Київські власті набирають кредитів, щоб закласти їх у нові тарифи
Київські власті набирають кредитів, щоб закласти їх у нові тарифи

Київські власті набирають кредитів, щоб закласти їх у нові тарифи

17:46, 19.10.2010
9 хв.

Майно й земля міста можуть піти на погашення позики… Установлять нові тарифи з обґрунтуванням: треба, мовляв, сплачувати кредит… Гроші витрачають як завгодно, тільки не за призначенням…

Майно й земля міста можуть піти на погашення позики… Установлять нові тарифи з обґрунтуванням: треба, мовляв, сплачувати кредит… Гроші витрачають як завгодно, тільки не за призначенням…

Київські власті знову шукають кредит. Цього разу їм не вистачає 800 мільйонів гривень для погашення боргу перед Київводоканалом і Київенерго за різницю в тарифах. З такою заявою минулого тижня виступив заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

З боргової ями за спожитий газ столиця не може викараскатися останніми роками. У липні заборгованість сягнула 2,3 мільярда гривень. Київська влада кинулася на пошуки кредиторів. І на початку вересня таки отримала 1,5 мільярда гривень від Ощадбанку та “Укрексімбанку”. “За найнижчою ставкою у розмірі 12,75% з терміном погашення три роки”, – повідомив перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, додавши: “У цьому році ми платимо тільки відсоток з обслуговування цього кредиту. Наступного року почнемо його погашення”.

Відео дня

Нагадаємо, що у квітні 2009 року для відшкодування боргу перед Київенерго Київ узяв кредит на суму 900 мільйонів гривень у комерційних банків “Хрещатик” та “Альфа-банк” під 21,5% річних. Тоді столична опозиція оприлюднила перелік майна, яке пропонувалося передати під заставу, – а це майже всі комунальні приміщення: столичні театри, музеї, будівля Академії мистецтв України, Академії муніципального управління, а також приміщення науково-дослідних установ НАНУ, МЗС, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Центрального відділу реєстрації шлюбів м. Києва тощо. До речі, кредит було видано на 2 роки, і його строк спливає навесні 2011-го.

Нещодавно Київрада дозволила столичному метрополітену взяти новий кредит на 125 мільйонів гривень строком на один рік. Київський метрополітен отримав дозвіл від депутатів на передачу в заставу майна, зокрема, йдеться про 165 вагонів рухомого складу, залишкова вартість яких становить 190662 456, 44 грн. Як зазначається в пояснювальній записці, необхідність прийняття цього рішення пов`язана з потребою реструктуризації боргу метрополітену за кредитною угодою з “Альфа-Банком” (ідеться про 100 млн. грн. кредитних коштів, узятих у вересні 2006 року).

Розраховуватися за газ кредитами й векселями – хіба це по-столичному? Як ці кредити вдарять по гаманцях пересічних киян? Як повернути Києву спроможність платити самостійно за спожиті енергоресурси? Чи можна обійтися без позик? З такими питаннями ми звернулися до експертів.

Олександр Сергієнко, директор Інституту міста:

МАЙНО Й ЗЕМЛЯ МІСТА МОЖУТЬ ПІТИ НА ПОГАШЕННЯ ПОЗИКИ

Олександр СергієнкоЦі кредити відіб’ються на муніципальних послугах. Недостатньо буде виділятися коштів з бюджету на охорону здоров’я, освіту, ремонт доріг, будівництво тощо.

Улітку цього року збиралася колегія КМДА, на якій колишній начальник фінуправління заявив, що борги треба терміново реструктурувати, інакше це загрожує дефолтом у 2011-2012 роках, коли треба буде повертати значну суму. Це було заявлено навіть ще до того, як місто взяло кредит у 1,5 мільярда, аби розрахуватися з Київенерго.

Проблема в тому, що рівень тарифів усе одно не покриває так звані економічно обґрунтовані витрати. Тобто ці борги з’являтимуться постійно й далі наростатимуть. Навесні погасили кредит перед Київенерго, а влітку цього року борг знову з’явився. Так триватиме й надалі. Це нескінченний процес висмоктування грошей з міста.

Фактичним господарем Київенерго не є київська громада, а його господар зацікавлений у постійному прибутку. Як це відбуватиметься – чи за рахунок надходження податків, чи за рахунок отримання кредитів – йому просто байдуже. Йому головне отримати гроші.

Зараз поширюється інформація – нема, мовляв, за що купувати мазут для ТЕЦ на зиму. Тож ітиметься про новий кредит. А хто і як віддаватиме його – незрозуміло. Це все може закінчитися тим, що все більш менш придатне для продажу майно міста й земля підуть у розрахунок за кредит, як це вже неодноразово робилося.

2008 року Київ виконав бюджет на 72%, 2009-го – на 63,5%. У 2010 році за моїми оцінками буде 75 – 78%. За 8 місяців не дотягнули навіть до 50%. При таких сумах надходження говорити про розподіл доходів можна досить умовно. Не вистачає на необхідне, на захищені статті бюджету.

Відповідно до законодавства, якщо міська рада встановлює тарифи нижчі від економічно обґрунтованих, вона зобов’язана покрити різницю. Усе життя це робилося, аж поки не прийшов Льоня Космос.

Є дуже прозорий індикатор відповідності тарифів платоспроможності населення – рівень заборгованості населення. Завжди, коли відбувається підвищення тарифів, спостерігається стрибок заборгованості. Зараз вона постійно зростає. І в тих областях, де рівень тарифів вищий, рівень заборгованості теж більший.

Це антисоціальна політика.

Зараз люди, котрі прийшли у київську владу, за великим рахунком, чхати хотіли на Київ. Якби вони були обрані киянами чи хоча б були корінними з Києва, то відчували б певну відповідальність. Але вони призначені згори і відповідають тільки перед своїм керівництвом. Хіба їм болить голова – як віддавати той кредит?

Володимир Лановий, екс-віце-прем’єр-міністр, депутат Київради:

УСТАНОВЛЯТЬ НОВІ ТАРИФИ З ОБҐРУНТУВАННЯМ: ТРЕБА, МОВЛЯВ, СПЛАЧУВАТИ КРЕДИТ

Володимир ЛановийУ Києві борги за кредити включаються в нові тарифи. Через кілька місяців чи півроку нам запропонують нові тарифи з обґрунтуванням, що, мовляв, треба сплачувати кредит. Ніде в світі такого немає. Це Радянський Союз.

Цю електроенергію відпускають невідомо кому, створюють закриті схеми, крадуть тепло й електроенергію з ТЕЦ. Так у нас ніколи не зупиниться процес штучного зростання тарифів. Це чорна діра, яка затягує всі гроші. Нам ніхто не розкаже, що там відбувається між Київенерго і Нафтогазом. Це повністю закриті структури. Там величезні хабарі.

Наведу такий приклад. Європейський банк давав Києву то 50 мільйонів, то 150 мільйонів на модернізацію комунальних систем. Ніхто нічого не зробив, гроші невідомо де, але у 2008 –2009 роках включають у тарифи витрати з повернення цього кредиту... Це нахабство, тут немає економіки.

Коли хтось бере кредит, то розробляє бізнес-план, скільки він отримуватиме доходів, чи може його повернути, сплатити відсотки і т. д. Якщо ці гроші витрачаються на модернізацію, яка призведе до економії в системі, а економія використовуватиметься для погашення кредиту, то це виправданий кредит. А кредити на погашення боргів у принципі не виправдані.

Уявіть, ви взяли позичку для того, щоб розрахуватися за квартиру. У наступному місяці де ви візьмете позичку?

Це негласний спосіб створювати передумови для майбутнього підвищення тарифів.

Борис Кушнірук, економіст:

21,5% РІЧНИХ – ЦЕ СТАН БАНКРУТА, ЯКИЙ БЕРЕ ПОЗИКУ ЗА БУДЬ-ЯКИХ УМОВ

Борис КушнірукКиїв живе останні роки не за доходами. А ще враховуючи, скільки команда нашого мера (вже можна сказати колишнього, хоча формально він залишається головою) розкрадала, то зрозуміло, що грошей катастрофічно не вистачало. Тому брали кредит, щоб закрити ці дірки.

Є такий показник, як перерахування з міського бюджету в державний. Київ є одним з донорів центрального бюджету, на відміну від більшості регіонів, які, навпаки, є споживачами коштів. І від політики уряду залежить, як багато цих коштів відбирається. Враховуючи, що зараз Київ контролює команда, яка представляє нинішню владу, то скоріш за все вони не дадуть опинитися місту в ситуації, коли взагалі не буде чим розраховуватися. Зрозуміло, є сподівання на певну допомогу від уряду. Вона може бути як у вигляді додаткових трансферів, так і у вигляді меншого відбирання коштів до державного бюджету.

21,5% річних – безперечно, не можна назвати вдалою позикою, це дуже високий відсоток. Це стан банкрута, який бере за будь-яких умов. Це відображало катастрофічний стан у Києві минулого року. Не виключаю, що тут може йтися про певну форму розкрадання бюджетних коштів. Я не пам’ятаю, чи проводило місто тендер на залучення кредитів. Якби вони проводили його, то умови були б більш сприятливі. 12,75% – це, зрозуміло, більш пристойний варіант. Хоча й така сума для міста є проблемою.

Проблема не в самих кредитах. Проблема в тому, як вони використовуються. А вони йдуть на латання дірок. Якби гроші спрямовувалися на наведення ладу в мережах, якби видавали кошти будинкам на ремонт, а не тим самим ЖКГ, у яких половина грошей розкрадається, можна було б відремонтувати купу ліфтів чи встановити лічильники на тепло й гарячу воду, які б давали змогу не переплачувати громадянам за тепло. Лічильники на гарячу воду власті не хочуть установлювати, бо в цьому випадку програвало б Київенерго. Адже якщо температура води менш як 40 градусів, лічильник не нараховуватиме платню.

Анна Ященко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся