Перший рік Януковича

Європейські й американські посадовці повинні дати зрозуміти президенту більш чітко – відверто, так щоб не було неправильно витлумачено нюанси – що політика його адміністрації виглядає як регрес демократії

The New York Times, 1 березня

Віктор Янукович

Однією з речей, які висіли в офісі посла США у Києві з 2006 по 2009 і викликали найбільшу гордість, була карта світу, на якій було позначено рейтинг «Фрідом Хаус» вільних, не вільних і частково вільних країн по всьому світу. На ній відвідувачі могли чітко побачити, що Україна була єдиною вільною країною серед усіх пострадянських держав.

Однак, сьогодні карта «Фрідом Хаус» показує, що Україна є лише частково вільною країною. Президент Віктор Янукович, який завершив свій перший рік правління, повинен ретельно подумати над тим, що це означає для його мети щодо інтеграції його країни до Європи, про яку він так часто говорить.

Після Помаранчевої революції 2004 року Україна провела приблизно півдесятка парламентських, президентських і місцевих виборів. Міжнародні спостерігачі називали їх всі загалом вільними і чесними, тобто так було до виборів у жовтні 2010, перших при адміністрації Януковича. Президент Янукович  зробив в останню хвилину деякі спроби виправити закон про вибори, але це голосування не відповідало стандартам, встановленим попередніми виборами, і воно було визнане таким, що відбулось зі значними порушеннями.

Юлія Тимошенко спілкується зі своїми прихильниками біля будівлі ГПУ

Ще однією тривожною ознакою є очевидні намагання прокуратури переслідувати посадовців з попереднього уряду колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Її Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко  сидить за ґратами в очікування суду. Її Міністр економіки Богдан Данилишин отримав політичний притулок у Чеській Республіці, дружньо-налаштованій країні, яка бажає успіху Україні. Чехи надали йому притулок припустивши, що він не зможе отримати справедливий розгляд своєї справи корумпованою, залежною від політиків судовою системою України. Колишнього прем’єр-міністра, яка залишається дуже сильним політиком, постійно викликають на допити до прокуратури, їй також заборонили подорожі за кордон.

Під час публічного виступу у Вашингтоні 14 лютого 2011 Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко висловив красномовні аргументи на захист останніх подій у сфері демократії в Україні. До його честі, наступного дня він обговорив це питання на зустрічі з «Фрідом Хаус».

Скоріш за все, правда знаходиться десь посередині між картиною, яку малюють українські дипломати, та тією, що її зображують внутрішні критики Януковича. Але той факт, що міністр закордонних справ відчував, що він повинен зосередити свої коментарі на внутрішній політичній арені України, є відображенням враження у Європі та Сполучених Штатах, що Україна відвернулась від демократії в європейському стилі.

А це може серйозно позначитись на зовнішній політиці Києва. Україна при попередньому президентові Віктору Ющенку, та президентові Януковичу намагалась повністю інтегруватись в Європу, включаючи можливий вступ одного дня до Європейського Союзу. Україна, безумовно, заслуговує на шанс. Однак, досягнення цієї мети означає реформування економіки, реструктуризацію законів і підвищення стандартів, щоб задовольнити вимоги ЄС.

Хоча всі розуміли, що цей процес буде довгим, самі зусилля вважались вартими цього та цілком досяжними, якщо докласти для цього час і рішучість.  Уряд США повністю підтримував ці зусилля. Проте, події в Україні змусили європейців та інших поставити під сумнів відданість України загальноприйнятим європейським нормам політичної поведінки.

Якщо президент Янукович справді відданий ідеї європейської інтеграції і членства в ЄС, дії його адміністрації всередині країни роблять досягнення цієї мети набагато важчим. Європейський Союз зосередив свою увагу на внутрішніх питаннях, наразі він не проявляє значного ентузіазму щодо інтеграції сусідніх держав. Якщо європейці вважатимуть, що Київ обрав більш авторитарну модель правління, їм буде набагато легше ігнорувати бажання України інтегруватись.

Віктор Янукович

Тому перед президентом Януковичем стоїть вибір. Він може продовжити або дозволити продовження поточної внутрішньої політики та спостерігати за тим, як його шанси на інтеграцію України в Європу зникають. Або він може зміцнити демократичні інституції, які, до речі, допомогли йому стати президентом минулого року, та відновити позитивний імпульс у відносинах між Україною і Європою.

Зі свого боку, Захід може допомогти йому кристалізувати його вибір. Європейські й американські посадовці повинні дати зрозуміти президенту більш чітко – відверто, так щоб не було неправильно витлумачено нюанси – що політика його адміністрації виглядає як регрес демократії. Вони також повинні дати йому чітко зрозуміти, що продовження такого курсу розчарує доброзичливців України по всьому світу та призведе до збільшення відстані між Україною і Європою. 

Стівен Пайфер, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, та Вільям Тейлор, старший віце-президент американського Інституту Миру, були трeтім та шостим послами США в Україні відповідно