Як працюватиме Президент, якого обрала меншість виборців?

Януковичі – як бурбони, що прийшли до влади після падіння Наполеона: нічого не навчилися... Західні регіони його не полюблять, Центр ставитиметься з підозрою, Схід може відвернутися...

Офіційно ім’я наступного Президента України ще не оголошено. Проте Віктор Янукович уже активно приймає вітання як з Москви, так і з Брюсселя. За попередніми даними ЦВК, Януковича підтримали 12,5 мільйона виборців, або 48,95% (тобто менше половини). Він лідирує лише в 9 областях. За Тимошенко проголосувало близько 11,5 мільйона, 45,47% Проте вона взяла більшість у 17 регіонах. Ми запитали в експертів, як працюватиме Президент, якого обрала менша частина громадян, які взяли участь у голосуванні.

Ярослав Грицак, історик:

ЯНУКОВИЧІ – ЯК БУРБОНИ, ЩО ПРИЙШЛИ ДО ВЛАДИ ПІСЛЯ ПАДІННЯ НАПОЛЕОНА: НІЧОГО НЕ НАВЧИЛИСЯ

Я б не хотів бути на місці Януковича. Хоча б тому, що він не тільки дістає чужу йому країну, він дістає чужу столицю. За останні п’ять років Київ став дуже антиянуковичівський, і мені самому цікаво, як він поводитиметься на території, яка його не сприймає, яка йому абсолютно чужа.

Якщо Янукович чи його оточення порозумнішали і є розуміншими, ніж виглядають на телебаченні, це означає, що вони тяжітимуть до прагматичних компромісів і консенсусів. Бо коли хтось у меншості, то чи не єдиний спосіб правити країною – досягати домовленостей. Ключове питання – який характер матимуть ці домовленості: чи вони будуть приватні, “під столом”, швидкоплинні – за схемою якоїсь степової демократії (сьогодні твій союзник завтра твій ворог, а післязавтра знову союзник) – або будуть публічні й стосуватимуться важливих стратегічних питань щодо розвитку країну. Але, знаючи оточення Януковича, я б сказав, що воно тяжітиме до першого варіанта домовленостей.

Команда Януковича – як ті Бурбони, що прийшли до влади після падіння Наполеона. Про них казали: вони нічого не забули, але нічого не навчилися. Якщо януковичі теж нічого не забули й нічого не навчилися, то вони насаджуватимуть країні владу меншості. Якщо це станеться, то матимуть щось на кшталт режиму Кучми в останні його роки: з масовими протестами, демонстраціями, паралічем влади. А тут передбачити наслідки неможливо.

Але Київ сильніший за Януковича й за будь-кого з політиків... Гадаю нікому одноосібно правити Україною не вдасться.

Західна Україна не любить Януковчиа. І важко уявити, щоб полюбила. Але вона здатна його терпіти, якщо він поводитиметься достатньо розумно. Це є тест на його розум чи, скоріше, на розум його оточення.

Михайло Погребінський, політолог:

ВІН ГОТОВИЙ ЗМИРИТИСЯ З ТИМ, ЩО ЧАСТИНА КРАЇНИ ВВАЖАЄ БАНДЕРУ ГЕРОЄМ

Віктора Ющенка спочатку теж не підтримували півкраїни. Потім було кілька місяців, коли публіка зі Сходу, Центру й Півдня сподівалася, що клепка в голові в цього Президента є, і він піде назустріч цій частині українського електорату. У нього підвищився рейтинг, був навіть понад 60%. Частина Сходу й Півдня пішла йому назустріч, а він не пішов. Відтоді почалося падіння його рейтингу.

Президента США підтримує половина населення. Це нормально. Справа в тому, яку політику Президент проводитиме. Чи нав’язуватиме спосіб життя й мислення, ставлення до історії однієї частини населення іншій? Я переконаний у тому, що Янукович цього не робитиме. Не тільки тому, що в нього IQ (попри те, що він не дуже добре говорить) вищий, ніж у Ющенка. Він готовий змиритися з тим, що частина країни вважає Бандеру героєм. Просто це не означає, що треба нав’язати цю ідею Сходу й Півдню країни.

Тарас Чорновіл, народний депутат, позафракційний:

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ СТОЯТИМЕ НАВКОЛІШКИ ПЕРЕД ЯНУКОВИЧЕМ

А хто вам сказав, що Янукович збирається працювати? Він працював у 2003–2004 роках, дійсно працював, виїжджав на кожну подію, на кожен об’єкт, дивився, що робиться з бюджетом. Янукович 2006–2007 років навіть засідання Кабміну не завжди проводив – з’являвся Азаров чи ще хтось. Він не збирається працювати, йому все байдуже. Йому треба, щоб сформувалася коаліція і був якийсь уряд, перекинути на них відповідальність, і – в Межигір’я.

Відбувся персональний реванш плюс задоволення інтересів команди.

Згадайте зиму 2006-2007 років, коли Янукович як прем’єр-міністр приїхав до Львова. Ми бачили знічені обличчя світочів львівської інтелігенції, перед якими він стоячи говорив: “Как там было? Красота где-то победит? Кто это сказал?” І хтось злякано: “Достоевский сказал: Красота спасет мир”. Так само більшість знакових людей будуть красивенько стояти на колінках перед Януковичем у позиції “тузика перед дресирувальником”.

Володимир Фесенко, політолог:

ВІН ЗМУШЕНИЙ БУДЕ ПОСТІЙНО РОБИТИ ЯКІСЬ ЖЕСТИ НА КОРИСТЬ РОСІЇ

Янукович буде намагатися, як свого часу Кучма, демонструвати Західний Україні, що він поважає українські національні цінності, що він хоче бути Президентом усієї країни. Для цього, між іншим, йому й потрібна коаліція з НУ–НС. Не лише для формування власної більшості в парламенті й щоб мати свого прем’єра, а й з точки зору ідеологічних і маніпуляційних цілей. Щоб на Заході України побачили, що він рахується з тією частиною населення, яка його не підтримала.

Президент, якого обирають на Сході України, потім робить усе можливе, щоб його полюбили на Заході. Щось подібне має робити Янукович. Але думаю, ситуація буде не зовсім така, як з Кучмою, – у силу особливостей самого Януковича. Хоча там є Ганна Герман, яка робитиме все можливе, щоб сформувати певну лояльність, симпатію на Заході країни до нового Президента.

Сам Янукович і проросійська частина його партії змушені будуть постійно робити якісь жести на користь Росії. А це викликатиме відповідну реакцію і на Заході України, і в Україні в цілому. 

Євген Головаха,  заступник директора Інституту соціології НАНУ:

ЗАХІДНІ РЕГІОНИ ЙОГО НЕ ПОЛЮБЛЯТЬ, ЦЕНТР СТАВИТИМЕТЬСЯ З ПІДОЗРОЮ, СХІД МОЖЕ ВІДВЕРНУТИСЯ

Президентові доведеться дуже складно. Але така вже в нас регіональна структура. Не всі країни так регіонально неоднорідні. Та ми не унікальні в цьому сенсі. Скажімо, у США теж половина штатів на підтримують Президента. А живуть не гірше за нас.

Проблема в тому, що країна важко прореагувала на кризу. Нема більше такої країни у світі, котра б, як Україна, втратила 18% ВВП за один рік – майже 1/5 всього, що має.

У багатьох людей спрацював інстинкт самозахисту й змусив голосувати за Януковича з надією, що країна не буде в такому тяжкому становищі. За інших обставин він би не став Президентом.

Завдання у Януковича одне – витягти країну з тієї економічної ями, у яку вона потрапила, і тим самим виправдати сподівання хоча б тих виборців, котрі висловили йому підтримку. Якщо це не буде виконано, то відвернуться й вони. І буде черговий цап-відбувайло. У нас влада завжди персоніфікована, і відповідальний за усе той, хто є першим у ієрархії.

Західні регіони його ніколи не полюблять, центральні ставитимуться з підозрою, що б там не було. Але якщо матеріальний стан населення покращиться, це означає, що місія Януковича виконана.

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News