Віктор Ющенко: якщо люди не закричать, ми все-таки вріжемось у ту стіну

Найважливішим досягненням – своїм і мого народу - я вважаю те, що ми стали на шлях повернення «додому, в Європу». Інтерв`ю з кандидатом у Президенти Віктором Ющенком

Журнал "Корреспондент" запропонував десяти основним кандидатам в президенти відволіктися від щедрих обіцянок, якими вони здобрюють білборди і телеканала, і подумати, як, власне, вони збираються всього цього досягнути. Допомогти їм у цьому покликані шість професійних і шість особистих запитань

Запитання кандидату в Президенти Віктору Ющенку

1. Три справи, які б ви зробили в першу чергу, якби стали вдруге Президентом.

Нам треба продовжувати обраний курс. Шлях, який започаткувала українська нація, здобувши фундаментальну перемогу – виборовши свободу. У відчутті власної національної гідності, спільної  мети – запорука успіхів і досягнень у майбутньому. Тому важко виокремити першочерговість якихось «трьох справ». Втім, вважаю, що основами розвитку української держави й надалі залишатимуться три ключові категорії – захист демократичних прав і свобод українців та безпека держави, економічні реформи і, звичайно ж, вихід з кризи, та продовження роботи у напрямку встановлення соціальної справедливості.

Саме на це направлені мої ключові ініціативи: прийняття нової Конституції України, посилення боротьби з корупцією, формування потужного імпульсу соціальної політики з боку влади та економічні реформи. Я переконаний, що економічні зрушення можливі лише тоді, коли на чолі уряду стане по-справжньому український прем’єр. І ми обов’язково доб’ємося цього.

2. Зараз середня заробітна плата в Україні складає трохи менше $300. Що потрібно робити і скільки потрібно років, щоб середня заробітна плата досягла рівня $1тис.?

В жодному випадку не треба відділяти тему зростання заробітної плати від теми того, що ж, власне, робити з економікою, яка переживає скрутні часи.

Держава запровадить податкові стимули для підприємств, спеціальні програми трудової мобільності і гнучкого реагування освіти на ринковий попит. Практику нинішнього уряду введення додаткових податків та зборів, стягування податків наперед, подвійного оподаткування прибутку я категорично припиню.

Ключ до зростання економіки – вільна конкуренція. Саме тоді, коли економіка почне нормально працювати за цивілізованими законами, а не під щохвилинним тиском виконавчої влади, ми зможемо говорити про зростання реальних зарплат українців.

3. Досвід реформ яких трьох країн потрібно запозичити Україні? Чому?

З падінням радянської імперії право на самовизначення здобув цілий ряд східноєвропейських країн. Ми маємо визнати, що в силу різних причин, багатьом з них вдалося досягти значно серйозніших успіхів у своєму розвитку, ніж Україні. Тому, я переконаний, нам потрібно вповні використати їх досвід. Я маю на увазі Польщу, Чехію, Угорщину. Їм вдалося провести рішучі реформи, і при цьому зберегти демократію.

Багато чого можна почерпнути з досвіду скандинавських країн, зокрема Швеції – у розвитку місцевого самоврядування, а також широкого запровадження енергозбереження.

Також я дуже поважаю ставлення французів до своєї мови, розвитку та пропаганди культури і історії. Уже саме існування Лувра робить французів великою нацією. Нам, звичайно, не потрібно сліпо копіювати чужі методи, у нас власний шлях, але не користуватися досвідом інших успішних країн було б недалекоглядно.

4. Як подолати тотальну корупцію в країні? З чого потрібно почати? Можливо з Вас?

Щодо подолання корупції, то я все зроблю, щоб відбулось зосередження на боротьбі з корупцією у верхніх ешелонах влади. Для цього буде створене Антикорупційне бюро з особливими повноваженнями, з перевірками і притягненнями до відповідальності високопосадовців. Українське суспільство стало більш відкритим, тому ми можемо говорити про певні успіхи в боротьбі з цим негативним явищем. За мого президентства,  до відповідальності було притягнено 1230 посадовців.  У 2008 році Служба безпеки України розкрила 1152 злочини, пов’язані із зловживанням службовим становищем. Я послідовно виступаю за зняття депутатської недоторканності і можливість ефективнішого притягнення до відповідальності суддів.

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання зупинило корупцію при вступі до вищих навчальних закладів. Хочу сказати, що таких прикладів вистачає, але, зрозуміло, що цього недостатньо. Я прикладу всіх зусиль, щоб позитивна динаміка цієї боротьби не припинялася.

5. Яке ваше найбільше досягнення і найбільший провал?

Я не хочу говорити про особисті досягнення. Я публічна людина, тому кожен може оцінити їх, виходячи зі своїх спостережень. Сподіваюсь, що те, чого я прагнув завжди, і те, що я зміг зробити для країни – оцінять і нащадки.

Врешті, як Президент, вважаю, що набагато цікавіше говорити про досягнення українців – не відділяю себе від свого народу, і переживаю разом з ним і успіхи, і помилки.

Найважливішим досягненням – своїм і мого народу - я вважаю те, що ми стали на шлях повернення «додому, в Європу». Там наша історична доля, там зростала наша нація, там наше відродження і наше майбутнє.

6.Ваше життєве кредо? Або чиясь порада, яка допомагає найбільше?

Моє життєве кредо сформувалося задовго до того, як Україна здобула свою незалежність, і витримало випробування часом. Воно є надзвичайно актуальним і донині. Коротко його можна сформулювати так: «Роби максимум добрих справ на тому місці, якого ти досяг завдяки долі».

Велика українська поетеса Ліна Костенко сказала: «Демократія тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу. І саму себе, і своє гідне життя і гуманітарну ауру своєї нації». Саме тому, я не маю сумніву, що українська незалежність може існувати тільки в координатах демократії. Авторитаризм будь-якого штибу зруйнує її.

Особисті:

1. Який у вас годинник ( марка, модель)?

Так склалося, що я, як правило, не ношу годинників. Тому якогось «постійного» годинника у мене немає. Тож я не перебираю моделями – для мене головне, аби годинник ішов точно. Я дуже спокійно відношуся до подібних аксесуарів, але в мене є талісман, який завжди зі мною – давній козацький мідний перстень у вигляді підкови. Дивлюсь на нього - і він нагадує мені про долю України. Весь погнутий, в зарубках від шабель, але так само міцний і до сих пір блищить.  Для мене це символ, який допомагав вірити в краще навіть у найскрутніші хвилини.

2. Три міста або країни, які Вам сподобались найбільше?

Можу без вагань сказати, що тільки на Батьківщині я почуваюся якнайкраще, моя земля гріє мене і дає мені сили. Але якщо говорити про закордонні міста, то, безумовно, багато вражень залишилося від Риму – в ньому до сих пір відчувається вся велич європейської цивілізації; від Нью-Йорку – це економічне серце сучасного світу; від японських міст – там дуже помітним є чудове поєднання історії, поваги до традицій і великого прориву надсучасних технологій.

3. Ви часто займаєтесь спортом? Яким?

Займаюсь плаванням. Якщо випадає можливість, катаюся на гірських лижах. Безумовно, дуже люблю футбол, думаю, мене можна назвати дуже пристрастним вболівальником. Але найбільшу розраду дає мені фізична праця – на землі, у будинку; це ті речі, які, я переконаний, повинен уміти робити кожен чоловік. Після отруєння лікарі порадили мені приділяти більше часу фізичній праці – так отрута швидше виводиться з організму. Тож після роботи, пізно увечері, коли вже хочеться про все забути – брав себе в руки і ставав до роботи.

4. Музичний кумир вашої юності?

Я назву ім’я Володимира Івасюка. Це унікальна людина, композитор і поет, якому вдалося неможливе – зробити українську естрадну пісню популярною на всій території Радянського Союзу.

5. Яке ваша найулюбленіша страва?

Люблю і їсти, і готувати страви традиційної української кухні: борщ, гречану кашу, козацький куліш. До речі, влітку, на відпочинку в Криму довелося добряче покуховарити, я готував вечерю для всіє сім’ї - і рибну юшку, і овочеве рагу, і козацьку кашу. Інколи найсмачнішою стравою стає кухоль свіжого молока із запашним, ще гарячим хлібом і медом.

6. Книга або фільм, які Вас вразили?

Неодноразово перечитую «Моє життя» Пантелеймона Куліша. Щоразу знаходжу в цій книзі щось нове і важливе.

З останніх творів вразив твір Оксани Пахльовської «Ave, Europa!», з яким ознайомився на цьогорічному Львівському Форумі видавців.

Останнім часом друком виходять серйозні праці, які показують раніше невідомі сторінки сприйняття нас і нашої історії світом. Вважаю великим успіхом видання 28-мовної книжки Рафаеля Лемкіна «Радянський геноцид в Україні».

Що ж до фільмів – то час на їх перегляд важко знайти. Робочий день Президента починається не пізніше 9.00, а закінчується, практично, опівночі. На перегляд залишаються хіба що нічні новини, новини ділового світу чи „Євроньюз”.

Однак президентська посада має і свої переваги – мене  часто запрошують патронувати цікаві мистецькі проекти. Окремо в цьому ряду стоїть кінофестиваль «Молодість», який уже став традиційним. Цього року я мав честь бути присутнім на його відкритті.

Було цікаво подивитися фільм режисера Яна Кунена «Коко Шанель та Ігор Стравінський», показом якого розпочався цьогорічний фестиваль.

7. І, наостанок, ваш улюблений анекдот.

Я пригадую анекдот, який розповів 5 років тому, під час дебатів. „В одному літаку за кермо сіли сліпий командир і штурман. Вони включили двигун, тумблери. Літак гуде, мчиться по льотній смузі. Налякані пасажири дивляться в ілюмінатор, а там бетонна стіна в кінці аеропорту. До неї залишається 500 метрів, 400, 300, 200. І тут люди в салоні літака закричали. На цей крик сліпий командир потягнув на себе штурвал, і літак полетів. Тоді ж, коли усі заспокоїлись, в повній тиші сліпий каже: «Слухай, колись люди не закричать, і ми все-таки вріжемось у ту стіну». Так от, ми знову стоїмо перед важливим моментом вибору: український народ не повинен обрати сліпих командирів. Заради майбутнього, свого і нащадків.