Чи допоможуть зміни до закону чесно та демократично провести вибори?

"Встановлення норми в 50 плюс один відсоток є достатньо потужним механізмом, щоб зірвати вибори"... "Закон слід переписати по-новому, і розпочати з того, щоб зробити відкриті списки"... Зміни до закону про вибори коментують експерти

Закон “Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" прийнято.  Чи вичерпно прописує він процедуру проведення дострокових виборів? Чи ефективною та демократичною є введення законом порогової норми в 50 плюс один відсоток? Що робити тим виборцям, які в день голосування  були у відрядженні, адже відкрпні талони скасовано? Чи можливо скласти реєстр виборців за той час, який залишився? Чому при дострокових виборах кандидати у народні депутати не повинні подавати декларації про доходи? Найбільш дискусійні положення закону УНІАН попросив прокоментувати персон, які вважаються експертами виборчого законодавства.

Михайло Рябець, голова ЦВК у 1997-2004 рр, радник прем’єр-міністра України:

ЧЕРГОВІ ТА ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ БУДУТЬ ПРОВОДИТИСЯ НА АБСОЛЮТНО РІЗНИХ ПРАВОВИХ ЗАСАДАХ...

Нещодавно ухвалений закон “Про внесення змін у закон про вибори народних депутатів України” дає можливість організаторам виборів вирішити цілу низку проблем, з якими вони могли зустрітися  при здійсненні виборчих процедур за старої редакції закону. Хоча я б не брав на себе відповідальності казати, що цей закон дає відповіді на всі питання, які можуть виникнути перед організаторами виборів. Думаю, що через політичну заангажованість цього проекту у ньому не враховано цілої низки тих процедур, які пропонувалися у законопроекті, розробленому під керівництвом колишнього заступника голови ЦВК Марини Ставнійчук, і який був переданий до робочої групи.

Проте без цього закону на існуючій правовій базі неможливо було провести дострокові вибори.

Тепер щодо дебатованих місць закону. Наприклад, норма щодо інформації про виборців, котру має надати прикордонна служба. Прикордонники володіють електронною базою даних щодо громадян України, які покинули Україні за певний відрізок часу, і тому я не думаю, що їм доведеться складати за дідівськими методами списки людей, які виїхали за межі країни. Тут я не бачу жодних проблем, було б бажання виконувати букву закону.

Добре, що положення про голосування удома повернули у виборчий закон. Ми повинні забезпечити можливість проголосувати тим громадянам України , які через стан здоров’я не можуть взяти участь у голосуванні на дільницях. Давайте подивимося на статистику минулих виборів. І ви побачите, що не йдеться про таку велику кількість людей, яка може серйозно вплинути на результат виборів. Законом чітко впорядкована процедура організації голосування. Організовують таке голосування представники різних політичних сил, включені до складу виборчих комісій. До того, це голосування можуть контролювати спостерігачі від суб’єктів виборчого процесу та від громадських організацій. Я б не перебільшував цих проблем, які активно мусуються засобами масової інформації, а привернув увагу до того, що організатори виборів мають забезпечити суворе неухильне дотримання встановленого законом порядку організації голосування виборців за місцем їх постійного голосування.

Щодо відкріпних посвідчень, то я не думаю, що нам потрібно було запроваджувати цей інститут, оскільки, як ми пам’ятаємо, на останніх виборах у 2004-2006 роках за відкріпними посвідченнями голосувала  незначна кількість виборців. І ті виборці реально не впливали на результати виборів. Ця норма створювала більше проблем, ніж давала можливість забезпечити виборче право. Тому я думаю, що нічого страшного не станеться, якщо певна частина громадян України, перебуваючи за межами населених пунктів, де вони мають право голосувати, не проголосує. У переважній більшості європейських країн немає такого поняття, як відкріпні посвідчення, і ніхто там не кричить про порушення демократії. Виборче законодавство Французької республіки передбачає, що якщо людина сама, із власної ініціативи не заявила письмово про своє бажання брати участь у будь-яких виборах, що проводяться у наступному році, до 31 грудня, то він не включається до жодного списку, за якими проводяться вибори у цій країні. І ніхто не репетує, що це є порушенням виборчих прав. Ми говоримо про право, а не про обов’язок.  Кожен з нас, хто хоче взяти участь у виборах, повинен знайти можливість у голосуванні.  

Тепер щодо порогової норми... Як на мій погляд, щоб говорити про легітимність парламенту, то необхідно було встановити якусь граничну межу або бар’єр участі виборців. Але мені не зрозуміло, чому було ухвалене рішення про встановлення такого бар’єру виключно для позачергових виборів. Планові вибори та позачергові вибори будуть проводитися  вУкраїні на абсолютно різних правових засадах. Чергові вибори проводяться на засадах, коли немає значення, скільки людей візьме участь у голосуванні, а на позачергових, якщо на них не прийде більше п’ятдесяти процентів виборів, то ці вибори будуть визнані такими, що не відбулися. Мені ця логіка у законі не зрозуміла. З огляду на це мені важко коментувати. Хоча я б сказав, що встановлення такої межі є достатньо потужним механізмом, щоб зірвати виборчу кампанію, якщо цього захоче якась політична сила. Бо цей бар’єр слід прив’язувати до порядку формування окружних та виборчих комісій. Мені незрозуміло, чому не було надати право у формуванні окружних і виборчих дільничих комісій іншим партіям, які сьогодні не представлені у парламенті. Адже ми прекрасно розуміємо, що участь у цих виборах будуть брати не лише ті партії, які мають свої фракції у парламенті, але й більше ста партій, які у встановленому порядку зареєстровані у Мінюсті. Чому ці партії позбавлені права на участь у формуванні виборчих комісій? Я вважаю, що у своєму поєднанні положення про бар’єр та порядок формування комісій можуть бути використані суб’єктами виборчого процесу незаконно.

Щодо реєстру виборців... Я б цю проблему розглядав так. Необхідно було спочатку ухвалити закон про реєстр фізичних осіб України, а сегментом цього реєстру був би реєстр виборців України. І тоді це дало б можливість вирішувати цілу низку різноманітних проблем, які виникають у різних сферах суспільного життя. Але оскільки ми вже маємо закон про реєстр виборців, то ми повинні відштовхуватися від нього. Мені здається, що за той невеличкий відрізок часу, який залишився до дня голосування, в Україні неможливо буде скласти на належному рівні реєстр виборців. І ми повертаємося до того, що позачергові парламентські вибори відбудуться на підставі списків виборців, які будуть складатися за старою системою. Але навіть за цією системою за такий короткий час скласти списки виборців на кожній дільниці, щоб вони не викликали підозр, сумнівів, буде дуже важко. І крім цього, на сьогодні немає достатньої політичної волі, щоб забезпечити оперативне і якісне складання, уточнення та оприлюднення списків виборців. Сьогодні, наскільки мені відомо, ще ніхто не брався до цієї роботи. А це робота дуже клопітка, яка вимагає не одного місяця часу, і роботи в три зміни десятків тисяч громадян України.

Мені здається, що ухвалені закони дають можливість здійснити на належному рівні ці виборчі процедури. Немає нічого страшного, що закон передбачає на проведення виборчої кампанії не більше 60 днів. У переважній більшості країн Європи виборчі процеси вкладаються і в один-два місяці. Це – нормальне явище. Головне, щоб ми у строки, визначені законом, належним чином забезпечили здійснення згідно до закону виборчих процедур. Це і проведення передвиборної агітації за рахунок коштів держбюджету, виборчих фондів політичних партій чи їх блоків. Слід добитися, щоб добросовісно виконували вимоги закону і ті, хто будуть вести передвиборну агітацію, і ЗМІ, які надаватимуть площі чи ефірний час. Є ціла низка проблем на всіх стадіях виборчого процесу, які можуть бути оперативно вирішені організаторами виборів в інтересах демократичних виборів. А є ряд питань, незабезпечення виконання яких організаторами виборів дасть можливість піддавати сумніву результати виборів. 

Степан Гавриш, суддя Конституційного суду:

КОМПРОМІСИ, ЯКІ ДОСЯГАЛИСЯ, БУЛИ НЕ ПРОФЕСІЙНІ, А ПОЛІТИЧНІ...

Зміни до Закону про вибори приймалися в умовах гострого політичного конфлікту. Компроміси, які досягалися, були не професійні, а політичні. Вони не є досконалими і вони не можуть забезпечити максимальну якість демократичності, справедливості та прозорості виборів.

Повернення до явочного бар’єру є відступом від демократії. Без сумніву. Європа практично не знає таких прецедентів, європейські країни від цього відмовилися. І  це може бути палицею, яка буде бити двома кінцями, оскільки у випадку, коли 50 відсотків виборців не з’явиться на виборчі дільниці, то будуть призначені нові вибори, які відбудуться вже без цього бар’єру. Наскільки я розумію положення цього закону. І так може статися, що у країні тривалий час може не бути законодавчого органу. Соціологія не підтверджує цей гіпотетичний варіант, але він може відбутися поза їхніми прогнозами, оскільки до кінця ніхто не знає настроів у суспільстві, тим більше важко спрогнозувати, яким буде цей настрій після певних криз, скажімо,  аграрної чи бензинової. Тому проведення тих виборів може призвести до певних ускладнень.

Багато положень закону були предметом пропозицій більше політтехнологів, аніж юристів, які тільки завершували цю дискусію, і тому в ньому закладено немало проблем, над якими треба працювати у виборчій комісії. Тому основне навантаження буде перекладене на виборчу комісію, і та, згідно закону, зможе тлумачити закон про вибори народних депутатів. Саме у цьому плані виборча комісія може зіграти ключову роль, оскільки сюди прийшов професійний конституціоналіст Володимир Шаповал, який досить прискіпливо та ефективно досліджує виборче право в цілому. І я вважаю, що ЦВК буде здатна у ситуації, коли там немає однозначної політичної більшості, знайти найоб’єктивніші критерії для вирішення питань, пов’язаних  із законом.

Слабкою стороною закону залишається те, що всі судові процедури, які пов’язані із виборами, є такими, що дозволяють використовувати суди як задля формування процесу виборів, так і задля формування його результатів. І тому прийняті зміни до закону про вибори апріорі не могли визначити його якість. І після виборів в парламент слід негайно сідати для серйозної дискусії навколо всієї політичної системи, приймати рішення про нову доктринальну модель всієї виборчої системи.

Михайло Сирота, народний депутат України попередніх скликань, один з авторів чинної Конституції:

ДУЖЕ “ЛОГІЧНОЮ” МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ НОРМА, ЩО НЕ СЛІД ПОДАВАТИ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО ДОХОДИ

Зміни до закону про вибори треба було вносити. Бо за тим законом, який в нас був, провести вибори було неможливо.

Свого часу, формуючи законодавство, ми відмовилися від виборчого порогу, бо ця норма дозволяла включати негативні технології, коли в силу цілого ряду технологічних засобів доводили до того, що 50 відсотків людей не приходило на дільниці. (Наприклад, це і  утворення маленьких дільниць, і штучні черги, заплутані списки, коли люди будуть ходити по дільницях, шукаючи себе в списках). Тобто, якщо є якась норма, яка може дестабілізувати процес, то можна припускати, що її можна бути використати. Без сумніву, це не поліпшує закон, але і закон з’явився як компроміс. Деякі зміни мені здаються недолугими, реалізація деяких положень - майже неможливою, але важливо, що при цьому всьому вони дають право провести вибори.

Теоретично можна зробити реєстр виборців за такий короткий термін. Практично, ми бачимо, що за 15 років ніхто цієї роботи не зробив в силу об’єктивних і суб’єктивних причин. З тих самих причин і я мало вірю, що ми до 30 вересня зможемо зробити якісний реєстр виборців.

Щодо скасування відкріпних талонів, то це той випадок, коли ми кидаємося з однієї крайності у іншу. Відкріпні – це відома технологія, яку ми всі ми добре пам’ятаємо. Але тепер, слідуючи принципу, що кращий засіб від лупи -  гільйотина, ми скасовуємо можливість голосування для тих, як мінімум, десяти відсотків громадян, які хотіли б проголосувати. Але не можуть, бо перебувають поза межами свого населеного пункту.

Дуже “логічною” мені здається норма, що на дострокових виборах не слід подавати декларацію про доходи. Це закономірно, адже у парламенті 5 скликання було зафіксоване більше 250 мільйонерів і мільярдерів, то для чого їм розкривати доларові таємниці перед українською громадою. То вони взяли і під шумок норму викинули. Вирішили, якщо парламент є клубом мільйонерів, то для чого щось декларувати.

Положення про те, щоб митники подали списки всіх людей, які перетнули кордон - швидше теорія. Звичайно, є електронна база, але як  централізовано звести списки людей до купи, бо митниць у державі багато? Із виїздом людей є багато різних проблем, а оскільки наша митниця не є  взірцем педантичності та відповідальності, то навряд чи вони спрацюють тут оперативно.

Цей закон слід переписати по-новому, і розпочати з того, щоб зробити відкриті партійні списки.

Василь Яблонський, керівник оперативно-аналітичного відділу Національного Інститут стратегічних досліджень:

ДОРУЧЕННЯ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ ВИГЛЯДАЄ БІЛЬШЕ ПОБАЖАННЯМ, АНІЖ НОРМОЮ

Прийняті зміни до закону лише доповнюють виборче законодавство. А “Закон про вибори народних депутатів України” готувався свого часу досить ґрунтовно. І тому можна говорити, що процедура виборів виписана досить детально. Інша справа, що завжди можуть виникати нюанси у застосуванні тих чи інших етапів процесу виборів та процесу голосування.

Якщо говорити про можливість фальсифікацій, то варто згадати норму про голосування вдома і зараз вона дещо спрощена, ніж, скажімо, ніж на минулих виборах. Як ми знаємо, зараз можна голосувати вдома за наявності заяви від людини, яка не може прийти на виборчу дільницю. Але вже без довідки про стан здоров’я, як вимагалося на минулих виборах.  Ми бачимо певні можливості до фальсифікації, тим більше у деяких південних областях у деяких районах вдома голосував величезний процент виборців.

Знято питання відкріпних талонів. І це очевидно, бо, з одного боку, є об’єктивні речі, коли людина не може працювати за місцем проживання, і законодавство не дозволяє це вирішити. Але жива пам’ять каруселей та цілих відкріпних потягів.  І тому ця новела закону здається прогресивною. Це ефективна протидія фальсифікацій. Стосовно державного реєстру... Формально завдання можна виконати. Але цей державний реєстр не може бути вичерпним. Зробити його достовірним так швидко важко, і ЦВК всі прекрасно розуміють. 

Новела закону про доручення прикордонній службі видавати дані про тих людей, які виїхали за кордон у триденний термін, виглядає більше побажанням, аніж нормою, яку можна реально виконати. Зрозуміло, чому коаліція наполягала на таких речах. Значна частина виборців Партії регіонів і КПУ є представниками Півдня, Сходу, вони традиційно зорієнтовані на російський ринок праці. І вони виїжджають до Росії через внутрішні паспорти. І тут є маневр для гіпотетичних фальсифікацій. А такі заслони, як державний реєстр плюс дані прикордонної служби ґрунтуються на тому, до Європи їздять західні та центральні області. А вони будуть виїжджати по закордонних паспортах. Тому це така якби протидія використанню голосів тих людей, які нелегально виїхали за кордон і не мають змоги проголосувати у дипустановах. Таким чином, коаліція намагалась обрізати частину голосів, яка традиційно віддавалась за голоси помаранчевих. Ми подивимося, як вона працюватиме... 

Ну і цікаве питання, чому кандидатами у депутати не подається декларація про доходи? Очевидно, йдеться про те, що вибори пройшли не так давно, і списки практично не змінюються.

Розмовляла Маша Міщенко

УНІАН в Google News