“Ображені” бютівці сподіваються на міністерські крісла

Тетяна Мєліхова боротиметься з космічними пришельцями... Володимир Майбоженко вже вважає себе народним депутатом, "а якщо серйозно"... Сергій Козир не пам`ятає свого місця у списку...

УНІАН продовжує надавати слово тим особам, котрі потрапили у непрохідну частину партійних списків, хоча, мабуть, розраховували на інше. Про “ображених” блоком НУ–НС читайте тут, блоком Партії регіонів - тут. Сьогодні надаємо слово тим, хто пов’язав свою політичну кар’єру з БЮТ.

Тетяна Мєліхова, 235 номер виборчого списку БЮТ, депутат міськради, лідер фракції БЮТ у Київраді:

Я – ГРАВЕЦЬ КОМАНДИ, І ПРАЦЮВАТИМУ ТАМ, ДЕ БУДЕ НЕОБХІДНО КОМАНДІ

Прохідна частина виборчого списку БЮТ складається з тих депутатів п’ятого скликання, які не схибили і не зрадили виборця. У цій частині є також кандидати від ПРП, це поважні відомі особистості із їхнім лідером Віктором Пинзеником. Ті, хто перебуває поза прохідною частиною, розглядаються як резерв нашої основної частини списку. Наш лідер - це та особистість, яка може очолити уряд, тож за такої умови частина народних депутатів займе місця у Кабміні, також певні посади у міністерствах можуть зайняти люди з непрохідної частини списку.  Всі чотириста п’ятдесят наших кандидатів - це прохідна частина списку, як сказав на з’їзді перший заступник Юлії Володимирівни Олександр Турчинов. Весь список - це обойма. І члени цієї обойми можуть стати і народними депутатами, і призначатися на відповідальні пости, щоб здійснити український прорив, про який говорилося на з’їзді БЮТ. І я не ставлю собі за мету потрапити у прохідну частину списку. Я – гравець команди, і працюватиму там, де буде необхідно команді. Крім того, існує багато посад і у виконавчих органах влади, на рівні регіонів, областей, Києва. І за перемоги, якщо буде необхідність, то можна працювати там. Але на сьогоднішній день я очолюю фракцію БЮТ у Київраді. І там є багато проблем. Враховуючи те, що до влади у Києві прийшли космічні пришельці, то завданням номер один я вважаю очистити місцеві ради від пришельців і тих, хто прийшов робити бізнес.  Ми очікуємо, що депутати приймуть рішення про дострокові вибори місцевих рад. І я сподіваюсь, що Леонід Михайлович піде собі у бізнес, у Правекс, капітал якого приростив його син Стьопа. Хай вони багатіють. А киян хай залишать в спокої, це люди від землі, а не від космосу.

Володимир Майбоженко, 215 місце у списку кандидатів у народні депутати України, голова Київської облради:

СЛІД БОРОТИСЯ ЗА МІСЦЯ НЕ У СПИСКУ, А У КОМАНДІ...

Спочатку я скажу як належиться: у мене 215 місце, а я переконаний, що ми візьмемо 226. Отже, я заздалегідь вважаю себе народним депутатом України. А якщо серйозно, в мене непогане місце, а я був готовий стати і 450-им. Я не боровся за місце у списку, я знав, що буду після 200. Бо пройду я чи ні, я знав, що навряд чи працюватиму депутатом Верховної Ради. Сьогодні мені подобається працювати депутатом обласної ради. Мені це ближче, і найближчі п’ять років я саме тут бачу своє місце. А тепер давайте поговоримо про непрохідну частину. На обліку партії у Київській області є двадцять одна тисяча людей. З них восьмеро потрапили до списку кандидатів у народні депутати до Верховної Ради.  І четверо з тих восьми - у прохідній частині. Тож решта сприймає свої місця як аванс, і у майбутньому, можливо, ми поміняємося місцями. Врешті-решт, ми почуваємося однією командою, і значно краще працювати, коли ми бачимо одну вертикаль. Верховна Рада, обласна, районна.

Я вважаю, що нам слід боротися за місця у політичній команді. Якщо людина підтверджує, що він член команди, то команда завжди його оцінить. І мені наразі подобається місце, яке визначила для мене команда. У БЮТі я два роки, а є люди, які значно довше там працюють, тож їхнє місце у списку вище. Але я переконаний, що якщо я буду працювати,  слідувати генеральній лінії (за необхідності хитатися,  коли  хитається вона), наполегливо працювати, то я займу своє місце.

Сергій Козир, 371 номер списку БЮТ, депутат міськради, член фракції БЮТ у Київраді:

ХОРОШІ ПАРТІЙНІ ЛІДЕРИ, ЯК ХОРОШІ ГЕНЕРАЛИ: ВОНИ БУДУТЬ ДУМАТИ ПРО КОЖНОГО СВОГО СОЛДАТА

Ображеним я себе не вважаю. І в мене не було мети до когось ходити, домовлятися. Поганий той солдат, котрий не мріє стати генералом. Тож, може, я потраплю у наступні скликання. У політиці я достатньо молодий, і сьогодні я - депутат Київради. А там досить багато роботи, тож не всім бути нардепами. Я вважаю, що Юлія Володимирівна зробила правильно, включивши у список депутатів п’ятого скликання. Це депутати, які добровільно склали мандати.

І я навіть не пам’ятаю, який я номер у списку, для мене це не самоціль. Ціль – жити у нормальній державі, діставати український паспорт, як казав Маяковський, “дубликатом бесценного груза”.  Я начальник виборчого штабу Дарницького району.  І допомагати ім’ям БЮТ людям, вирішувати якісь їхні проблеми - це і є життя. Моє переконання: коли ти станеш лідером округу, то як би хто не хотів, хто б які інтриги не плів, але політична сила такого лідера буде залучати і до Верховної Ради, і на інші посади. Я чомусь переконаний, що хороші партійні лідери, як хороші генерали: вони будуть думати про кожного свого солдата.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News