Тимошенко хоче побачити спідню білизну Бродського і не тільки його?
Тимошенко хоче побачити спідню білизну Бродського і не тільки його?

Тимошенко хоче побачити спідню білизну Бродського і не тільки його?

12:13, 11.01.2008
8 хв.

Намір Ю.В накласти податок на жирних котів, які збагатилися за народні гроші, викличе в середовищі її вдячного електорату не менший резонанс, аніж посталі з попелу заощадження...

Юлія ТимошенкоУ доопрацьованій програмі уряду Тимошенко (втім, як і у початковій версії) у розділі податкової політики, окрім загальних фраз про зниження податкового тягаря та гармонізацію стосунків між платниками податків та органами стягнення, є два зобов`язання, які є чи не політекономічною квінтенсенцією цього Кабміну.

Про налаштованість скасувати ПДВ і замінити його податком з продажу не писав хіба що ледачий, як і про невідповідність цієї  idee fixe  стратегічному напрямові на уніфікацію вітчизняного законодавства правничим нормам ЄС.

Нині мова про інше – про намір уряду запровадити – на місцевому рівні – податок на багатство і розкіш. Ця декларація органічно вплітається в канву популістських, але старанно продуманих заходів, якими стартував уряд Тимошенко. Поза сумнівом, намір Ю.В накласти податок на жирних котів, які збагатилися за народні гроші і повідправляли своїх дітей навчатися у Лондон, Прінстон та Сорбонну, викличе в середовищі її вдячного електорату не менший резонанс, аніж посталі з попелу заощадження, порожні газосховища, перераховані пенсії та викриті казнокради. Те, що автори мають на увазі саме податок на багатство, а не просто на нерухомість, підтверджується тезою кількома рядками нижче, де береться ще одне зобов`язання – отой самий податок на майно запровадити.

Відео дня

Перерозподілити, забрати (або побожитися забрати) у заможних надлишкові доходи і частину майна, що мозолить очі, і пустити ці кошти соціально вразливим верствам населення, яке за збігом обставин є основною електоральною базою Тимошенко – такою чим далі, тим рельєфніше вимальовується ідеологія її уряду. Адже що таке електоральна база, за визначенням американських політтехнологів?

Це ті виборці, які разом з тобою і тоді, коли ти геть неправий.

В таку ідеологію солідаризму, яка публічно взята на озброєння БЮТом, класично вписується і спрямування мільярдних надходжень від приватизації не на інвестиції і осучаснення активів держави, а на споживання і задоволення потреб електорату. Серед тих потреб знецінені заощадження є далеко не першочерговими, однак найбільш прибутковими з точки зору урожаю на наступних виборах. Органічно виглядає на цьому тлі і популістський, милий серцю бабусь і політичних мізантропів податок на багатство і розкіш.

Авторів програми не обходить те, що в умовах України цей податок НЕ БУДЕ НІКОЛИ ЗАПРОВАДЖЕНИЙ. Головне – задекларувати готовність, кинути ідею в маси. Цей податок є ще більшим динозавром податкової системи, аніж його кузен-податок з продажу (аргументи про відносно комфортне існування останнього виключно на теренах Сполучених Штатів не додають йому універсальної застосованості де-інде ще).

Податок на майно і багатство існував віддавна, однак чи не найбільшого розголосу він набув у післяреволюційній Франції 1789 року, коли з ешафотів летіли голови дворян та буржуа і народ палав ненавистю і люттю до багатіїв. Хоча на прапорі революції було вигаптувано «свобода і братство», насправді там було кров`ю написано «відібрати і перерозподілити». Податок на багатство як жоден інший фіскальний інструмент (окрім хіба що гільйотини) допомагав втілити цей слоган в життя.

Відтоді сплило багато часу, і розвинуті демократії здебільшого відмовилися від застосування податку на багатство (не плутати з податком на нерухомість і з податком на перехід права власності на майно – це інші речі). Причин тому кілька. Передусім, дедалі більшу роль почали відігравати податки на дохід та податки на споживання, а по-друге, надходження від цього податку не співмірні з витратами на його адміністрування та втратами від зникнення власне об»єктів та суб»єктів оподаткування. В умовах мобільності населення та капіталів вони воліють радше переселитися в іншу фіскальну систему, де такого грабіжницького податку немає, аніж його сплачувати. Що ж стосується країн, що розвиваються, їм не до снаги запровадити такий фіскальний інструмент, а всі спроби таки його застосувати нагадували батіг в руках розлюченого пастиря.  В Україні в буремні 90-ті спроба імплантувати це джерело надходжень таки була, і, якщо автору не зраджує пам`ять, новаторами були нардепи-комуністи. Українським авторам податку на багатство зразка 2008 року, перш ніж засилати його ескіз у сектор реєстрації законопроектів Верховної Ради, варто дати відповідь на кілька питань.

 

По-перше, запровадженню податку на багатство і розкіш має передувати тотальна інвентаризація. Україна не здатна досьогодні навіть провести повномасштабний опис того, що порівняно легко визначити і порахувати – будівель, щоби запровадити податок на нерухомість, а тут завдання куди делікатніше і важче. В декларацію потрібно занести всі об`єкти, які можуть і повинні вважатися предметами багатства і розкоші – ювелірні вироби, костюми від Бріоні, сумочки від Луї Віттона, клюшки для гольфа, срібні портсигари, приватні колекції живопису і т.д. і т.п. Іншими словами, всі українці повинні показати податковому інспектору свою спідню білизну. Цікаво, що скаже на те пан Бродський, коли в його маєток у Віті-Поштовій приїдуть працівники Києво-Святошинської податкової інспекції з благородною метою виконати пункти закону «Про соціальний податок на предмети розкоші»?

По-друге, потрібно законодавчо визначитися, що є предметами розкоші та багатства? Чи зараховувати до них плазмові телевізови та телевізори із ЖК екранами, і якщо так, то від якої діагоналі розпочинати відлік? Які марки авто є засобами пересування, а які – засобами самовираження? Старожитності, які колекціонує наш Президент – це статки чи експонати? Хутро на комір – просто зручний теплий одяг чи дрес-код нуворіша? 

По-третє, треба визначитися з правом власності на об`єкт оподаткування. Ці діамантові бірюльки належать  дружині олігарха чи його матері, офіційна пенсія якої після перерахунку становить 590 гривень? Кому належить поле для гольфу у Макарівському районі по Житомирській трасі? Фізичній особі чи компанії? Якщо компанії, то це багатство чи засоби виробництва?

По-четверте, зазирнувши в сейфи і під матраци, все це треба не просто переписати, а ще й оцінити. Добре, якщо зберігся акуціонний чек від яєць Фаберже, а якщо ні? Якщо ці яйця перейшли у спадок від дідуся по материнській лінії, тоді як? Навпевне, в Асоціації оцінників вже радо потирають руки, оскільки не сьогодні-завтра вони вже будуть оцінювати не тільки землю і будинки, але й антикваріат і хутра. І правитимуть за свої послуги такі тарифи, що на них не вистачить надходжень від цього соціально значимого податку?

По-п`яте, на біса ця трагікомедія із зазиранням в спідню білизну податковій, якщо все одно надходження йтимуть в місцеві бюджети? Податкова фінансується з державного бюджету , і їй всі ці нишпорення по чужих скриннях – лише зайві клопоти і головний біль.    

Є й шосте (ставка податку), і сьоме (його ефективність, себто пропорція адміністративних витрат і потенційних надходжень), і восьме, і  дев`яте, і десяте….

Серед країн-членів Організації Економічного Співробітництва та Розвитку цей дивний податок залишився хіба що у Франції. Скільки біди він там накоїв, скільки капіталу витіснив за межі країни, бажаючі можуть прочитати у статті у «Вашингтон Пост» – «Старі та нові капітали тікають геть від Франції та її податку на багатство».

Між іншим, якщо БЮТ офіційно присягнувся ідеології солідаризму, чи знаєте ви, як ще називають податок на багатство у тій самій Франції? Вірно – солідарним податком.

А у мене наостанок є ініціатива, яку прошу вважати офіційною пропозицією до проекту програми уряду і яку прошу врахувати. Там було би не зайве записати: «Підставою для купівлі авіаквитка за кордон має бути посвідка із податкової служби про сплату податків».

Бо купуватимуть квитки начебто на сесію Парламентської Асамблеї у Страсбург, а насправді летітимуть у Ніццу. А то ще гірше – у Куршавель.

Станіслав Голубенко  

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся