Заступник керівника МНС: Уявити не можете, на що здатна людина, у якої відбирають можливість освоювати кошти міністерства

До МНС присмокталося ДП для викачування грошей з бюджету... Хочеш скоротити видатки – ліквідуй посередника... МНС потрапляє в залежність... У справі замішані депутати...

До МНС присмокталося ДП для викачування грошей з бюджету... Хочеш скоротити видатки – ліквідуй посередника... МНС потрапляє в залежність... У справі замішані депутати...

Міністерство надзвичайних ситуацій хоче ліквідувати Державне підприємство “Українські спеціальні системи зв’язку”. Народні депутати активно включилися в боротьбу, навипередки штампуючи запити: одні – захищаючи права міністерства, інші – державного підприємства, яке відчайдушно змагається за своє виживання та статус розпорядника державних коштів. Суди відмовляються приймати позови міністерства, співробітники силових структур ходять до МНС, цікавлячись долею горезвісного держпідприємства. Що це за конфлікт? Корпоративна війна в стінах одного окремо взятого міністерства чи спроба подолати тіньову схему розподілу коштів? Оскільки версія опонентів міністерства висвітлювалася в пресі неодноразово, ми попросили прояснити ситуацію заступника міністра надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Валерія Третьякова.

Валерію Михайловичу, поясність, чим вам не догодило державне підприємство, яке займається розвитком зв’язку та оповіщення?

Я б для початку дуже хотів, аби ви зрозуміли, що таке зв’язок для наших пожежників і рятувальників. Чиновники, силовики бачать за тим конфліктом гроші та амбіції, цифри та посади, а я прошу хоча б спробувати побачити – людей. Рятувальника, який ще не має дітей, чи старшого чоловіка, який часто є єдиним годувальником у сім’ї, – вони за скромну зарплату ризикують своїм життям, заходять у підвал чи в епіцентр пожежі з повітряним балоном на спині. Зв’язок із зовнішнім світом для рятувальника – не корпоративна пільга, це часто умова виживання тих, кого він рятує, а деколи його самого, це, зрештою, запорука того, що аварія буде ліквідована оперативно. А тепер уявіть, що людина в спецодягу, з балоном потрапляє в підвал, а зв’язок із керівником ліквідації пожежі чи аварії раптом переривається. Через те, що там старі акумулятори, що зношені радіостанції...

Гадаю, переконувати у важливості зв’язку для рятувальників – зайве... Хіба керівництво українських спеціальних систем зв’язку цього не розуміє?

Цю структуру було сформовано у 2004 році під виконання Комплексної програми розвитку зв’язку, оповіщення та інформатизації МНС з 2004 по 2010 роки. В ідеалі передбачалося, що результатом виконання програми будуть добре побудована відомча система зв’язку, повне переобладнання радіозасобів, реконструкція вузлів зв’язку, система супутникового зв’язку. Гадаю, з цими завданнями міністерство могло б упоратися без створення додаткових державних підприємств, транзитних ланок та посередників. Але у 2004 році таки з’явилася структура, яка стала фактично монополістом у цій сфері. Свою діяльність підприємство розпочало з того, що почало створювати систему супутникового зв’язку.

І все було б добре, але воно укладає угоду з компанією “Інтелсат”, штабквартира якої знаходиться в Лондоні. Цю угоду – на використання ресурсу оператора супутникового зв’язку на 10 років – не погоджують з міністерством. Але цей ресурс міністерство використовувало не більш як на 5 відсотків. Такі дії фактично втягнули МНС у фінансову кабалу. Було витрачено колосальну кількість грошей, і головне – щороку на утримання системи супутникового зв’язку витрачається близько 3 мільйонів гривень, у тому числі на зарплату працівникам цього держпідприємства. При цьому укладаються угоди зі сторонньою фірмою для проведення робіт з техобслуговування обладнання супутникового зв’язку.

Також закуповуються одні з найдорожчих відомчих автоматичних телефонних станцій «Меридіан» для модернізації вузлів зв’язку МНС, які досить вибагливі в експлуатації та потребують високої кваліфікації для їх обслуговування. На сьогодні ці станції потребують досить складної інтеграції та додаткових витрат бюджетних коштів.

Я так детально розповів вам про зв’язок, аби ви чітко зрозуміли, наскільки важливим для нас є цей напрямок. Побудова надійного зв’язку та придбання для цього необхідного обладнання – завдання номер один.

Але те що відбулося, – це все одно що людині, яка не має взуття, запропонували гірські лижі.

Зрозумійте, кожен непродуманий крок у цій політиці, кожна неякісна закупка може вартувати життя простим людям. А це держпідприємство на той час очолював такий собі Роберт Дзюбаненко, який навіть вищої освіти не має, хоча спочатку декларував, що має диплом. В особовій справі знаходиться копія підробного диплома... До речі, такий самий диплом – того ж вузу – має і його перший заступник Павло Цепков, за фахом історик. З цього приводу міністерство передало матеріали до правоохоронних органів.

Про яку ефективність роботи підприємства можна говорити, коли його очолюють такі керівники?

І що, цей керівник – петеушник?

Закінчував технікум зв’язку, потім був електромеханіком у будинку звукозапису. Він у своєму резюме пише, що працював менеджером якоїсь чорнобильської асоціації, фахівцем групи фінансових операцій підприємства “Дюва”.

Роберт Дзюбаненко має біографію, оптимальну для того, щоб очолювати підприємства, які викачують гроші з бюджету. Але ж є святі речі... Життя та безпека людей.

А ваші опоненти кажуть, що ви хочете виштовхнути з ринку структуру, яка займалася питаннями зв’язку в інтересах МНС, і завести туди іншу, ближчу до вас...

Мені переказували ці всі обвинувачення. Переглянувши ефективність роботи підприємств, керівництво міністерства прийняло рішення щодо ліквідації всіх неефективних ДП, які є “присосками” до міністерства. Тим більше що таким є курс прем’єр-міністра Юлії Тимошенко – вона про це неодноразово казала на засіданнях уряду. Міністерство саме має справлятися з поставленими завданнями, оголошувати тендери, залучати виконавців. Ось і все.

Наведу приклад. Торік нами були заплановані кошти для придбання засобів радіозв’язку. Міністерство затвердило план робіт і передало держпідприємству доручення щодо таких і таких робіт. Під ці плани робіт міністерство формує та затверджує технічні вимоги з кожному напрямку. У нашому випадку це встановлення радіостанцій ультракороткохвильового діапазону. Ці всі вимоги МНС передало підприємству для подальшого опрацювання та проведення тендерних процедур. Технічні вимоги були досить жорсткі, тому що це обладнання має працювати в екстремальних умовах – і вогонь, і вода, і механічні удари...

Що роблять наші опоненти? Вони подають учасникам торгів технічні вимоги, де всі параметри, на яких ми наголошували, були просто відсутні або спотворені...

Вони готові були купити щось дуже дешеве й без заморочок?

Коли у “Віснику держзакупівель” вийшло оголошення, то потенціальні учасники конкурсу, прийшовши отримувати тендерну документацію, запитували в профільному підрозділі: невже готові купити якійсь непотріб? Ми забили на сполох, попередивши керівників підприємства про протиправні дії. Внаслідок чого все-таки тендерний комітет підприємства в останній день було внесено зміни до технічних вимог. Ми розпорядчим документом намагалися призупинити тендерні процедури. Але вони вирішили провести його всупереч вимогам міністерства. Нас навіть не пустили на проведення тендеру. Розгляд пропозицій учасників торгів здійснювався за закритими дверима й угоду підписував той же Дзюбаненко.

Зрозумійте ситуацію, міністерство замовляє продукцію, міністерство спрямовує державні кошти, співпрацює з Мінфіном, Мінекономіки, бореться за кожну копійку й віддає ці кошти на підприємство, яке то параметри “забуває”, то двері зачиняє. Але за фактом поставки обладнання в бік міністерства лунають закиди, начебто міністерство лобіює неякісний продукт, починають звинувачувати нас через ЗМІ в тому, що продукція контрафактна, дезінформують правоохоронні органи, і як наслідок з’являється кримінальна справа. І це при тому, що до нас на офіційному бланку надійшло підтвердження компанії-виробника про те, що товар оригінальний.

Ми, до речі, передали ці радіозасоби в регіони, у наші територіальні підрозділи. Нарікань на роботу радіостанцій немає, якість зв’язку покращилась, працівники задоволені.

Я вам цілком відповідально кажу, що це перше потужне переоснащення наших рятувальників з радянських часів. Проте це задовольнило потреби МНС у цьому напрямку лише на п’ятдесят відсотків. На сьогодні кримінальну справу закрито за відсутністю ознак злочину, але скільки нам довелося пережити різних перевірок та витратити часу для всіляких пояснень!

Чому Дзюбаненко намагався відіграти тендер назад? Може, продавці знали, що він добуває свій строк на посаді й не дали відкат?

Я не знаю, яка причина того, що Дзюбаненко, який підписував угоду, приймав товар, визначав переможця, бував на складах, раптом усвідомив, що тут щось не так.

Можливо, у вашому запитанні й міститься відповідь. Це запитання більше відноситься до компетенції правоохоронних органів, але за результатами розслідування в нас є інформація про те, що декілька разів була розмова пана Дзюбаненка з керівником фірми, яка поставляла обладнання, на предмет закупівлі дешевого обладнання низької якості з метою отримання максимального відкату.

Які зараз правовідносини з державним підприємством?

Підприємство не заробляє ні копійки, не надає жодних послуг, не звітує перед МНС, саботує будь-які дії з боку міністерства. А оскільки справа набула суспільного резонансу, а його керівництво постійно намагається звинуватити нас, що ми хочемо просто змінити менеджмент, щоб продовжувати їхню справу, ми прийняли рішення про ліквідацію. Це класика боротьби з тіньовими схемами. Хочеш скоротити державні видатки – ліквідуй посередника. І це державне підприємство – тільки перше на черзі. У процесі ліквідації ще два-три підприємства.

Але щоб ліквідувати підприємство, слід вжити певних заходів. У першу чергу – провести інвентаризацію, запросити контролюючі органи, податкову інспекцію, усі фонди, причетні до цього, скласти ліквідаційний балансовий звіт. Керівники підприємства просто саботують усі ці рішення. Вони залякали головного бухгалтера та голову ліквідаційної комісії.

Необхідно оповістити працівників про їхнє звільнення. А їх неможливо оповістити – вони раптом починають то хворіти, то від’їжджати. Коли їм вручають повідомлення про звільнення, вони не беруть його в руки, кажуть: брати не буду. Особові справи взяти не можемо, інформацію теж. То що, залишається сейфи ламати? Можливо, але після відповідного рішення суду... Ми звертаємося до Голосіївського РУ МВС України в м. Київ щодо незаконного утримання статуту й печатки, а там відмовляються відкривати справу, бо кажуть, що нема складу злочину, він нікого не вбив. Така сама ситуація з підробним дипломом про вищу освіту в Шевченківському РУ МВС України в м. Києві.

Поясність, що таке система “112”... Ваші опоненти кажуть, що через брак міністерської уваги гальмується створення цієї новітньої системи порятунку.

“112” – це єдиний телефонний номер екстреної допомоги населенню. Цей номер набирають жителі всіх країн Євросоюзу у випадку, коли необхідна термінова допомога. Коли пожежа, ДТП, терористичний акт, інші випадки, що загрожують життю або здоров’ю людини. Створення системи “112” в Україні є однією з умов вступу до Євросоюзу.

Це велика робота, пов’язана з розгортанням апаратно-програмних комплексів у місцях приймання та обробки інформації. Коли туди надходить виклик, оператор визначає необхідні служби для реагування на конкретну подію. Наприклад, при виникненні ДТП достатньо одного телефонного дзвінка, щоб отримати комплексну професійну допомогу. Тобто там відразу аналізується ситуація й виїжджають за необхідності швидка, пожежники, рятувальники, міліція та інші допоміжні служби.

До речі... Хотів би проінформувати про ще один факт діяльності наших опонентів. Ще до приходу нинішнього керівництва міністерства було розпочато роботи з розробки системи оперативно-диспетчерського управління, яке в перспективі мало стати складником системи “112”. Ці роботи, як завжди, виконувалися субпідрядними організаціями та фірмами, які для цього були створені. Відповідно до плану робіт підприємства міністерство мало отримати програмний продукт, відповідно до вимог ГОСТів.

Але підприємство будує свою політику таким чином, що, окрім них, ніхто не може працювати з цим продуктом, оскільки базові коди комп’ютерної програми до МНС не передаються. Напрямок монополізується. МНС потрапляє в залежність.

По закінченні фінансового 2008 року підприємство мало прозвітувати перед міністерством про виконані роботи з двох державних програм та передати до МНС усі матеріальні цінності, придбані на замовлення міністерства. 25 мільйонів гривень витрачено. Жодного звіту міністерство не побачило. Нібито закуплене обладнання МНС так і не отримало. Ми з цього приводу звернулися до Генпрокуратури , але віз і нині там...

А тепер щодо “гальмування процесу”. Торік із запланованих на створення системи “112” 26 мільйонів гривень міністерство не отримало жодної копійки. У 2009 році з запланованих 147 млн. на виконання робіт зі створенню системи “112” міністерство тільки у вересні отримало 2,2 млн. грн. для проведення проектних робіт.

А ви до правоохоронних органів звертатися пробували?

 Зверталися. Ви навіть уявити не можете, на що здатна людина, у якої відбирають можливість “освоювати кошти” міністерства.

Оскільки наші опоненти мають непогані зв’язки та дуже добрі кошти, до нас ходять і ходять перевірки. Кожен етап боротьби – це безліч судових справ, постійні перевірки, які перешкоджають у організації роботи з виконання державних завдань. Нам відмовляють у порушенні справи через те, що Дзюбаненко не віддає печатку та документацію. Але правоохоронні органи не лише нам не допомагають при розгляді наших звернень, а навпаки – ходять нас перевіряти.

Цю справу взявся контролювати один із народних депутатів України – Олег Поліщук (Блок Литвина. – Авт.). Я кілька разів намагався з ним зустрітися – не вийшло. А коли до нього звертаються керівники підприємства спеціальних системи зв’язку, він чомусь реагує дуже чуйно. Причому відмовляється поспілкуватися безпосередньо зі мною або з іншими представниками міністерства, а публічно виходить на трибуни, виступає, “захищаючи” права держпідприємства, курс на ліквідацію яких дала прем’єр-міністр. Прийшов би до нас, поговорив, ми б документи показали. Усі, хто до нас приходив і бачив документи, той чітко розумів усі наміри, усі дії – для людини, хоч трохи обізнаної в економіці, питань не залишалося.

Депутати ж кажуть, що прийшли державу розбудовувати, а не заробляти на “посередницьких депутатських”...

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News