Луценко: Коли я збирався на курси водія, завжди починалася революція. Як вийду – знову піду на курси

– Може перерву на 5 хвилин зробимо? – пропонують Луценку захисники. – Ні, терпіть...  Екс-міністр говорив більше двох годин. Репортаж

Юрій Луценко

Юрій Луценко вже давно позбавлений слова на судових засіданнях. Ні, він продовжує давати оцінку політичної ситуації, коментувати важливі для країни події, але це відбувається шляхом “листування” з пресою через адвокатів.

Учора в суді він знову говорив. Говорив багато – майже дві з половиною години. Говорив емоційно, влучно, іронічно. У повній тиші його напружено слухали і судді, і конвой, і "Грифон".

Напередодні керівник прес-служби “Народної Самооборони” Лариса Сарган написала на своїй сторінці в Фейсбук, що до цього допиту Юрій Віталійович готувався півроку, “писав промову, як завжди сильну і таку, що перекреслює всю брехню, направлену на нього...”

Текст промови Луценка вже оприлюднений на всіх поважних суспільно-політичних сайтах, в тому числі й УНІАН.  Але Луценко – не з тих політиків, хто буде читати з папірчика, тим паче власне написаний текст. А деякі факти і уточнення, які не увійшли в промову, були доволі промовистими, щоб про них не написати.

Передісторія кримінальної справи

Свої вільні покази Юрій Віталійович розпочав з передісторії кримінальної справи проти нього, політичної складової так би мовити.

– Я як політичний діяч підтримував кандидатуру Юлії Тимошенко на виборах Президента. У зв’язку з цим я отримував постійні погрози від депутатів Партії регіонів або зняти мене, або навіть посадити, – розповідає Юрій Віталійович. – Яскравим прикладом цього є виступ Ганни Герман, яка мені сказала: ти сядеш і дізнаєшся, що таке тюрма. Це було у Верховній Раді під час пленарного засідання.

(Сама Ганна Герман заявила, що "щиро здивована такими заявами Юрія Луценка. Але розумію, що в нього може бути нервовий надрив від тривалого перебування за ґратами. Я раджу йому молитися")

За словами Луценка, було 4 причини такої реакції на його діяльність: МВС перед президентськими виборами виявило близько 1 млн. 300 тисяч “мертвих душ” в списках виборців, зірвало “аморальну провокацію з так званими депутатами-педофілами”, не допустило виготовлення додаткових виборчих бюлетенів на одному з донецьких поліграфічних підприємств і забезпечило виконання вимог закону про заборону підвезення людей і їх агітації в день виборів.

– Все це не подобалося команді пана Януковича. І після виборів мене вчергове попередили і вимагали дистанціюватися від союзництва з Юлією Тимошенко. Паралельно від мене вимагали припинити будь-яку критику особисто Януковича і його найближчого оточення.

За словами Луценка, зі своїх джерел в міліції він дізнався, що проти нього створена постійна група, яка перевіряє всі документи, які він підписав за 4 роки на посаді міністра. Але станом на літо 2010 року жодних можливих доказів незаконної діяльності екс-міністра ця група так і не знайшла.

– Тоді я провів конференцію і розповів про відновлення злочинної схеми “смотрящих” в областях від імені президента Януковича, – продовжує ЮВ. – Йшлося про реабілітацію донецької банди Гіві Німсадзе… Не говорити про ці злочини я не міг, тому що одним із результатів моєї діяльності було повне знищення такого поняття як «злодій в законі» в Україні.

Вже через два тижні, каже Луценко, до нього зателефонував перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін і запропонував зустрітися у Солом’янському парку.

– Він мені повідомив, що стосовно мене є кримінальна справа, вона полягає у незаконному працевлаштуванні водія. Як висловився Кузьмін: «Все це повна маячня, але тим не менше, Юра, я тебе прошу, ніяких втеч, – це буде некрасиво. Арештів, звичайно, не буде. Але говорити доведеться на самій верхівці».

Луценко зрозумів, що арешт на 100% гарантований. Порадився з сім`єю – вирішили, що країну в жодному разі не покине, бо злочинів не скоював і людей, які йому довіряють, підводити “ганебною втечею” не може. 

А вже наступного тижня екс-міністра викликали в ГПУ і “шоу з кримінальною справою по змові з водієм розпочалося”.

Епізоди: розвінчання звинувачення

– Я вважаю всі висунуті мені звинувачення безпідставними, бездоказовими. Так звана кримінальна справа проти Луценка є політично вмотивована розправою наді мною як над опонентом діючої влади, – наголошує Луценко. – Справа відверто сфальсифікована і не має жодного відношення до боротьби з корупцією.

Екс-міністр розповідає, що познайомився зі своїм водієм Приступлюком у 2003 році, коли багато роз’їжджав по регіонах в рамках виборчої кампанії і потребував гарного водія. Адже сам Луценко як не мав, так і не має водійських прав.

– Кожного разу, коли я збирався на курси, починалася революція, – посміхається екс-міністр. – Я от думаю, як вийду – знову піду на курси.

Нагадаємо, прокуратура обвинувачує Приступлюка і Луценка у змові і розкраданні бюджетних коштів. Приміром, як це так – працював Приступлюк водієм, а рахувався опером ДРПД?

Луценко пояснює: існує така функція – оперуповановжений з правом керування авто, до того ж всі водії попередніх міністрів внутрішніх справ значилися у ДРПД, так само і другий водій Юрія Віталійовича Анатолій Юхименко.

– Якщо вони двоє працювали в “сімці”, то чому розкрадали кошти тільки ми з Приступлюком, а Юхименко – ні? Логіки жодної, – дивується Луценко.

– А як можна назвати “маскуванням” лист на прем’єра? – продовжує екс-міністр. – В один із робочих днів я підписав лист на Кабінет міністрів про дозвіл на зарахування стажу Приступлюку (цивільного в міліцейський – Авт.). До нього додавався рапорт Приступлюка з резолюцією керівника «клопочу по суті», візи юридичної та кадрової служби МВС. Чому в нашій справі зник оригінал цього листа? Чому підсунули ГПУ невідомо де зліплену копію без цих віз? Вони хочуть показати, що Луценко з Приступлюком десь на пеньку вдвох розробили цей злочинний план і підписали. І за їхньою версією я ще особисто Тимошенко його заніс. Ви ж розумієте, що у Луценка і Тимошенко не було інших проблем у 2008 році, як підписувати стаж Приступлюку. Я дивуюся, що Тимошенко ще третьою не втягнули в нашу “організовану групу” з розкрадання бюджету.

– У неї свого вистачає, – сумно констатує Ірина Луценко.

Розвінчання першого епізоду триває годину.

– Може перерву на 5 хвилин зробимо? – пропонують Луценку захисники.

– Ні, терпіть, – категорично заявляє екс-міністр і випивши води, продовжує знову. 

Про Межигір’я, шансон і козаків-розбійників

Чому ж Луценко дійсно в 2006 році зареєструвався на квартирі у свого водія?

– Нагадую, що було в листопаді 2006 року, – каже Луценко. – Антиконституційний переворот у Верховній Раді.  Прем’єр-міністр – Янукович. Я, як і інші силовики, за наполяганням Ющенка лишаюся на посаді міністра внутрішніх справ… Янукович приїхав в міністерство, вручив мені оберемок квітів. І каже: нам треба поспілкуватися вдвох, машина під’їде. Під’їхала машина. Картина дивна. Спереду водій. Праворуч – прем’єр-міністр. Зліва – я і охоронець. І шансон на всю катушку. Думаю, куди мене везуть?.. Привезли в Межигір’я, тоді ще не приватизоване і не вкрадене у держави. Почалася розмова. Янукович довго розказував про себе, я – про себе. В результаті прохання від нього: у Криму Сашу не чіпай. Питаю: якого Сашу? У відповідь: не прикидайся, Сашу Мельнікова. (Пояснюю: “Мєля” – депутат блоку «За Януковича», лідер організованого злочинного угрупування «Сейлем», в складі якого близько трьохсот бойовиків, на рахунку яких десятки вбивств, вимагань тощо.) Я сказав: Вікторе Федоровичу, є така гра “козаки-розбійники”. Так от, я – козак... Він вирішив, що це я віджартувався…. Через місяць після цього “Мєля” був затриманий і привезений під Печерський суд. За 72 години великий сищик Кузьмін підписав подання в суд на арешт на всіх подєльників, які зараз сидять, крім Мельнікова. Його особисто викреслив…

Луценко каже, що потім послідували погрози з боку Мельнікова. Кузьмін нібито виявив корупцію в діях екс-міністра, але Луценко виграє Апеляційний і Вищий суд.

Врешті-решт ПР знімає Луценка з посади міністра внутрішніх справ.

– Ось в такій ситуації я жив восени 2006 року, – каже Луценко. – Я діяв рішуче проти будь-яких організованих злочинних угрупувань під будь-чиїм прикриттям. Мені було все одно – бютівський партбілет, регіональний, соціалістичний,– мене вони не зупиняли. В результаті я нажив колосальну кількість дуже авторитетних ворогів, які, за словами відомого бандюка Курочкіна, хотіли «решать с Луценко вопросы по старинке, как в эпоху бурных 90-х». Прямо із СІЗО Курочкін, до речі, погрожував мені розправою над моїми дітьми: “поріжу на шматки”. Я тоді вперше попросив знайомих возити сина до школи…

– Ти не повну цитату зачитав, – тремтячим голосом додає дружина Луценка Ірина. – Ваша честь, там було ще: я буду насилувати твою дружину, я буду насилувати твоїх дітей…

У жінки навертаються сльози.

– Так, все-все! – намагається заспокоїти її Юрій Віталійович і продовжує. – Керівники оперативних підрозділів попереджували мене про небезпеку. Я точно знав, кому я заважав. Політика політикою, а тут були реальні “беспредельщики”, готові розправитися з сім’єю…

Луценко розповідає, що не змінив квартири після отримання міністерського крісла. Каже, прекрасно розумів, що замах не зупинити охороною чи відеокамерами, але вирішив вберегти сім’ю хоча б від погроз. Порадився з Москалем. Той каже: виїжджай з країни, а як ні – то хоча б пропишись в іншому місці. Перебравши по пам’яті всіх знайомих холостяків, Луценко зупинився на Приступлюку. “Як мужик мужика” спитав: чи можна оформити реєстрацію? Приступлюк одразу погодився. 

– Я хочу заспокоїти Кузьміна – хай вже спить у своєму палаці спокійно – ніколи з Приступлюком в однокімнатній квартирі я не жив, – іронізує Луценко. – Я в цій квартирі жодного разу не був.

“Я не продав жодної посади, жодної зірки”

– Я ніколи не ліз в кишеню за словом. Я завжди називав речі своїми іменами. Я завжди цим пишався, бо точно знав, що у мене немає гріхів, – каже Луценко. – Я не займався бізнесом, ніколи нічого не розкрадав в міліції, не цікавився тендерами, квартирами, землями, зарплатами. Я можу гарантовано сказати, що в міліції я не продав жодної посади, жодної зірки. Я знаю, що гроші ходили, мені розповідали. Я не можу сказати, що в міліції не було корупції, але вона точно не організовувалася і не координувалася в моєму кабінеті або будь-якому іншому місці мною. Я поставив перший намет проти Кучми у 2000 році. Мене перевіряла бригада СБУ. Запросили на допит і один чоловік, не буду називати його прізвища, показав мені папірець, де було написано: не виявлено нічого. Вони пролопатили все - і нема нічого. Він каже: перший раз бачу такого ідіота, який працював на таких посадах – головний конструктор, віце-губернатор, заступник міністра, помічник прем’єра, – нема за що зачепитися. Тоді він налив чарку коньяку, спалив папірець, висипав всередину попіл і ми вдвох випили.

– …У день, коли мене призначали міністром, Ірина прийшла додому пізно вночі. Вона тоді сказала, що категорично проти цього призначення і хоче тільки одного: щоб мене там не убили і не підставили, щоб посадити… – тут голос екс-міністра на мить затремтів, але через мить він продовжував. – Я сказав все, як було. Я прошу лише одного – попри всю політичну складову цього процесу (а вона безумовно існує) знайти істину, а не реалізувати замовлення. Я абсолютно переконаний, що виграю цю справу, питання тільки – коли.

Анна Ященко