Кравчук повчав, Скорик таврувала, Заєць ховався, Сирота випивав
Із політичного небуття прозвучав голос групи 239. Зразково-показові виступи народних депутатів минулих скликань були покликані затаврувати ганьбою указ про дострокові вибори...
Нестор Шуфрич |
Знаю тепер, як таврували ганьбою і оформляли громадський осуд в колишні часи. Я побачила це під час депутатського обговорення нинішньої політичної ситуації в країні. У сесійному залі сиділо чоловік триста. Колишній народний депутат Іван Заєць скромно сидів на третьому поверсі в ложі помічників, йому було ніяково приєднуватися до громадського осуду. Ще один поважний чоловік, один з батьків Конституції, Михайло Сирота в буфеті випивав з деякими колегами. Вони наперед припускали, яким буде сценарій всенародного осуду, і в зал не спускалися, прийшли ж сюди, щоб зустрітися випадково з однодумцями.
Леонід Кравчук |
Слово узяв Леонід Макарович. Перший Президент сказав, що зараз в президії зібралися всі спікери (окрім Плюща – той всіх перехитрив, не прийшов, у нього є шанс потрапити в прохідну частину списку «Нашої України») і що це символічно. Заявив, що регламенту немає, але «давайте виступати по п`ять хвилин, мікрофони не вимикаються, можливостей впливати на промовців у мене немає». Загалом, він м`яко всім запропонував поводитися пристойно. Цікаво, що свої виступи Леонід Макарович пересипав висловами то Геродота, то Володимира Мономаха те Лінкольна, покликаними продемонструвати його об`єктивність, рівновіддаленість і серце, сповнене любові. Правда, до любові Кравчук закликав все більше своїх опонентів.
Потрібно було продемонструвати, що колишні депутати налаштовані проти указу Ющенка. І вони показували. Дещо вибився із загального ритму Литвин, за що його освистали комуністи. Екс-спікер оголосив: в Україні Конституційного суду немає, як би одні Конституційний суд не захищали, і як би інші його не блокували. На думку Литвина, потрібний був привід, щоб показати несумісність двох існуючих світоглядів і двох позицій, і привід знайшли власне в діях Верховної Ради. За його словами, в Україні відбувається тотальне недотримання Конституції. Є фактичне заохочення антиконституційних дій, причому тотальне насадження всестороннього прослуховування, підслуховування, негласного проникнення. «Коли одних прослуховували, то це було геройство (натяк на Мороза), коли прослуховують інших, це викликає неприйняття», – відзначив він. Після виступу Литвин пішов, він був зайвим на цьому святі повчань про неконституційність указу Президента.
Валерій Пустовойтенко |
Лариса Скорик |
Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, якому слово так і не дісталося, попрямував до виходу. На наше запитання, як йому подобається все, що відбувається, він відзначив:
– Сивина – це звичайно мудрість. Стільки сивих чоловіків в залі, але так мало мудрості. Кравчук цитував Геродота про те, що потрібно слухати другу сторону. Але друга сторона так і не одержала слова. Ми хочемо з приводу всього цього зробити окрему прес-конференцію.
Олександр Нечипоренко, народний депутат першого скликання, додав: "Слухаю все це і розумію, які необхідні вибори. Як необхідний свіжий погляд, свіжий і незалежний розум."
Майже на самому виході, коли в залі абсолютною більшістю ніким не зареєстрованих і ніким не підрахованих голосів приймалося звернення: «даєш нульовий варіант», «Президента – за стіл переговорів», «всі нардепи – в сесійний зал», я побачила Олександра Барабаша, народного депутата першого скликання, колишнього голову Асоціації народних депутатів, який поділився своїм поглядом на подію.
– П`ятеро депутатів з нинішньої коаліції через газету запропонували зібратися депутатам всіх скликань для обговорення нинішньої ситуації. Очевидно, ідея була підтримана керівництвом Верховної Ради. Ідея хороша, але в нинішній ситуації приречена на провал, – сказав Олександр Леонідович. – Адже навіть в парламенті п`ятого скликання неможливо виробити консолідовану позицію, а уявіть, якщо зібрати п`ять скликань парламенту. Принцип запрошення сюди можна назвати випадковим, а можна вважати вибірковим. І тоді це вже метод маніпулювання. Ще не було заявок на виступи, але в президії вже був список промовців, які задали різкий, крутий тон засудження указу. Таке можливе, коли збираються депутати одного політичного напряму. Непрезентативність цих зборів очевидна. Я дванадцять років очолював Асоціацію народних депутатів і завжди прагнув зберегти єдність організації, адже таких зборів можна було за всі періоди новітньої історії провести дуже багато. Але я хотів зберегти і єдність організації, і її авторитет. Сьогодні були присутні, в основному, соціалісти, комуністи, а також депутати, що працюють з урядом. Чи здатні вони на здорову і об`єктивну оцінку? Судіть самі.
Маша Міщенко