Кравчук повчав, Скорик таврувала, Заєць ховався, Сирота випивав
Кравчук повчав, Скорик таврувала, Заєць ховався, Сирота випивав

Кравчук повчав, Скорик таврувала, Заєць ховався, Сирота випивав

10:23, 20.04.2007
8 хв.

Із політичного небуття прозвучав голос групи 239. Зразково-показові виступи народних депутатів минулих скликань були покликані затаврувати ганьбою указ про дострокові вибори...

Шуфрич, Кравчук
Захід називався «Всеукраїнські збори народних депутатів України всіх скликань». Які люди зібралися в сесійній залі! І без охорони. Міністр транспорту Микола Рудьковський виявив честь, стояв, правда, збоку . Може, звикав до думки, що його п`яте скликання вже теж минуле? Нестор Шуфрич обнімався в сесійній залі з колишнім однопартійцем Борисом Андресюком. У Нестора Івановича вже немає ніякої можливості проявити себе, розім`ятися і, як в інші часи, в торець своєму політопоненту заїхати. Адже захід скликаний, як тонко відзначив один з учасників, під «певний політичний настрій». І всі промовці цей настрій суворо витримували: закликати Президента сісти за стіл переговорів і відмінити свій указ.

Знаю тепер, як таврували ганьбою і оформляли громадський осуд в колишні часи. Я побачила це під час депутатського обговорення нинішньої політичної ситуації в країні. У сесійному залі сиділо чоловік триста. Колишній народний депутат Іван Заєць скромно сидів на третьому поверсі в ложі помічників, йому було ніяково приєднуватися до громадського осуду. Ще один поважний чоловік, один з батьків Конституції, Михайло Сирота в буфеті випивав з деякими колегами. Вони наперед припускали, яким буде сценарій всенародного осуду, і в зал не спускалися, прийшли ж сюди, щоб зустрітися випадково з однодумцями.

Відео дня
Початок був багатообіцяючим, в президію парламенту зайшли Леонід Кравчук (колишній голова Верховної Ради і колишній Президент), Володимир Литвин ( він, загалом, не декларує своєї причетності до жодної із сторін політичного конфлікту) і Олександр Ткаченко (він давно ніде не з`являвся, тому його зустріли з цікавістю). Я стала розглядати, хто де розмістився. Олександр Сугоняко, глава Асоціації українських банків, сів там, де фракція «Наша Україна», Володимир Яцуба – кадровик епохи Кучми, теж там, де фракція «Нашої України», Георгій Крючков з КПУ, зрозуміло. Олександра Кужель, якщо не помиляюся, на місці Тимошенко. І навіть Михайло Рябець, колишній член ЦВК (той, який до Ківалова там працював, але «слава» якого померкнула після «подвигів» знаменитого Підрахуя; зараз він радник Януковича) розмістився на місці БЮТ. Петро Толочко – теж з комуністами.

Слово узяв Леонід Макарович. Перший Президент сказав, що зараз в президії зібралися всі спікери (окрім Плюща – той всіх перехитрив, не прийшов, у нього є шанс потрапити в прохідну частину списку «Нашої України») і що це символічно. Заявив, що регламенту немає, але «давайте виступати по п`ять хвилин, мікрофони не вимикаються, можливостей впливати на промовців у мене немає». Загалом, він м`яко всім запропонував поводитися пристойно. Цікаво, що свої виступи Леонід Макарович пересипав висловами то Геродота, то Володимира Мономаха те Лінкольна, покликаними продемонструвати його об`єктивність, рівновіддаленість і серце, сповнене любові. Правда, до любові Кравчук закликав все більше своїх опонентів.

Потрібно було продемонструвати, що колишні депутати налаштовані проти указу Ющенка. І вони показували. Дещо вибився із загального ритму Литвин, за що його освистали комуністи. Екс-спікер оголосив: в Україні Конституційного суду немає, як би одні Конституційний суд не захищали, і як би інші його не блокували. На думку Литвина, потрібний був привід, щоб показати несумісність двох існуючих світоглядів і двох позицій, і привід знайшли власне в діях Верховної Ради. За його словами, в Україні відбувається тотальне недотримання Конституції. Є фактичне заохочення антиконституційних дій, причому тотальне насадження всестороннього прослуховування, підслуховування, негласного проникнення. «Коли одних прослуховували, то це було геройство (натяк на Мороза), коли прослуховують інших, це викликає неприйняття», – відзначив він. Після виступу Литвин пішов, він був зайвим на цьому святі повчань про неконституційність указу Президента.

Пустовойтенко
Потім пішли виступати апологети продовження мирних переговорів Президента і прем`єра: Валерій Пустовойтенко, Олександра Кужель, Петро Толочко, Георгій Крючков, заступник Лавриновича Інна Богословська... Немає сенсу переказувати їх виступи, все це вони багато раз повторювали в телеефірах. Повеселила журналістів колись націонал-демократично, а потім соціал-демократично (о) налаштована Лариса Скорик. Вона з`явилася як головний та істинний носій знання, хто є головною загрозою нашому суверенітету. Зі всією властивою їй експресивністю вона заявила: «Я знала, що якщо Президент виявиться хорошим і працюватиме на державу, то ми матимемо стільки недоброзичливців, особливо глобалістичних за межами України, що вони такого Президента просто відсунуть. Ви знаєте ідею усунення Кравчука і того, кого нам нав`язали потім. Я пам`ятаю, як тут стояли батько Буш і говорили, що не треба відділятися від Москви. Я пам`ятаю що говорила з приводу України Тетчер. Глобалісти завжди домовиться, щоб за рахунок таких пішаків як... Ми одержали такого Президента, який з нікчемної причини розганяє парламент. Я не знаю, скільки було нарад в іноземних посольствах, як зробити так, щоб усунути уряд, який сьогодні знову запрацював і працює всього десять місяців. Дали б йому хоч два роки, як помаранчевим. Наскільки треба бути брехливим, щоб давати обіцянки, то розжену парламент, то ні. Ми переживаємо епоху дискредитацію жінки в політиці. Даруйте, з боку жінки політичний аферизм і вибачте, біснуватість. Це патологія. І коли я бачу, як у пана Луценка і у Тимошенко однаково бігають очі, я думаю, чи не можна сфокусувати свій погляд хоч на чомусь, що буде добром для України. Треба мати совість, щоб не продаватися на схід або на захід.» Стужилася пані Лариса за мікрофоном, що і говорити. А з такою риторикою, боюся, що у неї жодних шансів одержати місце навіть у Регіонів.

Скорик
Коли до мікрофона, нарешті, добрався депутат другого скликання Богдан Горинь, щоб висловити альтернативну більшості думку, то, відбиваючись від пані Скорик, він відмітив: «Ларисо, ви вже стільки дурниць наговорили, дайте сказати». На жаль, все, чого добився Горинь, – при ухваленні звернення перейменувати «всеукраїнські збори», на слово просто «збори».

Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, якому слово так і не дісталося, попрямував до виходу. На наше запитання, як йому подобається все, що відбувається, він відзначив:

– Сивина – це звичайно мудрість. Стільки сивих чоловіків в залі, але так мало мудрості. Кравчук цитував Геродота про те, що потрібно слухати другу сторону. Але друга сторона так і не одержала слова. Ми хочемо з приводу всього цього зробити окрему прес-конференцію.

Олександр Нечипоренко, народний депутат першого скликання, додав: "Слухаю все це і розумію, які необхідні вибори. Як необхідний свіжий погляд, свіжий і незалежний розум."

Майже на самому виході, коли в залі абсолютною більшістю ніким не зареєстрованих і ніким не підрахованих голосів приймалося звернення: «даєш нульовий варіант», «Президента – за стіл переговорів», «всі нардепи – в сесійний зал», я побачила Олександра Барабаша, народного депутата першого скликання, колишнього голову Асоціації народних депутатів, який поділився своїм поглядом на подію.

– П`ятеро депутатів з нинішньої коаліції через газету запропонували зібратися депутатам всіх скликань для обговорення нинішньої ситуації. Очевидно, ідея була підтримана керівництвом Верховної Ради. Ідея хороша, але в нинішній ситуації приречена на провал, – сказав Олександр Леонідович. – Адже навіть в парламенті п`ятого скликання неможливо виробити консолідовану позицію, а уявіть, якщо зібрати п`ять скликань парламенту. Принцип запрошення сюди можна назвати випадковим, а можна вважати вибірковим. І тоді це вже метод маніпулювання. Ще не було заявок на виступи, але в президії вже був список промовців, які задали різкий, крутий тон засудження указу. Таке можливе, коли збираються депутати одного політичного напряму. Непрезентативність цих зборів очевидна. Я дванадцять років очолював Асоціацію народних депутатів і завжди прагнув зберегти єдність організації, адже таких зборів можна було за всі періоди новітньої історії провести дуже багато. Але я хотів зберегти і єдність організації, і її авторитет. Сьогодні були присутні, в основному, соціалісти, комуністи, а також депутати, що працюють з урядом. Чи здатні вони на здорову і об`єктивну оцінку? Судіть самі.

Маша Міщенко

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся