 1 рангу, офіцером штабу ВМС України, професійним ракетником, який прослужив близько 20 років на ракетно-артилерійських кораблях Чорноморського флоту колишнього СРСР, зокрема на ракетному крейсері, а також в арсеналі Чорноморського флоту (на посаді начальника відділу обліку). Прізвища офіцера не називаємо, але, як він сам каже, «колишні колеги на ЧФ РФ і так здогадаються, хто це».

– Згідно з керівними документами, під час перевезення таких вантажів попереду колони повинна йти машина супроводу, а ззаду – машина прикриття, тобто, тягач. Проте, судячи з фотографій, що були в пресі, всього цього не було. Але чомусь була присутня пожежна машина. Адже якщо перевозяться тільки планери ракет, тобто ракети без палива, без окислювача і без бойових частин, то в принципі пожежна машина не потрібна! Але обов`язково повинен бути супровід військової автоінспекції, а ще краще – ДАІ. Коли ми возили такі вантажі через місто за радянських часів, то обов`язково підключали цивільну автоінспекцію, – каже капітан 1 рангу. І додає: Може, зараз діють інші документи. До речі, українські документи вимагають те саме, тільки вони ще посилені щодо заходів безпеки. Тобто, навіть нам, вітчизняним військовим морякам, щоб перевезти такий вантаж, необхідно наперед повідомити місцеві власті, міліцію, СБУ, викликати супровід військової автоінспекції. І звичайно, бажано домовитися з ДАІ – з метою убезпечитися від цивільних водіїв, які деколи поводяться неадекватно. Думаю, російські документи вимагають того ж, інакше, виходить, в Росії більше ризикують життям і здоров`ям людей, ніж в Україні.

Як вважає офіцер, те, що трапилося 8 липня – «чистий прохлоп командира ракетно-технічної бази».

– Це чистісінька халатність, – сказав він, – просто надія “на авось”.

Капітан 1 рангу не виключає, що командир частини дав команду, але не проконтролював її виконання, а заступники побоялися доповісти, що не погодили, і вирішили нишком прокрутити цю справу.

Офіцер додає:

– Якби на такому «влетів» український командир частини, він вже, напевно, збирав би речі, а може бути, спорював погони. Ризикувати на порожньому місці. Не можна ризикувати життям військовослужбовців, але життя цивільних людей тут взагалі ні при чому. Тому такі речі не прощають.

Офіцер уточнив, що коментує тільки те, що було в пресі.

– Можливо, наші російські колеги перевозили порожні планери. Але тоді виникає питання: навіщо колону супроводжувала пожежна машина?

На Чорноморському флоті колишнього СРСР в Севастополі були дві ракетно-технічні бази: у районі селища Цукрова Голівка, база 1-го розряду, і в Сухарній балці – база 2-го розряду (саме там колись служив наш співрозмовник). При розподілі Чорноморського флоту обидві ці бази відійшли російському ЧФ. І якщо з бази на базу можна перевезти ракети, практично оминувши місто, то від «Курячої» до Цукрової Голівки близько чверті 30-кілометрового маршруту проходить через звичайні житлові райони. До того ж будинки тут стоять дуже близько від дороги. А остання – суцільно з крутими поворотами, в які ще треба постаратися «вписатися». А тут – вантаж негабаритний.

– Якщо, як пише преса, 8 липня вантаж везли трьома ракетовозами, то це означає, що везли 3 або 6 ракет, тому що на одному ракетовозі можна перевозити до двох ракет. Отже, ракети були бойові, споряджені бойовими частинами, – говорить капітан 1 рангу. – Тому що на причалі бойові частини не виймають. А це, у свою чергу, означає, що якби будь-який п`яний водій в`їхав в цей ракетовоз і пробив бак з паливом, то люди, що є в окрузі, або згоріли б живцем, або отруїлися б цим ракетним паливом.

– Очевидно, це ракети «Малахіт» П-120 – бойові. І так же очевидно, що вони були споряджені бойовими частинами, тому що на катерах такі ракети не можуть бути споряджені інертними частинами, – міркує наш співбесідник.

Тобто, робить висновок офіцер, «своїми діями російські військові поставили під загрозу життю севастопольців. Треба було погоджувати перевезення з українською владою. Які, як відомо, практично завжди йдуть назустріч російським морякам.

Важко не погодитися з багатьма висновками капітана 1 рангу. Тут, справді – або злочинне нехлюйство, або якісь принципи. А скоріше – і те, і друге. Останнім часом російська сторона почала возити ракети чи не щодня, не зважаючи на весь галас навколо цього. І не тільки не погоджує свої дії з країною перебування, а й припускається елементарного недбальства. Наприклад, затримана 21 липня колона рухалася без знаків автоколони, передбачених правилами дорожнього руху. Як з`ясувалося при перевірці, шляховий лист був тільки в одного водія, але в ньому не було зазначено, куди, звідки і що саме перевозиться. Спочатку водії і старший автоколони говорили, що перевозять в контейнерах ЗІП (запасні частини до зброї). Командування військової частини 13189 (Цукрова Голівка), коли прибуло на місце події, заходилось стверджувати, що контейнери взагалі порожні. Проте зроблені певними людьми за кілька годин до цього фотографії (місцева ТРК «Бриз» наступного дня показала ці фото) свідчили про те, що з катерів російські військові розвантажили крилаті ракети корабельного базування «Москіт». Потім російські військові довго «ламали мовну комедію».

«Найврожайнішим» на витівки російських моряків був день 23 липня. Мало того, що знову ДАІ мусила зупинити чергову колону з ракетами, так ще мала місце історія з бронетранспортерами морської піхоти ЧФ РФ. До речі, першими галас здійняли російські ж ЗМІ: не пускають, мовляв, наші 22 БТРи проїхати практично через усе місто з прикріпленими на бойових машинах чималих розмірів Андріївським і... державним прапорами. Треба було бачити (це показала ТРК «Бриз») вирази облич і настрій російських військових. Російський адмірал, проходячи повз камери, не соромлячись, привселюдно сказав: «Дружимо – наказано. Дружба слов`янських народів – вона смертельна...» А другий військовий його підтримав: «Дружба до поросячого виску!»

До речі, ввечері 23 липня місцеві проросійські ЗМІ неабияк журилися, картали українську владу (яка, між іншим, зробила все, щоб не «ранити» самолюбство російських військових і відкрито не зізнавалася, що, скажімо так, знайшла способи перешкодити руху колони), і дуже шкодували, що моряки ЧФ РФ не показали, «хто в хаті господар».

Дещо дивним виглядає і те, що мовчать місцеві організації українських політичних партій. Дивує це і лідера громадської організації «Українська громада Севастополя» Мирослава Мамчака:

– Українська громада Севастополя рішуче протестує проти цинічних порушень моряками ЧФ чинного законодавства України і угод про флот від 1997 року. Тим часом, люди – жителі та гості міста – стають фактично заручниками амбіцій керівництва ЧФ РФ. Зрозуміло, що ракети й інша зброя та технічні засоби потребують техогляду, обслуговування, регламенті тощо. Але ж є відповідні нормативи і технології. А що ми бачимо? Колони автомобілів без забезпечення з боку ДАІ, МНС України курсують густонаселеними районами міста, загрожуючи не тільки екології, а й усім, хто зустрінеться їм у дорозі. Адже при цьому рух транспорту не зупиняється, а це може привести до катастрофи.

Не менш категоричний Мирослав Андрійович, до речі, у минулому військовий, а нині капітан 1 рангу у запасі, висловився і про історію з бронетранспортерами:

– Це наперед планувалося як політична акція, тому що вся ця техніка вийшла на берег з російськими державним і військово-морським прапорами і збиралися продемонструвати, що це «місто російської слави». Хіба це не провокація?

У зв`язку з цим Українська громада Севастополя вимагає від керівництва країни й силових структур вжити невідкладні заходи з недопущення подібних акцій з боку російського флоту в Севастополі.

– Інакше Українська громада буде сама застосовувати заходи з блокування військових частин під час їх спроб проводити такі військово-політичні акції, – сказав Мамчак.

Мабуть, варто прислухатися.

Олег Леонтієвський, для УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся