Чому Жака Ширака судять, а Черновецький - поза досяжністю закону?

Після можливої відставки «гречаного» шахрая у партії влади немає кандидата, здатного перемогти на дострокових виборах мера столиці. Це що, віддавати Київ «чужим»?.. Про мерську різницю між Україною і Європою

Українські політики та аналітики частенько полюбляють міркувати, чому ж нашу країну ніяк реально не пустять до Європи. Вільної економічної зони не формують, без віз в’їжджати не дозволяють… Адже у нас географічний центр Європи, шалений економічний потенціал і високий освітній рівень. (А які у нас пісні!)

Не вдаючись у тонкощі соціально-економічного та політико-гуманітарного становища в Україні та старій Європі, автор волів би зупинитися на «мерській різниці» між ними. І тут варто порівняти дві гучні справи, одна з яких мала широкий резонанс у французьких та європейських, а інша – в українських ЗМІ. Мова йде про «справу Ширака» і «справу Черновецького» (і, звісно, його «молодої команди»).

Жак Ширак

У Франції 7 березня почався судовий процес над екс-мером Парижа і екс-президентом країни Жаком Шираком. Обвинувачення пов’язані  з давньою справою про створення фіктивних робочих місць в паризькій мерії, яку він очолював з 1977 по 1995 рік. У штаті мерії формально числилися активісти партії Ширака «Об’єднання на підтримку республіки» (RPR). У «мертвих душ» не було ні робочого столу, ні номера телефону, ні конкретних посадових обов`язків. Фактично за бюджетні кошти вони займалися партійними справами та президентською кампанією Жака Ширака.

Разом із Шираком по справі проходять ще дев’ять осіб. На суді розглядатимуть лише ті випадки правопорушень, які відносяться до 1990-1995 років. У цей період в мерії числилося 28 «підсніжників».

Теоретично екс-президентові, що стояв на чолі Франції в 1995-2007 роках (і мав імунітет від судових процесів), загрожує до десяти років в`язниці і 375 тисяч євро штрафу. Практично французькі юристи очікують на умовний вирок і незначний штраф. Щоправда, поки що засідання відкладено до 20 червня (захист знайшов сумнівні процедурні моменти), але можна не сумніватися, що суд відбудеться – і справу буде розглянуто до кінця.

Незважаючи на те, що 78-річний екс-президент має величезний авторитет у Франції і Європі (сьогодні про нього позитивно відгукуються77% його співвітчизників  ), що він літня і хвора людина.

Незважаючи на те, що ця справа непрямо, але дошкульно б’є по нинішньому президентові Франції Ніколя Саркозі, якого вважають протеже Ширака. А йому – скоро на другі вибори.

Незважаючи на те, що удару буде завдано по іміджу Франції загалом: Жак Ширак буле другим колишнім лідером країни, який постане перед судом. Першим був маршал Філіп Петен, якого звинувачували у зраді та співпраці з нацистами.

Незважаючи на те, що порушення були скоєні 20 років тому, що з того часу питання вже двічі здавалося вичерпаним: в 2004 році за справою про незаконне фінансування семи функціонерів RPR був засуджений на 18 місяців умовно екс-прем’єр Ален Жюппе, який за мерства Ширака очолював фінансове управління паризької мерії і одночасно займав пост генсека RPR (Жюппе надовго пішов з політики – і повернувся лише зараз, на посаду міністра закордонних справ).

Жак Ширак

А в 2010 році паризька мерія погодилася відкликати позов проти Жака Ширака. Той, за підтримки своїх прихильників, повністю компенсував 2,2 млн. євро, які мерія колись витратила на оплату фіктивних робочих місць.

І все-таки суд відбудеться. Цього разу позов подало товариство боротьби з корупцією Anticor. Чому? Один з позивачів - активіст природоохоронного руху Пьєр-Ален Броссопояснює  , що Ширак порушив демократичні засади: «Мені йдеться про принцип. Це не є моєю особистою битвою із Шираком. Йдеться про основоположні принципи демократії».

Цими принципами і керуватиметься Паризький суд 20 червня. А чим керуються українські суди, правоохоронні органи і влада в цілому?

Чому ми не бачимо у залі суду, ба, навіть на допитах у прокуратурі, майже «екс» мера Леоніда Черновецького і чільних членів його «молодої команди»?

За інформацією джерела «Дзеркала тижня. Україна» в правоохоронних органах  , на сьогодні наші силовики мають у своєму розпорядженні остаточні результати моніторингу групи експертів, яка працювала в надрах київської міської державної адміністрації (КМДА), досліджуючи діяльність Черновецького & Co протягом 2007-2010 років.

Ось лише основні підсумки моніторингу, від яких справді волосся стає дибки: «понад 2211,62 га землі віддано в оренду (іногороднім студентам, «рогокопитним» кооперативам та іншим підставним особам, фірмам-одноденкам); продано – 280 га землі (без конкурсу, зазвичай за заниженою вартістю й на інсайдерських аукціонах); виведено з комунальної власності близько 700 об’єктів — через організовані судові рішення, додемісії й афілійовані з «прибульцями» компанії; скуплені посередниками за копійки всі інвестиційно-привабливі майданчики та об’єкти…»

«Дзеркало», детально описавши основні шахрайські схеми «черновецьких», ставить перед владою резонне запитання: «Чи буде відмашка силовикам скрупульозно й компетентно зібрати всі необхідні докази щодо кожної зі схем і довести справи до суду, де на лаві підсудних не відсиджуватимуться виконавці — Качурова, Макєєва, Євлах еt cetera? Чи відповідатимуть за мародерство і осквернення столиці Черновецький, Супруненко, Довгий, Комарницький?.. Незважаючи на їхні готові валізи готівки для судів».

І незважаючи на всі труднощі доведення в суді злочинності описаних журналістом дій «молодої команди» на чолі з «космічним мером». Адже, як зазначається у статті, «є архів. Є підписи Черновецького на всіх рішеннях Київради. Є факти системного заниження вартості об’єктів, є документи, оформлені заднім числом, є фірми, банки, газети... афілійовані із замовниками, які здійснили сотні незаконних оборудок. І багато чого є! Нарешті, є десятки людей, готових говорити».

І тут якраз криється велика «мерська різниця» між Україною та Європою.

По-перше, в Європі не потрібна ніяка «відмашка» від влади для проведення розслідування злочинів та порушень і судового процесу. Навіть президент безсилий у Франції давати якісь вказівки та дозволи/заборони суду і прокуратурі. В Україні ж сьогодні Президент є всесильним і здатен віддавати силовикам прямі накази «карати або милувати» (звичайно, не у письмовій формі).

По-друге, в Європі не беруть до уваги у випадку порушень закону політичних факторів. Перед законом усі рівні (французький суд не хвилює, що Жак Ширак є політичним союзником і колишнім покровителем нинішнього президента республіки). А у нас Черновецький опиняється поза досяжністю закону, оскільки після його можливої відставки  у партії влади немає кандидата, здатного перемогти на дострокових виборах мера столиці. Це що, віддавати Київ «чужим»? Ну, і на президентських виборах «підсобляв» Леонід Михайлович «регіоналам» як міг.

Тому-то Франція, де за «основоположними принципами демократії» судять популярного, авторитетного, заслуженого політика, який два десятиліття тому спіткнувся, але відшкодував збиток, завданий державі, і служив цій державі вірою і правдою, але мусить до кінця відповісти перед законом, є Європою.

А Україна, де не постав і невідомо, чи постане взагалі перед судом до краю скомпрометований «гречаний» шахрай, який з «молодою командою» воістину в «космічних» масштабах розкрадав столичну землю і майно, належить до Азіопи. І це ще м’яко кажучи…

Микола Писарчук