У Луценка відібрали лавки і націлилися на адвоката

Екс-міністра прийшов підтримати Безсмертний... Всі відверто нудяться і позіхають. Пожвавлення у зал вносить Тимошенко... Ключі від туалету на першому поверсі мають тільки грифонівці... Репортаж

Луценка знову судять. Чергове засідання має розпочатися о 10:00.

О 9:20 біля Печерського суду купа преси. Нікого не пускають навіть на територію дворового майданчика, традиційно перегородженого охороною. Кажуть – чекайте. Врешті-решт деяким журналістам вдається проскочити. Чергова лінія оборони – безпосередньо на вході до суду. Міліціянти записують паспортні дані всіх “вхідних”.

– А ви хто? Преса? – запитує у мене боєць “Грифону”.

Почувши ствердну відповідь, кричать колезі: Так, пресу пиши в окремий список. І вимагай ще й посвідчення.

– Це що, списки на розстріл? – жартують наступні у черзі.

– Ну ми ж не НКВС, – обурюються юні грифонівці.

– Ви до кого на суд? – питають знову

– До Луценка.

– Майте на увазі, на другий поверх до Тимошенко вас не пустимо.

Обвинувачений вже на місці. Луценка прийшов підтримати екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний. Чоловіки шепочуться крізь грати.

– Як Тетяна? – наостанок цікавиться екс-міністр у екс-посла, маючи на увазі його дружину Тетяну Мокріді. 

– Та все нормально.

– Переказуй вітання.

– А ти чув останній анекдот про сосну? – не виходить зі свого амплуа Луценко.

– Чув, – і Безсмертний з посмішкою йде.

Сходиться захист Луценка і обвинувачення. 5 хвилин до початку – а преса відсутня. Журналістів пускають рівно о 10-й і то без особливого ентузіазму, наголошуючи, що в залі нема де сісти. А сісти дійсно нема де. Кажуть, що після бійки грифонівців з депутатами під час засідання у справі Тимошенко, лавки з залу, де судять Луценка, знесли до зали екс-прем’єрки. Тож коли свої місця зайняли захист, обвинувачені і підсудні, решті залишилася одненька маленька лавочка, на якій можна тісненько посидіти втрьох. Все. Решта розташовується під стінками.

Сергій Вовк

Заходить суддя Вовк у супроводі своїх колег. У цій залі, на відміну від другого поверху, ще встають.

На початку судового засідання суддя Вовк запитує у Луценка, чи не вважає він перешкодою для продовження судового засідання відсутність одного з його адвокатів – Ігоря Фоміна.

Луценко насамперед вимагає забезпечити нормальні умови проведення засідання.

– Люди не мають де сісти. Це порушення умов відкритого судового засідання. Те, що вчора «Грифон» поламав лавки у залі засідань суду над Юлією Тимошенко, мене не обходить…

Суддя Вовк розповідає, що суд не має достатніх коштів, аби у терміновому порядку забезпечувати усі зали новими місцями для сидіння.

– Я хочу, щоб на засіданні було якомога більше представників громадськості і преси, – знову наполягає Луценко. – Інакше – ухваліть дозвіл для журналістів приходити зі своїми лавками, розкладними стільчиками…Чи хай прокурори постоять, а журналісти присядуть.

Екс-міністр категорично проти зачитування обвинувального висновку без його адвоката Фоміна.

– Суд і так вже порушив всі мої права, – обурюється Луценко. – Мені відмовили в адвокаті, якого я бажаю – Москалі – без жодних причин, він не є підсудним. Мені відмовили у суді присяжних. Відмовили у відведенні головуючого, на якого заведено дві кримінальні справи. Суд заборонив трансляцію, хоча жодних допитів свідків не відбувається. Зачитування обвинувального висновку без мого адвокату є незаконним.

Луценко пояснив, що вони офіційно попереджали суд про те, що Фомін йде у відпустку.

Слово надають прокурорам.

– На минулому судовому засіданні всіх учасників, в тому числі адвоката Фоміна, було належним чином повідомлено про дату та час наступного судового засідання, однак захисник Фомін до суду не з’явився, мотивуючи свою неявку відпусткою! – вигукує прокурор, роблячи особливий акцент на слові відпустка, що ніби то є неприпустимим явищем.

Прокурори продовжують звинувачувати адвоката, мовляв, він надає перевагу власним інтересам перед інтересами свого підзахисного і свідомо затягує процес. Наприкінці промови прокурор просить взагалі усунути Фоміна від розгляду справи.

– Прокуратура робить все, щоб позбавити мене можливості захисту! Вони так піклуються, що забувають про Конституційне право на відпочинок, – не втримується Луценко. – Хотів би нагадати дятлам Пшонки, що відпустка – це конституційне право громадянина Фоміна… Я заявляю, що у цьому суді відбуваються просто соціалістичні змагання між Кірєєвим і Вовком: кого швидше посадять – Тимошенко чи Луценка. Будь-які елементи судового слідства без захисника є беззаконням! Фомін мені потрібен. Це не є затягуванням. Ми попереджали наперед про його відпустку. Не вам відводити Фоміна тільки тому, що ви боїтесь його професійності.

Дружина і водночас захисниця Луценка Ірина зауважує, що Фомін чотири рази вже відкладав відпустку через судовий процес, але ж він триває 7 місяців. Тим паче він пішов у відпустку з метою пройти курс лікуватися.

Але суддя все ж таки вирішує продовжити розгляд справи за відсутності Фоміна. У залі лунає обвинувальний висновок.

Про відмінність святкових і урочистих заходів читають десь годину. Врешті решт посилаються на “авторитетну” структуру – Інститут Поплавського, який зробив висновок, що заходи на День міліції у 2008 і 2009 роках слід вважати святковими: “наявність святкової події, наявність святкової атмосфери, що створювалась художніми колективами”... – йдеться у резолюції вишу “співочого ректора”. 

Обвинувальний висновок ніхто не слухає. Всі відверто нудяться і позіхають. Пожвавлення у зал вносить Тимошенко, яка несподівано з’являється посеред засідання, спустившись з другого поверху – в її судовому засіданні оголосили перерву.  

Одразу набігає міліція і щільним колом притискається до “клітки”, в якій сидить Луценко. Тимошенко і Луценко шепочуться крізь грати і плечі міліціянтів.

– Закличте учасника процесу до порядку, – раптом піднімається обурений прокурор, який саме читає обвинувальний висновок, звертаючись до судді. – Зробіть зауваження підсудному за спілкування зі сторонньою особою!

– Це право головуючого. Будь ласка, продовжуйте читати далі, – осікає його суддя Вовк.

Обуреному прокурору нічого не лишається, як читати далі. Задоволена Тимошенко посміхається. Згодом вітається з Іриною Луценко і захисниками і йде, наостанок бажаючи удачі “всім, крім суддів і прокурорів”.

Згодом тяглість процесу порушує хіба що нардеп Олесь Доній, який приносить новину з другого поверху, що прокурор зажадав від Кірєєва взяти Тимошенко під варту. Там оголосили перерву. Незабаром паузу роблять і в засіданні у справі Луценка.

Вийти з суду ризиковано – можуть і не впустити. Тому більшість журналістів залишаються у приміщенні без їжі і води. Але в Печерському суді ще й з туалетами проблеми. Ключі від туалету на першому поверсі мають тільки грифонівці. На другому він постійно зачинений. Доводиться йти на третій – там черга.   

Після перерви триває зачитування обвинувального висновку. Позіхають вже судді. Десь біля шостої прокурори замовкають. І Луценко звертається до суду з клопотанням зобов’язати представників прокуратури оголосити ту частину висновку, яку він не чув, оскільки рішенням суду був вилучений із зали суду.

– Я не вважаю, що мені був оголошений обвинувальний висновок. Прошу процедуру у повному обсязі. Мені перші 120 сторінок не оголошено. Прошу зачитати мені ту частину, яку ви читали без моєї присутності.

Прокурори кажуть, що у Луценка на руках є обвинувальний висновок – чого не чув, може почитати.

– А навіщо ви взагалі тоді мені читали, якщо мені його вручили? – дивується екс-міністр.

Порадившись на місці, суд вирішує залишити клопотання Луценка без задоволення.

Слово надають цивільним позивачам.

– МВС просить стягнути з Луценка та Приступлюка (водія екс-міністра – Авт.) на користь МВС матеріальну шкоду, завдану їх діями, в сумі 167 тисяч 415 гривень 53 копійок в солідарному порядку, а також при розгляді цієї кримінальної справи стягнути безпосередньо з Луценка матеріальну шкоду, завдану його протиправними діями, на користь МВС в сумі 643 тисячі 982 гривень 67 копійок, – зачитує позивач МВС. 

Ірина Луценко просить позивача розповісти, з чого склалася така сума. Той щось повторює, але детально конкретизувати на може.

– Куди відшкодовувати кошти? – цікавиться Луценко. – На який рахунок?

– Якщо суд захоче, ми можемо надати таку інформацію.

– Надавайте, – пропонує Вовк.

Але позивач ніяковіє і каже, що це зроблять до наступного засідання.

– Та який рахунок! Фізичні особи не можуть поповнювати рахунки МВС, бо його немає. Існує рахунок Держказначейства, – вигукує Луценко.

Питання цифр відкладають на наступний раз.

Через відпустки суд робить перерву аж до 8 серпня.

– А коли ж моя відпустка буде? – риторично запитує екс-міністр.

Але відповіді наразі, певно, не знає ніхто. 

Далі буде.

Анна Ященко

Фото УНІАН

УНІАН в Google News