Суд над ЮВТ: за два тижні «правосуддя» не виправилось, міліція застосувала газ

«Хочу сказати, що де б я не була, у в’язниці, не у в’язниці, я себе почуваю вільною людиною, яка поставила особисті незручності нижче, ніж боротьба за волю України»…

Закінчилася перерва у два тижні в суді над Юлею Тимошенко. Експерти казали, що вона призначалася для того, аби влада мала час подумати, що далі робити з Тимошенко, зважаючи на численні зауваження Заходу щодо демократії в Україні.

Засідання розпочалося після обіду, о 15.00, але складалося враження, що тривало цілісінький день. Потрапити не лише в зал судового засідання, а й навіть у двір Печерського суду було непросто… Прихильники Тимошенко, мабуть, заскучавши за своєю кумиркою, були дуже емоційні, активні і… готові до бою. Перед самим початком засідання вони поставили собі за мету прорватися на подвір’я суду.

– А що, – казали вони, – афганці прорвалися до Верховної Ради, то й ми прорвемося до суду.

Тому «Беркут» і міліція боячись, що прихильники таки прорвуться, запускали пресу й дипломатів через сусідній двір. Друга перешкода для бажаючих потрапити до зали суду чекала вже під самими її дверима. З труднощами туди втрапив навіть посол ЄС Пінту Тейшейра, а представник посольства США чекав майже 20 хвилин під дверима, поки хтось вийде зсередини, аби для нього звільнилося місце. Деякі журналісти змогли втрапили досередини лише задовго після початку процесу.

ЮВ захищали, крім адвокатів, дочка Євгенія і чоловік Олександр. Чоловік час від часу погладжував свою дружину по спині. Мабуть, це їй дуже допомагало, бо виглядала ЮВ досить непогано. Вона привіталася зі всіма гаслом «Слава Україні».

Почався процес з того, що захист Тимошенко просив суд повернутися до судового слідства, оскільки навіть не були оголошені всі матеріали кримінальної справи.

Але прокуратура не побачила «підстав» у задоволенні клопотання, тому суддя Кірєєв його не задовольнив. Тож одразу перейшли до дебатів.

Промова Фролової

Прокурорка Фролова від імені чотирьох прокурорів почала зачитувати промову, яка передбачена в дебатах. Багато «месиджів» цієї промови ця пані взяла з обвинувального висновку.

Не було сказано нічого нового, дещо навіть вона повторювала по кілька разів, присутні навіть думали, що в неї сторінки переплуталися. Та почала пані Фролова її з прикладів інших процесів у світі щодо високопосадовців, і, мовляв, ні в кого з них не спало на думку звинуватити владу своєї країни в політичних репресіях. Присутні народні депутати почали гудіти (з закритими ротами), Кірєєв наводив порядок, чоловік Тимошенко не втримався й сказав іронічно:

– Усіх арештувати!

Промова прокурорів зайняла майже сорок аркушів паперу. У цих аркушах кілька разів повторилося, що ЮВ, усвідомлюючи «протиправність своїх дій, дала вказівку й директиви Дубині на підписання газових угод», що її «вина повністю доведена», що вона, будучи посадовою особою, «вчинила злочин, який спричинив тяжкі наслідки», діяла «умисно в особистих інтересах, усвідомлюючи безпідставність і вимоги російської сторони на переговорах у Москві, намагаючись створити собі позитивний імідж ефективного керівника держави», а також довести свою правоту в усуненні посередника «РосУкрЕнерго» з газового ринку України, вирішила погодитися на невигідні для України умови та в будь-який спосіб, у тому числі перевищенням службових повноважень, забезпечити укладення газових контрактів між Нафтогазом і Газпромом.

– Безвідповідально ставлячись до наслідків своїх дій, допускаючи при цьому заподіяння державі майнової шкоди, Тимошенко своїми злочинними діями намагалася створити уявлення про нібито належну роботу очолюваного нею Кабінету міністрів. А підписання контрактів видати за свою особисту перемогу, забезпечивши покращення свого особистого іміджу як в Україні, так і за її межами.

Крім інших «цікавих» фактів, у справі Тимошенко часто повторюється (власне, на цьому будується звинувачення), що вона дала директиви Дубині, а той усе одно вперто не хотів підписувати угоди й навіть «зробив останню спробу – подзвонив до Ющенка, аби той відкликав його з переговорів», бо він не хотів нічого підписувати, але Ющенко сказав, що «йому вже про все доповіла Тимошенко».

–  На цьому розмова закінчилася, – промовляла Фролова, – Ющенко нічого не сказав: підписувати контракт чи не підписувати. Він лише підтвердив, що Тимошенко йому про все доповіла, і лише після цього Дубина був змушений підписати контракт.

Тут виникає логічне запитання, а чому Дубина не запитав Ющенка, про що саме йому доповіла Тимошенко? І чому він не вимагав відповіді від президента, як йому діяти. Зрештою, якщо Дубина відчував, що робить злочин, підписуючи ці контракти, то чому його сьогодні не судять, адже він усе-таки їх підписав? Врешті, Тимошенко Дубині пістолета до скроні не приставляла…

Прокуратура поставила під сумнів і просила не брати до уваги свідчення екс-міністра палива та енергетики Продана, який під час допиту процитував «документ», про який попросила ЮВ. І в прокуратури, мовляв, запитання, звідки Тимошенко могла знати, що в нього є «цей документ», якщо в них нема будь-яких відносин.

Дмитро Павличко: брехня це все, брехня

Також прокуратура попросила не брати до уваги свідчення екс-керівника апарату Кабміну Лівінського, який під час допиту в судовій залі сказав, що на директивах, які містяться у кримінальній справі стоїть не підпис Тимошенко, а факсиміле.

- Обвинувачення критично оцінює показання Лівінського, - доповідала прокурорка, - оскільки його свідчення суперечать показам інших свідків, зокрема жоден зі свідків не показав, що Лівінський був присутній при передачі директив Дубині й на досудовому слідстві заявляв, що нічого конкретного пояснити не може, бо не пам’ятає даного документа, а на суді досить чітко пояснив обставини з директивами, які нібито згадав.

Слухаючи Фролову, поет, автор пісні "Два кольори" Дмитро Павличко, який був присутній у залі, не витримав, устав, сказав до Тимошенко: «Брехня – усе, що вона каже. Брехня!» І покинув судове засідання.

Також прокуратури вимагали не брати до уваги свідчення Турчинова, бо він «бере участь у провокаціях проти судового слідства».

Шоу без світла

Прокурорка невтомно читала, коли ж у Печерському суді зникло світло. Кірєєв зробив перерву, під час якої до ЮВ зайшов її соратник Турчинов.

– Олександре Валентиновичу, у мене до вас прохання – залишайтеся на волі.

Турчинов кивнув схвально й намагався її підбадьорити:

– Народ уже втомився, хоче зайти до суду. І ми зайдемо, – неоднозначно сказав він.

ЮВ користуючись напівтемрявою дала брифінг. На запитання когось із журналістів – який гідний вихід є у влади щодо неї, - Тимошенко відповіла:

– Гадаю, цій владі вже нічого не допоможе зберегти обличчя. Я не розумію, навіщо якось виходити з цих обставин, у які вони самі себе загнали. Треба вийти зрозумілим чітким шляхом, не підлаштовуючи законодавство, не роблячи якісь абсолютно неприродні процедури. Треба просто терміново закрити цю кримінальну справу, не роблячи з цього абсурд і шоу, бо для цього є всі підстави. Коли я матиму слово в дебатах, я дуже чітко розповім про те, як фальшувалася ця справа, хто був задіяний. Я доведу, що жодного порушення закону з мого боку не було – не те, що злочину.

Але зараз її найбільше хвилює не те, що робиться в судовому процесі, а що «під прикриттям» її справи влада, по суті, приступила «до здачі стратегічного об’єкту нашої держави – ГТС».

– Якщо порівняти за ціновими параметрами, за якими сьогодні будуються Південний, Північний потоки, «Набуко», то можна зробити висновок, що наша ГТС у сьогоднішніх ринкових умовах коштує понад двісті мільярдів євро.

– Я переконана, коли всі маніпуляції з ГТС будуть зроблені, і її частини опиняться в родин, які сьогодні очолюють державу. Я в цьому не сумніваюся. Я хочу попередити всіх, хто збирається брати участь у авантюрі з руйнації головної власності країни, добре подумати, бо ця влада дуже скоро піде, а Україна нікому не дасть права розправлятися зі своєю стратегічною власністю.

ЮВ визначила 2012 рік як останній перебування при владі Януковича та його оточення.

– Олігократія у 2012 році піде в історію разом з її провідником Януковичем.

ЮВ також «чітко знає», що з нею хочуть зробити:

– Їхнє завдання – усіма можливими й неможливими засобами усунути мене від політичної діяльності разом з нашою достатньо потужною командою. Вони визначили для себе, хто є їхнім головним ворогом, з яким вони збираються розправитися. І цей кримінальний процес – це їхнє, на чолі з Януковичем, рішення.

Три речі, які Януковичу не змінити

Та як би не закінчився цей процес, сказала ЮВ, є три речі, які Януковичу й усім судам уже не змінити.

– Перше – народ прозрів і знає, що далі робити. Я в цьому не сумніваюся, бо кожна родина на собі відчула, що таке позубитися залишків справедливості й свободи у власній державі. Друге – уже почалося об’єднання опозиційних сил, і це обов’язково завершиться усуненням цієї влади у 2012 році. І третє – ми як країна, що відчуваємо себе невід’ємною частиною європейської спільноти, назважаючи на те, що робить Янукович, чітко і впевнено просуваємося у європейському напрямку.

Вона також нагадала, що попросила європейських лідерів розділяти Януковича (та його оточення) і народ країни – як окрему складову європейської родини.

– І я попросила не ставити те, що відбувається з моєю власною долею, в жодну залежність з підписання Асоціації, тому що це історичний крок, щоб раз і назавжди припинити дискусії: де Україна, куди Україна рухається... І хочу сказати Януковичу, що де б я не була, у в’язниці, не у в’язниці, я себе почуваю вільною людиною, людиною, яка поставила особисті незручності нижче ніж боротьба за волю України, тому, навіть утримуючи мене в таких нелюдських умовах, він мене права висловлювати свою позицію і боротися за Україну не позбавить.

Чотири бютівці і Шкіряк на видалення

Після перерви прокурорка Фролова продовжила читати промову. Чим довше вона читала, тим більше зростало напруження в залі. Чутлива нервова система нардепів почала здавати. Першим здався Юрій Кармазін:

– Я як розробник Кримінального кодексу стверджую, що в діях Тимошенко немає складу кримінального злочину, - кричав він. – І про це я написав у заяві, яку ви (до Кірєєва) не озвучили сьогодні, і я сиджу тут, чекаючи, поки ви її озвучите.

– Ви порушуєте порядок, – провадив своєї суддя.

– Я нічого не порушую, я пояснюю молодій колезі з прокуратури (Фроловій)…

Кірєєв не дав Кармазіну договорити й постановив видалити його до кінця процесу.

Пан Кармазін почав так кричати, що я була побоялася за його здоров’я:

– Нема такого в законі! Та відкрий закони, хлопче! Я не мовчатиму, бо нема такого в законі (про норми, за якими його видаляли)! Те, що ви робите, – злочин! Це політична розправа!

Він добровільно залишив залу, але тільки тому, що не «отримує задоволення, дивлячись на Кірєєва».

Далі був видалений юрист Микола Медведєв з чернівецької обласної організації «Батьківщини». Він вилаяв Кірєєва майже як Тимошенко.

Прокурорка відновлює читання, стверджує, що весь судовий процес проходить згідно КПК, а також у відповідності до Європейської конвенції з прав людини і що в жодній країні світі собі ніхто не дозволяв того, що дозволяє Тимошенко – неповагу до суду…

Тут уже не витримав депутат Володимир Бондаренко. Він пригрозив судді та прокурорам, що їх посадять «за таку суддівську практику».

– Ви наркоманів повідпускали, а сьогодні судите патріота Україна, – прокричав він і вийшов під оплески. Далі депутату Остапові Семераку стало шкода прокурорку Фролову, і він вирішив зробити заяву «про злочин»:

– Закінчився робочий час. Ви здійснюєте тортури над цим прокурором, змушуючи її це читати. Ця жіночка втомилася читати, вона вже заїкається.

Кірєєв і його видалив.

Прокуратура сподівається на «законний і справедливий вирок»

«Підсудна» Тимошенко вкотре назвала Кірєєва і прокурорів «узурпаторами й фашистами, дешевим піар-агенством».

Фролова продовжила читання, під кінець ставало все цікавіше. Вона висловила претензії прокуратури до лінії захисту, яку обрала сторона Тимошенко, і до того, що ЮВ намагалася перетворити судовий процес у «політичне ток-шоу», «використовувала форми захисту, які не передбачені КПК».

Прокурорка договорилася до такого:

– Певна поведінка Тимошенко та її захисту була спрямована на уникнення правосуддя.

Адвокати намагалися заперечити проти таких «аргументів»… У залі реготали, свистали, плескали, кричали «ганьба». Кірєєв пригрозив, що може видалити «і всіх присутніх», це ще більше всіх розсмішило.

Прокурорка згадала також «нещирість» Тимошенко, коли та казала, що порушується її право на захист, бо, мовляв, у ЮВ працює цілий юридичний штаб, і що абсолютна більшість підсудних у країні не мають можливості користуватися захистом такого рівня, згадала й «демонстративну» її відмову від «висококваліфікованих» фахівців з МОЗ, щоб «кинути тінь на суд».

Фролова, характеризуючи підсудну, нагадала, що Тимошенко у 2005 році була притягнута до кримінальної відповідальності в Росії за вчинення злочину «організація давання хабара».

Слова підходили до кінця:

– Вчинений підсудною злочин, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких. Ваша честь, за результатами судового розгляду цієї кримінальної справи просимо суд визнати Тимошенко Юлію Володимирівну винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 365 ККУ з урахуванням суспільної небезпечності та ступенем тяжкості вчиненого злочину особи підсудної, просимо призначити покарання Тимошенко Юлії Володимирівні за частиною 3 статті 365 сім років позбавлення волі, без права обіймати посади в органах державної влади, пов’язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на три роки.

До цих семи років додається також більш як півтора мільярда гривень від цивільного позивача – Нафтогазу і понад десять тисяч гривень судових витрат.

Прокурорка від імені четвірки також висловила сподівання, що вирок буде «законним і справедливим».

Далі продовжувати засідання було вже неможливо, Шкіряк почав кричати «фашисти» і хотів сказати Кірєєву те, «чого йому ще ніхто не казав», тому суддя постановив продовжити розгляд 28 вересня.

Сльозогінний газ проти літніх жінок

Після судового засідання прихильники Тимошенко заблокували вхід у двір до Печерського суду з боку Хрещатика. Щільно вилаштувавшись, вони розгорнули кількаметровий національний прапор, чим хотіли не дати вивезти ЮВ з території Печерського суду.

Усе, що відбувалося далі, логічно пояснити важко. Почали підтягувати «Беркут». Але навіщо, коли й не думали вивозити Тимошенко через цей вихід?… Її вивезли через сусідній двір. «Беркут» отримав завдання відтіснити натовп. Почалося перетягування між силовиками та прихильниками ЮВ. Раптом усі почали кричати «газ», перелякані люди бігали з заплаканими очами, мені різко запекло в горлі, хоча я стояла далеко від натовпу.

Як потім з’ясувалося, «Беркут» пустив струмінь газу на все скупчення людей. Люди в паніці розтікалися, я теж відійшла, але кілька крапель потрапили мені прямо в очі. Кільком людям старшого віку на моїх очах стало погано, вони просто падали під ноги…

Розпатлані літні жінки терли очі… Проте молодші тимошенківці невтомно боролися з «Беркутом», відривали палиці від транспарантів і били ними силовиків, мабуть, самі не знаючи, чого хотіли. На моє запитання, чого вони домагаються, сказали, що рішення заблокувати проїзд було спонтанним.

Оксана Климончук

Фото автора і УНІАН

УНІАН в Google News