Військовий парад на День Незалежності – кому це потрібно?

70 мільйонів армію все одно не врятують?.. В Україні оборонна доктрина, нам нема кого залякувати... Якби не парад, гроші все одно розікрали би...

Попри кризу, своє повноліття незалежна Україна святкуватиме за всіма правилами – з мітингами, концертами і військовим парадом у центрі столиці. Вчора на Хрещатику вже відбулася його перша генеральна репетиція. На підготовку і проведення святкового заходу витрачено не багато, не мало - 70 мільйонів гривень. УНІАН спробував з’ясувати, чи варта шкурка вичинки?

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії Сергій Кириченко

Практика проведення військових парадів не дуже популярна у сучасному світі. Продемонструвати свою військову міць під час національних свят сьогодні прагнуть Росія, Білорусь, Франція, Греція, Португалія, Китай, Індія і час від часу Україна. Але на думку начальника Генштабу, Головнокомандувача Збройних Сил України Сергія Кириченка , підготовка до параду - це невід’ємна частина підготовки військ. 

- Думка, що ці гроші будуть викинуті на вітер – абсолютно хибна, - неодноразово наголошував Кириченко.

- В цілому я позитивно ставлюся до військових парадів, оскільки вони можуть впливати на покращення іміджу Збройних Сил і іміджу держави взагалі, - розповідає УНІАН директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак . - Українці можуть пишатися військовою потужністю і, таким чином, зростає внутрішня самооцінка кожного громадянина. Але якщо брати безпосередньо парад нинішнього року, то я категорично проти його проведення. Сьогодні Україна має дуже мало досягнень у галузі оборони для того, щоб їх демонструвати громадянам і ними пишатися, має дуже обмежений рівень обороноздатності. За таких умов демонструвати стару техніку, яка була створена ще в 70-80-х роках минулого століття є недоцільним. Замість того, щоб створювати оперативно-тактичні ракети, модернізувати винищувальну авіацію і державну систему протиповітряної оборони, що вкрай необхідно сьогодні, Україна намагається проводити паради і у такий спосіб відвертати увагу від проблем армії.

Святковий розрахунок роти барабанщиків Київського військового ліцею ім. Івана Богуна під час тренування до параду військ 24 серпня з нагоди 18-ї річниці Незалежності України

Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук вважає, що, розглядаючи питання доцільності-недоцільності проведення військових парадів, треба враховувати всі фактори. Міністерство оборони у зв’язку з кризою цього року констатує нестачу грошей навіть на першочергові потреби. Наприклад, днями начальник генштабу повідомив, що у Збройних сил немає грошей на оплату комунальних послуг. Низка військових частин зараз відключені від електропостачання.

- Треба завдатися питанням, а навіщо нам парад? - коментує Тимчук. - На Заході вважається, що військові паради – це ознака тоталітарних держав, які демонструють свою міць, щоб залякати своїх сусідів. В Україні поки що оборонна доктрина, ми нікого залякувати не збираємося. В той же час ми чуємо від Росії неоднозначні заяви. Взяти хоча б лист пана Медведєва. І третина українців вважають, що загроза з російського боку існує. Парад повинен стати важливим психологічним фактором для українців і продемонструвати, що у нас є військо, здатне виконувати певні завдання.  

Курсанти одного з військових інститутів України під час генеральної репетиції параду

- Таке дійство, як військові паради, робити потрібно, однозначно, але коли це доцільно і відповідає певній традиції, - ділиться своїм баченням лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок . - Це сприяє підняттю духу. Але з іншого боку, при теперішній ситуації, навіть не кризи, а загального розчарування, слабкої влади, знищення армії, проведення параду не відповідає сьогоднішнім реаліям. В світлі останніх міжнародних подій нам потрібно серйозно посилювати і укріплювати армію, готувати фактично новий офіцерський і генеральський склад, провівши обов’язкову люстрацію. Сьогодні навіть внутрішній дух армії є дуже низьким. Я за те, щоби збройні сили фінансувалася на порядок вище, мінімум 5% від ВВП, а не 0,8% як є зараз.

Думка екс-міністра оборони Анатолія Гриценка теж не на користь військових парадів. 

- Я противник того, щоб витратити 80 млн. грн. на те, щоб військова авіація пролетіла над Хрещатиком, - зазначав раніше Гриценко.

Якість стройової муштри батьки-командири оцінили «на трієчку»

До речі, чи пощастить українцям помилуватися досягненнями української авіації цьогоріч - ще невідомо. У повітряній компоненті параду запланована участь 35 літаків і вертольотів, які представлятимуть винищувальну, бомбардувальну, розвідувальну, штурмову, транспорту й армійську авіацію, але останнє слово за Президентом. В той же час сьогодні Кабмін ухвалив рішення про участь військової авіації у параді до Дня Незалежності, незважаючи на категоричні заперечення Юлії Тимошенко. 

Але кияни і гості столиці в будь-якому разі зможуть поспостерігати як дружно крокують головною вулицею Києва майже 3 тисячі 400 військовослужбовців. Щоправда підготовка, яку продемонстрували вчора на репетиції військові, засмутила керманича Збройних Сил. “Крокують на трієчку”, – зауважив Кириченко, але запевнив, що 24-го все буде на “відмінно”. 

Минулого року святкування річниці Незалежності теж супроводжувалося військовим парадом, причому одним з наймасштабніших у новітній історії України. Військова техніка виблискуючи рухалася вулицями міста, демонструючи міць Збройних Сил. Цього року через брак коштів в оборонному відомстві вирішили обмежитися статичним способом демонстрації техніки.

Пускова установка ЗРС С-300 В1 на презентації зразків озброєння і військової техніки, які виставлятимуться для демонстраційного статичного показу під час параду

- Статичний демонстраційний показ озброєння і військової техніки - менш витратний підхід. У той же час він більш цікавий для суспільства, - вважає Кириченко.

Тож в День Незалежності по обидва боки Хрещатика тішити око киян будуть понад 20 зразків військової техніки, серед яких новинки вітчизняного оборонно-промислового комплексу: танк “Оплот”, БТР-4 “Ладья”, легкоброньований транспортний засіб “Дозор-Б” та бронетранспортер “Козак”.

Танк БМ ”Оплот”

Що ж думають з приводу доцільності проведення парадів їх головні учасники?

За словами Бадрака, у військових колах до параду ставляться вкрай негативно.

- Люди у погонах розуміють, що їх сьогодні використовують зовсім не за призначенням. Влада не може їм забезпечити ані нормального соціального рівня, ані нормального професійного зростання.

Тимчук не такий категоричний. Він розповідає, що заради підготовки до параду, військових справді доводиться зривати з рідних місць і везти до столиці, де вони значну частину літа проводять у стройовій муштрі. Причому за відсутності гідного матеріальної винагороди. Проте є моральний стимул – відзнака учасника параду. А запис в особистій справі - це показник професійного рівня.

- Це певне відчуття гідності для військового, що він брав участь у параді в центрі нашої держави, - запевняє військовий експерт. 

На питання, чи можуть 70 мільйонів вирішити якісь проблеми армії і чи не варто було б їх більш раціонально використати на потреби військових, - єдиної правильної відповіді не існує. За словами Тимчука, ці гроші можна було б вкласти в будівництво бодай якогось житла, зважаючи на актуальність житлового питання в Збройних Силах чи спрямувати на погашення заборгованості з комунальних послуг. Тягнибок припускає, що можна було б витратити ці кошти на укріплення Східного кордону України або проведення військових навчань на тому самому Східному кордоні. Бадрак запевняє, що 70 мільйонів не вирішать проблем армії.

Та в будь-якому разі військові паради знаходять багато прихильників серед пересічних українців, які зранку в день свята завбачливо займають найкращі оглядові місця вздовж Хрещатику з дітьми на плечах і фотоапаратами в руках і  радісно спостерігають за дійством. Як зауважила одна моя знайома: “Якщо б парад не проводили, все одно б гроші розікрали, а так хоч народ порадіє”.

Анна Ященко

Фото Сергія Светлицького та Олександра Синиці / УНІАН

УНІАН в Google News