Чи правильно вчинила Тимошенко, перетворивши політичний процес на фарс?

Чи правильно вчинила Тимошенко, перетворивши політичний процес на фарс?

Суддя не приховує роздратування: його видає... брова, яка так недоречно сіпається, коли Тимошенко його допікає... Суд над Тимошенко виглядає як суд над Димитровим...

Юлія Тимошенко заходить до будівлі Печерського районного суду Києва. 7 липня
Коли розпочався суд над Тимошенко щодо отих горезвісних газових контрактів з Росією, я попросила кількох різних експертів спрогнозувати розвиток подій. Говорили різне, проте жоден із них не міг передбачити, що судовий процес над Тимошенко перетвориться на театр абсурду, принаймні так швидко, а ЮВ так успішно вживеться в роль «підсудної». Навіть сам Янукович визнав,що Тимошенко стала «зіркою» на суді над собою. Мабуть, заздрісно йому, адже вона привертає увагу українців та світової спільноти до своєї персони куди більше, ніж він. Ще чого доброго, перебере на себе електорат, який стрімко втрачає біло-голуба команда.

– Завдяки цьому процесу ЮВ знову отримала статус першого опонента нинішньої влади, – каже політолог Олександр Палій. – Безумовно, для неї це позитив. Тому багато людей, розчарувавшись у Януковичу й команді, побачивши Тимошенко єдиною альтернативою, можуть знову до неї схилятися.

Розгляд газової справиТимошенко ще тільки на початковій стадії (триває попередній розгляд), а на судовому процесі вже було все: і образи, і бійки між міліцією та депутатами й журналістами, і дисциплінарне виведення Тимошенко з зали суду за «неповагу» до нього…

Чого тільки варті діалоги між суддею Кірєєвим і підсудною Тимошенко. Журналісти вже назвали спілкування між ними «високими відносинами». Чи не щоразу коли Кірєєв звертається до ЮВ, у залі чується сміх. Фраза «підсудна, до вас суд звертається», звучить у цій залі просто комічно, хоча б тому, що пані Тимошенко ніколи не піднімається з місця, коли до неї звертається «суд» і з неприхованим презирством і викликом відповідає цьому «суду».

Як відомо, на знак поваги до суду потрібно вставати, коли суддя звертається до будь-кого з учасників судового процесу. Тимошенко ж не робить цього, навпаки – каже, що це її знак протесту, тому що «цей суд не є судом». Загалом вона не пропускає жодної можливості, аби висловити свою зневагу судді Кірєєву. Той теж не приховує свого презирства до «підсудної» та роздратованості. Його нервовість видає його... брова, яка так недоречно сіпається, коли пані Тимошенко називає його злочинцем чи обвішує його іншими епітетами.

– Суддя Кірєєв, якщо його можна так називати, – каже Тимошенко, – за час попередньої роботи за два роки в районному суді Київської області з 32 рішень у кримінальних справах 20 прийняв з повним порушенням закону. Він покривав і випускав на волю представників наркомафії, убивць, людей, що здійснювали розбій та інші злочини. 20 вироків, які він виніс, – це справи, у яких повністю були доведені злочини, а він закрив кримінальні справи і випустив (злочинців) на свободу».

Брова судді нервово сіпається...

Родіон КІРЄЄВ
Смикається вона також тоді, коли чути, що пан Кірєєв «залежний від Януковича», що він «нелюдь» або просто повтор, що цей суд – політична розправа.

Так, Тимошенко свідомо перетворює процес над собою у фарс, абсурд, комедію... Вона не тільки свідомо, заздалегідь продумавши, задає такий тон судовим перипетіям, вона докладає всіх зусиль, аби суд не пішов у якомусь іншому напрямі...

Можна уявити, до якого абсурду дійде, коли почнеться допит свідків, котрі розповідатимуть про перевищення нею службових повноважень, коли підписувалися оті невигідні газові контракти.

У багатьох моїх знайомих, котрі вважають себе прибічниками Тимошенко, така її поведінка в суді не викликає захоплення.

Але спробуймо розібратися: а чи є в неї інший вихід, ніж поводитися саме так, враховуючи, по-перше, що накопати при бажанні можна на кожного (тим більше на високопосадовця), а по-друге, що цей процес, хоч як крути, є політичним. Адже всі розуміють – як її прибічники, так і люті супротивники, - що судять її не за злочини, а за те, що вона залишається дуже впливовим лідером опозиції.

Тож чи є у неї інший вихід?

На думку аналітика Ігоря Лосєва, іншого виходу в Тимошенко справді немає. Адже якщо «ця справа взагалі не підпадає під кримінальне право як така від самого початку, а є просто політичною, то що їй залишається?..

“Щодо поведінки Тимошенко можу навести приклад: був такий болгарин Георгій Димитров, якого судили в Лейпцигу за часів Гітлера. Він поводився набагато гірше за Тимошенко, він дуже нечемно звертався до суддів, він постійно ображав Германа Геринга (державний і військовий діяч Третього Рейху) і, незважаючи на таку надзвичайно погану поведінку, Димитрова нацистський суд виправдав. Але в нього були шанси саме тому, що його судили в Лейпцигу... Якби Димитрова судили в тридцяті роки в Москві, у нього б не було жодних шансів на виправдання. Суд над Тимошенко виглядає менш правовим, ніж лейпцизький процес. І його можна порівнювати не з нацистським судом, який виявився більш-менш об’єктивним (правові традиції Європи давалися взнаки), а з московськими політичними процесами 30-х років, де ні в Бухаріна, ні в Крестинського, ні в Зіновьєва не було жодних шансів на виправдання.

На політичному процесі, - а це політичний процес, - треба поводитися політично. Щоб описати цей суд, потрібен талант Кафки, бо тут абсурд на абсурді... Цей процес від самого початку є абсурдом, бо тут навіть немає ні складу, ні факту злочину. І це абсолютно очевидно! Вона з тих контрактів не мала особистих вигод. Навпаки – тільки неприємності, у тому числі й політичні (це позначилося на її провалі на президентських виборах). Себто вона тут абсолютно не виграла.

Якщо судити Тимошенко за газові угоди в Москві, то треба судити Януковича за Харківські угоди. Тимошенко територію України нікому не здавала. Тож якщо її судити за перевищення повноважень, то декого – за державну зраду.

Так, те, що зробила Тимошенко в Москві, є великою політичною помилкою, великим політичним провалом, але за це її можуть карати тільки виборці на виборах, а не кримінальна юстиція”.

Олександр Палій теж вважає, що Тимошенко обрала правильну тактику.

“З її боку це – делегітимація суду, оскільки, на думку більшості людей, він є заангажованим і керованим – відповідно до проведеної рік тому судової реформи. Суд сьогодні – це абсолютно залежний орган, ніякого справедливого суду в нас не існує завдяки зусиллям влади.

Тому Тимошенко обрала правильну тактику. Як вона сама каже, це не суд, а судилище. Тому навіть її такі дуже жіночі вчинки, образи є цілком адекватними.

Хоча, варто сказати, що в самій делегітимації суду нічого доброго немає, як і в делегітимації влади. Сьогоднішній уряд фактично є незаконним, тому що функціонує всупереч виборам до парламенту 2007 року. Тобто він є неконституційний, незаконний, не відповідає волевиявленню і взагалі нікого не представляє. Це і є делегітимація влади.

Тимошенко вставляє свої п’ять копійок в історію, публічно зневажаючи суд. Теоретично влада може посадити Тимошенко, але все одно належного ефекту від цього не матиме, бо, як казали стародавні римляни, ще жоден імператор не зміг стратити свого наступника, тобто все одно за кожним імператором приходить інший.

Відверто кажучи, я не бачу в цьому розумної тактики влади. Вони діють нахрапом, хаотично”.

…Стежачи за процесом, ми бачимо, що в Кірєєва нібито є установка – не задовольнити жодне клопотання «підсудної». Жодне. Наприклад, 7 липня після двох клопотань щодо відводу судді в Тимошенко виникло ще одне: зробити перерву в судовому процесі на тридцять днів, щоб дати можливість новому захисникові Миколі Титаренку ознайомитися з кримінальною справою обсягом у п’ять тисяч сторінок. Та суддя ухвалив клопотання тільки «частково» – до 10.00 8 липня – а була вже четверта година по обіді 7 липня.

У результаті в захисника Титаренка 8 липня було вже інше клопотання – про перерву до понеділка через поганий стан здоров’я. Оскільки він, щоб вивчити справу, спить по 2-3 години на добу, бо суд йому не дав достатньо часу.

...Коли Титаренко скаржився на здоров’я, сказав, що до нього в суді були застосовані «тортури» (фігурально, звісно). Кірєєв суворим тоном уточнив, які саме тортури має на увазі захисник. У посла Великобританії Лі Тернера, який відвідав суд, змінилося обличчя. Так, наче він дивився гостросюжетний фільм, а не виступи учасників судового процесу. Титаренко не міг до пуття пояснити, що він мав на увазі – давалася взнаки безсонна ніч. Його взялася захищати його ж підзахисна – Тимошенко. Емоційно, ефектно… Загалом – як завжди. Вона сказала, що ненадання належних умов для виконання обов’язків – це і є тортури.

Кірєєв не розчулився й вирішив не відпускати Титаренка до лікаря, а викликати йому швидку прямо в суд, аби пересвідчитися, чи справді він не може далі захищати Тимошенко. Як наслідок – Титаренка госпіталізовано з серйозним діагнозом – серцево-судинна недостатність. Розгляд справи перенесли на 11 липня.

Посол Великобританії неприховано дивувався з того, що він бачив. Проте від коментарів відмовився.

...Кожен судовий день Тимошенко супроводжується мітингами як на її підтримку, так і на її засудження. Досі до зали суду проникали молодики з фальшивими журналістськими посвідченнями, які вигукували: “Тимошенко – до відповідальності!” Тепер їх не впускають. Натомість явилися якісь типи злодійської зовнішності. Їх міліція спокійно пропустила до суду. Пояснити це правоохоронціне захотіли... 

                                    Фото Оксани Климончук

Жоден судовий день не обходиться також і без творчості колишнього нардепа-регіонала Олега Калашнікова (того, що побив журналістку СТБ). Він установив гучні колонки прямо на Хрещатику біля входу в суд. Від яких у буквальному розумінні тріщать барабанні перетинки. З цих колонок лунає голос Калашнікова: “Пускай Тимошенко продаст мотоцикл своего зятя британца и вернет долг Российской Федерации 405 миллионов американских долларов»… І все в такому дусі.

Суд над Тимошенко триває вже два тижні, та ще не закінчився навіть попередній розгляд справи.

Далі буде?

Оксана Климончук

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter