Наталія Королевська: Наша економіка нагадує щойно зварений холодець

Тимошенко вибудувала абсолютно зрозумілі, чіткі відносини з Росією… Газові угоди винесено з політичної площини в економічну… Вона жертвує високим рейтингом… Інтерв’ю

Тимошенко вибудувала абсолютно зрозумілі, чіткі відносини з Росією… Газові угоди винесено з політичної площини в економічну… Вона жертвує високим рейтингом заради розв’язання щоденних проблем…

Голова комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська відповіла на запитання УНІАН.

Пані Наталю, як керівник виборчих штабів Юлії Тимошенко в Луганській та Донецькій областях ви днями презентували проект «Новий Донбас» – план розвитку регіону. Проте не розповіли жодних деталей...

Це доволі великий проект, тому буде окрема більш докладна презентація... Ми поки що його доопрацьовуємо з місцевими політичними елітами, з молодими амбіційними політиками, котрі сьогодні бачать перспективу Донбасу і які хочуть брати участь у нашому проекті.

У наших сьогоднішніх політичних опонентів певною мірою викликає подив і неприйняття, коли до команди Тимошенко переходять Герої України, народні артисти, заслужені металурги, шахтарі, учителі, лікарі. Тобто люди, які розуміють, що сьогоднішня президентська кампанія – це шанс для Донбасу провести серйозні реформи. Вони переходять з команди Януковича в команду Тимошенко, бо пов’язують своє майбутнє виключно з нею, з її можливостями та поглядами.

Останніх десять років влада Луганської і Донецької областей та більшість ЗМІ перебувають під жорстким тотальним контролем наших політичних опонентів. На жаль, страх за ці роки пустив дуже глибоке коріння в нашому регіоні. Їм не вистачає тільки центральної влади, аби встановити такий самий тотальний режим по всій Україні…

Проект «Новий Донбас» покликаний об’єднати як регіональні, так і київські еліти, аби вибудувати нові можливості та перспективи Донбасу.

Скільки плануєте взяти відсотків на Донбасі?

Ми плануємо перемогти по Україні загалом, а на Донбасі – взяти стільки, скільки потрібно для перемоги в цілому. У нас позитивна динаміка підтримки в регіоні. Сьогодні наше основне завдання – донести людям нашу позицію.

Нинішню президентську кампанію називають боротьбою компроматів. Чи не здається вам, що Юлія Володимирівна особливо вразлива до цього? Компромати ллються на вашу команду потоком – як справа Лозинського, то педофільний скандал…

Наші опоненти й справді розгорнули брудну технологічну війну, яка йде по всій країні, зокрема щодо нашої політичної сили, нашого лідера. Але ми не збираємося відповідати їм тим самим – компроматами та деструктивом.

Ми вибудували свою виборчу кампанію на конкретних діях, і Юлія Володимирівна щодня розв’язує нагальні проблеми, тому не має й часу відповідати на такого роду провокації.

Що стосується вразливості нашої команди до компромату, то тут я цілком спокійна. У чому тільки не звинувачували нашого лідера, проте люди завжди розуміють, що всі звинувачення – лише технологічні маніпуляції опонентів. Та й по собі знаю, чим ефективніше працює команда, тим більше корупційних інтересів вона зачіпає, і руйнує різного роду тіньові схеми. Ми не боїмося компромату.

Чому ваша фракція не ініціює зняття депутатської недоторканності з депутатів, котрі фігурують у педофільній справі?

У будь-якій державі має панувати закон: є правоохоронні органи, вони й повинні цим займатися. Якщо ми це все переводитимемо виключно у сферу політики, то крім дискусій, нічого не вийде, тобто не буде жодної роботи – ні Верховної Ради, ні уряду. Тому слово за правоохоронними органами.

Ваші опоненти-економісти часом дуже вдало вас критикують. Вони кажуть, що залишили вам економіку-квітку, а ви довели її до повного занепаду…

Мені дуже шкода наших опонентів-економістів, тому що серед них є низка людей високого рівня знань, але вони через дешевий популізм свої знання зраджують. Факти свідчать про інше.

У 1980 році в Україні видобувалося понад 150 млн. тонн чорного вугілля на рік. 2008 року – майже 78 мільйонів тонн. Притому що 2005 року видобуток становив трохи більш як 60 мільйонів тонн.

У 1986–1989 роках у металургію УРСР було інвестовано 2,5 мільярда доларів, що еквівалентно в нинішніх цінах 15 мільярдам доларів. У період з 2005 по 2008 роки інвестиції в український гірничо-металургійний комплекс становили 30 мільярдів гривень (близько 6 мільярдів доларів).

За останні десять років не проведено жодної структурної реформи, реструктуризації промисловості, не було створено жодних стимулів для розвитку бізнесу й формування середнього класу.

Жоден навіть геніальний уряд за півтора-два роки, тим більше в протистоянні з іншими гілками влади, не зможе реформувати економіку.

На жаль, коли ми почали боротися з кризою, то перше, що нам робили – обвалювали національну валюту. Коли ми змогли прийняти антикризові програми для металургів, хіміків, шахтарів та агропромислового комплексу, наші опоненти прийняли закон про підвищення соцстандартів, який Президент підписав.

Тобто коли триває така внутрішня політична боротьба між гілками влади, то говорити про цілісну економічну модель дуже важко. Якщо ми зараз не здійснимо реформи, то після кризи наша країна може перетворитися на сировинний придаток. Ми маємо хороший потенціал економічного розвитку й у нас ще є можливість його реалізувати.

Що буде з підвищеними соціальними стандартами, які ви згадали, чи команда прем’єра виконуватиме закон?

Уряд готує подання до Конституційного Суду. Сьогодні до нас апелюють представники промисловості, бізнесу. Ми отримали тисячі листів від підприємців, які у своїх розрахунках показують неможливість підтримки рівня стандартів, прийнятого парламентом. Тому підприємці стоять перед вибором: або кримінальна справа, або скорочення людей. Тобто підприємці  думатимуть, не як піднімати промисловість, а як обійти закон.

Ми рік витратили на те, щоб зберегти робочі місця, робочий потенціал, а такі популістські, необдумані рішення просто підпилюють основу економіки.

Так, «підвищення соціальних стандартів» звучить гарно, і ми теж не проти того, щоб їх підвищувати, проте сьогодні цим економіку тільки заганяють у глухий кут.

Чи можете відзначити найбільші реальні успіхи Юлії Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України?

Якщо поглянути на темпи зростання економіки до кризи, то вони одні з найвищих у Європі.

Можна також відзначити покращання відносин з Росією: відбувається досить конструктивний діалог.

Також – боротьба з корупцією і розвалення газових корупційних схем. Підписання вигідних контрактів різного роду...

Співпраця з різними міжнародними інституціями, зокрема з МВФ. Боротьба з контрабандою. Зроблено реальні кроки щодо пенсійної реформи.

Найголовніше – Тимошенко змогла розставити пріоритети в економіці. Ми ввійшли до п’ятірки країн світу, які мають неймовірний потенціал (на майбутнє) у хімічній промисловості, машинобудівній, вугільному, металургійному комплексі. У 50-х роках Україна була третьою у світі після Америки та Європи з виробництва металургійної продукції. Сьогодні ми теж маємо можливості для цього.

Звісно, нашим опонентам не подобається, коли Тимошенко сприймають на рівних в Європі, Америці й Росії...

Багато хто вважає, що паніка навколо епідемії грипу спеціально роздута й політизована. А винна передусім Юлія Тимошенко, яка почала проводити селекторні наради у прямому ефірі й зустрічати практично кожен літак з медикаментами. Чи можете назвати хоч одну країну, де прем’єр такими методами бореться з грипом?

Зрозуміло, що нашим політичним опонентам було б вигідніше поширювати чутки про чуму, про те, як людей ніхто не лікує й не підтримує. Позиція уряду була така – краще нехай люди знають правду, об’єктивну ситуацію, ніж коли все за сімома замками, – бо таємниця завжди породжує чутки, внутрішні переживання й відчуття небезпеки. Тому ми вирішили дотримуватися позиції відкритості.

Уряд звинувачують у тому, що дефіцит держбюджету покривається з кредиту МВФ...

Ми сьогодні використовуємо всі доступні засоби для того, щоб подолати наслідки світової кризи в Україні й запобігти їм.

Усі – Президент, лідери опозиції, численні експерти – торік, оцінивши можливі наслідки світової економічної кризи, передбачали, що в Україні ще до травня відбудеться дефолт, до червня – розпочнуться голодні бунти, а до вересня – народ усієї країни прийде в Київ і затопче всіх чиновників.

Ситуація справді була непередбачувана, проте ми працювали в режимі повного нон-стопа. Урешті зуміли вибратися з кризи, бо в нас справді була антикризова програма. А антикризова програма наших опонентів полягала в тому, аби щодня розповідати, як усе буде погано.

Минулої п’ятниці ми зустрічалися з металургами й говорили про перспективи: про диверсифікацію ринків, створення конкурентноспроможного виробництва тощо. Тобто це вже була цілком інша дискусія, ніж рік тому.

А що зробив лідер опозиції Янукович, крім того, що увімкнув телефонну лінію? Луганська й Донецька області цілком контролюються Партією регіонів. Ось узяла роздруківку всіх сесій обласних рад цих областей. На одній вони винесли рішення про недовіру прем’єру, на іншій – ще раз недовіру прем’єру. То вони за двомовність, то вони за дружбу з Росією… Тобто суцільна політика, жодних економічних кроків.

Юлія Володимирівна йде в Президенти, проте досі не окреслила свій зовнішній курс. Може, ви спробуєте його змалювати?

Не знаю, чому ви вирішили, що вона його не окреслила. Він навіть дуже чітко окреслений.

Тоді нагадайте, будь ласка.

Ми вибудували абсолютно зрозумілі, чіткі відносини з Росією. Й надалі хочемо, аби вони були зрозумілі, прозорі, дружні й рівні. Наш договір про постачання газу, який протягом десяти місяців вчасно оплачується, –свідчення цього.

Також зрозумілий наш європейський курс. Тимошенко чітко сказала, що Європа має бути побудована передусім усередині України.

Чим принципово зовнішня політика Тимошенко відрізнятиметься від зовнішньої політики Ющенка?

Вона всім відрізнятиметься. Просто хтось на протистоянні з Кремлем будує свої рейтинги, а хтось думає про майбутнє країни.

Чи можливий перегляд газових угод з Росією?

У нашій країні, звісно, можливо все.

Торік ми пройшли таке очищення газовою війною тільки з однією метою – аби вивести газові переговори з політичної сфери в зрозумілу, прозору, економічну систему взаємовідносин суб’єктів – Нафтогазу і Газпрому. І ми це зробили.

А наші опоненти щомісяця тільки й намагаються втовкмачити кожному українцю, що ми не розрахуємося за газ. Коли останні два дні вони знову кричали, то Тимошенко в цей час працювала, аби знайти кошти. Вона вийшла й сказала: «Ми за газ розрахувалися. Крапка».

У цьому наша політика й відрізняється від усіх інших...

Сьогодні нашу економіку можна порівняти з холодцем, який тільки застигає. Аби лишень хтось не підійшов і не зіпсував усе. У нас навіть немає часу вести виборчу кампанію на належному рівні. Тимошенко насамперед прем’єр-міністр України. На ній лежить колосальна відповідальність. І вона жертвує високим рейтингом заради розв’язання щоденних конкретних проблем.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News