Конституційний суд скасував Конституцію. Що далі?
Конституційний суд скасував Конституцію. Що далі?

Конституційний суд скасував Конституцію. Що далі?

17:23, 01.10.2010
14 хв.

"Повернулися до Конституції, яку світ визнав як одну з найкращих"... Отримали "не зовсім адекватного Президента з повноваженнями диктатора".. Ви обирали, Президента, чи повноваження?..

Конституційний суд примудрився скасувати частину чинної Конституції. У п’ятницю, першого жовтня, було оголошене рішення про те, що закон №2222 (політреформа-2004) втрачає чинність як такий, що не відповідає Основному закону. Тож КС поновив Конституцію 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону. Зауважимо, що у питання, як саме має відбуватися процес приведення українського законодавства (загалом!) у відповідність до Конституції-1996 (чи мається на увазі, автоматичне скасування усіх законодавчих та підзаконних актів, ухвалених пізніше 96-го року; чи парламент має усувати невідповідності, що утворилися; як швидко, та у якій пріоритетності) Конституційний суд вирішив не заглиблюватися. 

Зрозуміло, що рішення КС не залишило байдужим жодного з політиків. Зрозуміло, що кожен коментував його “зі своєї дзвіниці” у залежності від “місця сидіння”...

ЯНУКОВИЧ АНОНСУВАВ НОВУ ПОЛІТРЕФОРМУ

Відео дня

Віктор Янукович під час прес-конференції в Києві. 4 червня У своєму зверненні до українського народу Президент заявив, що рішення КС не є несподіваним: “ми повернулися до Основного Закону, за яким Україна жила з року 96-го. Ми повернулися до Конституції, яку Європа та світ визнали як одну з найкращих”. Янукович запевнив, що як гарант Конституції виконає це рішення КС, “як виконав би будь-яке інше”, та пообіцяв, що “усі наші наступні дії з удосконалення Конституції будуть ефективними, системними та прозорими. Нова реформа політичної системи є невід’ємною складовою курсу реформ і стане вагомим кроком до загальнонаціональної згоди”.

Президент також заявив, що підтримує ідею проведення референдуму, а також ідею Національної конституційної асамблеї, як механізму ефективної консолідації на шляху реформування політичної системи. “Це – легітимний шлях, яким ми будемо йти”, - пояснив Президент, додавши, що “альтернативи реформам, курсу на зміни і на поліпшення життя людей немає”.

ПРОВЛАДНА БІЛЬШІСТЬ У ВР УЗЯЛА ПІД КОЗИРЬОК ТА ЗАСУКАЛА РУКАВИ

“Ми готові разом із Президентом України, всіма конструктивними політичними силами країни та небайдужими громадянами докласти зусиль для відновлення законності і порядку в країні” – про це йдеться у заяві коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи». Провладна більшість у Верховній Раді відзвітувала про готовність “швидко та рішуче вжити законних заходів для ліквідації наслідків політичного та правового хаосу, спричиненого кон’юнктурним, волюнтаристським рішенням про внесення руйнівних змін до Конституції, прийнятим у 2004 році”.

На думку нардепів від коаліції, після сьогоднішнього рішення КС “країна повернулася в конституційне русло і зробила рішучий крок до зміцнення в Україні європейських норм та цінностей”.

ТИМОШЕНКО ОГОЛОСИЛА ПОХОРОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Юлія Тимошенко під час покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку На думку лідерки “Батьківщини”, 1 жовтня в Україні стало “днем вбивства демократії і встановлення диктатури”, днем українського ГКЧП. Конституційний Суд України всупереч будь-якій логіці конституційного права самочинно оголосив новий конституційний лад в Україні, заявила Юлія Тимошенко у своєму зверненні до українського народу. Вона упевнена, що це рішення КС прийняте за сценарієм Януковича, і відповідно до статті 5 Конституції, є узурпацією державної влади.

“Всіх нас повернуто далеко назад в епоху кучмізму з усіма складовими режиму тодішньої диктатури”, - зазначила Тимошенко. Тепер вона розраховує, що світова демократична спільнота адекватно оцінить те, що сьогодні відбулося в Україні.

Аналізувати деталі “правового святотатства” Тимошенко вважає недоцільним та аморальним, але зауважила, що цими днями у світі відзначають День боротьби зі сказом.

“Свого часу імператор Калігула остаточно з’їхав з глузду і проголосив свого коня на ім’я Інцитат сенатором. В історії цей приклад став символом сваволі та безвідповідальності керівника держави. За дві тисячі років цей “подвиг” повторив Янукович. Тепер Україна отримала політичну “ядерну зброю” у вигляді не зовсім адекватного Президента з повноваженнями диктатора. І ця багаторазово посилена влада вже почала діяти як випромінююча радіація, руйнуючи всі справжні цінності нашої держави, свободу, права, економічне благополуччя людей”, - додала лідер БЮТ.

У ЛИТВИНА ПРОВИСЛА СИТУАЦІЯ

Володимир Литвин під час наради  в Сімферополі Віктор Янукович, як президент набув право одноосібного звільнення прем`єра та всіх членів уряду, - так спікер парламенту Володимир Литвин відреагував на прохання прокоментувати сьогоднішнє рішення КС щодо політреформи-2004. Водночас він не зміг сказати, яку Конституцію наразі слід вважати офіційно чинною - 1996 або 2004 року. Лише зауважив, що "ситуація провисає".

На думку спікера, зараз питання в тому, “хто візьме на себе відповідальність опублікувати текст Конституції і оголосити, що саме він є чинним в даний момент".

Водночас Литвин заявив, що дострокових виборів Президента і Верховної Ради України, проведення яких вимагає опозиція у зв’язку з рішенням КС, не буде. «Покажіть мені людей, які приймуть таке рішення», - запропонував спікер парламенту журналістам. Та уточнив, “тому я відповідаю - ні, це неможливо”.

ЮЩЕНКО НАГАДАВ, ЩО ВЖЕ ПРОПОНУВАВ ПЕРЕПИСАТИ КОНСТИТУЦІЮ

Віктор ЮщенкоКолишній Президент України Віктор Ющенко визнає, що зміни до Конституції 2004 році (які, нагадала сьогодні представник прес-служби Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Майя Кощанчич, тоді були схвалені всіма політичними силами) зробили державну владу розбалансованою, однак чинне керівництво країни має припинити "ігри з перетягуванням повноважень", оскільки на це не залишилося часу.

"Зміни до Основного Закону, прийняті в 2004 році, розбалансували державну владу і заклали багато політичних «мін» на шляху до реформ. Я це відчував щодня на посаді Президента, всі мої ініціативи розбивалися об безвідповідальність і неефективність влади", - заявив Ющенко, зауважуючи при цьому, що його позиція незмінна - Україні потрібні системні реформи, а значить, влада, яка здатна їх забезпечити.

У той же час екс-президент наголошує, що за час його керування державою "країна увійшла в глибоку соціально-економічну кризу з урядом, в якому половина крісел були порожніми, з Верховною Радою без більшості і судовою системою, що перетворилась на інструмент політичної і бізнесової боротьби". "Як ніхто інший я бачив це. Тому ініціював конституційний процес, виніс на розгляд політиків і суспільства свій проект змін до Конституції. Проте всепоглинаюча боротьба за владу з боку найбільших політичних сил зірвала демократичний конституційний процес", - зазначив Ющенко.

При цьому він висловив жаль з приводу того, що після президентських виборів влада знову втрачає час. "Вона досі зосереджена виключно на концентрації повноважень. Для цього вона використовує рішення Конституційного Суду, які дискредитують сам принцип конституційного судочинства. Натомість розмови про реформи залишаються лише розмовами. Економічний стан країни погіршується і громадяни щодня відчувають це на собі", - сказав екс-президент.

ЮРИДИЧНИЙ СЮРРЕАЛІЗМ. ЯНУКОВИЧ – ПРЕЗИДЕНТ З НЕЛЕГІТИМНОЮ ДАТОЮ ОБРАННЯ?

Нардеп від БЮТ, юрист Сергій Власенко заявив, що Україна стала “країною юридичного сюрреалізму”, й сьогоднішнє рішення КС йому коментувати з точки зору логіки юриспруденції вкрай важко.

Юрій Ключковський Нашоукраїнець Юрій Ключковський умив руки, мовляв внаслідок скасування політ реформи-2004 в країні “виявилася” маса неконституційно призначених посадовців. Мовляв, хай тепер з цим розбираються ті, хто кинув Україну в цей правовий хаос. На його думку після подій 1 жовтня сумнівною є навіть дата виборів Президента Януковича. “Президент був обраний з певним мандатом, відповідно до старої Конституції, а хто змінив повноваження чинного Президента? Чиїм рішенням це було змінено? Хто уповноважений змінювати рішення чинного Президента? Більше того, сама дата обрання цього Президента була тісно пов’язана з новою редакцією Конституції”, - підкреслив він. Ключковський нагадав про рішення того ж Конституційного Суду, який вирішив, що Президент має обиратися не в жовтні 2009 року, а в січні 2010 року, відповідно до скасованої сьогодні Конституції. “Я не знаю, чи легітимний Президент, чи легітимний парламент, чи легітимний уряд, сформований парламентом всупереч Конституції 1996 року”, - підкреслив нардеп.

ЛАВРИНОВИЧ: ГРОМАДЯНИ МАЮТЬ ПРАВО ОБИРАТИ НЕ ПОВНОВАЖЕННЯ, А ПРЕЗИДЕНТА, ПАРЛАМЕНТ, ВЕРХОВНУ РАДУ

Олександр ЛавриновичМіністр юстиції Олександр Лавринович не думаэ, що приведення законодавства України у відповідність до норм Конституції 1996 року забере багато часу. На думку міністра, вже до кінця цього року головні закони, які регулюють діяльність органів державної влади будуть змінені і повністю відповідатимуть Конституції.

Також Лваринович заявив, що термін повноважень органів влади через приведення у відповідність не зміниться. "Ніхто ніколи ніде в світі не обирає повноваження. Обирають конкретних людей", - пояснив свою точку зору міністр, мовляв, всі органи й посадовці, обрані або призначені на певний термін, продовжують працювати саме той термін, на який їх було обрано або призначено. "Громадяни мають право обирати не повноваження, а Президента, парламент, Верховну Раду. А повноваження можуть змінюватися під час роботи". На його думку, "це не питання обрання, це питання азбуки юриспруденції".

Міністр юстиції заявив, що "один із наслідків рішення Конституційного Суду – ясність із тим, на який термін обираються на місцевих виборах. Усі вони (місцева влада - ред.) обираються на термін 4 роки, як і обиралися раніше (за Конституцією 1996 року)".

АЗАРОВ – ЗА ЧІТКУ СУБОРДИНАЦІЮ І РОЗПОДІЛ КОМПЕТЕНЦІЙ

Азаров, ЯнуковичКабінет міністрів вітає повернення України до президентсько-парламентської моделі державного устрою (навіть попри те, що Президент знову отримав повноваження призначати/звільняти членів уряду на свій розсуд).

“Очевидно, що конституційні зміни 2004 року, які були прийняті поспіхом, під тиском політичних обставин, у вкрай напруженій соціально-політичній ситуації, не виправдалися часом. Саме ці зміни створили лінії напруги між гілками влади, коли прем’єр-міністр України ТИМОШЕНКО ігнорувала рішення і Президента України ЮЩЕНКА, і Верховної Ради, а реальні дії влади деградували до публічних чвар між керівниками держави. Це спровокувало хаос в державному управлінні, який зрештою і зробив Україну такою вразливою до ударів фінансово-економічної кризи”, - йдеться у заяві прес-служби Кабміну.

У документі висловлюється жаль з приводу того, що конституційна реформа 2004 року “не стала основою порядку в державі”.

В уряді Азарова зауважили, якою величезною цінністю для держави є політична стабільність, єдність дій влади: “весь світ оцінив це і відновив з Україною нормальний, продуктивний діалог”. Й підкреслили, що стабільність і порядок в Україні вдалося відновити лише за рахунок погодженості дій уряду, навіть , не змінюючи законодавство.

“Все це є безумовним доказом на користь такої моделі державного управління, яка ґрунтується на чіткій субординації і розподілі компетенції органів державної влади. Саме це є запорукою того, що хаос попередніх п’яти років більше не повториться”, - лунають дифірамби Конституційному суду.

РІШЕННЯ КС ЗАГРОЖУЄ НИНІШНЬОМУ ПОЛІТИЧНОМУ КЛАСУ?

Вадим КарасьовЕкс-політолог, а нині один з лідерів партії “Єдиний Центр” Вадим Карасьов вважає, що рішення про скасування політичної реформи делегітимізує Конституційний Суд в Україні.

На думку політика-політолога, КC мав би замислитись над політичними наслідками свого рішення. За його словами, після нього виникла ціла низка складних питань, на які слід дати відповідь. “Що робити з політичним періодом з 1996 по 2010 рік? Як оцінювати легітимність президентського мандату?..” Адже, зауважив він, нинішнього Президента могли б і не обрати Президентом під такий обсяг повноважень, який йому сьогодні надав КС.

Карасьов вважає, що таке рішення суду може спричинити черговий сплеск політичних протистоянь. “Наступає конституційний вакуум, який може заповнитись наступним витком політичної нестабільності”, - сказав він.

Також Карасьов припускає, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ліквідації нинішнього політичного класу і формування нового оточення в центрі ухвалення рішень. Він пояснив, що якщо раніше партії були вагомим суб’єктом прийняття політичних рішень, парламент був основним полем політичної гри, то відтепер Президент стає основним, найголовнішим актором, який одноосібно може звільнити прем’єр-міністра та багатьох інших посадовців.

ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ 1996 РОКУ, В БЕРЕЗНІ ПОВИННІ ВІДБУТИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ...

Олександр БарабашОлександр Барабаш, експерт в галузі конституційного права вважає аргументи суддів КС виваженими. Рішення ґрунтується на букві закону,  процедура внесення змін в Конституцію у 2004 році дійсно була порушена. Експерт визнав, що якби конституційне подання писав він, то написав би достатньо близько до цього тексту з такою ж аргументацією по суті.

Але, каже Барабаш, це не означає, що слід негайно все перелопачувати. Просто певні положення діючого законодавства слід подавати до КС, щоб він визнав їх неконституційними, а потім вносити зміни. 

Абстрактна легітимність сьогоднішнього рішення КС є практично бездоганною. Втім, як ібільшості людей, експерту не подобаються політичні наслідки цього рішення. 

«Можна ставити питання, чому ми програли. Нас, демократичних виборців завжди було більше. Адже за Януковича на цих виборах проголосувало менше людей, ніж у третьому турів виборів у 2004 році. Янукович тільки у одній Донецькій області на цих виборах набрав на мільйон голосів менше, ніж на попередніх виборах. Як треба була всім противсіхам та яценюкам попрацювати, щоб наша постійна стабільна демократична більшість програла. Зараз ми програли все...» - зауважує експерт.

Якщо депутати стверджують, що вони йдуть за Конституцією 1996 року, то навесні мають відбутися парламентські вибори. За старою Конституцією, вибори відбуваються в останній тиждень березня четвертого року повноважень Верховної Ради, нагадав Барабаш.

Цікаво, ци зрадіє Верховна Рада цьому нагадуванню?

Цитати з контексту видирала Ганна Ткаченко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся