Як виглядає «планове» виконання бюджету?

Уряд створив нечувану за історію незалежності піраміду державних боргових зобов’язань... Казначейство майже не проводить платежів, крім зарплати бюджетникам...

Погіршення ситуації з виконанням державного бюджету очевидне всім. Особливо це відчувається в регіонах. Сотні повідомлень з місць засвідчують: Казначейство майже не проводить жодних платежів, крім зарплати працівникам бюджетної сфери, хоча й ту в деяких областях затримують. Водночас уряд і далі стверджує: у нас усе добре, планові показники виконуються.

Як же виглядає це «планове» виконання бюджету?

Виконується і перевиконується

Отже, за даними Казначейства за січень – жовтень 2009 року, мобілізовано доходів до загального та спеціального фондів державного бюджету в сумі 147871,4 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ та без урахування власних надходжень бюджетних установ), або 100,9% планових показників січня – жовтня.

До загального фонду бюджету мобілізовано 120907,4 млн. грн. (із урахуванням відшкодування ПДВ), або 99,5% до помісячного розпису, до спеціального фонду – 26 964,0 млн. (без урахування власних надходжень бюджетних установ), або 107,2% від плану.

У жовтні 2009 року до обох бюджетних фондів мобілізовано 15909,7 млн. грн., в т.ч. до загального фонду – 13491,3 млн.

У січні-жовтні 2009 року органи Державного казначейства відшкодували з бюджету 31001,2 млн. грн. податку на додану вартість.

До речі, за даними того самого Казначейства за січень – вересень мобілізовано 131943,8 млн. грн. Якщо порівняти дані за вересень та жовтень, то мобілізація мала б становити не 15909,7 млн. грн., а 15927,6 млн. грн.

ДПА України теж відрапортувала: завдання січня – жовтня виконано на 102%.

За оперативними даними, до зведеного бюджету зібрано 138378,8 млн. грн. платежів, які контролюються податковими органами, з них до державного бюджету – 89747,5 млн., відшкодовано на розрахункові рахунки платників податків 31001,2 млн. грн. ПДВ. З урахуванням відшкодованих сум до загального фонду надійшло 50030,7 млн. грн., бюджетний розпис виконано на 102%, додатково одержано 975,6 млн. гривень.

Нехитрі розрахунки

На основі цих та деяких інших даних спробуємо розібратися, що означають ці рапорти урядовців і чого слід очікувати далі. Почнемо з мобілізації коштів у жовтні.

Знаючи, скільки було відшкодовано ПДВ протягом січня–вересня, можемо порахувати розмір відшкодування в жовтні. Ця сума становить 2011,8 млн. грн., що є найменшою за весь цей рік (у січні відшкодовано 2341,6 млн., у лютому – 2218,2 млн., у березні – 2514,6 млн., у квітні – 2782,3 млн., у травні – 2172,2 млн., у червні – 3496,3 млн., у липні – 3378,2 млн., у серпні – 2970,8 млн., у вересні – 7115,2 млн.). І це невипадково. У вересні, як уже повідомлялося, уряд відшкодував понад 4 млрд. грн. Нафтогазу, який розраховувався цими коштами за газ. Гадаю, громадянам України ще не раз гикнуться газові угоди пані Тимошенко. Отже, зараз у бюджеті коштів на відшкодування ПДВ майже немає, і до кінця року покращень не очікується. Повернення ж ПДВ підприємцям коштує нині дуже дорого. У деяких ЗМІ називаються суми «відкатів» – 30–40 відсотків від того, що має повернути уряд.

Скільки ще треба зібрати

Згідно з Законом «Про державний бюджет на 2009 рік» уряд має мобілізувати за рахунок усіх джерел 245515 млн. грн. Раніше ця сума становила 239215,1 млн. грн. Але Верховна Рада подолала вето Президента та внесла зміни в закон, передбачивши обов’язок Національного банку перерахувати вже в цьому році перевищення своїх доходів над видатками у розмірі 9800 млн. грн. Ці гроші мають бути зараховані до спецфонду бюджету та витрачені на заходи реалізації Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Крім того були внесені деякі зміни в бік зменшення плану доходів бюджету. Цим уряд хоч і частково, але визнав, що заплановані раніше доходи він мобілізувати не зможе. Після відмови Ющенка підписувати закон, це зробив Голова Верховної Ради Володимир Литвин...

Та й з цими змінами до бюджету проблем в уряду не поменшало. Річ у тім, що кошторис Національного банку затверджує Рада Нацбанку, а його члени факт перевищення доходів над видатками у розмірі 9800 млн. грн. категорично заперечують. Насправді в цьому органі стверджують, що – з урахуванням нагальної потреби сформувати резерви під уже видані кредити банкам – у Нацбанку в кращому разі доходи перевищуватимуть витрати всього на 400 млн. грн. А такі кошти ситуацію точно не врятують. Отже, можливість реалізації цих змін до бюджетного закону зависла в повітрі. І поки що невідомо, у який спосіб уряд збирається вибити емісійні гроші з Нацбанку. До речі, днями, всупереч попереднім категоричним твердженням Юлії Тимошенко, міністр економіки Данилишин був змушений таки визнати емісійний характер цих грошей. Це визнання було настільки красномовним, що я присвятив йому окремий коментар.

Якщо поставити під сумнів можливість отримання урядом 9800 млн. грн. і виключити їх з розрахунку, тоді до держбюджету має бути мобілізовано 235715 млн. грн. Це означає, що протягом двох останніх місяців 2009 року, враховуючи, що без урахування відшкодованих 31001,2 млн. грн. ПДВ зібрано лише 147871,4 млн. грн., уряд має мобілізувати якихось 87843,6 млн.

Чи це реально?

Хоча слід визнати, в уряду є деякі приховані резерви. Річ у тім, що за законом про бюджет власні надходження бюджетних установ мають становити 16302 млн. грн. А Казначейство лише один раз цього року (на початку березня) порадувало інформацією щодо власних надходжень бюджетних установ. За січень–лютий вони становили 5520,3 млн. грн. Сума мобілізованих коштів лише за два місяці, як бачите, була на дивовиж велика й становила 33,8% від річного показника. Яка ситуація з цими надходженнями за результатами десяти місяців поточного року – невідомо.

Борги і ще більші борги

Зрозуміло, іронізувати з приводу маніпулювання даними та відвертої неправди, яку урядовці поширюють щодо своїх успіхів з виконання бюджету, звичайно, можна, якби не було так сумно.

Щоб зрозуміти це, проаналізуємо інформацію Казначействапро розрахунки за борговими зобов’язаннями держави по загальному фонду державного бюджету за січень–жовтень 2009 року. За цією інформацією, погашення державного боргу та сплата відсотків як зовнішнім, так і внутрішнім кредиторам у січні–жовтні 2009 року здійснюються вчасно.

На видатки з обслуговування боргу розписом на січень–жовтень передбачено 6528 млн. грн., станом на 2 листопада видатки становили 6324,6 млн. (у т.ч. за внутрішнім – 3164,3 млн., зовнішнім – 3160,3 млн.), що на 203,4 млн. менше, тобто 96,9%.

На погашення державного боргу розписом на січень–жовтень передбачено 19679,8 млн. грн. бюджетних грошей, станом на 2 листопада витрати становили 19619,4 млн. (щодо внутрішнього – 7483,2 млн., зовнішнього – 12136,2 млн.), що на 60,4 млн. менше – 99,7%.

Державні запозичення передбачено розписом у сумі 60023,3 млн. грн., фактично надійшло до загального фонду 82460,6 млн. грн., (внутрішніх – 42386,7 млн., зовнішніх – 40073,9 млн.), що на 22437,3 млн. грн. більше. Порівнявши дані Казначейства на кінець вересня та жовтня, можна вирахувати, що в жовтні надійшло 4227,1 млн. грн. Але, по-перше, за даними Нацбанку,уряд від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку залучив 4621 млн. грн., тобто Казначейство десь загубило 394 млн. грн. По-друге, і це куди важливіше, ситуація з надходженнями до держбюджету настільки тяжка, що уряд готовий залучати кошти на будь-яких умовах, вибудовуючи класичну боргову піраміду. Щоб це усвідомити, достатньо вказати умови, за якими уряд розміщав у жовтні 6-місячні ОВДП. Так 6 жовтня уряд залучав кошти за максимальною ціною 23% і середньозваженою – 21,44%, 13 жовтня – відповідно 26% і 22,54%, 20 жовтня –27% і 24,52%, 27 жовтня – 29,5% і 27,89%.

За економічною теорією та ще більш переконливою правдою життя уряд впливає на вартість кредитних ресурсів ціною, за якою він сам залучає кошти на ринку. Його ціна є нижньою планкою, за якою підприємства можуть отримати кредити. Очевидно, що вся економічна політика уряду, у тому числі бюджетна, робить ціну кредитів для підприємств реального сектора економіки просто вбивчою.

А при цьому варто ще згадати дані Секретаріату Президента, за якими невідшкодування сум ПДВ з бюджету сягає нині більш як 18,3 млрд. грн. Крім того, протягом десяти місяців обсяг надміру сплачених податків і зборів до зведеного бюджету з урахуванням визначених законодавством термінів сплати становив 11342,0 млн. грн. З огляду на те, що на початок року такі переплати сягнули 8996,6 млн. грн., то протягом десяти місяців маємо приріст у 2345,4 млн. грн., або 26,1%, у тому числі за жовтень – 506,7 млн. гривень, або 4,7%. Це свідчить про посилення тиску з боку органів виконавчої влади на суб’єкти господарювання.

Уряд будує піраміду

На жаль, негативи на цьому не завершуються. У законі про Держбюджет на цей рік сказано, що “уряду надається право надання державних гарантій. Ці гарантії надаються за зобов’язаннями Державної служби автомобільних доріг на будівництво метрополітену, виконання інвестиційних проектів, виконання заходів, пов’язаних із підготовкою та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи ЄВРО-2012”. Та марно шукати в постановах уряду проекти, які входять до цього переліку, окрім Укравтодору. Невже на уряд ані бюджетне, ані кримінальне законодавство не розповсюджується?

У 2009 році парламент передбачив лише 37 млрд. гривень на використання в рамках механізму надання державних гарантій. Проте Кабмін на сьогодні наприймав рішень на 52 млрд. гривень гарантій за різними проектами.

За словами першого заступника голови Секретаріату Президента Олександра Шлапака, “інструмент державних гарантій перетворився на додатковий тіньовий, я підкреслюю, тіньовий бюджет уряду, оскільки парламент, який єдиний наділений повноваженнями визначати напрямки використання коштів, не має до цього ніякого відношення – він не бачив ці проекти, не затверджував ці видатки. Уряд створив абсолютно неконтрольованого фінансового монстра, який є загрозою нашій бюджетній системі”.

Аби усвідомити, до чого це призведе, повернімося до даних Казначейства. Згідно з цими даними в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом підприємств-позичальників за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії та за субкредитними угодами, укладеними в рамках спільних проектів зі Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку, розписом на січень–жовтень 2009 року передбачено надходжень у сумі 409,6 млн. грн. Станом на 2 листопада до бюджету надійшло 312,4 млн. грн., що на 97,2 млн. менше, тобто 76,3%.

Це означає, що уряди протягом багатьох років роздавали державні гарантії, і зараз зобов’язання за ними фактично покриваються з державного бюджету, тобто за рахунок кожного громадянина України. Уряд Тимошенко створив нечувану за всю історію незалежності піраміду державних боргових зобов’язань, який включає як прямий державний, так і гарантований державою борг. І коли щодо цього року можна було категорично стверджувати, що дефолт за державними зобов’язаннями країні не загрожує, то щодо наступного року – я б уже не був таким категорично-оптимістичним.

Борис Кушнірук, економіст

УНІАН в Google News