Ілюстрація / REUTERS
Засоби масової інформації - це платформи для доставки новин та інформації, до них належать і платформи у соціальних мережах.
Керівник німецького відділення організації "Репортери без кордонів" Крістіан Мір назвав "неприйнятною атакою на свободу слова і свободу інформації" заборону соцмереж Вконтакте і Одноклассники в Україні.
Про це він заявив виданню Deutsche Welle, коментуючи поширення українських санкцій на низку російських ЗМІ, соціальні мережі та ІТ-компанії.
Читайте такожГенсек Ради Європи розкритикував блокування російських сайтів в Україні: суперечить свободі висловлювання
"Cоціальні мережі також важливі для свободи преси. Адже йдеться про найбільші соціальні мережі російськомовного середовища. Вони важливі для свободи слова та інформації, адже люди можуть спілкуватися і обмінюватися думками у цих соцмережах. Тому ми засуджуємо цю заборону як наступ на свободу слова та інформації", – заявив Мір.
Відповідаючи на питання про те, що Україна вбачає у цих заходах захист від російської агресії, зокрема й інформаційної, Мір зазначив, що "не можна карати засоби поширення новин".
"Ми постійно застерігали від того, щоб ЗМІ вплутувалися в інформаційні війни, розв'язані Росією. Засоби масової інформації - це платформи для доставки новин та інформації, до них належать і платформи у соціальних мережах. Не можна карати ці платформи за те, що вони поширюють певні новини", – заявив Мір.
За його словами, інформаційна війна оголошена Росією в односторонньому порядку. При цьому він закликав не вплутуватися в неї, "тому що інформаційні війни - це зло".
"Вільна інформація важлива для будь-якого суспільства. І особливо важлива для розв’язання конфліктів. Це, звичайно. не означає, що ніхто не бреше. Це не означає, що немає проблеми фейкових новин. І все ж - коли блокується засіб поширення інформації, йдеться про наступ на свободу інформації, а це неприйнятно", – повідомив представник "Репортерів без кордонів".
Читайте такожУ Human Rights Watch звинуватили Порошенка у "цинічній атаці" на право на отримання інформації
Більш доречою відповіддю з боку України, на його думку, могла б стати якісна журналістика. "Наприклад, підвищити бюджет українського іномовлення. І показати, на що здатні незалежні журналісти, особливо на тлі того, що творять російські ЗМІ, де панує однобока, контрольована державою, вихолощена журналістика", - вважає Мір.
"Це був би чудовий сигнал – підтримати незалежних журналістів в Україні. Підтримати тих, хто бореться за незалежність ЗМІ – хоча б тим, що провести розслідування замахів на журналістів і вбивств, які там, як і раніше, відбуваються", – додав представник "Репортерів без кордонів".
"У такий спосіб уряд України продемонстрував би свою зацікавленість у тому, щоб журналісти працювали без будь-якого тиску ззовні. Своє найважливіше завдання для демократії в цілому і для вирішення конфліктних ситуацій зокрема журналісти можуть виконати тільки тоді, коли на них ніхто не тисне і їм ніхто не погрожує", – наголосив Мір.
За переконанням Міра, "своє найважливіше завдання для демократії в цілому і для вирішення конфліктних ситуацій зокрема журналісти можуть виконати тільки тоді, коли на них ніхто не тисне і їм ніхто не погрожує".
Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко підписав указ про нові санкції проти Росії, які передбачають, зокрема, блокування доступу до соціальних мереж ВКонтакте і Одноклассники, а також Яндекса.
Ініціатором блокування російського веб-ресурсу Яндекс була Служба безпеки України. Механізм блокування доступу до російських інформаційних ресурсів в Інтернеті та заборони використання бухгалтерського програмного продукту 1С доручено розробити Кабінету міністрів і Службі безпеки за участю Нацбанку.
У Кремлі заявили, що не забувають "про принцип взаємності" в зв'язку з прийняттям рішення Україною про блокування низки російських Інтернет-ресурсів.