Як народжувалася Декларація про державний суверенітет: поіменне голосування
Пустовойтенко голосував проти всіх статей Декларації... Масол, наскрізь радянський прем’єр, проголосував за самовизначення української нації...
До 20-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України Асоціація народних депутатів України видала унікальну збірку документів (вона так і називається “Декларація про Державний суверенітет України). У ній - всі стенограми обговорень цього документа, спогади очевидців, а головне - результати поіменного голосування народних депутатів України по десяти ключових позиціях Декларації.
Ці результати голосування - як аналіз крові, рентгенограма та УЗІ сучасних політиків, разом узяті.
Ми детально подивилися результати по двох найбільш характерних питаннях: за розділ “Про самовизначення української нації” та голосування за “Декларацію про державний суверенітет” в цілому.
Юхновський, Богатирьова |
За важливий розділ “Самовизначення української нації” проголосувало 244 депутати. “Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення”, - йдеться в розділі. Для того, щоб залишити слово “національна”, державникам довелося вистояти боротьбу, бо проект комуністів містив інше визначення.
Юхим Звягільський, нинішній регіонал, проголосував за незалежність в цілому, але був відсутній, коли голосувалося самовизначення нації.
| ||
Микола Білоблоцький(нардеп першого скликання, нині голова Центральної Контрольної ревізійної комісії Партії Регіонів) спочатку голосував проти варіанту назви “Декларація про Державний суверенітет (незалежність) України”. Він не голосував за перший розділ Декларації “Самовизначення української нації”, був відсутній на решті голосувань, але таки віддав свій голос за прийняття Декларації в цілому.
Віктор Тихонов, нардеп від Партії Регіонів, який свого часу проштовхував ідеї федералізації та називав ЄЕП величною ідеєю, голосував проти назви, проти розділу “самовизначеність нації”, і спочатку не голосував за Декларацію в цілому, але потім написав заяву, щоб його голос порахували “за”, оскільки, за його твердженням, не спрацювала система.
Володимир Яцуба, нинішній міністр регіонального розвитку, був відсутній на всіх обговореннях, але також надіслав свою заяву про те, що він “за” прийняття Декларації в цілому. (Розповідають, що цей “кремінь радянського зразка” у 1991 році, коли вже проголосили Незалежність та готувалися забрати пам’ятник Леніну із зали пленарних засідань Верховної Ради, разом з Анатолієм Толстоуховим і Володимиром Марченком, зібралися на знак протесту ночувати біля пам’ятника вождю світового пролетаріату, щоб врятувати його від демонтажу. Вони тоді, набравши ковбаси, розстелили біля пам`ятника газети і заявили, що не зійдуть з місця. Пам’ятник вдалося забрати, тому що керівник демонтажу Микола Хоменко обдурив нардепів-ленінців, пообіцявши не зачіпати їхнього ідола. Конструкцію для демонтажу розібрали. Коли нардепи пішли спати, кілька робітників без зусиль демонтували пам`ятник, бо він був зроблений з якогось легкого матеріалу. Наступного дня депутати-ленінці побачили там вже національний прапор).Володимир Яцуба
Той же Анатолій Толстоухов голосував проти назви "Декларація", проти розділу про самовизначення нації. Але врешті таки натиснув кнопку “за” .
Плющ, Кравчук |
Хочу порівняти голосування двох українських прем’єрів. Віталій Масол, наскрізь радянський прем’єр, проголосував за самовизначення української нації, та проти обох поправок щодо повернення Союзу. Таке голосування економічно грамотного політика підтверджує те, що він вірив у потенціал України.
Натомість Валерій Пустовойтенко голосував проти всіх статей Декларації, окрім тих, що давали можливість відтворити Союз. Так само він не проголосував за Декларацію.
20 років тому Верховна Рада України прийняла Декларацію, як напрям, і з того часу почала діяти, створювати власне законодавство. Вже у жовтні Верховною Радою були внесені зміни до Конституції, які ввели положення, що закони України мають верховенство над законами СРСР та Конституцією СРСР, підтвердивши правовий розпад СРСР.
Лана Самохвалова