ЄС і санкції: довго запрягають, але швидко їдуть

Не зважаючи на риторику про повний арсенал засобів на столі, ЄС не хоче санкцій і не прагне ізолювати Україну – і себе від України. Бо наслідки можуть бути дуже серйозними для обох сторін.

Питання про адресні санкції проти представників керівництва України лунало по наростаючій останніми тижнями. Кожен новий тривожний поворот подій в Україні змушував ставити питання в тій чи іншій мірі про санкції. Скажімо, ухвалила Верховна Рада сумнівним способом низку суперечливих законів, які ЄС вважає недемократичними, -- пішла чергова хвиля розмов про санкції. Почалися сутички біля Європейської площі Києва – нова санкційна порція… Ну, і трагічні жертви в День Соборності України підняли дуже сильну хвилю заяв про можливі санкції.

Але ЄС наразі не поспішає. Точніше, не поспішає Європейська Комісія – на відміну, скажімо, від депутатів Європарламенту, які вільніші у висловлюваннях. Теж саме і на недавніх слуханнях в Сенаті США щодо України, де сенатори вільно вживали слово «санкції», а помічник Держсекретаря з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд відповідала про «всі засоби на столі», але слово на літеру «С» так і не вжила.

“Ми хочемо залишити якомога більше місця для політичного діалогу і ми закликаємо українську владу залучитися до такого діалогу," - каже речник Єврокомісі Олів'є Баї. "Ось чому пріоритетом є діалог, але ми також говоримо про потребу де-ескалації ситуації. Я не збираюсь зараз перераховувати кроки, але в минулому були вже випадки, коли ми переглядали наші двосторонні відносини з третіми країнами. Проте кожен випадкок є окремим і відмінним від України».

Однак, звичайно, і терпіти ескалацію насильства і силові дії влади проти демонстрантів ЄС довго не зможе. Варто тут сказати про заклики до стриманості обох сторін – включно з частиною радикально-налаштованих протестувальників. Себто, все насправді залежить від розвитку ситуації на вулицях Києва і в Україні в цілому.

Скажімо, зазвичай твердий в своїх дописах на сайті мікроблонів Twitter глава шведської дипломатії Карл Більдт 20 січня після початку нічного насильства на Грушевського сказав УНІАН у Брюсселі, що «всі засоби є в арсеналі і на столі», однак категорично відмовився вживати саме слово «санкції». Але вже після жертв 22 січня від нього пролунав заклик до ЄС переглянути стосунки з Україною – а це вже діпломатічній евфемізм щодо розгляду питання про санкції.

Найоптимальнішим варіантом вважається стратегія, за якої про санкції говорять, ними погружують, застосовують саму їхню можливість як засіб тиску чи примусу до дій, але все ж таки їх розглядають як надзвичайно крайній засіб.

Візи

Коли говорять  про адресні санкції в українському аспекті, то насамперед мають на увазі два види санкцій – замороження фінансових коштів в банках країн Європейського Союза. І друге – візові обмеження по поїздок до країн ЄС для винуватців застосування сили.

Щодо віз, то це тема дуже серйозна і може боляче вдарити. Уявити собі, що представники керівництва України і причетні до силових дій не зможуть подорожувати Європейським Союзом – важко. Адже йдеться про простір від Португалії до Фінляндії, від Кіпру до члена Шенгенської зони Ісландії з усіма там Німеччинами, Польщами, Франціями та Італіями.

«На тлі насильства, що триває в Києві і, дивлячись на силову стратегію, якої дотримується українськой уряд, ЄС може почати серйозно думати принаймні про заборону на поїздки до країн ЄС. Це б вдарило не лише по українським політикам, але й членам їхній сімей», - каже в інтерв’ю УНІАН впливовий європарламентар Ребека Хармс, яка зустріла Новий рік на Євромайдані. – «Коли я була в Києві, то бачила, як високоповажні члени правлячих кланів можуть легко залишати країну і їхати у відпустки до Швейцарії, Австрії, Кіпру і так далі. А люди, які борються за Європу і демократію, мерзнучи на Євромайдані – вони мають завертася по візи і долати бюрократичні перепони з боку ЄС, щоб поїхати і побачити Європу. Це дуже й дуже несправедливо!»

Однак, першими зробили крок Сполучені Штати.  У відповідь на дії, вжиті проти демонстрантів на Майдані в листопаді і грудні минулого року, Державній департамент США відкликав візи декількох українців, які були пов'язані з насильством, повідомило днями Посольство США у Києві на своєму сайті.

"Оскільки візові справи за законами США є конфіденційними, ми не можемо коментувати індивідуальні випадки. Хочемо підкреслити, що Державний департамент має широкі повноваження скасовувати візи на основі інформації, що вказує на неможливість допуску отримувача візи на територію США, і ми розглядаємо подальші кроки проти тих, хто несе відповідальність за нинішнє насилля", - сказано в повідомленні посольства.

Одначе, проблема у американських візах як засобу впливу в тому, що Флорида і Каліфорнія – далеко, а Альпи і Середземне море – поруч. Та й гроші у США політично і фінансово впливові українці намагаються не тримати.

Гроші

Другим кроком, до якого міг би вдатися ЄС – це фінансові (і майнові) активи чільних українців у Європі.

«Європейський Союз вийде за рамки заяв, які засуджують насильство. Наразі не говоримо про санкції з боку ЄС, але є інтереси олігархів, є банківські рахунки, які можна перевірити. Це кроки, які можуть бути здійснені до запровадження санкцій, але вони можуть бути відчутними, якщо зачеплять інтереси, що їх мають правлячі групи в Україні", - заявив у Брюсселі в «чорну середу» 22 січня комісар ЄС з питань бюджету Януш Левандовський.

Сама вже ця можливість – навіть теоретична – може налякати багатьох тих, хто активно або навіть приховано підтримує владу та її силові дії проти демонстрантів. Чільні бізнесмени і політики (часто одночасто в тій й іншій ролі) тримають гроші в оффшорах Кіпра, банках Люксембурга, Ліхтенштейна, на британських оффшорах. Також мають нерухоме майно в країнах ЄС і респектабельні офіси своїх компаній.

«Уряди країн-членів ЄС та уряд США повинні бути серйозними у цьому питанні і у своїй стратегії щодо України. Я розумію чому представники демократичного руху в Україні можуть бути розчаровані неактивною політикою ЄС та США», - каже євродепутат Хармс.

Про те, що ЄС буде координувати свою українську політику зі США говорила і Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон.

Все ж таки тут теж відмінність ЄС від США, де українських бізнес-інтересів набагато менше. Тому США можуть легко відігравати роль «поганого поліцейського», а ЄС – «доброго поліцейського», увесь час намагаючись переконати владу і провланих олігархів в Україні зупинити насильство і вдатися, за словами керівників ЄС до справжнього і негайного діалогу на найвищому рівні з українською опозицією та громадянським суспільством.

Україна – не Білорусь

Коли говорять про санкції через силові дії української влади, то насамперед згадують приклад санкцій ЄС проти української сусідки – Білорусі та найвищих чиновників тієї країни. Але також і наводять білоруський приклад як негативний, коли санкці не спрацювали до кінця, а результатом стала майже повна ізолюція Білорусі від Європи і розпростерті обійми, з якими Москва прийняла Мінськ на тлі європейських санкцій.

«Так, це правда, але водночас треба визнати, що пакет анди-демократичних законів, ухвалений у Верховній Раді з допомогою сумнівної процедури, йде навіть далі порівняно з Білоруссю. Нині анти-демократичність українського законодавста є навіть вищою, аніж у Мінську», - каже євродепутат Хармс.

Однак, є серйозна відмінність України від Білорусі. Українська влада та провладні кола інтегровані в Європу грошима, нерухомістю та відпочинком, а в Білорусі навіть олігархів немає! В цьому сила ЄС щодо України і цім же пояснюється європейська слабкість щодо Білорусі.

Проте, Президент Європарламенту Мартін Шульц вважає, що немає гарантій, що санкції спрацюють в українському контексті і що не матимуть негативних побічних ефектів. «Якщо ми скажемо, що більше не ведемо переговорів з Україною щодо того, наприклад, щоб повернутися за стіл переговорів про підписання угоди з ЄС, то ми підведемо людей на Майдані, ми ударимо опозиції в спину», - сказав пан Шульц в інтерв'ю німецьким журналістам в Давосі. - «Бо якщо ЄС більше не говорить з Україною, то опозиція опиниться в ізоляції”.

УНІАН в Google News