Україна – Польща: політики "чубляться", у громадян "чуби тріщать"

На тлі погіршення стосунків між Україною та Польщею на міждержавному рівні, УНІАН поцікавився, чи відбувається це на рівні громадян. Адже останнім часом у медіа побільшало повідомлень про напади, побиття, або пограбування українців у Польщі.

Коли польські політики заради електоральних вподобань розповідають про невдячність Києва за надану українцям допомогу, емоційно реагує не лише президент України Володимир Зеленський. Адже - і це може ще більше поглибити образи – в інформаційному просторі легко знайти як приклади справжньої доброти, порядності й людяності поляків, які приймають українських біженців як рідних, так і повідомлення про напади, побиття або пограбування українців у Польщі. Кілька свіжих прикладів – на початку вересня у Гданську від групи поляків побиття зазнали двоє підлітків з України, а на 28-річного водія-українця таксі напали двоє пасажирів.

Фактор російської пропаганди

Голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус розповів УНІАН, що певні інциденти, які можуть відбуватися за участі українців, не є тенденцією. На загал, поляки дружні і приязні до українців, адже багато з них приймають цілі родини.

"Ми бачили відкритий, щирий підхід до українців від усього польського суспільства. Наприклад, з нашої компанії люди приїздили до кордону і забирали там українців. Я думаю, що усі з моїх близьких друзів і з нашої компанії приймають когось з України. Понад мільйон українців зараз живуть в Польщі, і головне – вони у безпеці. При цьому, дехто з них працюють, тобто, вони роблять внесок у польську економіку й суспільство", - зазначив він.

Проте пан Анджей вважає, що вищезгадані негативні новини можуть слугувати інструментом російської пропаганди, яка розповсюджується з метою породження конфліктів між українцями і поляками. 

"Я знаю про існування багатьох російських тролів і пропаганди в інтернеті. Створюється багато напруги для конфліктів між українцями і поляками. По деяких інцидентах вже навіть доведено, що з російської сторони докладаються великі зусилля для їх справжнього загострення. Все обставляється так, аби створити певне середовище, в якому ми конфліктуємо", - підкреслив він.

За словами політичного оглядача видання Dziennik Gazeta Prawna, публіциста і автора книг про Україну Міхала Потоцького, такі випадки, направду, не є трендом.

"Те, що в ЗМІ з’являється інформація про такі ситуації – не означає, що їх стало більше, чи менше, або стільки ж, як місяць чи півроку тому. Реальної статистики немає. Але, якщо брати до уваги, що українців у Польщі, умовно, мільйон, а поляків 38 мільйонів, то поява новин про якісь конфліктні ситуації, бійки, пограбування тощо – не дивне явище", - розповів він УНІАН.

Пан Міхал звертає увагу, що в медіа завжди з’являються резонансні речі, і новини про злочини – саме такі. При цьому, на його думку, не факт, що злочини, скоєні проти українців польські правоохоронці якось виокремлюють від таких самих злочинів, скоєних проти поляків. Адже далеко не всі випадки, навіть серед тих, що потрапили у ЗМІ, пов’язані з національністю жертв.

За словами пана Міхала, більшість українців та більшість поляків ставляться один до одного цілком нормально: разом живуть, працюють, контактують. Цьому сприяє, зокрема, відсутність великих бар’єрів щодо мови, світогляду тощо.

"Тобто, і ваше суспільство, і наше суспільство, на загал, нормальні", - підкреслює Міхал Потоцький.

Нічого особистого, просто вибори

Проте, він звертає увагу, що у соціологічних опитуваннях вже можна побачити повільну зміну ставлення поляків до українських мігрантів – воно трохи погіршилося, якщо порівнювати з 2022 роком.

"Це можна пов’язувати з тим, що у 2022 році спостерігався великий ентузіазм допомагати, великий шок після російського вторгнення. За півтора року цей ентузіазм впав. І це - зрозуміле явище. Це не лише приклад Польщі. Крім того, у Польщі почалися економічні проблеми, які, так чи інакше, частково або цілком пов’язані з російською агресією. Зокрема високу інфляцію громадяни Польщі відчувають на собі щоденно. Частина з них пов’язує це з війною, але частина думає так: "Якщо у нас почнуться економічні проблеми, то нашим політикам треба передусім думати й дбати про добробут громадян Польщі, ніж думати про громадян України". Ба більше, деякі політичні сили, особливо праві крайні, намагаються на цьому грати. Вони кажуть, щось на кшталт того, що не треба давати стільки грошей біженцям з України, бо треба думати про польську економіку і про польських громадян. Очевидно, що це пов’язано з виборчою кампанією в Польщі", - пояснює польський політичний оглядач.

Фокусування виборця на питанні мігрантів, формування страху перед великою кількістю біженців – стала політична технологія, нагадує засновник міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Євген Кіріченко.

"Можна зрозуміти, кому адресовані заяви польських політиків про плани скоротити, обмежити підтримку українських біженців. Якійсь частині виборців подобається теза, що злоті з бюджету будуть використовувати лише на соцдопомогу полякам, а не іноземцям", - розповів він УНІАН.

Польська вигода

Втім, за його словами, неоднозначно звучать слова про те, що наступного року зміняться правила надання дозволу на роботу. Адже левова частка колишніх херсонців, харків'ян, маріупольців працюють в Польщі легально, платять податки, поповнюють польський бюджет.

"Так, Польща витратила близько 550 мільйонів доларів на виплати українським сім'ям, які втекли від війни. Але, з іншого боку, 3,5% зростання ВВП Польщі можливі, завдяки українцям — 749 тисяч офіційно працевлаштованих у Польщі станом на другий квартал 2023 року", - додав він.

За словами Євгена Кіріченка, економіка Польщі вже залежить від українців. І позбавити їх можливості перебувати та працювати у Польщі - це як зрубати гілку, на якій сидиш. Тому, на його думку, ймовірність такого сценарію наближається до нуля.

"Але в ці передвиборчі тижні ми можемо ще не раз почути схожі меседжі. Фокусувати увагу виборця на питанні мігрантів — це політична технологія", - резюмував він.

Польський політолог Петро Андрущечко теж звертає увагу на вигоду для Польщі від ситуації в Україні.

"Сутність польських інтересів та прагматизму ПіС (польська партія "Право і справедливість", - УНІАН), пов'язаних з війною в Україні, пояснив нещодавно в інтерв'ю "BBC Україна", посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький. Якщо коротко, то: в інтересах Польщі те, щоб війна продовжувалася якомога далі від польських кордонів; Польща хоче більше грошей за надану Україні допомогу", - написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Андрущечко також нагадав, що у березні 2023 року польський прем'єр похвалився, що Польща буде найбільшим бенефіціаром європейського інструменту миру, отримавши до 900 млн євро компенсації за зброю, "подаровану" Україні.

"Але Польща не тільки пожертвувала зброю, але й продає її Україні… Крім того, ще восени минулого року США оголосили, що нададуть Польщі неповоротну допомогу у розмірі майже 290 мільйонів доларів на підтримку польської армії", - додав він.

Ще один момент – плани польських компаній взяти участь у майбутній відбудові України: "На кону - гігантські гроші для польської економіки і, звичайно, це стосується польських національних інтересів. Але все це, здається, вислизає з-під уваги у численних коментарях з Польщі".

Сподіватимемось, що після виборів у Польщі "антиукраїнські настрої" стихнуть, як більше непотрібні.

Віталій Саєнко, Тетяна Стежар

УНІАН в Google News