Проект пацанського капіталізму в дії

Пригадується, Ахметов відзначив, що демократичний розвиток України сприяє підвищенню капіталізації його бізнесу. Залишається вірити, що Рінат Леонідович не втратить шансу довести цю тезу своїм партнерам у владі...

Пригадується, Ахметов відзначив, що демократичний розвиток України сприяє підвищенню капіталізації його бізнесу. Залишається вірити, що Рінат Леонідович не втратить шансу довести цю тезу своїм партнерам у владі...

Коаліція з назвою «Стабільність і реформи» планує будувати в Україні власний варіант капіталізму. Ні, не з людським обличчям, хоча в її лавах комуністи. І без народно-аграрного ухилу, який залишається ідеологією Блоку Литвина. Нова коаліція створює основу «пацанського капіталізму», в якому право сильного й інтереси особистих друзів глави держави превалюватимуть над загальнонаціональними.

Кадровий бліцкриг зразка 2005 року

Судячи з того, з якою енергійністю Партія регіонів входить у владу, перебудувавши явочним порядком парламентсько-президентську республіку на вікторіансько-миколаївську, кадрові питання команда Януковича вирішила завчасно. Фракція БЮТ навіть не встигла вимовити слово «Юля», як Віктор Федорович, заручившись невтручанням західних дипломатів і схваленням Росії, почав наводити лад у країні за індивідуальною програмою. Поки виходить як по нотах: «регіонали» провели справжній кадровий бліцкриг, повторюючи зі знущальною точністю дії команди Ющенка в забутому 2005-му. Багатошарова українська опозиція чи то хоче для годиться витримати покладені 100 днів, перш ніж починати критикувати владу, чи то захоплена поділом портфелів в опозиційному уряді. З боку здається, ніби прихильники Тимошенко і Яценюк, який навідріз відмовився примикати до них, тягнуть пустушку, лише б не розписуватися у власній нездатності дати відсіч залізному маршу «регіоналів».

До речі, про хронічно опозиційних комуністів, що стали частиною влади. Перебування в новій владі тільки прискорить агонію цього політичного уламка КПРС. За час існування незалежної України Петро Симоненко і його партайгеноссе добре навчилися обслуговувати інтереси влади як спаринг-партнера, але не наблизилися до ідеалів європейського лівого руху. Можливі дострокові парламентські вибори можуть стати похоронами комунізму в Україні, тому членів фракції КПУ можна підозрювати в будь-яких смертних гріхах за винятком прагнення розвалити коаліцію.

Тому можна не сумніватися, що комуністи цілком спокійно відреагують на оплату державою векселів, виданих Віктором Януковичем спонсорам його перемоги на президентських виборах. Парад-але цієї групи впливових бізнесменів відбувся увечері 7 лютого, після другого туру президентських виборів, у готелі «Інтерконтиненталь». Особливо цікаво буде спостерігати за реалізацією заявленого урядом бажання забезпечити перенесення тяжкості податкового тягаря на плечі багатих співвітчизників...

Малий бізнес уже нервує напередодні податкових канікул

Цікаво звучать обіцянки ввести податкові канікули для малого бізнесу, записані в передвиборчій програмі Віктора Януковича. Вже занервували маршруточники й таксисти, яких почали енергійно перевіряти на наявність ліцензій, – мабуть, щоб ніхто не відмовився випадково від податкових канікул. На черзі – водії-далекобійники. За ними, певно, надійде черга й представників інших сфер бізнесу, не прив`язаного до конкретних маршрутів і засобів пересування, але здатних поповнити державну скарбницю.

Щоб не перенавантажувати себе відповідальністю за ситуацію в країні, нова влада обіцяє провести міжнародний аудит стану економіки на момент обрання президентом Віктора Януковича. Поки попередню інформаційну підготовку провів глава Рахункової палати Валентин Симоненко, який звинуватив дует Тимошенко – Турчинова в завданні багатомільярдного збитку економіці країни. Валентин Костянтинович, відзначимо, боровся з Юлією Володимирівною і коли вона була прем`єром. Правда, трюк з міжнародним аудитом може принести хіба що моральне задоволення новій владі й додати аргументів тим, хто перейматиметься невблаганною інтеграцією елементів зовнішнього управління в повсякденне життя України. Якими б не були результати аудиту, вони не приведуть до судового процесу проти Тимошенко – адже та не тільки володіє «тефлоновим» іміджем, але й готова з`явитися перед прихильниками в образі мучениці за Україну.

Що стосується відносин з міжнародними фінансовими організаціями, то уряду Азарова доведеться робити практично те саме, що і його попередникам з кабінету Тимошенко – переконувати МВФ у керованості й передбачуваності ситуації в Україні і боротися за отримання нових кредитів. Цьому процесу присвятить себе Сергій Тігіпко – «економічному» віце-прем`єрові до зарізу потрібні успіхи, здатні виправдати його появу в уряді перед власними виборцями.

До речі, на тлі стабільного підвищення об`ємів експорту українських зернових почали нервувати і представники аграрного бізнесу. Вони добре розуміють, що в 2010 році ближче до осені зіткнуться із серйозними проблемами. З одного боку, сувора зима не дозволяє розраховувати на рекордний урожай зерна, з іншого – державна політика закручування гайок у податковій сфері може позбавити аграріїв частини оборотних коштів. Хай для цього навіть доведеться оголосити країну «зерновим Кувейтом».

Доля демократії в міцних руках?

Коаліції доведеться лавірувати між основними стратегічними партнерами на міжнародній арені. Пригадується, Рінат Ахметов відзначив, що демократичний розвиток України сприяє підвищенню капіталізації його бізнесу. Залишається вірити, що Рінат Леонідович не втратить шансу довести цю тезу до Віктора Януковича, який серйозно зібрався дати Бараку Обамі урок демократії на виїзді. Під візит президента за океан підженуть і рішення Конституційного Суду про законність формування коаліції. При цьому, заявлена як основа для зовнішньої політики багатовекторність дозволить Януковичу тиснути руку американському колезі, одночасно обіцяючи Росії поліпшення відносин, а Європейському Союзу – стабільність і передбачуваність. Не випадково керівники Кабінету міністрів з перших днів роботи почали просувати ідею створення газотранспортного консорціуму, в створенні якого об`єктивно зацікавлені і в Москві, і в Брюсселі.

Але повернімося на владний Олімп. Ситуація там нагадує 2005 рік, тільки цього разу з владних кабінетів вимітають тих, хто співпрацював з Ющенком і Тимошенко. Класичний приклад – Петро Порошенко, який не зумів утриматися на посту міністра закордонних справ, хоча докладав для цього титанічних зусиль. Можливо, «шоколадному апостолові» вдасться отримати портфель віце-прем`єра з питань євроінтеграції, але у такому разі уряд Азарова стане рекордсменом з роздування штатів. Чи вартий Петро Олексійович таких зусиль? Станом на сьогодні до команди Азарова – Януковича входять або перевірені кадри, або призначенці олігархів. Щоправда, варто відмітити, що нова коаліція зуміла спростувати один з економічних постулатів: у процесі її формування «мисливці за тушками» з Партії регіонів активно просували принцип «Оптом дорожче», прагнучи дістати додаткові людські резерви.

Втім, говорити про формування конституційної більшості сьогодні не варто, оскільки в 2007 році подібна ініціатива породила дострокові вибори, цього разу вона може викликати масові народні виступи, адже найяскравіша зірка на опозиційному небосхилі, Юлія Тимошенко, не має депутатського мандата. Сьогодні соратникам Януковича куди простіше й дешевше фактично повернути президентські повноваження зразка Кучми Вікторові Федоровичу без змін Основного Закону. Зате замахнутися на підвищення прохідного бар`єру «регіоналам» цілком під силу, адже в такому сценарії об`єктивно зацікавлені й бютівці, для яких він відкриває сценарій приручення Арсенія Яценюка і незговірливих вождів НУ–НС.

Команда Януковича прийшла до влади на тлі масштабної політичної апатії в Україні. Це дає новій владі додатково кілька місяців на демонстрацію здатності добитися успіху й переламати ситуацію. Але якщо восени 2010 року українці не відчують змін на краще, іноземні «музи» замовкнуть і заговорять опозиційні «гармати». І тоді проект «пацанського капіталізму» зазнає поразки.

Євген Магда

УНІАН в Google News