Чи приймуть Янукович–Мороз ультиматум від Ющенка?

Президент передав куті меду... Чому замість Президента говорять хлопчики й дівчатка?.. Якщо сфабрикують закон про Президента, то навіщо комедія з круглим столом?.. Чечетов, Бокий, Кириленко та ін.

Президент передав куті меду... Чому замість Президента говорять хлопчики й дівчатка?.. Хотілося б почути позицію самої РНБО... Якщо сфабрикують закон про Президента, то навіщо комедія з круглим столом?.. Чечетов, Бокий, Кириленко та ін.

У понеділок прес-секретар Президента повідомила, що всеукраїнський круглий стіл, який Президент Віктор Ющенко запропонував провести 14 лютого, може відбутися за певних умов – у порядку денному круглого столу мають бути зняті всі питання, здатні завести діалог у глухий кут. Серед таких питань: узгодження позицій щодо закону про Кабінет міністрів, відмова від скасування посади секретаря РНБО, ініціатив щодо закону про Президента України та нового закону про основи зовнішньої і внутрішньої політики Причиною висунення додаткових умов прес-секретар назвала прийняття закону про Кабінет міністрів поза законодавчим полем, що істотно звужує фундамент для позитивного діалогу.

УНІАН поцікавився з цього приводу думкою політиків та експертів.

Вячеслав Кириленко, лідер фракції НУ:

ГАРАНТІЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ – НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ СИЛИ УНІВЕРСАЛОВІ

Президент Ющенко як ініціатор уже другого загальнонаціонального круглого столу для забезпечення його ефективності може вносити перед його проведенням будь-які додаткові пропозиції. Усе це важливі суспільні питання, щодо яких є кардинальні розбіжності між позиціями уряду і Президента. Ці питання настільки складні, що потребують попереднього обговорення і в парламенті, і в суспільстві загалом. Їх необхідно виносити на круглий стіл уже з певним ступенем розв’язання і з наявністю рецептів виходу з тупика.

Водночас я продовжую вважати, що було б дуже добре, якби ще до початку загальнонаціонального круглого столу парламент і насамперед правляча коаліція погодилися з необхідністю надання юридичної сили Універсалові національної єдності. Після цього розмова про подальший пошук механізмів його реалізації набула б сили й отримала гарантії того, що своїх зобов’язань за результатами другого круглого столу будуть дотримуватися і прем’єр Янукович, і голова ВР Мороз, а не тільки Президент.

Думаю, що цей круглий стіл можливий лише за умови, що всі його учасники готові до конструктивного розв’язання загальнонаціональних, а не вузькополітичних проблем. Якщо такого бажання немає, то круглий стіл не матиме сенсу.

Іван Бокий, лідер фракції СПУ:

ПРЕЗИДЕНТ ПЕРЕДАВ КУТІ МЕДУ

Як завжди в таких випадках, важко зрозуміти, про що йдеться. Думаю, що Президент цим кроком трохи передав куті меду. Якщо він виступає ініціатором круглого столу, то має зважати на деякі речі. Є Конституція і конституційні закони, які треба приймати. Якщо вони йому не подобаються, то для цього є Конституційний суд. З другого боку, деякі поправки Президента до закону про Кабінет міністрів проходять, але такий компроміс є результатом діалогу, а не висунення умов. І закон про Кабмін, і закон про Президента, і закон про РНБО – це закони, які випливають із конституційних норм. І думаю, що тут зайве ставити якісь умови.

Очевидно, на переговорах треба домовлятися про принципи, які можуть бути покладені в основу цих законів, але, з іншого боку, ці принципи закладено в Конституції.

Треба вирішувати – потрібен цей круглий стіл чи ні. Думаю, що політичний діалог все одно потрібен.

Висунені умови – це робочі моменти, які не потребують спеціального розгляду. Якщо круглий стіл буде організований, СПУ братиме в ньому участь. Якщо буде вирішено, що він не потрібен, то це не наша проблема, бо не ми його ініціюємо.

Михайло Чечетов, заступник голови фракції Партії регіонів:

ЧОМУ ЗАМІСТЬ ПРЕЗИДЕНТА ГОВОРЯТЬ ХЛОПЧИКИ Й ДІВЧАТКА?

Вважаю, що коли виникають дискусійні та суспільно важливі питання, які не знаходять розв’язання в рамках чинної Конституції і трактуються суспільством суперечливо, то справді потрібно вирішувати їх за круглим столом, а не на мітингах. Поганий мир кращий за добру війну. Але за круглий стіл потрібно сідати без жодних ультиматумів.

Ультимативний тон розмови властивий тим, у кого немає інших аргументів і хто в такий спосіб демонструє свою слабкість. Сильний ніколи не виставляє жодних умов, він просто сідає за стіл і починає розмову. Була одна політична ситуація, вона стала іншою, – давайте сідати і говорити. Якщо з’явилися нові теми для обговорення, давайте і їх обговоримо. Можливо, тут є ще й розрахунок: якщо одна сторона не хоче сідати за круглий стіл, то виставляє іншій стороні додаткові умови, щоб та сама відмовилася від переговорів.

Але треба врахувати, що одна справа, коли щось виголошує сам Президент, і зовсім інша, коли хтось говорить від імені Президента – чи то прес-служба, чи то Секретаріат Президента. Ми не можемо судити про позицію Президента за словами прес-секретаря. За останній тиждень я не чув жодного коментаря Президента. А всі ці хлопчики з Секретаріату і дівчатка з прес-служби багато чого наговорили: давали якісь оцінки й учили всю країну, парламент і Кабінет міністрів, як і що робити. Віктор Андрійович Ющенко завжди був націлений на діалог, і хотілося б його почути.

Можливо, зміниться термін проведення круглого столу, можливо, зміниться його порядок денний. Ви думаєте, що якщо не опубліковано закон про Кабінет міністрів, то робота не ведеться? Ведеться дуже серйозна робота, якої не видно, відбуваються дуже серйозні консультації на найвищому рівні, коли і голова ВР, і прем’єр, і Президент намагаються знайти рішення, яке б зробило механізм державної влади максимально ефективним у рамках Конституції. І публікацією закону про Кабмін в Інтернеті, а не в урядових газетах, Олександр Мороз ще раз демонструє налаштованість на досягнення компромісу. І думаю, що такий компроміс на рівні перших осіб держави буде знайдено. А дискусії на рівні хлопчиків і дівчаток – це так, для широкого загалу. Чому ці хлопчики й дівчатка вважають, що вони розумніші за Міністерство юстиції, за юридичні служби Верховної Ради та Кабінету міністрів, за депутатський корпус, який проголосував за закон про Кабмін? Не треба перебільшувати свою роль у історії.

Віктор Небоженко, політолог:

ХОТІЛОСЯ Б ПОЧУТИ ПОЗИЦІЮ САМОЇ РНБО

Зараз є гостра потреба в будь-яких ініціативах від провідних політичних гравців. Публічне звернення Президента до майбутніх учасників переговорного процесу є дещо незвичним для української політики. Але це жодною мірою не принижує обидві сторони і дає можливість імовірним учасникам круглого столу свободу маневру.

Президент показав себе як дипломат, який дає можливість політичним силам осмислити його пропозиції та формат майбутніх відносин. Тому зовсім неправильно оцінювати заяву його прес-секретаря як ультиматум. Це нормальний і достатньо м’який спосіб побудови стосунків зі своїми політичними друзями та противниками. Було б набагато гірше, якби він сам звернувся до народу з аналогічною заявою – у такому разі ситуація виглядала б значно жорсткішою. Президент намагається налагодити паралельний діалог у ширшому контексті, а не звести все до жорсткого переговорного процесу безпосередньо між учасниками. І це правильний хід.

Тепер треба чекати на якесь рішення або зустрічні пропозиції зацікавлених сторін. Безумовно, не виключений варіант ігнорування умов, озвучених Президентом, але й у нього є можливість відповіді – в інших напрямках.

Якщо ми переходимо до парламентської форми правління, то величезне господарство з управління справами Президента потребує вирішення свого статусу. Ідеться про велетенський державний інститут і цілі галузі державного господарства. Тому цілком імовірно, що ці питання треба виносити на досить широке обговорення, а не вирішувати кулуарно. Що стосується РНБО, то хотілося б бачити активну позицію самого керівництва РНБО щодо місця цієї структури в сучасному політичному процесі, його позицію в конфліктних ситуаціях, а не лише точку зору Президента, озвучену через прес-службу. Не думаю, що в суспільстві є чітке бачення, як сама РНБО бачить свою роль і місце в сучасній політичній ситуації. Потрібно нарешті визначитися – хто в державі відповідає за національну безпеку.

Прес-служба Президента озвучила одні з найболючіших проблем і хоче зробити процес їх вирішення публічним для всіх зацікавлених сторін. Думаю, що це треба розглядати як початок дискусії, а не просто спробу захистити свої позиції. Президент не зацікавлений у швидких і рішучих діях Кабміну та Верховної Ради, спрямованих на розв’язання в односторонньому порядку озвучених ним проблем. Але те, що у зв’язку з переходом до парламентаризму ці питання потребують вирішення, – поза сумнівом.

Вадим Карасьов, політолог:

ЯКЩО СФАБРИКУЮТЬ ЗАКОН ПРО ПРЕЗИДЕНТА, ТО НАВІЩО КОМЕДІЯ З КРУГЛИМ СТОЛОМ?

Висунені Президентом умови є обґрунтованими, бо якщо будуть запущені в законотворчий процес закон про Президента, про РНБО, про опозицію і т.д., і ці закони будуть по суті фабрикуватися у Верховній Раді, то який сенс проводити круглий стіл?

Можна винести неврегульовані питання взаємовідносин між основними центрами влади на розгляд самого круглого столу, і тоді він має сенс. Інакше навіщо вся ця комедія, у якій Президент виглядатиме безглуздо й утратить політичне обличчя? У цьому разі президентська ініціатива проведення круглого столу стане посміховиськом для тих, хто агресивно налаштований не лише до президентських ініціатив, але й до інституту президентства та особисто до Президента.

Можлива також версія, що круглого столу не буде, і Президент це розуміє, тому й висуває умови, демонструючи, що стоїть на принципах, на базі яких можне проводити круглі столи зі своїми опонентами, у тому числі й з пошуку компромісів зі спірних питань. У цьому випадку ми спостерігаємо реакцію Президента як вияв усвідомлення безперспективності ідеї круглого столу. Він у такий спосіб дає зрозуміти, що це буде черговий обман.

Те, що було озвучено речником Президента, не представляє повністю його позицію. Такі заяви робляться речником саме для того, щоб не відбирати в Президента поле для маневру – і він це поле має.

Третьою версією, яка пояснює хід Президента, є бажання прозондувати, як відреагують на заяву Мороз і Янукович, які акценти вони зроблять, відповідаючи на таку ініціативу Президента. Зважаючи на форму відповіді, розроблятимуться подальші тактичні кроки – у ключі розгортання діалогу чи продовження перманентної війни. Якщо вони не приймають умови проведення круглого столу, то нехай сформулюють, з чим вони виходять на переговори.

Таким чином, Президент уточнює можливий порядок денний круглого столу, щоб він не перетворився на чергову балаканину. На сьогодні в решти його учасників немає ні умов, ні порядку денного.

Можна сказати, що Президент зробив крок на збереження своєї позиції оборони і водночас на з’ясування, наскільки дійовою може бути ідея круглого столу в теперішніх політичних умовах.

Галина Ключковська