Виборчі програми: знайди 10 відмінностей

Соціалісти – єдині, хто не назвав в свій програмі жодної конкретної цифри. Хто більше дасть за народження дитини?.. «Регіонали» – за «поглиблення» політреформи... Бютівці уникають тем мови і НАТО...

Соціалісти – єдині, хто не назвав в свій програмі жодної конкретної цифри. Хто більше дасть за народження дитини?.. «Регіонали» – за «поглиблення» політреформи... Бютівці замовчують про мову і НАТО.

Достроковий статус парламентської гонки нічого принципово нового в традицію «Вибери мене!» не вніс. Хіба що у Мороза цього разу пригадали про те, що стислість – сестра таланту, і обмежилися нетиповим для СПУ об`сягом тексту – менше сторіночки.

Що стосується змісту, то виборцеві у котрий раз пропонується повірити у те, що відданий за ту або іншу політсилу голос (незалежно від того, за яку саме) практично гарантує йому подальше існування в умовах «раю земного».

Щоб не перенавантажувати читача такими, що не мають шансів на практичне втілення, деталями, обмежимося аналізом передвиборних програм лише тих партій, які представлені в нинішньому парламенті.

Соціальні гарантії

Соціалісти – єдині, хто не назвав в свій програмі жодної конкретної цифри. Чи то внаслідок того, що вибори до цих пір вважають нелегітимними і до вибудовування максимально привабливої системи «зобов`язань» відносяться відповідно – як-небудь. Чи то вже змирилися з тим, що до соціально-економічних показників ніякого відношення мати не будуть.

Зате всі інші вступили в таке соцзмагання під девізом «назви цифру, на яку у опонентів фантазії не вистачить». Чого коштують одні тільки передбачувані суми виплат за народження дитини!

Найбільш мізерною уявою в цьому питанні відзначилася КПУ. За Симоненком соціальна справедливість у сфері дітонародження полягає в збільшенні виплат за другу і кожну наступну дитину до 18,4 тисяч гривень. Правда, тут у комуністів зустрічається «замануха», до якої більше ніхто не додумався. Одному з батьків, що виховали трьох і більше дітей обіцяють зниження пенсійного віку на 5 років. За шкідливість, чи що?.. Правда, за кадром залишилося питання, якому саме з батьків світить подібне сумнівне щастя? Або це вони самі між собою повинні вирішувати?

Далі підемо в міру збільшення пропозицій.

Автори передвиборної програми БЮТ народження першої дитини оцінили в 10400 гривень. Другої – в 15000, третьої – в 25000. Блок НУ–НС за першого нащадка обіцяє 12000, за другого – 15000, третього і кожного наступного – 25000. Найбільш щедрою на обіцянки тут виявилася Партія регіонів. У її передвиборній програмі трохи нижчий рівень виплат за первістка – 11700. Зате за другу дитину в сім`ї обіцяють вже 25000, а за третю і кожну наступну – цілих 50000 гривень! І якби це було все! На думку «регіоналів», держбюджет цілком потягне відстібати на кожну дитину у віці від 3 до 13 років по 100 гривень щомісячно. А з 13 до 18 років – 200 гривень в місяць.

Втім, в НУ–НС вважають за можливе на ті ж потреби виділяти ще більше. 235 гривень в місяць на дитину у віці до 6 років, 298 – від 6 до 18.

Перше робоче місце зважилися гарантувати тільки ПР і КПУ. Назвати розмір мінімальної зарплати в 2008 році вирішили НУ–НС і КПУ. 600 і 792 гривні відповідно. А ось про своєчасну виплату зарплат і пенсій пригадали тільки комуністи.

Зате в СПУ винайшли прекрасне формулювання: «зростання добробуту кожної сім`ї за рахунок створення умов (правових, організаційних, технологічних, кредитно-фінансових) для реалізації потенціалу кожної сім`ї». Очевидно, в перекладі з чиновницько-бюрократичної мови це повинно звучати так: «що відтхапав – те твоє». А ще у Мороза незрозуміло з чого обіцяють людям переділ 50% ВВП через бюджет, називаючи це соціальною політикою.

Одне з найактуальніших на сьогодні – квартирне питання – на жаль, розумного рішення в передвиборних програмах не знайшло. Іпотечне кредитування, обіцяне БЮТ і КПУ, вже сьогодні демонструє, що це варіант для молодих сімей фактично рівнозначний пораді «викручуйтеся, як хочете». А соціальне житло, гарантії отримання якого є в програмах НУ–НС і ПР, перш ніж роздавати, слід було б спершу побудувати.

Реформа влади

Відміну депутатської недоторканності, а також ліквідацію привілеїв (правда, тільки для депутатів) блок НУ–НС, як і було обіцяно, включив в свою програму. У БЮТ ці питання разом з вибором форми правління – президентська або парламентська (змішані варіанти чомусь не згадуються), позбавленням депутатських мандатів нардепів-корупціонерів і інше пропонується винести на референдум. На жаль, автори програми не уточнили, чи треба проводити цей референдум до чергової конституційної реформи, або після нього. Тобто, в умовах, коли з результатами референдуму повинна ще погодитися Верховна Рада, або після введення так званого «референдуму прямої дії», результат якої, вірогідно, повинен мати силу закону.

«Регіонали» просто виступили за «поглиблення» політреформи без подальших пояснень. Соціалісти її пообіцяли – не то у такому вигляді, як реформа існує зараз, не то в якомусь іншому – зрозуміти неможливо. Зате комуністи тут розвернулися на всю ширину душі. Пообіцяли ліквідовувати недоторканність не тільки депутатів, але і суддів, і Президента. Та і самого Президента також ліквідовувати за компанію. А вже обітниця КПУ щодо введення імперативного мандата(!) так і зовсім тягне на полум`яний лівий привіт Петра Симоненка Юлії Тимошенко.

На судовій реформі зупинилися всі без виключення нинішні парламентські партії. І всі, окрім соціалістів, пообіцяли зробити посади судді виборними. Комуністи додали, що – на певний термін, і з можливістю відгуку. А в програмі НУ–НС навіть вказали правильну назву ініціативи: інститут мирових суддів. Правда, ні в одній програмі чомусь не уточняться, що мирова юстиція – всього лише одна з форм судової системи. Вона не виключає кримінальних, адміністративних і так далі судів, а всього лише доповнює їх. Скажімо, у Великобританії інститут мирових суддів виник ще в XIV столітті, і за весь час свого існування в різних країнах призначався виключно для вирішення дрібних суперечок або правопорушень. Переважно адміністративного порядку.

Мова, НАТО та інше

І, нарешті, друга державна мова, ЄС і НАТО – теми, навколо яких без всяких видимих результатів політики ламають списи далеко не перший рік.

Партія регіонів в черговий раз обіцяє дати російській мові статус другого державної, «натякаючи», що для цього хотіла б мати в своєму розпорядженні «стійку більшість у Верховній Раді». Крім цього «регіонали» обіцяють позаблоковий статус України. Останнє, плюс нормалізацію відносин з ЄС і РФ, обіцяють і соціалісти. Комуністи в загальну купу додали входження в Єдиний економічний простір і хороші відносини зі всіма країнами СНД, в першу чергу – з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

У НУ–НС, цілком прогнозовано, обіцяють вступ до СОТ,  зони вільної торгівлі з ЄС і безвізового режиму.

Автори програми БЮТ, як не дивно, на «вічні теми» взагалі уваги не звернули. Єдине, що можна з натяжкою вважати таким, що має відношення до зовнішньополітичної частини програми, – це обіцянка підвищити транзитний потенціал України, побудувавши нові нафто- і газотранспортні магістралі.

Зрозуміло, тут перераховані далеко не все, а лише найцікавіші (або найбільш очікувані) із запропонованих парламентськими партіями передвиборних «заманух». Докладніший аналіз партійних програм, так само як і остаточне рішення, залишаємо читачеві.

Олена Перегуда