Південно-Азійське турне Януковича: по гроші й екзотику (фоторепортаж)

Один із сінгапурських опозиціонерів відсидів 23 роки, але не за політичну діяльність, а за економічні злочини. Нічого не нагадує? Виборча кампанія призначається завжди несподівано і триває дев`ять днів...

Після недавніх візитів до Японії і Китаю, український Президент побував з державними візитами у В`єтнамі, Сінгапурі і Брунеї.

"Ми планомірно здійснюємо нашу багатовекторну політику і вибудовуємо наші прагматичні і взаємовигідні відносини з країнами південного Сходу Азії і Тихоокеанського басейну", - підкреслив Президент під час своєї першої зупинки - у В`єтнамі.

Лейтмотивом візитів в ці країни був пошук нових економічних партнерів і потенційних інвесторів в українську економіку. «Ми зараз шукаємо можливості для реалізації того потенціалу, який за нашою оцінкою, просто не використовується в двосторонніх відносинах з кожною з цих країн», - відзначив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, коментуючи мету поїздок Януковича в країни Тихоокеанського регіону.

Пам`ятаєте фразу з відомого радянського фільму «Біле сонце пустелі»: «Восток - дело тонкое, Петруха». І це дійсно так: відсутність політичного діалогу на найвищому рівні до останнього часу не дозволяла розвивати економічні стосунки.

У В`єтнамі результат був очевидний відразу: це і вісім підписаних документів про співпрацю, і безпосередньо заява Президента В`єтнамської Соціалістичної Республіки Нгуєна Мінь Чиєта, про те, що  Янукович - близький друг в`єтнамського народу, а також його друг особисто.

Вже багато сказано про те, що сьогодні Сінгапур, Бруней і В`єтнам  активно розвиваються і можуть бути цікавими Україні не тільки як потенційні інвестори, і економічні партнери, але і як зразки реформування економіки. Особливо це стосується Сінгапуру, адже держава за тридцять років з країни третього світу перетворилася на високорозвинуту державу.

ВВП Сінгапуру на душу населення складає більше 26 тисяч доларів. В Азії за цим показником країна поступається лише Японії, а в світі займає 16-е місце, обігнавши такі держави, як Іспанія й Італія. А ще, Сінгапур – найбільший в Азії фінансовий центр, за багатьма параметрами не поступається Гонконгу і Токіо.

Янукович у своїх виступах у Сінгапурі неодноразово говорив, що більшість національних проектів України обов`язково повинні бути реалізовані з урахуванням досвіду Сінгапуру.

"Познайомившись ближче з Сінгапуром, його інфраструктурою і бізнес-середовищем, я дійшов висновку, що більшість національних проектів України обов`язково повинні бути реалізовані з урахуванням сінгапурського досвіду. Наші проекти "Доступне житло", "Чисте місто", "Якісна вода", "Нове життя", "Місто майбутнього" є спробою втілити в Україні ті результати, яких вам уже вдалося досягти у вашій країні", -  відзначив Янукович у своєму виступі на українсько-сінгапурському бізнес-форумі.

Україні може бути цікавий досвід Сінгапуру і в питаннях боротьби з корупцією, яку дійсно вдалося викоренити за досить невеликий відрізок часу.

Єдине, не хотілося б, що б наша влада перейняла досвід «сінгапурської демократії». Хоча, це може виглядати вельми спокусливо для неї. Ще б пак, опозиції в країні практично немає, а влада передається від батька до сина. Зараз країну очолює старший син батька-засновника Сінгапуру Лі Сянь Лун.

До речі, один із сінгапурських опозиціонерів відсидів 23 роки, але не за політичну діяльність, а за економічні злочини. Нічого не нагадує? Крім того, в Сінгапурі дуже жорсткі закони про дифамацію (розповсюдженні компроматної інформації), чиновники люблять судитися, а суди завжди готові визнати дифамацією будь-який опозиційний вислів. Виплативши пару штрафів у сотні тисяч доларів, опозиціонери просто випадають з політики.

В інтернеті я натрапила на дуже цікаву статтю про те, як проходять вибори в Сінгапурі. Виборча кампанія призначається завжди несподівано і триває дев`ять днів. Протягом цього терміну кожна з партій дістає можливість протягом 4-9 хвилин викласти свою програму по телебаченню. Інших можливостей немає, тому що політично незалежні ЗМІ в Сінгапурі відсутні. Мітинги теж заборонені: будь-які публічні збори, починаючи від п`яти учасників, вимагають дозволу поліції. А оскільки охочі стати опозиційними політиками в Сінгапурі не численні, то немає і опозиційних кандидатів на більшість місць. Значною мірою, правляча еліта виграє вибори апріорі, за відсутністю конкурентів.

Втім, справедливості ради відзначимо, що, принаймні за офіційними заявами, політичні питання не стояли на порядку денному – сторони все більше обговорювали економіку.

Про абсолютну теократичну монархію Султанату Бруней, куди Янукович вирушив після Сінгапуру, і говорити не хочеться. Хоча, народ Брунею султана любить і, як розповідали нам місцеві жителі, навіть вийшов на акції протесту, коли султан хотів  трохи обмежити свою владу, створивши парламент.

Ось що хотілося б перейняти у Брунею - це ставлення до громадян. У цій країні дійсно існує безкоштовна медицина і освіта, брунейці не платять податків, зате можуть узяти в держави кредит, навіть на купівлю літака!

Можливо, якби у нас було стільки нафти і газу, як у Брунеї, ми б теж не платили податки. Зате у нас є інше, що можливо вже в недалекому майбутньому стане ціннішим, ніж енергоресурси – родючі землі.

Недаремно на переговорах у Південно Азіатських країнах піднімалося питання про співпрацю з Україною в агропромисловому комплексі.

Так, голова Ради з економічного розвитку Брунею Алі бін хаджі Апонг на брунейсько-українському бізнес форумі  прямо заявив, що його країна хотіла б співпрацювати з Україною у виробництві продуктів харчування.

Міністр закордонних справ Грищенко розповів журналістам, що це питання сьогодні цікавить багато потенційних інвесторів.

За його словами, йдеться про необхідність підтримки стабільності в світі, яка повинна базуватися на продовольчій безпеці.

«Те, що сьогодні відбувається в Північній Африці, значною мірою, було викликано, крім усього іншого, загостренням ситуації із забезпеченням більшості населення доступними продуктами харчування. І в першу чергу пшеницею», - сказав міністр, пославшись на думку аналітиків.  Грищенко впевнений, що це не може не турбувати країни в різних куточках світу.

Крім того, він нагадав, що сьогодні багато експертів стурбовані зміною системи харчування в Японії, Китаї та інших східних країнах. «Міняється та дієта, до якої традиційно звикли в багатьох країнах світу. Нове покоління японців перестало користуватися паличками, перейшло на виделки з ножами, і, отже, почало їсти більше м`яса, і багато іншого, чого вони раніше ніколи не їли. Їх шляхом йдуть сотні мільйонів китайців,  а через деякий час будуть (йти) сотні мільйонів індійців», - відзначив він.

Не знаю, як взаємозв`язана відмова від паличок у Японії зі збільшенням поїдання в країні м`яса, але факт залишається фактом – їсти вони почали більше, і, отже, продукти харчування стануть все більші затребуваними.    

І Україна, зі своїми чорноземами, просто зобов`язана скористатися цими тенденціями. Але одна справа говорити, і зовсім інша справа розвивати цю галузь. Поки ми чули тільки заяву Віктора Януковича про плани влади реалізувати реформи в аграрному секторі економіки до 2014 року.

Будемо сподіватися, що український АПК якось відчує результати численних зарубіжних візитів Януковича. І тоді, можливо, збудеться його мрія, озвучена ним у черговий раз у Брунеї, що Україна в середньостроковій перспективі увійде в 20-ку найбільш розвинених країн світу, а рівень життя українців відповідатиме високим світовим стандартам.

Приклад багатьох країн Тихоокеанського регіону, які, як сказав один сходознавець, за тридцять років пересіли з в`ючних ослів на роллс-ройси, з племінних скакунів - на літаки, повинен надихати Україну. Але для цього потрібно працювати і проводити реальні реформи, а не тільки говорити про них.

Олена Гітлянська

Фото автора і УНІАН

УНІАН в Google News