Медведєв висунув вимоги до майбутнього Президента України?

У РФ наростають кризові явища – більше, ніж вони наростають в Україні. Увагу російського суспільства має бути спрямовано на зовнішнього ворога, а не на власний режим...

У РФ наростають кризові явища – більше, ніж вони наростають в Україні. Увагу російського суспільства має бути спрямовано на зовнішнього ворога, а не на власний режим...

Росія розпочала новий етап антиукраїнської кампанії. Сьогодні президент РФ Дмитро Медведєв виступив з дивною заявою, де звинуватив Україну в проблемах відносин двох країн. Що означає звернення Медведєва, яких подальших кроків варто очікувати українцям від Росії? Про це ми запитали в українських і російських політиків та експертів.

Анатолій Зленко, екс-міністр закордонних справ:

НАША ВІДПОВІДЬ МАЄ БУТИ СТРИМАНА, ЩОБ МИ НЕ УПОДІБНЮВАЛИСЯ...

Схожі заяви свідчать про те, що Росія на сьогодні не ставить перед собою завдання нормалізувати двосторонні відносини між Україною та Росією. Перелік питань, які окреслені в заяві президента РФ, дають підстави зробити висновок про те, що ці проблеми викликають серйозне занепокоєння в РФ і вони сьогодні займають одне з провідних місць в політичному порядку денному у відносинах України та Росії.

Рішення про те, аби відстрочити призначення посла РФ в Україну потрібно розглядати як свідоме загострення відносин між двома країнами. Таке рішення свідчить про неготовність російської сторони розв’язувати проблеми, що накопичилися протягом останніх років.

Занепокоєння РФ про стан двосторонніх відносин зрозуміле. Підірвано основи стратегічного партнерства, завдано непоправної шкоди добросусідським відносинам. Звісно, Україна як миролюбна країна, що йде шляхом демократичного розвитку, перебирає на себе демократичні цінності, має робити певні з цього висновки.

Гадаю, наша відповідь на це послання має бути стримана, ми не повинні уподібнюватися... Скажемо так – не повинні поглиблювати тенденцію, яка б і надалі вела нас до погіршення двосторонніх відносин.

Леонід Кожара, депутат ПР:

РОСІЯ ЗЛОВЖИВАЄ ПРАВОМ СИЛЬНОГО

На мою думку, заява Медведєва пов’язана з майбутніми президентськими виборами в Україні. У цій заяві російська сторона дає оцінку станові російсько-українських відносин, і президент Медведєв покладає відповідальність за їх погіршення на Віктора Ющенка.

На мій погляд, це певною мірою відповідає дійсності, оскільки саме українська сторона розпочала такі радикальні зміни у відносинах двох держав. Наприклад, щодо розподілу активів колишнього Радянського Союзу, базування ЧФ і так далі. Ми поставили ці питання як центральні в наших відносинах. Тим самим ми почали розмовляти з Росією не мовою співпраці й дружби, а мовою конфронтації.

Також ми відповідальні за те, що зламали вибудувані механізми російсько-українських відносин. Це ж наша була ініціатива щодо створення міждержавної комісії Ющенко–Путін, потім – Ющенко–Медведєв. А комісія насправді не працює. Ми фактично замкнули діяльність двох величезних апаратів на двох президентах. А президенти не зустрічаються.

Як на мене, заява Медведєва адресована наступному президентові України. Гадаю, сьогодні Росія не має конкретного бачення, хто б найкраще відповідав її інтересам. Але є цілісне бачення, хто б точно не відповідав її інтересам. Вона чітко й відверто каже, що Ющенко не відповідає її інтересам.

Звісно, Росія багато в чому зловживає, можна так сказати, правом сильного. Це буває часто, зокрема тоді, коли вона вдається до недипломатичних заяв. Крім сили, має бути ще й певна тактовність у двосторонніх відносинах.

Але ми їм у цьому розв’язали руки.

Олесь Доній, народний депутат, НУ–НС:

ПОГРОЗА В БІК УКРАЇНИ МАЄ ЗМУСИТИ СВІТОВУ СПІЛЬНОТУ ЗАМИСЛИТИСЯ

Відмова надсилати посла і внесення законопроекту про використання збройних сил за межами Росії – погроза військовими діями. У дипломатичній практиці, перед тим як оголосити війну, відкликають посла. Тобто заяву Медведєва і його законопроект потрібно розглядати в комплексі.

Дуже прикро, що до такого рівня дійшла погроза Росії щодо своїх сусідів. Очевидно, що вони неспроможні самостійно захистити себе у військовому плані.

Що це означає? Яскравий приклад – Грузія, яка втратила частину території, де стоять російські війська.

Аналогічна погроза в бік України має змусити світову спільноту замислитися, чи можна нормально мати справу з державою, яка погрожує військовим втручанням.

Як на мене, це просто дуже небезпечні дії сучасного російського керівництва.

Звісно, нормальним людям важко уявити військову агресію Росії на території України, але кілька років тому ніхто теж не думав, що Росія нападе на Грузію. Враховуючи, що на нашій території вже знаходяться її війська, то для нас це відкрита небезпека.

Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство»:

РИТОРИКА МЕДВЕДЄВА МАЄ ПЕРЕДВОЄННИЙ ХАРАКТЕР

Уся ця риторика Медведєва має передвоєнний характер. Справа в тому, що в РФ наростають кризові явища – більше, ніж вони наростають в Україні. Тому, безумовно, увагу російського суспільства має бути спрямовано на зовнішнього ворога, а не на власний режим.

Таким зручним зовнішнім ворогом є Україна.

Медведєв говорить про антиросійський курс українського керівництва. Що є абсолютною неправдою. Але правда полягає в тому, що Росії не потрібна проросійська Україна. Росії якраз потрібна злобна, бандерівська Україна, яку весь час можна мокати в її ж «лайно», на яку можна весь час спрямовувати незадоволення мас.

Гадаю, що вже цієї осені потрібно очікувати серйозних проблем у Криму, які будуть інспіровані російською стороною. Цей конфлікт розпочнеться з активізації фінансованих Росією сепаратистських рухів на півострові, а потім будуть задіяні й частини ЧФ. Кримський проект – саме те, що може надихнути російського виборця й мобілізувати російську еліту.

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Центру Разумкова:

ЗАРАЗ ДЕЯКІ КАНДИДАТИ В ПРЕЗИДЕНТИ ПОСПІШАТИМУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ЛОЯЛЬНІСТЬ ДО РОСІЇ

І за формою, і за суттю, послання Медведєва – це демарш з боку російської сторони щодо України. Це продовження конфліктності у відносинах. Звісно, таке звернення робилося не спонтанно, це підготовлена позиція.

Медведєв виклав проблеми... Серед них справді є такі, що потребують серйозного підходу, проте є й дуже сумнівні претензії, навіть такі, що межують із втручанням у внутрішні справи.

Ситуація потребує серйозного аналізу. Абсолютно було б неправильним миттєве реагування.

Сам час звернення, позиції, які там викладено, свідчать, що це не останній крок з боку Росії в найближчий період – як мінімум до президентських виборів.

Зі звернення видно, що Росія займатиме активну позицію в нашій президентській кампанії. Які дії можуть бути? Ми побачимо, але однозначно, вона не буде стороннім спостерігачем.

Цілком ясно, що Росія намагатиметься залишити Україну у сфері свого впливу.

Єдине, що хочеться порадити російській стороні: це саме можна робити не такими демаршами й жорсткою реакцією, а демонстрацією цивілізованої позиції сильної держави, яка позбулася імперських комплексів і будує привабливу модель державного розвитку.

Лише таким чином можна знайти більше прибічників в Україні. А такі дії, як сьогодні, можуть мати лише зворотну реакцію.

Зараз деякі кандидати в президенти поспішатимуть висловити свою лояльність до Росії, сподіваючись на електоральні дивіденди. Хочу таких застерегти, що з точки політичного, національного лідерства – це абсолютно деструктивно.

Гжегож Громадський, аналітик фонду Баторія (Польща):

МЕДВЕДЄВ ПОСТАВИВ РОСІЙСЬКІ УМОВИ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Росія так готується до початку виборчої кампанії в Україні.

Це послання, як на мене, насправді спрямоване не на самого Ющенка, а на інших кандидатів у президенти. Медведєв поставив російські умови для майбутнього президента України.

Перша умова – припинити співпрацю з Грузією та іншими країнами, які проти Росії.

Друге – припинити прагнення в НАТО.

Третє – припинити співпрацю в галузі енергетики з ЄС, передусім в українській системі газопроводів. Покращити клімат російського бізнесу в Україні.

А також змінити підхід до історії, тобто не розглядати її так, як це робилося в останні роки.

Добре, що Медведєв дав чітко зрозуміти: сьогоднішній Президент України їм не підходить і їх задовольнить тільки той президент, який виконуватиме їхні умови.

Станіслав Бєлковський, директор Інституту національної стратегії (Росія):

ЮЩЕНКО ЗАВАЖАЄ ПРАВЛЯЧІЙ ЕЛІТІ РФ ВИРІШИТИ БІЗНЕС-ПИТАННЯ В УКРАЇНІ

Я не став би переоцінювати стратегічного значення цієї заяви. Скоріше, мова йде про накопичене роздратування низкою дій Віктора Ющенка, починаючи з газової сфери, яка для Кремля має ключове значення, і закінчуючи питаннями історичними та біологічними. Але останньою краплею стала фактично відмова Ющенка прийняти найближчим часом вірчі грамоти нового російського посла Михайла Зурабова, який для Кремля є дуже важливою фігурою, оскільки, з точки зору Москви, посол Зурабов зможе вирішити деякі бізнес-питання, які мають для російської правлячої еліти принципові інтереси. Це питання приватизації деяких ключових об’єктів української індустрії та інфраструктури, таких, як Одеський припортовий завод і Укртелеком, а також щодо тієї чи іншої форми участі Газпрому в створенні консорціуму з управління і модернізації газотранспортної системи України.

Заява Медведєва – це сплеск емоцій. Вона покликана здійснити певний вплив на хід виборчої кампанії в Україні. Не випадково саме Віктор Ющенко, а не українська влада в цілому, окреслений як головний винуватець усіх проблем. Таким чином Юлія Тимошенко виводиться з-під удару. До Ющенка залишиться ненависть російської правлячої еліти. Тому що він став на заваді здійсненню планів Росії під час виборчої кампанії 2004 року. Багато російських політиків були впевнені в перемозі Януковича і неможливості революції. Революція здійснилися. Янукович програв. Й оскільки російська еліта не може звинуватити в цьому себе, вона звинувачує в цьому ненависного Ющенка. Тож доки Ющенко не покине владу, негатив, пов’язаний з фактором присутності цієї особистості в політичному просторі України, збережеться.

Жоден кандидат на пост Президента України не є проросійським політиком. Незалежно від того, чим закінчаться президентські вибори в січні 2010 року, Україна відійшла від орбіти впливу Росії. Україна і Росія зараз рухаються в різні боки. Курс на євроатлантичну інтеграцію України не буде змінений жодним із наступних Президентів. Заява – це черговий маленький укол, який матиме певні тактичні, але не стратегічні наслідки для російсько-українських відносин.

Жодних військових дій на території України Росія не планує. Такого формату стосунків, як із Грузією, у Росії з Україною не буде.

Наприкінці літа – початку осені минулого року велика кількість українських аналітиків казали, що Росія не продовжить дію Великого договору, який спливав 1 жовтня. Незважаючи на свою риторику, Кремль абсолютно не зацікавлений у створенні реальних політико-військових проблем у відносинах з Україною. Це б поставило хрест на відносинах Росії з Заходом, хрест на перезавантаженні російсько-американських відносин, що для медведєвської Росії має ключове й принципове значення. Я на цьому, до речі, виграв ящик коньяку в українського політолога й депутата Олеся Донія. В ефірі радіо “Свобода” я казав, що Росія не вийде з Великого договору, а він мав протилежну думку. І досі Доній мені ящик коньяку не віддає. Користуючись нагодою, хочу нагадати йому про це за допомогою вашого агентства.  

Сергій Михєєв, віце-президент Центру політтехнологій (Росія):

ЦЕ СИГНАЛ УСІМ КАНДИДАТАМ У ПРЕЗИДЕНТИ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ПРІЗВИЩА

Я думаю, ніяких особливих наслідків ця заява не матиме. Скоріш за все, Москва просто хоче подивитися, хто стане наступним президентом. Кремль готовий працювати з наступним керівництвом України, на відміну від нинішнього.

Росія ні на кого не робить ставку. Просто Москва демонструє, що в інтересах України підтримувати нормальні, конструктивні відносини з Росією. Це сигнал усім кандидатам у президенти, незалежно від прізвища.

України жодним чином не стосуються зміни в російському законодавстві у сфері оборони. Це просто технологічні зміни – щодо процедурних питань.

Євген Мінченко, директор Інституту міжнародної експертизи, віце-президент Російської асоціації зв’язків із громадськістю (РФ):

ДІАЛОГ З ЮЩЕНКОМ КРЕМЛЬ НЕ ЦІКАВИТЬ

Зараз не так багато тем у російсько-українських відносинах, які реально залежать від Президента. Першу тему – військово-політичної орієнтації України, вступу України до НАТО – знято мінімум років на 10. У Росії немає зараз приводу хвилюватися. У газовій сфері укладено довгострокові договори на 11 років, є формула ціни, вона працює. Більш того, газові питання – прерогатива прем’єр-міністра. Щодо Чорноморського флоту: розмовляти про подовження-неподовження оренди треба починати десь за три роки до кінцевого терміну – 2014 року. Питання в тому, що тем для розмов з Ющенком немає. І Росія вустами свого Президента дає зрозуміти, що діалог з Ющенком нас не цікавить.

Віце-президент США Джозеф Байден під час свого візиту в Україну сказав, що не буде трагедії, якщо Віктор Ющенко не буде переобраний на наступний президентський строк. Я розумію, що американці Ющенка вже списали. Вони не роблять однозначних ставок, а спостерігають, ретельно відстежують зміни в позиціях Тимошенко, Януковича, Яценюка, придивляються до другого ешелону українських політиків. Думаю, те саме робить і Росія.

Не варто зводити до цієї заяви поправки, внесені Медведєвим до закону про оборону. Це більш глобальні речі. Світ стає більш нестабільним. Ялтинська система вмерла в той момент, коли було визнано незалежність Косова і, відповідно, було відкинуто принцип територіальної цілісності й відмови від перегляду кордонів. Рухнув однополярний світ. Америка не впоралася з роллю єдиної наддержави та світового поліцейського.

Російське керівництво під час візиту Президента США Барака Обами в Москву пішло назустріч американцям щодо Афганістану. Ми дали їм можливість для транспортування військових вантажів і т.д. Але все ж є побоювання, що американці в Афганістані можуть не впоратися. Якщо вони підуть звідти, залишивши нестабільну країну, то далі почнеться тиск на країни центральної Азії. Це може вимагати якогось оперативного втручання, якщо відбудеться прорив радикальних ісламістів, а це напряму вже стосується інтересів Росії та, до речі, України і Європи в цілому. Центральна Азія сьогодні – стратегічно важливе джерело енергоресурсів. Якщо там буде нестабільно, це створить серйозні проблеми з газопостачанням до Євросоюзу й України.

Ігор Чубайс, доктор філософських наук, директор Центру вивчення Росії (РФ):

ДУМКА РОСІЯН НЕ ЗБІГАЄТЬСЯ З ДУМКОЮ МЕДВЕДЄВА

Заява Медведєва – певний тиск на українську сторону. Мене як громадянина Росії це дуже непокоїть. Я вважаю такі дії глибоко помилковими.

Звинувачувати українців у тому, що вони вирішили вивчати українську мову... Це не вкладається ні в які рамки. Коли звинувачення стосується того, що український народ порушив тему Голодомору, то треба мати на увазі, що вона абсолютно деформовано представлена в російських ЗМІ. Ця тема має великий резонанс у інформаційній війні, яка ведеться в Росії і яку Росія нав’язує Україні. Якщо хоч трішечки розібратися у питанні Голодомору, усі претензії Кремля стають просто абсурдними.

У Росії щороку святкується День Перемоги нашої країни у Великій Вітчизняній війні. Це ж не означає, що ми заперечуємо перемогу всієї антигітлерівської коаліції... Коли Ізраїль і весь світ відзначає трагічну дату Голокосту, це не значить, що євреї заперечують катастрофи інших націй, країн і народів. Коли українці говорять про Голодомор – це абсолютно природно. Треба було б приєднатися, продовжити цю тему й сказати, що сталінізм нищив усі народи нашої країни. А в нас визначають, що ім’я Росії – Сталін.

Громадська думка не збігається з думкою Президента Медведєва. На наших радіостанціях зараз активно обговорюється ця тема, люди не поділяють і не підтримують поглядів Кремля.

Грузинська війна – це одне. А відносини з Україною – інше. Між ними ми не ставимо ніякого знака рівності. Україна допомагала зброєю Грузії. Виникають проблеми... А чому тоді до інших країн нема претензій? Адже багато країн допомагали зброєю Грузії. І взагалі тут нема порушень міжнародних договорів!

Опитували Оксана Климончук, Анна Ященко

УНІАН в Google News