Соціолог Євген Головаха: Ми не ходитимемо строєм на допити в СБУ

Коли я оприлюднив цю інформацію, пригадав фразу: не чекай, коли прийдуть по тебе... Я не думав, що учені складають такий інтерес. І це підтверджує тезу: це не просто незадоволеність владою - люди скривджені нею... Інтерв`ю

Новина про те, що весь склад Вченої ради Інституту Соціології  викликають на допит в СБУ, - одна  з головних в сьогоднішніх інформаційних стрічках.

Євген Головаха, один з керівників і фактичних творців Інституту Соціології в списку допитуваних був першим. Після допиту в СБУ, який тривав дві з половиною години, ми з Євгеном Івановичем зустрілися в одному з кафе на Хрещатику.

Євгене Івановичу, як пройшов допит?

Прийшов в це СБУ. Узяв пропуск, сиджу внизу, чекаю. Прочекав близько години. Тут з`їхалися телекамери, мабуть, після публікації інформації УНІАНом. Нарешті, виходить цей слідчий, каже, мовляв, даруйте, мене не повідомили, що ви прийшли. Ну і журналісти до нього зі всією душею і всіма запитаннями. Він відвів мене швиденько. І я дві з половиною години давав пояснення, які функції Вченої Ради, чим вона займається. Слідчий акуратно усе записував. Я дивлюся на нього і думаю: «Ти вляпався». А він дивиться і наче погоджується: «Так, я вляпався!»

Це все виглядає убого. Кримінальна справа відкрита не на нас і не на дочірнє підприємство Інституту Соціології «Центр соціальних експертиз». Центр зробив дослідження, і Вчена Рада затвердила цю роботу. Замовником був Центр Адаптації держслужби до стандартів Європейського Союзу. Центр адаптації - це держорган, який замовив дослідження Центру соціальних експертиз. Дослідження ці я бачив, вони актуальні, цікаві і добре виконані. Головне не в цьому. Головне в тому, що вчені ради не можна викликати на допити в такій зневажливій формі і на рівному місці. Щодня по двоє, всі за чергою.

Співробітники СБУ сказали, що посадовці цього центру могли вкрасти мільйон гривень. Могли?

З чого б вони їх кралі, якщо є звіти про виконані дослідження?  Чисто гіпотетично в цьому світі можливо все. Але йдеться про те, що всі роботи зроблені, всі дослідження проведені і їх робили дуже точні і педантичні люди. Я, до речі, до цих досліджень стосунку не мав. Держструктура, що замовила центру, який знаходиться при нашому інституті, звинувачується за кримінальною справою.

Ви припускали, що причиною скандалу було те, що влада претендуює на будівлю Інституту на Шовковичній?

Думаю, що все-таки ні. Я знаю, що раніше замахи на будівлю інституту робилися, але сподіваюся, що ця загроза відпала. Сьогоднішній візит показав, що ні.

Євгене Івановичу, ви в експертних і журналістських колах були людиною відомою. А тут прокинулися знаменитим...

Учора увечері відзначаємо ювілей нашої співробітниці, абсолютно гідної людини. А тут приходить ця колективна повістка. Я не хочу таких форм поводження влади з ученими, і ми не ковтатимемо ці масові повістки, ми не ходитимемо строєм на допити. Якби вони прийшли до нас по-людськи поговорили, коли людям нічого приховувати, то вони все розкажуть. І я радий, що ми підняли цей шум, тому що сподіваюся, що тепер представники силових структур будуть ввічливими з іншими моїми колегами.

Знаєте, я не люблю політиків. У 2004 році на запитання, хто з двох кандидатів в Президенти кращий, я відповідав: обидва нікуди не годяться. Точно так, хоч і непублічно, я говорив в 2010 році: обидва кандидати погані і просто не пішов на другий тур. Дещо лякала мене Юлія Володимирівна своєю завзятістю. А зараз не знаю, чи не помилився я...  Цю владу я щось зовсім не розумію. Навіть Ющенко розумів. Він хотів, щоб всі захоплювалися тим, як він чудово відтворює Україну, мову, традицію, культуру, кайфував від своєї месіанської ідеї. Але іноді він  і лаявся по-селянськи, сварився якось. А ці якось все роблять навіть собі на шкоду. Гаразд би тихо, культурно крали, як усі.  

Я і за суворіших часи робив такі демарші. Якось в 1986 році, коли всюди проводилися партзбори з метою «засудити панічні настрої, пов`язані з ліквідацією інформування у зв`язку з Чорнобильською АЕС»... Я тоді в своєму інституті філософії сказав, що я не голосуватиму за таку ухвалу. Ми всі добре знаємо, що в Києві паніка і що після аварії жити тут небезпечно. Тоді знайшли якесь м`якше формулювання. А мене врятувало те, що через день вийшла ухвала Політбюро про недоліки інформування. Всі подумали, що у мене рука політбюро і я знав.

Мені після поста про цю історію на Фейсбуці дзвонили хороші адвокати, виразили готовність вас проконсультувати. Є у вас таке бажання?

А чого мене консультувати? Я їх не боюся. А якщо захочуть придумати для мене пару-трійку томів злочинних діянь, то мені ніякі адвокати не допоможуть. Вони ні Тимошенко, ні Луценко не допомогли.

Так, я думав, що ми з тобою напишемо тихо і тужно про таке свинство. А новина вистрілила, неначе всі чогось чекали. Здавалося, що в повітрі це очікування висить. Важка атмосфера - це передчуття приниження. Коли я оприлюднював цю інформацію, я пригадав фразу: не чекай, коли прийдуть по тебе. Я не хотів, щоб ми, учені, всі покірно за чергою йшли, потім давали свідчення, потім знову приходили. Перша реакція людини, коли він стикається з ницістю державної машини -  паралізація волі. Вони б ходили на допити, а потім би мучилися, що вони там щось не те сказали. А тут вистрілило. Згадую, що арабська революція почалася з того, що якийсь дрібний торговець наклав на себе руки. Хоча, я насправді не прихильник революції, я прихильник мобілізації і розвитку цивільної свідомості людей. І сьогоднішній випадок показав, що вона є. Всі готові захищати не тільки самих себе, але і людей.  Адже не побоялися ЗМІ показати цю мерзотну повістку, де нас попереджали, що у разі неявки, можуть привести силою, приїхали ж телеканали. Я не уявляв, що учені зможуть становити такий інтерес. І це підтверджує мою тезу: це не просто незадоволеність владою, люди ображені нею. Я багато раз говорив членам Партії регіонів: «Ви брешете, ви обіцяєте більше, ніж можете дати. Ви ображаєте навіть своїми соціальними ініціативами. Я на одному з ефірів питаю регіоналів: ви підіймаєте студентам стипендії? А знаєте, що знаходити для цього засоби примусять ректорат? А ректорат примусить занижувати оцінки, оскільки не матиме грошей для доплати.  

Ви підняли вченим зарплати, але не дали грошей. Учених переводять на чверть, 0,75 ставки, надбавки за ступені можна платити від 1 до 17%. Але при цьому, маніпулюючи зниженням-підвищенням надбавок, нічого фактично не додадуть». Навіть «Юліну тисячу» узяли на озброєння, зробили її «вітіною», ризикуючи нагнати інфляцію.

Скажіть, соціологія під парламентські вибори буде чесною?

Соціологічне співтовариство пережило кризу в 2004 році і більше нічого такого не відбувалося. Є відомі компанії, є менш відомі, але добросовісні. Є фірми-одноденки «роги і копита під вибори», вони скрізь є. До рейтингів і зараз ні у кого претензій немає, правда?

Чи вдасться змінити владу восени?

Тенденція показує, що опозиція виграє. Але чи буде влада іншою - залежить від стійкості тих, хто у неї пройде. Ми добре пам`ятаємо досвід минулих виборів, коли перемога обернулася поразкою у вигляді тушок. Я більше можу ручитися за соціологів, ніж за майбутніх політиків. Чи знайдеться двісті двадцять п`ять чесних політиків у країні, як ви думаєте? Не знаю. Але шанс для зміни домінанти в парламенті великий.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News