Олександр Моцик: 2009 рік буде знаковим в українсько-польських відносинах

Позитив у діалозі Польщі та Росії ми не трактуємо як негатив польсько-українського партнерства… Скасування збору за польські візи було б добрим сигналом для безвізового діалогу з ЄС… Інтерв’ю

Позитив у діалозі Польщі та Росії ми не трактуємо як негатив польсько-українського партнерства… Скасування збору за польські візи було б добрим сигналом для безвізового діалогу з ЄС…

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща відповів на запитання УНІАН.

Пане посол, улітку цього року МЗС України заявило, що звернулося з проханням до польського МЗС видавати національні візи безкоштовно. Чи була якась реакція з боку Польщі?

19 червня під час українсько-польських політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ польським колегам було передано проект двосторонньої угоди про скасування візового збору за видачу громадянам України довготермінових національних віз. На сьогодні цей проект перебуває на розгляді міністерств та відомств Польщі.

Це питання стане також предметом переговорів під час найближчого візиту до Варшави в.о. міністра закордонних справ України Володимира Хандогія та на черговому засіданні постійної українсько-польської конференції з питань європейської інтеграції.

Особисто я переконаний, що скасування збору за оформлення національних віз для українців саме Польщею – нашим добрим другом і стратегічним партнером – було б прекрасним сигналом для безвізового діалогу України з ЄС.

Яка динаміка у видачі польських віз українцям?

Посольство України, звісно, такої статистики не веде. Це компетенція посольства й консульств Польщі в Україні. Проте ми активно співпрацюємо з відповідними держорганами Польщі. Сьогодні констатуємо суттєве збільшення порівняно з минулим роком кількості виданих віз польськими консульствами.

Наші переговори з польськими колегами також засвідчують значне зменшення відмов громадянам України.

Чи є проблеми в реалізації угоди про так званий малий прикордонний рух?

Угода про правила місцевого прикордонного руху, яка була підписана в Києві прем’єр-міністрами обох країн 28 березня 2008 року, набула чинності 1 липня 2009 року. Вона передбачає спрощений порядок перетину кордону для жителів прикордонних областей України й Польщі, які проживають у межах визначеної зони...

Станом на початок цього місяця, згідно з інформацією, яку ми отримали від польської сторони, громадяни України подали близько п’яти тисяч заявок на отримання права перетину кордону в спрощеному порядку.

Усього ж поки що видано 3,5 тисячі дозволів. Якщо говорити про такі дозволи з боку польських громадян, то вони в цьому питанні проявляють значно меншу активність.

Ми не маємо жодних сигналів щодо труднощів в отриманні таких дозволів. І це дуже важливо.

Тобто поляків не дуже цікавлять відвідини України?

Поляків дуже цікавлять відвідини України, і щорічно кількість поїздок польських громадян до нашої країни зростає. Справа зовсім в іншому. Поляки як громадяни країни Шенгенської угоди можуть спокійно в’їжджати в Україну на підставі своїх національних паспортів без необхідності отримання візи, чим активно й користуються.

Чи є факти зловживання малим прикордонним рухом з боку наших громадян, тобто, фальшиві прописки в прикордонній зоні?

Таких фактів ми не маємо.

Скільки нових пунктів пропуску планується відкрити на польсько-українському кордоні до Євро 2012? І де вони знаходитимуться?

Остаточно вже вирішено питання щодо двох пунктів пропуску – Угринів–Долгобичів (Люблінське воєводство) та Грушів–Будомєж (Підкарпатське воєводство). Обидва на польській стороні.

Наразі ведуться переговори щодо відкриття ще п’яти пунктів пропуску. З українського боку – це Адамчуки–Збереже (Волинська область), Белз–Будинін, Мшанець–Бистре та Бо берка–Смольник (Львівська область). З польського боку – Нижанковичі–Мальховіце (Підкарпатське воєводство).

Відкриття нових пунктів пов’язане з відновленням спільного митного та прикордонного контролю на наших кордонах. Для цього потрібно внести зміни до відповідної двосторонньої угоди та ратифікувати Конвенцію Ради Європи «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних» від 1981 року.

На сьогодні на експертному рівні погоджено відповідні зміни до міжурядової угоди про співробітництво під час здіснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський кордон від 25 червня 2001 року. Процедуру внесення змін до угоди плануємо завершити до кінця цього року.

Ви якось сказали УНІАН, що мріємо, аби безвізовий режим між Україною та ЄС було реалізовано до 2012 року. Чи є якесь світло?

Ми продовжуємо мати таку надію і працюємо на це. Євро-2012 – це наш спільний проект, проект геополітичного плану. Завдяки йому Україну відвідає велика кількість іноземних громадян. Українцям, у свою чергу, він дасть змогу приїхати на матчі до Польщі.

Чи вдалося нам залучити за останній час якихось нових інвесторів із Польщі в Україну?

Незважаючи на кризу, за останній рік польські інвестиції в Україну зросли на 150 мільйонів доларів. І на сьогодні сягають 850 мільйонів.

У нас інвестори стабільні, вони постійно нарощують інвестиції, наприклад, польський «Кредо-Банк» збільшив свої інвестиції на 113 мільйонів доларів. Це найбільша інвестиція в цьому році.

Нещодавно відомі українці надіслали звернення до країн – гарантів безпеки України з проханням скликати Міжнародну конференцію з метою забезпечити реальні гарантії безпеки України, задекларовані Будапештським меморандумом. Великі надії вони покладають на нашу дипломатію за кордоном. Що дипломатія може зробити в цьому напрямі?

На жаль, політичні гарантії не завжди працюють і не дають цілковитої гарантії безпеки та забезпечення суверенітету будь-якої країни. Тому ми змушені думати про інші засоби. І найбільш оптимальним у цьому плані було б завершення процесу нашої європейської та євроатлантичної інтеграції.

Щодо заклику відомих українців про скликання конференції, то дипломатія всіма засобами забезпечить її проведення.

В України є весь необхідний потенціал, аби протистояти будь-яким критичним загрозам.

З іншого боку – ми також працюємо на зміцнення загальноєвропейської безпеки, у тому числі шляхом інтеграції України до західних структур, що дасть змогу істотно зменшити загрози й ризики сучасного світу.

Поки що не зрозуміло, як поляки реагують на заяви Обами щодо відмови від ПРО, принаймні в тому варіанті, який планувався раніше?

Гадаю, потрібно вичекати паузу перед тим, як робити якісь висновки. Ви ж бачите, який зараз у світі потік думок...

Чи не має у вас такого враження, що останнім часом польська влада починає відсувати відносини з Україною на другий план, скажімо, задля покращення відносин з Росією?

Знаєте, не бачу жодних ознак цього. Відносини між Україною та Польщею в цьому році розвиваються надзвичайно динамічно, без жодної кон’юнктури та прив’язки до відносин з іншими державами.

2009 рік взагалі буде знаковим у польсько-українських відносинах.

Хіба можна казати, що Україна для Польщі відходить на задній план, якщо з січня до вересня цього року відбулося шість зустрічей президентів, три візити глав урядів, три візити міністрів закордонних справ, два засідання на рівні парламентів?! Це лише основні візити, а якщо взяти на міністерському рівні, то доведеться довго перелічувати.

Ще одним показником наших хороших відносин з Польщею є Дорожня карта на 2009–2010 роки, яку підписали обидві держави під час останнього візиту Президента України Віктора Ющенка до Республіки Польща.

Реалізуються десятки спільних проектів, триває підготовка до Євро-2012, намітилися позитивні зрушення щодо Євразійського нафтотранспортного коридору.

Уряд Польщі прийняв рішення про передачу в Перемишлі місцевій українській громаді будинку Українського народного дому. У Львові римо-католицькій церкві передано приміщення семінарійної каплиці...

З іншого боку, Україна, безперечно, зацікавлена в нормальному й рівноправному розвитку співробітництва двох наших стратегічних партнерів і сусідів. Тому позитив у діалозі Польщі та Росії ми не трактуємо як негатив українсько-польського партнерства.

Чи можете відзначити основні пункти Дорожньої карти?

Власне, пункти карти більш як півроку вже виконуються.

Зокрема, документ посилює угоду про взаємодію у сфері безпеки, зміцненні економічної співпраці, енергетичної безпеки, прикордонної та міжрегіональної співпраці, у підготовці до Євро-2012.

Новинкою документа, порівняно з картою на 2007–2008 роки, є поглиблення співпраці в сільському господарстві. У гуманітарному розрізі ключову увагу прикуто до сфери культури та суспільного зближення.

Відомо, яка непроста історія наших держав, проте, за останні роки на державному рівні наші відносини неабияк покращилися. А як щодо простих громадян? Чи не стикається посольство з українофобськими настроями серед поляків?

Ні, такого як посол і як українець я не спостерігаю.

Так, у нашій історії було все, проте ставлення до українців, особливо після Помаранчевої революції, дуже дружнє і доброзичливе.

Чи можете докладніше розповісти, на якій стадії реалізації Євразійський нафтотранспортний коридор? І нагадайте, будь ласка, що саме отримає Україна від цього проекту?

Експертні дослідження свідчать, що обсяги споживання енергоресурсів у найближчі десять років у країнах ЄС зростатимуть. Починаючи з 2012 року в регіоні відчуватиметься дефіцит вільних нафтотранспортних потужностей, які могли б забезпечити доставку додаткових обсягів нафти на зовнішні ринки. За оцінками експертів, навіть з урахуванням планів розбудови наявної та створення нової інфраструктури для розв’язання цієї проблеми до 2025 року в Каспійському регіоні необхідно буде збудувати нові потужності для транспортування більш 80 мільйонів тонн нафти на рік. Це однозначно підтверджує, що проект нафтотранспортного коридору гармонійно вписується в плани розвитку Каспійського регіону та буде забезпечений нафтовим ресурсом.

Фахівці підтверджують технічну можливість, економічну доцільність і конкурентну здатність проекту. Є відповідне техніко-економічне обґрунтування. Підтверджено також наявність необхідних ресурсів каспійської нафти та попит на неї в Європі, достатніх для рентабельного функціонування коридору при розгалуженні його в місті Броди за трьома напрямками: на Польщу, на Словаччину–Чехію–Австрію, на Білорусь і балтійські країни.

Особливим партнером для України в реалізації проекту є саме Польща. Географічне розташування, політична близькість і спільне бачення енергетичного складника розвитку регіону створюють реальне підґрунтя для посилення взаємодії між нашими країнами. Серед реальних споживачів нафти, що транспортуватиметься цим маршрутом, є український НПЗ та нафтопереробний завод у Чехії, що належать польській нафтовій компанії «Орлен». Ми розраховуємо на підтримку уряду Польщі як представника головного акціонера «Орлена» у створенні сприятливих умов для стабільного збуту каспійської нафти в Європі.

Передбачено поетапну реалізацію проекту. На першому етапі пропонується організувати транспортування від п’яти до десяти мільйонів тонн каспійської нафти на рік до українських, чеських та інших центральноєвропейських споживачів – виключно з використанням наявної інфраструктури. Нафта постачатиметься споживачам в Україні, до Словаччини та Чехії. Цей етап не потребуватиме створення нової інфраструктури й великих капіталовкладень.

Далі ТЕО передбачає поетапне збільшення пропускної спроможності маршруту ЄНТК загалом до 20, 30 та 40 мільйонів тонн на рік за рахунок будівництва нової інфраструктури на всьому маршруті від Баку до Гданська, у тому числі нафтопроводу Броди–Гданськ.

Протягом останнього часу навіть вдалося помітно просунутися в реалізації проекту нафтопроводу, хоча до введення його в дію потрібно докласти ще чимало зусиль.

У липні було врегульовано важливе питання – щодо фінансової допомоги ЄС у рамках структурної програми «Інфраструктура та навколишнє середовище», призначеної для будівництва ділянки нафтопроводу Броди – Адамова Застава.

Після недавно проведених з польською стороною переговорів реципієнтом допомоги було визначено СП «Сарматія».

Це така ситуація на сьогодні...

Питання іншого плану... Відносини між Президентом Качинським та прем’єр-міністром Туском деякою мірою нагадують відносини Ющенка з Тимошенко. Чи не спорює це певні складнощі для дипломатії, адже якщо ти занадто зближаєшся з однією стороною, друга сторона може демонструвати прохолоду?

Мені як послу дуже легко працювати в Польщі. Посольство має гарні контакти з усіма гілками влади. Крім того, усі гілки влади в Республіці Польща мають спільну позицію щодо стратегічного характеру відносин з Україною, співпраці між нашими країнами та народами й активно сприяють нашій державі в європейській і євроатлантичній інтеграції.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News