
Податковий Майдан: влада намагається знищити і площу, і тих, хто на неї вийшов?
Спочатку було 20 перевірок, потім прийшла міліція і вивезла люстри, які я продаю... Вони лякали дітей, коли батько виїжджав на акції... Ми в своїй країні і боротимемося за свої права...
Спочатку було 20 перевірок, потім прийшла міліція і вивезла люстри, які я продаю... Вони лякали дітей, коли батько виїжджав на акції... Ми в своїй країні і боротимемося за свої права...
Влада не може пробачити підприємцям, що ті воскресили Майдан і показали, що він знову може стати силою. Не можуть пробачити, що, незважаючи на свій президентський і прем`єрський статус, приїжджали на Майдан не як герої, а як ті, що провинилися, і вимушені були спілкуватися з представниками малого і середнього бізнесу. І стали знищувати тих, хто стояв на Майдані, хто не ховав обличчя. А ще стали в буквальному розумінні знищувати Майдан.
Про страх влади перед площею свідчать нескінченні спроби влаштовувати на ній всілякі карнавали. Новорічну ялинку тут встановили буквально наступного дня після демонтажу наметового містечка. А саме – 3 грудня. Пан Попов, "економ" від Регіонів, обіцяв, що на Майдані проводитиметься з цього самого дня феєричне шоу аж до Хрещення. Народу обіцяли ярмарки, торжества і таке інше. Але все, що відбувалося там, виглядало убого, запиту киян на такі святкування-ярмарки не було.
Після свята Хрещення прийшов День Соборності, на Майдан пускали тільки організованих владою людей. Потім раптом панове «донецькі» пригадали англійське слово «Гайд-парк» і сказали, що хочуть зробити його на Майдані. Ну, щоб в Києві був Гайд-парк, а не Майдан. Ця ідея, проте, не прижилася.
Стерти Майдан поки не виходить. Навіть якщо забрати звідти всі плити, нібито пошкоджені під час податкового протистояння.
А ось знищувати підприємців і активістів Майдану у влади виходить не те щоб дуже добре, а дещо краще.
Коли влада почала пресувати активістів Майдану з числа, як ми їх називаємо, «революціонерів», нічого екстраординарного, як для сьогодення, в цьому не було. До того ж революціонери й самі інший раз не проти посидіти в СІЗО. Це тільки зміцнює їх імідж і авторитет. Хай дорослішають хлопці, вони ще можуть знадобитися українській демократії.
Але в останні тижні пішли тривожні повідомлення про те, що під каток репресій потрапляють і самі підприємці. Ті, хто після відміни першого варіанту Податкового кодексу скрутили намети і законослухняно відправилися по домах і на свої ринки. Ми подзвонили за номерами, що збереглися з часів Майдану, і запитали малих підприємців, що відбувається в їх житті.
Ігор Запрудський, голова профспілки підприємців Луганщини, інвалід другої групи: СПОЧАТКУ БУЛО 20 ПЕРЕВІРОК, ПОТІМ ПРИЙШЛА МІЛІЦІЯ І ВІДВЕЗЛА ЛЮСТРИ, ЯКІ Я ПРОДАЮ
Через кілька днів після того, як ми з Києва повернулися до Луганська, після відміни кодексу, почався пресинг. Я орендую маленький магазинчик, де продаю освітлювальну техніку. До мене за два тижні прийшло близько двадцяти мислимих і немислимих перевірок: пожежники, податкова міліція, податкова інспекція, стандартизація. А потім прийшла міліція. Їх було зо двадцять. Прийшли за заявою якогось аноніма, вирішили перевірити господарську діяльність. Спочатку вигребли всю оргтехніку, комп`ютер, в якому були документи, що стосуються моєї профспілковій діяльності. Адже я допомагаю місцевим підприємцям. Потім стали знімати із стелі люстри.
І я помітив, що ці двадцять міліціонерів навіть не соромилися своїх дій. Це була просто зондер-команда якась. Під надуманим приводом, що я нібито не маю дозволу від міськвиконкому (а його не потрібно, достатньо дозволу району, до речі, на стіні висіли всі мої дозвільні документи) у мене без будь-яких документів відбирали те, що я нажив, те, чим підтримував своїх стареньких батьків, підтримував рідних. Я багато років живу з клапаном в серці, бували моменти, коли лікарі просто повертали мене з того світу. І я дуже гостро розумію, що таке совість, честь, мораль, віра. Їх неможливо купити.
Бачити, як руйнують магазин, було нестерпно, мені стало зле, викликали швидку допомогу. Потім мої колеги з Києва підняли шум у зв`язку з пресингом, крім того, справа проти мене розсипалася в суді. Суд вчора знову відклав розгляд справи проти мене. Вночі вони привезли в коробках люстри і залишили під магазином. Я ще не відкривав їх, не знаю, що залишилося цілим, а що ні.
Вони порушили все, що можна порушити. Це ж бандити, кущівська станиця номер два, вотчина нардепа Єфремова, який вважає себе хрещеним батьком цієї вотчини. Після цього я вирішив точно: братиму участь у всіх акціях проти влади. Вони намагалися розтоптати людей, які з кравчучками в руках протримали на своїх плечах свої сім`ї.
Ми допомагатимемо тим, хто готовий боротися.
Ігор Супрун, голова громадської організації підприємців «Край» Хмельницької області, підприємець: ВОНИ ЛЯКАЛИ ДІТЕЙ, КОЛИ БАТЬКО ВИЇЖДЖАВ ДО КИЄВА НА АКЦІЇ
Одного бізнесмена у цей період в наручниках і без свідомості відвезли в лікарню і влаштували біля нього пост. Зараз допити, виклики продовжуються. Коли ми оголосили, що будуть акції протесту в січні, Галину Кулик, яка торгує на ринку, знову викликали в правоохоронні органи, допитували.
Марія Філіпчук, голова профспілки захисту підприємців Чернівецької області: МИ НІЧОГО НЕ БОЇМОСЯ: МИ В СВОЇЙ КРАЇНІ І БОРОТИМЕМОСЯ ЗА СВОЇ ПРАВА
Ми звернулися до губернатора і глави УМВС з листом, щоб припинили дії проти підприємців. У центральних ЗМІ описали випадок, коли нашу активістку Лідію Гаїну 19 січня узяла міліція – так вона до сьогодні знаходиться на лікуванні.
Ми нічого не боїмося, ми в своїй країні і боротимемося за свої права.
Андрій Панайотов, член координаційної ради Асамблеї малого і середнього бізнесу (Київ): МИ НЕ ВІРИМО НІ ЦЬОМУ УРЯДУ, НІ ЦЬОМУ ПАРЛАМЕНТУ
Ми йому активно протидіємо. Формуємо для цього раду підприємців. Якщо б не наша боротьба, то утиски були б серйозніші. Ми надаємо захист всім, хто з нами співпрацював під час «податкового» Майдану і хто просить про таку допомогу.
Ми не віримо ні цьому уряду, ні цьому парламенту.
***
Не скрізь підприємці однаково сміливі. Люди, яким висунули звинувачення у справах дворічної давності, іноді перебувають в розгубленості і вже не хочуть публічних протестів. Але ті, хто вистояв, готові йти далі.
Тепер уже навряд чи хтось дорікне їм за політичні гасла. Скрутивши свої намети 3 грудня, підприємці мирно їхали додому продовжувати свій скромний бізнес. Але вдома їх чекала політика: МВС, податкова, перевірки...
Ніхто не спрогнозує, якими будуть форми боротьби підприємців. Але безперечно, тепер вони не обійдуться без чітких політичних вимог. Мають право.
Маша Міщенко