Регіонал Володимир Олійник: Гадаю, Тимошенко засудять умовно

Біда минулого уряду не в тому, що він брав кредити, а в тому, що проїдав... Якби уряд був реформістський, то пустив би ці гроші на встановлення автономного опалення лікарень, шкіл...

Біда минулого уряду не в тому, що вони брали кредити. А в тому, що вони його проїдали... Якби уряд був реформістський, то пустив би ці гроші на встановлення автономного опалення лікарень, шкіл...

Володимир Олійник – народний депутат України від Партії регіонів та один зі спікерів цієї фракції. 2004 року був довіреною особою кандидата в президенти Ющенка, 2006-го став нардепом від БЮТ, 2007 року перейшов до Партії регіонів. Але зараз юрист та поборник права не проти, щоб за корупцію садили і біло-голубих, і помаранчевих та не заперечує проти того, щоб усі нардепи, які хоч колись блокували Раду, відповідали перед законом. УНІАН поставив Володимиру Олійнику кілька запитань.

Володимире Миколайовичу, побиття народних депутатів, яке сьогодні розглядалося в парламенті, почалося з блокування парламенту нардепами БЮТ, які захищали свого лідера Юлію Тимошенко. Хіба це не зрозуміло, що партійці хочуть захистити голову партії від в’язниці?

Будь-яка справа базується на певних доказах. Члени БЮТ вимагали те, чого не можна було вимагати від парламенту. Вимагали, щоб Юлії Тимошенко змінили запобіжний захід – підписку про невиїзд. Тобто щоб парламент у порушення Конституції втрутився у слідчі дії. Депутати вимагали прийняття неконституційного рішення.

Але це принизливо, Тимошенко тут, вона не втікає, для чого ця підписка?

Це – право слідчого. Є ваше право писати та викривати, а в нього свої повноваження. Коли слідчий порушує кримінальну справу, то вибирає запобіжний захід. Найліберальніший захід – підписка про невиїзд. А бійка – спроба додати політичного присмаку справі, щоб Європа почула. Цю бійку в парламенті замовляли. Опозиціонери ставили блокуванням непарламентське завдання. Я чув розмову бютівців: що ми не відійдемо від блокування аж до бійки. Тридцять п’ять чоловік фракції БЮТ блокували президію парламенту. Я запитував: а де інші члени фракції? Адже мова йде про честь і захист лідера. Тож я запитував у тих нардепів, хто був відсутній, чому не були при блокуванні? У відповідь почув: нас штовхають до бійки. Бо коли нема бійки, то в Європі нема сигналу.

Коли закинули в сесійну залу у квітні під час Харківських угод димову шашку, то всьому світові показали картинку. Крім того, хтось домагається дестабілізації в парламенті.

Повертаючись до справи Тимошенко. Чи вам не здається, що під час кризи використати “екологічні” гроші на пенсії – це не лише порушення, а й мужній вчинок?

Нецільове використання коштів – злочин. Для тих, для кого бюджет країни –це не порожній звук. Коли йдеться про нецільове використання бюджету, у Європі за це садять до в’язниці. Зрештою, якщо потрібно використати ці кошти, то дотримайтесь такої процедури – у вас у парламенті є більшість. Нехай парламент проголосує.

Чому ми взялися саме за цю справу? Інформації про розкрадання грошей колишнім вищим керівництвом – море, а доказів буває малувато. Проведу аналогію: Алькапоне убивав людей, сів у в’язницю за несплату податків. А тут, якщо ви перевищили повноваження, то все – треба відповідати. Навіть якщо ви порушили закон з благородних міркувань. Та цю розтрату навіть не можна було б назвати форс-мажором. Тим більше, ми ще й міжнародні угоди порушуємо. Якби уряд був реформістський, то, скажімо, пустив би ці гроші на встановлення автономного опалення лікарень, шкіл. Це – цільове використання, бо ми б зменшили викиди в повітря, поліпшили б ситуацію у закладах і отримали додаткові кошти.

Біда минулого уряду не в тому, що вони брали кредити. А в тому, що вони його проїдали. Ви можете уявити сім’ю, яка позичає гроші та на позичені гроші продовжує харчуватися в ресторані?

Якщо ви про гроші кіотського протоколу, то вони пішли на пенсії, на те, щоб у принципі було за що харчуватися, а не на ресторани, хіба не так?

Ні, я про уряд, який бере гроші й на позичені гроші продовжує купувати втридорога автомобілі, які не були “швидкими допомогами”. Вони не підпадали під визначення “швидкої допомоги” за класифікацією.

У державі існує порядок. А “швидка допомога” навіть розмитнюється за спеціальними правилами.

Але мало того, що вони пропхнули непотріб, там ще й ціна завищена у два рази.

Відомо, що закупівлями у сфері медицинизаймався ваш колишній міністр охорони здоров’я Зиновій Митник. Юлія Тимошенко стверджує, що вона сама зверталась у Генпрокуратуру з проханням перевірити закупівлю.

Мені байдуже, хто міністр, чий міністр, але якщо він винуватий, нехай відповідає. Тимошенко колись казала, що уряд Януковича краде 60 доларів у секунду. Задайте їй питання: де матеріали?

Їй, як і вам, забракло доказів, але вона не стала судити вас, як судили Алькапоне, за несплату податків.

З 60 нібито вкрадених мільярдів забракло доказів хоча б на 40 тисяч, як у справі Луценка?

Сьогодні йде процес відповідальності за скоєне. Коли ми питаємо, чому ви такого процесу не розпочинали, коли були при владі, вони кажуть, що в них не було свого генпрокурора. Свій генпрокурор чи не свій... Але чого ви не витягнули генерального прокурора сюди в сесійний зал та не запитали: ти що там робиш? Знаєте, чому? Тому що генеральний прокурор вийшов би й сказав, а ваші що, не крадуть? І розповів би, як він готує подання на нардепа демократичної коаліції, але йому подзвонили, сказали, що Юлія Володимирівна просила не давати подання. Тому – все... Закінчується час блокування, закінчується безвідповідальність. Зрештою, учора президент звільнив міністраохорони здоров’я.

І це стало результатом аудиту уряду Тимошенко.

Результатом діяльності тих славних аудиторів, котрі колись у США займалися плямами на сукні Монікі Левінські?

Слухайте, ми ніколи так не дійдемо істини. Правоохоронні органи в нас “погані”, бо вони служать “антинародному режиму”, аудит “поганий”. А чому ви не запитаєте Юлію Володимирівну, чому вони за таку божевільну суму купили автомобілі для “швидкої”?

Гроші кіотського протоколу, за якими ви обвинувачуєте Тимошенко, повернулися на свої рахунки. За що ви будете її судити?

Усі втягнулися в обговорення цієї справи. Утім, ані ви, ані я не знаємо всіх матеріалів, які є в кримінальній справі. Це я вам кажу як колишній голова суду. Це все ще буде предметом обговорення. Але якщо є обвинувачення, то потрібно подавати до суду. Ми будемо все бачити, все буде прозоро. Ви думаєте, що суддя прийме рішення на бездоказовій базі? При такій справі – ніколи! Уже все проводиться прозоро. Всі про все розповідають. Он Луценко розповідає, що аж на сорок тисяч гривень у нього порушень. Ну нащо Луценку сорок тисяч? Але інші речі не розповідає. Що підвищення водія по службі йшло без його участі? І хоч би раз цей водій прийшов до свого міністра й сказав: шеф, я вже підполковник, я вже помешкання отримав, досить з мене. Питання стоїть по-іншому: коли почати реальну боротьбу із крадіжками. Ця влада почала. Вона тим самим розпочала справу і проти себе. Наступна влада прийде й скаже: давайте проведемо аудит.

Невже ви вірите – що ця влада почала боротьбу?.. А ви не побоюєтеся, що в серці кожної бабці Тимошенко залишиться героїнею, яка дала їм пенсію?

Я б хотів, щоб при ухваленні рішення ми думали про це найменше. Ті, хто прийматиме його, повинні думати про закон. Які будуть правові наслідки, політичні – це питання окреме. Якщо починати аналізувати, справа ніколи не завершиться. Я теж багато думав, є плюси, мінуси. Це не останнє питання, яке задають високоурядовцям. Ще будуть “швидкі допомоги”.

І свого колишнього міністра Митника притягнете до відповідальності?

Тут нема мого міністра. Мій міністр – це чесний міністр. Мій міністр не напивається як свиня у Франкфурті. Я сам так не роблю.

А ваш партнер з коаліції комуніст Найдьоновтеж не напивається?

Він мені не товариш. Але, якщо говорити про крадіжки... Я був довіреною особою Ющенка, був помічником Юлії Тимошенко. Але мене до влади два з половиною роки у виконавчу владу не запрошували. Бо йшов дерибан. Куди мене не пропонують, то завжди запитують: а нащо він нам, у нього якесь своє бачення. Я вважав, що красти не можна. Заробляти – так, можна. Але задля того, щоб заробляти, необхідно мати клепку. Кірпа покійний заробляв. А просто прийти та дерибанити, - то вибачте. Я кажу про це відповідально, при уряді Тимошенко був дерибан. Це навіть не розкрадання. Бо розкрадання – це усушка, утруска. А коли наперед комерційним структурам платяться гроші за цукор, а в Держрезерві навіть на копійку нема цукру, то давайте зупинимося. Держрезерв підпорядкований міністру економіки, а потім Губський в інтерв’ю каже, що реально Держрезервом керував Турчинов. І Губський стверджує, що казав Турчинову, що і цукор купується не за тією ціною, і газ не за тією ціною в Держрезерві. Тобто реально є тіньова економіка та тіньове управління. З того, що мало бути в Держрезерві, реально залишилося 8%, то хочу запитати екс-прем’єра: ви що осліпли? Ви б колись поцікавилися, хлопці, що ви там робите.

Думаю, що реально Тимошенко не засудять, але умовно засудять.

Леся Дідківська

УНІАН в Google News