Нардеп Богдан Яременко: Білорусь є частиною оборонного комплексу РФ. Тому нам треба переосмислювати безпеку північного кордону

Член комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко розповів УНІАН, чим закінчиться торгова війна Білорусі з Україною, як Лукашенко вже почав розраховуватись за все, що відбувається та чому відповідальність за інцидент з літаком лежить не тільки на Мінську, але й на Москві.

Минуло вже кілька днів після того, як в Мінську примусово посадили пасажирський літак міжнародної авіакомпанії та кинули до в'язниці одного з його пасажирів, білоруського журналіста й засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича. Що можна сказати зараз про цю історію? Що пройшло повз увагу в перші дні?

Це цікава історія, показова. Вона далеко не закінчилась. Одні кажуть, що це збільшить ізоляцію Білорусі, прискорить її поглинання Росією. Я думаю, що навпаки. Те, що сталося, показало ступінь несамостійності, ступінь зв'язки між цими країнами.

На жаль, ми говоримо «Білорусь», але розуміємо, що мова йде про одну особу. Через його страх перед опозицією було поставлено на карту майбутнє всієї країни.

Реакція всього світу говорить, що подібне вважається неприпустимим. І навіть при цьому Росія не відмовляється від Лукашенка. Путін не відмовляється від Лукашенка. Це дуже цікавий показник того, наскільки вони взаємопов'язані, наскільки вони - єдине ціле. Це показує, наскільки помилялися ті, хто роками говорив, що діалог з Білоруссю, з Лукашенком важливий, щоб гарантувати, що з боку Білорусі нам нічого не загрожує.

Зараз вже трохи запізно, але потрібно переосмислювати рівень загрози з боку Білорусі. Це загроза нашим громадянам, нашим інтересам, і - через Росію - це військова загроза. Нам треба переосмислювати безпеку свого північного кордону.

Україні варто переосмислити безпеку свого північного кордону, вважає депутат / УНИАН

Наскільки військова машина РФ інтегрована в Білорусь?

Всі ніби знали, що це союзні держави, але через вдале лавірування Лукашенка між Заходом і Росією, здавалося, що це формальність. Ні, це зовсім не формальність. У них вже давно існує спільне командування протиповітряної оборони. До речі, це покладає відповідальність за інцидент з літаком Ryanair на РФ, оскільки Білорусь - не самостійна фактично. У них інтегроване командування, інтегрована система протиповітряної оборони, і до примусової посадки літака причетна Росія.

У них відбувається спільне військове планування на рівні спільних колегій Міноборони, у них відбувається спільне планування на рівні КДБ Білорусі та ФСБ РФ. Вони взаємосумісні. Мова йде не про те, що Білорусь має ті ж самі можливості, що і Росія. Але Білорусь використовується Росією у її спецопераціях, її військовому плануванні.

Білорусь фактично є частиною безпекового оборонного комплексу РФ. І на рівні документів, і - ми вже бачимо - на практичному рівні. Судячи з усього, жодна країна не може відмовитися від іншої. Ми позбавлені можливості думати про Білорусь, як про щось окреме.

Як на вашу думку, Кремль підштовхував Лукашенко до дій з літаком?

Його не треба підштовхувати. Тут цілком зрозуміло, що ним керує страх до опозиції, ненависть, невміння сприймати критику, невміння сприймати тих, хто протистоїть йому, повна нецивілізованість… Такі собі побудові диктаторські замашки. А тепер і політичні теж.

Мова йде про те, що через застосування фізичної сили та апарату примусу держави проти протестуючих, в Білорусі є не тільки дуже багато політв'язнів, але й жертви, убиті. Я не думаю, що Лукашенко потрібно було до цього підштовхувати. Я думаю, що це якраз було його ініціативою.

На думку нардепа, Лукашенко наразі керується страхом та ненавистю до опозиції / фото REUTERS

Невже, він не розумів, що настане за захопленням літака? Це ж божевілля.

Ви говорите про точку зору нормальної людини, але Лукашенко давно таким не є. Достатньо прослідкувати за прес-конференціями за останні 10-15 років, щоб зрозуміти що у нього гіпертрофоване сприйняття своєї персони. Останні речі про замахи - вже за межею божевілля. Якщо подивитися на ситуацію з точки зору його страху за себе, за особисту владу, ці дії абсолютно логічні. Він рятує своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Він втрачає зв'язок з реальністю. Ми бачили, як він бігав з автоматом, чули його тремтячий голос. Страх перемагає розсудливість. От і все.

Оскільки він авторитарний лідер, причому, в такому стані, ніхто з оточення не ризикує пояснювати, як виглядають його дії, перечити йому. Це буде загроза для кар'єри, якщо не свободи.

Що скажете про реакцію РФ на цей інцидент?

Союзники, в силу якихось геополітичних інтересів і демонстрації того, що вони серйозні гравці, які не кидають своїх, змушені поводитися в дуже сумнівному ключі: «Сучий син, але це наш сучий син». Саме так зараз поводиться Росія.

Але, я, як людина, яка глибше моніторить російський інформаційний простір,  бачу найрізкіше неприйняття великою частиною експертної спільноти позиції офіційної Москви щодо цих подій.

У РФ є достатня кількість розсудливих людей, які теж шоковані подібними діями Лукашенко. Вони розуміють, що режим Путіна, ставлячи на Лукашенка, підтримуючи його в будь-яких обставинах, вбиває клин між російським і білоруським народом. Про це прямо не говорять, але це - створення підґрунтя для того, що зіграло в Україні. Коли ми фактично відкололися через те, що сприйняття Росії ширшими верствами населення кардинально змінилося, стало не таким, як в еліти, яка була корумпована РФ, залежала від неї. Вони розуміють, що Лукашенко, при повній підтримці Росії, завдає іміджеві удари й по їх країні. Завдає і в односторонніх відносинах, і в багатосторонніх. Путін фактично захищає і прикриває досить волюнтаристичні (хтось називає це «тероризмом») дії Лукашенко.

Божевільні дії Лукашенка не знаходять розуміння навіть в РФ, зазначає Яременко / фото REUTERS

А ви не вважаєте, що це був терористичний акт?

Це можна назвати «акт державного тероризму», якщо на те пішло. «Тероризм» - використання непропорційно сили з метою залякування. Тут складніше явище... Розумієте, емоційно можна назвати «тероризмом». З точки зору правових, політичних дефініцій - це щось інше.

Але тут важко підібрати правильне слово, це безпрецедентна ситуація.

І хоча, російська пропаганда намагалася провести паралель з тим, що було у 2016 році з посадкою літака «Бєлавіа» в Жуляни, але тут немає ніякого зв'язку, нічого подібного. І рівень застосування сили був зовсім інший, і була пояснена причина, її ніхто не приховував і не брехав. Тоді один з пасажирів був потрібен правоохоронним органам, відповідно літак розгорнули, посадили, щоб отримати доступ до тієї людини.

Держава скористалася правовими механізмами для того, щоб повернути літак, і це не викликало жодних запитань у світі. Але тут Білорусь вдалася до обману, до інсинуацій, використовуючи терористів, як ширму для себе, як виправдання. Таке на голову не налазить... І зроблено це було вкрай невміло – «загрози» прийшли після команди розвернути літак. З українською ситуацією загальне тільки те, що були літаки і вони сіли.

Це безпрецедентна ситуація, коли держава починає діяти безвідповідально, вважати, що всі методи хороші, а право не має ніякого значення. Це ознака екстремістських терористичних організацій.

Перехоплення літака Ryanair буде мати серйозні наслідки для Білорусі, наголосив нардеп / фото t.me/tutby_official

Що ви думаєте про реакцію ЄС?

Реакція ЄС складна для аналізу. Адже це утворення, яке базується на праві, і дуже часто реакція - відкладена в часі.

ЄС завжди дуже зважено підходить до вибору інструментів реагування, але, що вже зрозуміло, Європейський союз шокований. Для нього це абсолютно несподівано і цілком неприйнятно. Мені ще важко дати прогноз, як далеко зайдуть європейці, у правовій реакції є така властивість - з часом емоції трохи утихають. Але європейці шукають спосіб реагування. Це серйозний фол, у якого є ціна для Лукашенка й Білорусі.

Якими можуть бути санкції?

Я не хочу гадати, я не знаю, яка дискусія йде в ЄС. Ми бачили першу реакцію - рекомендацію оминати повітряний простір. Зниження інтенсивності польотів - колапс для авіаційної галузі Білорусі.

Зрозуміло, що з РФ вона не в доларах розраховується, і не в них отримує доходи. Отримання прибутку у твердій валюті для Білорусі - надзавдання. Країна далеко не все виробляє сама і повинна закуповувати за долари. Люди втратять роботу. Це буде удар по туристичному бізнесу. Тільки з цієї точки зору Білорусь вже платить, і, скажімо прямо, це мільярд. Подальші санкції все ускладнять, але ціна вже є, і вона висока.

Очікування швидкого ухвалення санкцій - ознака політичної незрілості. Дії повинні бути зваженими. Будь-яка дія викликає протидію. Дії України вже привели до погроз розпочати торговельні війни та таке інше. Європейці зважують свої ходи, вони не люблять втрачати. Перша політична реакція була швидкою, вона була безкомпромісною, але що буде в діях? У європейців є з цим проблеми. Іноді гора народжує мишу, таке буває.

Як прокоментуєте рішення України закрити небо?

Це рішучий крок, який раніше не був характерним для України. З точки зору нашої демонстрації поваги до права, неприйняття того, що останнім часом відбувається в Білорусі, він правильний. Але чи прорахували ми все, діючи швидко? Чи готові ми стикнутися з наслідками? Наскільки гостро відреагує у відповідь Білорусь? Побачимо найближчим часом.

Яременко прокоментував рішення Києва закрити повітряне сполучення з Білоруссю / Фото: REUTERS

Якщо я вірно зрозумів вашу думку, торгова війна Білорусі з Україною ще не почалася?

Поки це лише загрози. Я особисто не можу зрозуміти, чи пов'язано те, що відбувається, з цією ситуацією, або є ще якісь причини. Але можна говорити, що Білорусь намагатиметься на комусь відігратися. Не тільки Україна має значні торговельні взаємодії, у Білорусі кажуть про переорієнтацію всього товаропотоку з портів країн Балтії, з литовських та латвійських на російські. Деякі прибалтійські порти зайняті на 20-30% перевалкою вантажів в інтересах Білорусі. Від цього економіка не впаде, але для деяких підприємств, навіть галузей, такі дії Білорусі можуть мати серйозні наслідки.

Погрози перекрити якісь поставки можуть створити тимчасові проблеми для України. Але фахівці запевняють, що замінити білоруський бензин на українському ринку - технічне питання, яке вирішується практично без втрат.

Ми знайдемо все досить швидко або впродовж короткого періоду. Це може призвести до певних коливань цін. У Білорусі значно гірша ситуація з тим, куди вона може продати свою продукцію. Якщо білорусів виб'ють з їх ніші у нас, виб'ють з інших ринків, то ні Лукашенко, ні наступний демократичний уряд ці ніші швидко не поверне. Втрати будуть негайні й значні. Немає кроків з боку Білорусі, які ми б не пережили. Але чи переживе їх сама Білорусь?

І ще одна тема, яка зараз обговорюється - Мінські переговори. Як бути з ними?

Я з 2014 року до хрипоти пояснював, чому Мінськ був неправильним. Нарешті це зрозуміли. Ніяка це не незалежна столиця. Ми з цього починали інтерв'ю, Білорусь і РФ - єдине ціле. Вважати, що це був «нейтральний майданчик» було верхом безумства з боку української дипломатії. Тепер ми зав'язані на тому, що місце погоджено, процес довго там тривав.

В рамках прикриття безумних дій Лукашенко, Росія може виступати проти перенесення переговорів. Але це питання дещо штучне. Насправді в Мінськ ніхто не літає, не їздить. Очікувати, що українська делегація найближчим часом полетить до Мінська - не варто. Я не впевнений, що колись буде оголошено формальне рішення, але, за фактом, Мінськ перестав бути майданчиком для переговорів. Коли останній раз були якісь зустрічі в Мінську? Дуже давно.

Після придушення протестів Мінськ загнав себе в дипломатичну блокаду, ізолював себе на міжнародній арені. Важко очікувати, що ми почнемо підігравати Лукашенко, проводячи заходи на його території. Повернення до Мінська не буде, це факт, який стався.

Мінськ фактично вже перестав бути майданчиком для переговорів щодо Донбасу, зазначив депутат / Ілюстрація REUTERS

Чи важко буде знайти інший майданчик?

Якщо Росія цього не захоче, то це буде неможливо. Але, зрештою, Україна говорить, що ставить на Нормандський формат, як на основний формат переговорів. Переговори в Мінську менше цікавлять нас, ми вважаємо, що це робочий інструмент, який може працювати так чи інакше. Політичний інструмент, який повинен привести до винаходження рішення, - Нормандський формат.

Білоруси, які переїхали в Україну, тікаючи від переслідувань, скаржаться, що у нас досить важко легалізуватися, отримати дозвіл на працевлаштування та посвідку на тимчасове проживання. Ви знаєте про таку проблему?

Це одне з того, що ми зобов'язані робити і будемо робити - створювати умови для тих, хто страждає від режиму. Політичних перешкод немає, є відсутність досвіду. Україна раніше не грала в ці ігри і є певні «традиції» української бюрократії, вона ніколи не була надшвидкою.

Нам треба вкладати гроші у створення певного білоруського хаба в Україні, хаба майбутнього Білорусі. Щоб люди, які люблять свою країну, могли жити і працювати у нас, залишаючись на зв'язку з Білоруссю, витрачаючи знання і сили, щоб домагатися там змін. Це роблять поляки, литовці та практично не робимо ми. Це доведеться робити. Ми повинні допомагати білорусам, які хочуть змін.

Влад Абрамов

УНІАН в Google News