Скасування паралельного балотування: «кидок» партнерів чи захист Конституції?

Ті політики, котрі купилися на обіцянки запровадження норми паралельного балотування, виявилися політичними лохами.

Конституційний Суд України оприлюднив рішення про те, що одна й та сама особа не може одночасно балотуватися в загальнодержавному багатомандатному (за партійними списками) та в одномандатному (за мажоритарною системою) виборчих округах на виборах до Верховної Ради. Тобто кандидат (чи керівництво партії) повинні вибирати: або політик іде в мажоритарному округу або висувається за партійним списком.

Паралельне (подвійне) балотування в Україні має свою коротку історію. У 1998 році, коли добігала кінця остання виборча кампанія, де дозволялося подвійне балотування, КС прийняв рішення про те, що вже з наступних виборів такого подвійного балотування не буде. На виборах 2002 року жоден з кандидатів не сидів на двох стільцях передвиборчих кампаній, і мусимо визнати, що навіть попри колосальний тиск влади та адмінресурс опозиція (СПУ, БЮТ та “Наша Україна”) таки добре провели кампанію. На парламентських виборах 2006 та 2007 років питання подвійного балотування вже не стояло, бо 2004 року “мажоритарка” була скасована.

А у 2010 році, після повернення старої Конституції, у країну автоматично повернулася стара (змішана) система виборів. Цікавий нюанс: Основний Закон 1996 року встановлював парламенту право засідати чотири роки. Конституція 2004 року збільшувала це право до п`яти років. Але повернувши змішану систему виборів, КС своїм окремим рішенням додав народним обранцям право сидіти за Конституцією 2004 року, тобто п`ять років. Таким чином, парламентарі, які натисканням на кнопку повертали народові Конституцію 1996 року, однак собі коханим залишили право сидіти у ВР п`ять років, яке давала їм Конституція 2004 року.

Але коли прописували новий закон під стару-нову Конституцію, постало питання подвійного кандидатування. 17 листопада 2011 року Верховна Рада приймає закон про вибори народних депутатів. Цей закон був прийнятий голосами не лише Партії регіонів, а й БЮТ. Бютівці віддали свої голоси за новий закон, який вводив змішану систему, забороняв іти на вибори блокам. Вони багато разів виправдовувалися за це спільне голосування. Казали, що ми цим спільним законом зберегли контроль за дільницями, що ми унеможливили по-варварськи знімати з виборів кандидатів. Частиною цих домовленостей було й те, що знову вводилося право паралельного балотування. Тобто це давало опозиції можливість провести в парламент більше надійних та цікавих людей, запускаючи їх, як в округах, так і за списком. Один з нардепів БЮТ, говорячи про цей законопроект, ділився з автором, що спільно проголосований закон став результатом компромісу між Регіонами та БЮТ. Перемовини вів Яценюк. Відповідальним від ПР тоді був Клюєв. “Умова була така: або ви голосуєте наш спільний напрацьований законопроект, або ми голосуємо свій і вам на виборах буде непереливки, - ділився з нами учасник процесу. - Я ніколи не вірив Регіонам, і вважав, що слід пообіцяти проголосувати і потім їх кинути. Але в такий спосіб ми б кинули Яценюка, який проводив переговори. А це означало ускладнити відносини з політиком, якого ми бачили своїм партнером”.

Отже, у листопаді минулого року бютівці втратили можливість іти на вибори блоком, але отримали можливість мати подвійне балотування. Та не минуло й півроку, як 51 нардеп з парламентської більшості зрозумів, що в цьому подвійному балотуванні є щось хибне, і надіслали подання в наш безвідмовний Конституційний Суд. У вівторок КС оприлюднив рішення про те, що одна й та сама особа не може одночасно балотуватися в загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчих округах. КС сказав, що це подвійне балотування не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.

Заступник голови ВР, один з лідерів «Батьківщини» Микола Томенко виступив із заявою про те, що рішення КС було прогнозоване. Що опозиційні кандидати, одночасно балотуючись за списками та за мажоритарною, мали великі шанси перемогти. І що, розуміючи таку ситуацію, керівники обласних виборчих штабів, якими є голови обласних держадміністрацій, внесли пропозицію зробити все можливе, аби заборонити популярним політикам від опозиції балотуватися за списками і в округах. “Влада прекрасно розуміє, що за партійними списками вона програє вибори, і ключем до створення парламентської більшості для неї є перемога в мажоритарних округах. Тому робиться все, щоб від опозиції проходили менш харизматичні й популярні кандидати”, - констатував політик. Він же повідомив, що на засіданні Комітету опору диктатурі ухвалюватиметься рішення щодо подальших дій опозиції з формування єдиного списку мажоритарників.

Загалом питання подвійного балотування має два аспекти: юридичний та політичний. Якщо говорити про юридичний аспект, то це рішення КС цілком логічне.

Олександр Барабаш: цю заборону можна лише вітати

“Я вважаю, що цю заборону можна лише вітати. Норма подвійного балотування порушує рівність виборчого права. І в рішенні КС це ясно написано. Один з кандидатів, який має можливість балотуватися двічі, має перевагу перед тим, хто балотується тільки в одному окрузі і не має можливості балотуватися у двох. Тобто останній двічі балотується, двічі йде фінансування, двічі йде агітація. І він одночасно бере участь у двох виборах, - стверджує один з фахівців виборчого права Олександр Барабаш, - тож рішення КС логічне, воно виходить з положень Конституції. Очевидність такого рішення була зрозуміла ще на стадії написання та прийняття нового виборчого закону. Було очевидно, що паралельне балотування буде скасувати найпростіше. Ще 1998 року КС приймав таке саме рішення щодо паралельного балотування. Тобто питання стояло тільки в тому, хто й коли звернеться в КС. І мені здається, що ті можновладці, котрі використовували цей виборчий механізм як предмет політичних торгів при прийняття нового закону, просто кинули тих, хто хотів мати в законі цю норму. От і все... Потім зробили те, що було очевидним. Це рішення КС, на відміну багатьох інших, відповідає Конституції, воно було очевидним. Той, хто купився на обіцянки введення норми паралельного балотування, виявився політичним лохом”.

"Рішення КС, при всьому ставленні до нього, логічне"

Цієї ж думки дотримується один з авторів Конституції 1996 року Віктор Мусіяка:

«Я 1998 року як депутат підписував подання в КС, аби той роз`яснив норму про можливість паралельного балотування. І КС сказав, що паралельне балотування антиконституційне. Даруйте, рішенню КС зразка 1998 року можна значно більше довіряти, ніж нинішньому складу цього суду. І тому сьогоднішнє рішення КС, при всьому ставленні до нього, логічне. Інша справа, що люди, які голосували за такий механізм на виборах, розуміли, що діють неконституційно. І все одно голосували... Тому для тих, хто розраховував на цю норму закону, це неприємно, але не трагічно.

Які наслідки для корекції виборчої кампанії потягне скасування норми про подвійне балотування? Можливо, опозиція бадьоритиметься. Але поки що наслідки для опозиції виглядають як дуже негативні. Звичайно, Адміністрація президента намагатиметься сформувати парламент під себе. Їй потрібний такий парламентський корпус, який можна буле легко “спроституювати” (це не моє слово, це слово знайомого нардепа). Тож усі ставки влада робитиме на мажоритарні округи. Якщо опозиція своїх сильних та яскравих кандидатів виводить на мажоритарку, то вона автоматично ставить їх під удар та ризик не пройти. Проти них працюватиме весь адмінресурс. Якщо і в списку залишаються не дуже сильні кандидати, то парламентська опозиція програє ще раз. Якщо вона сильних кандидатів залишає в списку, то мажоритарку виграє влада».

"Не дочекаються наші опоненти нашої поразки"

Сергій Соболєв народний депутат України відБЮТ, який безпосередньо працює у Комітеті опору диктатурі, драми в цьому рішенні КС не бачить:

«Не потрібно ніякої корекції. Нам треба додатково ще пару тижнів на погодження у рамках КОДу кандидатів на мажоритарних округах. Не дочекаються наші опоненти нашої поразки. Звичайно, у нас були кандидати, котрі йшли й списком й в округу, тепер слід вирішити, як відкоригувати список. А це подання до КС – чергове шулерство Януковича, який починає змінювати правила виборів вже в ході виборчої кампанії».

Також я зателефонувала членам парламентської більшості, щоб запитати їх, чому півроку тому вони голосували за закон, який містить таку антиконституційну норму, а сьогодні поспішають виправляти?

Олег Зарубінський, народний депутат України (Блок Литвина):

Олександр Зарубінський: Не помиляється той, хто нічого не робить

«Чого ви так розхвилювалися за депутатів, які хочуть однією задницею на двох ярмарках сидіти? Правильно зробили в КС, що скасували цю норму. А восени ми помилилися, коли приймали закон. Не помиляється той, хто нічого не робить».

Юрій Болдирєв, народний депутат України (Партія регіонів):

Юрій Болдирєв: Нам це паралельне балотування, як і БЮТ, не дуже важливе

«Чому ми голосували тоді за цей закон із нормою про паралельне балотування? Бо тоді була домовленість між фракціями. До речі, нам це паралельне балотування, як і БЮТ, не дуже важливе. Воно важливе всіляким дрібним партіям, типу “Захисників Вітчизни” Кармазіна. Чому ви, до речі, йому не подзвоните, він же юрист? Напевне, знав про цю норму, знав за що голосує. Але дрібним партіям треба було мати можливість висувати своїх лідерів і за списком, і в округах.

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News