Юрій Луценко: Міліцію очолив підручний відомого авторитета Васі Біти

Жандарми українців розселилися в Підмосков’ї… Розмови про професіоналізм – для лохів, донецькі захоплюють усі посади… Януковича обслуговують 120 даішників… Уперше мені подзвонив Ющенко…

Цими днями двічі-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко від’їжджає по регіонах працювати з місцевими організаціями Народної самооборони, яку він очолює. Напередодні цього туру ми поставили Луценкові кілька запитань.

ЖАНДАРМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ РОЗСЕЛИЛИСЯ В ПІДМОСКОВ’Ї

Нещодавно в ЗМІ з’явилося інтерв’ю з колишнім міністром внутрішніх справ Білоконем. «Політичний біженець» з України, який живе на Рубльовці в Москві, рибалить з іншими «біженцями» Бакаєм та Сацюком, тримає на столі портретик Путіна, розповідає про свої поневіряння після Помаранчевої революції. Ви справді переслідували свого колегу?

Безумовно, перемога Януковича сколихнула болото кучмізму. З дна якого, на жаль, піднімаються добре забуті персонажі. Очевидно, слова їхнього вождя Кучми: я задоволений тим, що все повертається, – є знаковими.

І повертається не тільки система управління кучмізму, коли одна людина в одному кабінеті все вирішує за всіх. Повертаються відомі особи, серед них – Білоконь. Він на посаді міністра внутрішніх справ України запам’ятався жандармською роллю щодо людей, які виходили на дозволені Конституцією протестні акції.

Усі його байки про страшні репресії та тиск щодо сім’ї є результатом його хворобливої уяви. Я не знаю, чи пив він три дні або три місяці, як обіцяв міліціонерам (коли переміг Янукович). Але жодних передумов, щоб так ганебно тікати з України з точки зору права в нього не було.

Але, очевидно, людина щось знала про свої вчинки й вирішила краще втекти з України. Після Помаранчевої революції в силу внутрішнього знання своєї “жандармської ролі” щодо українського народу, такі персонажі сформували селище біженців у найдорожчих котетджних районах Підмосков’я. Поки що прокуратура займалася нашими матеріалами, вони зручно розселялися в Росії. Це і Бакай, і Засуха, і Боделан, і Щербань, і багато інших.

Він казав, що генерал Попков нібито вів міліцію під час Помаранчевої революції не на Майдан, а на навчання…

Але при цьому видав їм бойові патрони. Знаєте, на папері в них усе було гаразд. Усі прекрасно розуміли, до чого йшло в останні дні революції, тому папери у них були підчищені. Тим більше що прокуратура була і залишається в руках Партії регіонів. Об’єктивної оцінки не було дано ні тоді, ні зараз.

Кучмісти просто перечікували час, коли у них буде повнота влади та коли вони знову стануть героями. Думаю, ми почуємо багато заяв про голубів Кучми, які стримували яструбів помаранчевого Майдану і програли в боротьбі за свої ідеали.

Як ви оцінюєте те, що ваш попередник Цушко став міністром економіки?

Цушко обіймав економічні посади у Верховній Раді, був головою підкомітету ВР з акцизів у комітеті банківської політики. Саме там він плідно співпрацював з нинішнім урядом, у тому числі з Азаровим. Він дуже часто вносив на розгляд фракції Соцпартії питання про різке зниження акцизів, а через деякий час – щодо різкого підвищення акцизів. У ту часову дірку фактично легальної контрабанди завозилися високоліквідні товари. Злі язики в парламенті казали, що саме після такого маневру з акцизами на коньячний спирт Соцпартія отримала офіс на прохідній коньячного заводу «Шустов». Там досі висить прапор Соцпартії.

Тому саме така його робота була ефективною. Подивимося, чим він займатиметься зараз.

РОЗМОВИ ПРО ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – ДЛЯ ЛОХІВ, ДОНЕЦЬКІ ЗАХОПЛЮЮТЬ УСІ ПОСАДИ

Як ви оцінюєте останні призначення в Міністерстві внутрішніх справ?

Новий міністр Могильов – найгірший вибір з кадрового резерву Партії регіонів. Адже весь час дискутувалися прізвища Джиги, Корнієнка, Купянського, навіть Рената Кузьміна.

Але я відчував, що буде Могильов. З однієї простої причини. Це людина – комфортна особисто для президента Януковича. Його роль зведеться до сліпого виконання будь-яких наказів, без запитань, чому і як. Навіть якщо на перешкоді стоять моральні або правові чинники. Хто є міністром – дуже важливо. Але компенсувати вузькість кругозору того чи іншого керівника може його команда.

Хто б що не казав про “нефахівця Луценка”, у нього серед заступників не було жодного заступника, який би не попрацював на посаді хоча б років двадцять. А деякі попрацювали більше, ніж я живу на світі. Тому, команда моїх заступників і начальників обласних управлінь – це був єдиний механізм, який працював у міліцейському вимірі, а я, політично призначена особа, коригував його діяльність, визначаючи пріоритети.

Я не хочу вправлятися в критиці Могильова, але вважаю, що він людина з не великим потенціалом для розвитку системи. Це було б півбіди, якби на посаду його першого заступника поставили людину, яка чітко розуміє завдання оперативної служби МВС. Але першим заступником призначено екс-начальника внутрішніх військ Попкова, який ніколи за родом своїх занять не мав зв’язків із оперативно-розшуковою діяльністю. А це є ключовим завданням першого заступника. Тобто перший заступник, як і Могильов, - це політичне призначення. Бо як і Могильов, ця людина віддана Партії регіонів, аж до участі в незаконних діях проти Майдану.

Далі – заступник з кримінального блоку (карний розшук, боротьба з економічними злочинами, з наркотиками, розвідка)… Туди призначається генерал Зима – людина яка вже п’ять років не працювала в оперативній службі. Буквально півроку тому він добився того, щоб ми його призначили з резерву, де він перебував з 2005 року, на посаду заступника начальника департаменту боротьби з наркотиками. Я не кажу, що він не фахівець. Але подумайте: міністр не в курсі тенденцій криміногенної ситуації, перший заступник ніколи цим не займався, а заступник, який безпосередньо за це відповідає, п’ять років не має жодної інформації про організовані групи. Плюс вимога тотальних відставок начальників обласних управлінь.

Що в результаті? Наслідком може стати значне погіршення криміногенної ситуації. Особливо навесні, коли відбувається її традиційне загострення. Я прогнозую, що за результатами першого півріччя в нас значно зросте злочинність. І від того не тішуся, навпаки – дуже переживаю.

Якщо є політичне рішення щодо міністра – нема заперечень. Якщо він хоче мати своїх заступників, - це теж не викликає сумнівів. Але навіщо було знімати тотально начальників обласних управлінь, які є носіями інформації, пам’яті, оперативних напрацювань врешті-решт? Як пояснити, що вимагають написати рапорти від усіх підрозділів центрального апарату, аж до керівника підрозділу охорони праці та пожежної безпеки? Або рапорт начальника кінологічної служби? Що, собаки винні, що виграла Партія регіонів? Невже у зв’язку з перемогою Януковича собак дресируватимтуь по-іншому?

А ви коли прийшли міністром, хіба не міняли людей?

Я коли прийшов у міністерство у 2007 році, залишив тридцять відсотків начальників обласних управлінь, бо вважав, що вони більше підготовлені і сильніші, ніж моя команда ґатунку 2005 року. Крім того, усі мої заступники та начальники управлінь мали лише річну перерву в службі й теж без проблем відновили роботу. Я ніколи тотально не переглядав керівництво центрального апарату, бо це ключ для координації зусиль трисоттисячного підрозділу. Якщо його тотально змінити, то це зламає систему управління.

Зрозумійте: усі розмови про професіоналізм – це для лохів, насправді йде захоплення донецькою командою всіх можливих і неможливих посад. Могильов служив начальником міськвідділу Макіївки, а звідти вийшов знаменитий авторитет Вася Біта, він же Джарти. Джарти став відповідати від Партії регіонів за Крим, недарма у 2007 році Могильов поїхав начальником міліції від ПР у Крим. Нещодавно ходили чутки, що сам Джарти почав розглядатися на керівника МВС, але, очевидно, зрозуміли, що незручно призначати його у зв’язку з його бурною молодістю. Усе ж таки біля МВС стоїть пам’ятник Шарапову і Жеглову, а з приходом Джарти його б довелося міняти на Фокса й Горбатого… Тому вирішили, краще поставити його підручного.

Хто керувати ДАІ України – представник з Донецька, ДАІ Києва – з Донецька, ДАІ Київської області – з Донецька. Тут проста земляцька логіка Партії регіонів. Але чи це правильно для країни?

Вам дорікають, що ви так і не стали «своїм» у міліції…

Моє завдання на посаді міністра не було стати «своїм» для міліції. Бо стати “своїм” для міліції зразка 2005 року, було б для мене ганебним. Стати «своїм» для міліції Білоконя було б неправильним. Я був покликаний Майданом змінити міліцію. І скільки міг, я намагався це робити. На жаль, змінив мало. Бо по-перше, зовсім не змінювалася прокуратура, по-друге, не мінялося законодавство, яке могло змінити міліцію. Наприклад, один з моїх перших наказів – декларування доходів і видатків працівників міліції та членів їхніх сімей. Але я отримав масу рапортів з відмовою це виконувати. Бо це незаконно, а закону такого так і не прийняли.

Що вдалося? Ключем мого бачення було головне – відмовитися від процентоманії, яка нищила міліцію. Були випадки, коли міліціонерам ставили за головне процент розкриття, який доводили до 90 відсотків. А як його можна було розкрити до 90 відсотків? Лише не приймаючи від громадян заяви, а реєструючи лише ті, які легко розкрити. І таким чином можна відзвітувати.

Але людям від таких «успіхів» не легше. Я від такого інструменту, як процент розкриття, відмовився. У нас був інший інструмент – повнота реєстрації заяв громадян та об’єктивність прийняття рішень. Там, де можна порушити справу, – порушувати, там де нема підстав – не порушувати. Чи правильно раніше скасовували 73 відсотки заяв громадян? Ні, бо депутати встановили планку, що справа порушується, якщо майнові збитки сягають тисячі гривень. Чи це правильно? Ні, бо основний вал дрібних злочинів, крадіжок на селі – до тисячі гривень. Ми змінили закон (тепер межа – 60 гривень), і формально кількість крадіжок зросла, але це перестало глянцювати картинку, і ми почали займатися всіма злочинами. Тільки в Києві затримали понад 100 кишенькових злодіїв у метро.

Ще один приклад – боротьба з наркотиками. Що може бути простішим, ніж знайти наркомана? – так можна виконати план до кінця року. Так і робилося. Я запровадив інший підхід: боротися треба з наркозбувачами, з тими, хто постачає і організує наркотрафік. Тому за показники були поставлені дві цифри: вага вилученого зілля й кількість затриманих наркозбувачів. І ми кожного року досягали тут серйозного покращення результату.

Наступне – дорожній рух. Після того, як мене зняли у 2007 році, кількість смертей від ДТП в Україні зросла на 25 відсотків і досягла свого максимуму – 9,5 тисячі смертей на рік. Тому моє завдання було подолати цю явище. Подолати його без прийняття закону було неможливо, тож дякую депутатам, що вони прийняли цей закон (про підвищення штрафів). У результаті за рік ми навели порядок на дорогах, і на 30 відсотків зменшилася кількість ДТП, кількість убитих, поранених. Це чотири тисячі врятованих життів... Революційним я вважаю не те, що ми збільшили штрафи, а те, що поставили візири, які не бачать різниці, кому виписують штрафи: депутатам чи пенсіонерам. Це – правильно, коли холодна техніка фіксує порушення і нема контакту між хабародавцем та хабароотримувачем.

Ще один важливий напрямок – робота служби внутрішньої безпеки. Її результати щодо покарання «перевертнів» завжди були вдвічі ефективніші, ніж у моїх попередників.

Можна ще багато говорити про успіхи й невдачі МВС. Але головне: міліція стала відкритою, підвладною громадській критиці. Майдан включив світло в МВС. Тому й поменшало (хоч рецидиви й давалися взнаки) заказух, масок-шоу тощо.

Що буде при новій владі – побачимо. Але рішення про ліквідацію підрозділу з прав людини, прийняте одним із перших, - погодьтеся, насторожує.

ЯНУКОВИЧА ОБСЛУГОВУЮТЬ 120 ДАІШНИКІВ

Зараз багато говорять, як їздить Янукович – з сиренами, мигалками, дороги перекривають, і вся країна стоїть у заторах. Це така любов до помпи? Підкреслення власної значимості?

Тут є географічний нюанс. Усі попередні президенти їздили з Конча-Заспи, а цей їздить з Вишгорода. Якщо їхати з Конча-Заспи, то паралізується лише Печерськ. А якщо з Вишгорода, то паралізується все місто...

Я коли вдруге прийшов у міністерство, то виявив, що в Київській області побільшало на сто двадцять працівників ДАІ. Виявилося, що це підрозділ охорони Межигір’я та супроводу прем’єр-міністра Януковича. Сто двадцять людей – це надто багато. Це 30% усіх працівників ДПС у Київській області. Ми їх звичайно ліквідували, але зараз їх знову відновили.

Є ще й ідеологічний акцент – відновлення кучмізму в усіх його проявах. Бо й прем’єр-міністр у п’ятницю, коли їхав на концерт Валерії, то перекривався весь центр з нарядами ДАІ. Це самовідновлення стилю. Пам’ятаєте, як у фільмі термінатор-залізяка то розпливається, то відновлюється. Це отой кучмізм, який був розплавлений і нібито зник, - тепер знову відновлюється.

Коли абсолютна більшість Народної самооборони відмовилась ставити підпис за коаліцію із Партією регіонів, ви напевне, відчули особисту гордість. Перебіжчики та щурі – це така стійка українська традиція...

На жаль, ми теж маємо чотирьох людей з “особливою” позицією.

Та всі казали, що буде більше…

Це казав один із тих чотирьох, який розписався, що приведе в коаліцію не менш як десять багнетів. Давид Важаєвич Жванія ще до виборів сказав, що не вірить у перемогу, що готуватиметься до поразки, у тому числі вступатиме в контакти з Партією регіонів.

У нас нема солдафонщини, заборони. Тому Давид робив те, що вважав за потрібне, сказав, що треба входити в коаліцію з ПР. Я казав, що це неприйнятно з точки зору політичної та правової. Адже всі ми стали депутатами в блоці, який має угоду, де чорним по білому написано, що ми не вступатимемо в коаліцію з коаліцію з Партією регіонів. Люди наймали нас на роботу під таку умову. Якщо ми починаємо діяти інакше, то зраджуємо тих людей, тоді самі вибори втрачають сенс.

Однак Давид Важаєвич продовжував пошуки однодумців. На одному з засідань нашої групи (це вже було після інавгурації) я сказав: хлопці, хто хоче вийти, зголосіться. У цій розмові аж три чоловіки сказали, що підтримують лінію Жванії. Усі решта сказали, що залишаються в опозиції. Потім ця процедура повторювалася тричі поспіль – з підніманням рук, із підписами. З сімнадцяти чоловік (Іван Васильович Сподаренко, на жаль, помер), тринадцять підтверджували незмінність своїх переконань, і ще троє голосували за уряд.

Я не вірю поясненням Жванії, що він голосував за уряд для того, щоб бути до нього в опозиції. Це – для дітей. Насправді пояснення просте. У зв’язку з особливістю характеру українських демократів, вони після перемоги когось одразу ж лякаються і шукають, з ким домовитися. У 90-х вони бігали до Кучми домовлятися і при цьому підтримували Ющенка як свого лідера. Так само вони сьогодні біжать до Януковича. Я цього не сприймаю. Чому мої переконання мають залежати від того, хто президент України?

У РОЗДРІБ ТУШКАНЧИКИ ДЛЯ КОАЛІЦІЇ КОШТУВАЛИ ДЕШЕВШЕ, НІЖ КРОЛИКИ ОПТОМ

...У самій фракції НУ-НС люди розділилися. Одні без жодних кадрових умов підписалися за участь у коаліції «тушками». Таких “тушканчиків” є семеро в БЮТ і семеро в НУ-НС. А решта вирішили зробити це гуртом, і обрали своїм лідером Яценюка, і таких ми називали “кроликами”. Вони хотіли і прмєра, і міністрів, і губернаторів…

Усупереч усім економічним законам роздріб коштував дешевше, ніж опт! І «регіонали» дуже потішалися в цій сміховинній боротьбі за входження в коаліцію між тушканчиками та кроликами.

А мені було несмішно. Мені шкода тих людей, які придумують смішні пояснення для виборців: одні кажуть, що йдуть туди українізувати Януковича, інші кажуть, що йдуть захищати українську мову, інші кажуть, що зроблять з Азарова реформатора. Насправді, їм дуже важко. Бо кожній людині, яка зраджувала хоч когось чи щось – людину, колегу, друга, дружину, країну, - це завжди важко. І словеса – прояв неспокою на душі. Партія регіонів чекала, хто прибіжить до неї з меншими для них зусиллями: кролики чи тушканчики. А кроликам сказали: гуртуйтеся, якщо вас буде багато – поговоримо. Але я з усією відповідальністю кажу, якби в НУ-НС було навіть тридцять сім зрадників за коаліцію, Партія регіонів не дала б їм ні прем’єра, ні десять міністрів, ні десять губернаторів. Партія регіонів не для того п’ять років стояла в черзі, щоб ділитися. Ні про яку впливову коаліцйність не варто мріяти, принаймні рік-два.

УПЕРШЕ МЕНІ ПОДЗВОНИВ ЮЩЕНКО І СКАЗАВ, ЩО Я МАЮ ВСТУПИТИ В ПЕРГОВОРИ ЩОДО ПРОУКРАЇНСЬКОГО ПРЕМ’ЄРА

Коли ви так кажете про Яценюка, я починаю боятися, що наша опозиція повторить долю російської. Може, Яценюк дозріє до союзу з вами, може вам варто стриманіше про нього говорити?

Партія регіонів мала два завдання. Перше виконано – вони взяли тотальну владу: контроль над парламентом, Кабміном, прокуратурою, МВС, СБУ, судами, центральними ЗМІ. Янукучма відбувся. Єдине, що може завадити їм царювати, - це потужна опозиція. Щоб цього не допустити – не припиняються розмови з людьми з НУ-НС.

Мені дуже приємно, що Тимошенко зробила правильний крок, заявивши про перехід до опозиції і закликаючи до об’єднання. Це означає, що разом можуть працювати і Тимошенко, і Кириленко, і Луценко, і Яценюк, і всі, хто вважає себе опозиціонером. Немає непереборних причин для того, щоб не сідати й не домовлятися. Але домовлятися слід без зради виборця.

Та, на жаль, знайдуться псевдоопозиціонери, які зараз мочитимуть Юлію Тимошенко і які, проголосивши себе опозицією, битимуть виключно по своїх. Що з того вийде – уже продемонстрував Ющенко. І даремно він не прийшов на інавгурацію Януковича – це було їхнє спільне свято!

Стежте за язиками, той хто навідмаш мочить лідерів іншої гілки опозиції, той грає гру влади.

А ви з Віктором Ющенком спілкувалися?

Віктор Ющенко подзвонив мені після моєї відставки, коли я вже речі з кабінету вивозив. Я ошалів, бо це вперше він подзвонив сам по робочому телефону. Сказав, що я зобов’язаний вступити в переговори щодо українського прем’єра. Я йому кажу, що я за українського прем’єра Тимошенко. Він каже, це вже пройдений етап. Я кажу, тоді я за Луценка. Він кажу: як це? Я кажу, що я історію готів, скіфів та сарматів знаю краще від вас. Він каже, тобі все хіхоньки, а насправді йдеться про можливість репресій, які проти тебе готують за відданість ідеалам Майдану. Я кажу, дякую Вікторе Андрійовичу, я такої оцінки чекав п’ять років. І хто ж цей чудернацький прем’єр? Він каже, це предмет довгої серйозної розмови.

Стало все ясно – це про себе. Це неможливо! Я навіть примушуватиму своїх депутатів: жоден за Ющенка не проголосує. Віктор Ющенко мав усі шанси, усі аванси, а результат – невтішний. Тож говорити про його повернення до влади недоцільно.

Ураховуючи, що виборів найближчим часом не передбачається, складається не дуже добра ситуація для опозиції…

Може, і Слава Богу, що нема. Не треба спішити. Зараз море людей звинувачує опозицію, що ви, мовляв, тільки критикуєте. А що, ми мали забарикадуватися в Кабміні? Чи підпалити ВР, щоб не допустити неконституційного голосування? Це не для нас.

Що ми робитимемо? Перш за все, радикально опонуватимемо діючій владі в кожному кроці, спрямованому проти українців. Будемо робити все, щоб не тільки Західна та Центральна, а й Східна Україна змінила свою думку, щоб зрозуміли, що Янукович і Азаров – це крок у минуле. Тільки коли це станеться – буде можливо зімни владу. Механізмом змін може стати рішення про перевибори до ВР, створення нової неолігархічної коаліції. Уже восени ми відчуємо перші результати діяльності уряду та суспільні настрої. Тоді опозиція і перейде від пропагандистської до організаційної роботи.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News